Рішення № 140914593, 14.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2026 р. Справа № 924/535/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С. В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" м. Київ

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 13.05.2024 до договору №161 від 26.04.2024р.

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 28.06.2024 до договору №161 від 26.04.2024р.

про стягнення 86446,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Захаркевич А.В. - адвокат згідно ордеру

від прокуратури: Приступа В.І. - прокурор Хмельницької обласної прокуратури (посвідчення №072550 від 01.03.2023).

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Окружна прокуратура міста Хмельницького в інтересах держави в особі управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький звернулася з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" м. Київ про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 13.05.2024 до договору №161 від 26.04.2024р., укладеного між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд"; про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 28.06.2024 до договору №161 від 26.04.2024р. укладеного між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд"; про стягнення 86446,34 грн., з яких 47152,55 грн. пені та 39293,79 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відсутності об`єктивних та законних підстав для продовження строку виконання робіт, сторони договору уклали додаткові угоди № 1 від 13.05.2024 та №2 від 28.06.2024 до договору про закупівлю товару №161 від 26.04.2024, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій за порушення умов договору, у зв`язку з несвоєчасним його виконанням.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/302/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2026р.

16.06.2026 відповідач через електронний суд на адресу суду надіслав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Посилається на те, що ;позовні вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права, суперечать актуальній правозастосовній практиці Верховного Суду (у тому числі тій, на яку посилається сам прокурор), подані за відсутності передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав представництва, з обранням неефективного способу захисту, а розрахунок штрафних санкцій є внутрішньо суперечливим, арифметично та юридично неспроможним.

Зазначає, що позовна заява містить ознаки шаблонного документа, складеного на основі матеріалів іншої справи (з посиланнями на неіснуючий у цих правовідносинах «Договір № 430»), без належної перевірки фактичних обставин саме цієї закупівлі.

Вказує на те, що договір виконано у повному обсязі ще 2024 року: послуги надані, прийняті Замовником за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 08.08.2024 (форма КБ-2в за липень 2024 року) без жодних зауважень і претензій, оплачені 12.08.2024, звіт про виконання договору оприлюднено в електронній системі закупівель.

Зазначає, що додатковою угодою № 3 від 14.08.2024 (яку прокурор не оспорює) ціну Договору зменшено з 660 950,00 грн до 561 339,94 грн, тобто бюджет Хмельницької міської територіальної громади заощадив 99 610,06 грн.

Вважає, що жодних збитків ні Замовнику, ні бюджету, ні державі не завдано, що не заперечує й сам прокурор.

Щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави зазначає, що представництво прокурором інтересів держави в суді є виключним випадком (п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформулювала засадничий висновок: прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і не може замінювати компетентний орган; він виконує лише субсидіарну роль. Цей висновок підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Вказує, що у даній справі компетентний орган - Управління, яке є стороною Договору та обох додаткових угод, - неодноразово, письмово та однозначно повідомляло прокурора (відповіді від 04.11.2025 № 15201-24, від 24.11.2025, від 19.03.2026 № 4501 24, які прокурор сам додає до позову), що порушень умов Договору не вбачає та підстав для нарахування штрафних санкцій Підряднику не має.

Зауважує, що аналогічну позицію висловила Хмельницька міська рада (відповідь від 04.03.2026 № 1149-02-26-26). Тобто має місце не «усвідомлена пасивна бездіяльність» уповноваженого органу, а вмотивована, активно висловлена правова позиція компетентного органу та його засновника за результатами оцінки фактичних обставин. Незгода прокурора з дискреційною оцінкою компетентного органу не перетворює таку оцінку на «бездіяльність» у розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Зазначає, що позиція прокурора є внутрішньо суперечливою: прокурор стверджує, що саме Замовник (Управління) «необґрунтовано прийняв та погодив зміну істотних умов Договору», тобто визначає Управління співучасником стверджуваного порушення, - і водночас визначає це ж Управління позивачем, в інтересах якого подано позов.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18) орган, який сам вчинив або погодив стверджуване порушення, не може виступати позивачем у справі про оскарження наслідків власних дій. У такому разі процесуальна конструкція позову є неналежною, що виключає задоволення позову.

Вказує на те, що позовна заява містить і пряму внутрішню суперечність щодо суб`єкта, в інтересах якого вона подана: у прохальній частині та вступі позивачем визначено Управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради, тоді як у розділі щодо обґрунтування представництва прокурор зазначає, що «позовна заява спрямовується в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради».

Зауважує, що Виконавчий комітет учасником справи не визначений.

Вважає, що прокурор не визначився, чиї саме інтереси він представляє, що унеможливлює перевірку судом підстав представництва (ч. 4 ст. 53 ГПК).

Щодо обрання прокурором способу захисту який є неефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові зазначає, що прокурор у позовній заяві посилається на постанову Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 916/5778/23, однак не розкриває її дійсного змісту. Цією постановою Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду, якою у задоволенні тотожного за предметом і підставами позову прокурора (про визнання недійсними додаткових угод про продовження строку виконання зобов`язань за договором про закупівлю та стягнення пені і штрафу) відмовлено повністю, а з обласної прокуратури на користь відповідача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформулював висновок, який має пряме значення для цієї справи: «Виключно вимога про визнання недійсною додаткової угоди, якою сторони продовжили строк виконання зобов`язань, тобто яка не потребує залучення додаткових коштів з бюджету та не призводить до зменшення кількості товару, що постачається, не спрямована на відновлення порушених прав та інтересів держави, що є самостійною підставою для відмови в позові, відповідно у суду відсутні підстави для оцінки у цій справі доводів прокурора про те, що відповідачами документально не підтверджена обґрунтованість підстав для внесення змін до істотних умов договору в частині строку поставки».

Зазначає, що спірні додаткові угоди № 1 та № 2 не збільшували ціну Договору, не змінювали обсягів і змісту послуг, не потребували залучення додаткових бюджетних коштів. Більше того, остаточна ціна Договору була зменшена.

Вказує на те, що уся практика Верховного Суду, на яку посилається прокурор, стосується принципово інших правовідносин - безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, що призводило до переплати бюджетних коштів. Саме на цій відмінності наголосив Верховний Суд у постанові від 05.03.2026 у справі № 916/5778/23.

Вважає, що у даній справі переплати бюджетних коштів немає і не могло бути.

Вказує на те, що договір повністю виконано та припинено належним виконанням (ст. 599 ЦК України) ще у серпні 2024 року.

Зазначає, що визнання недійсними додаткових угод про продовження строку через майже два роки після повного виконання та оплати робіт не здатне поновити жодного права чи інтересу: реституція не заявлена і неможлива, обсяг зобов`язань сторін не зміниться, бюджетні кошти не повернуться. Ініціювання спору про недійсність правочину не для реального захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17).

Вважає, що задоволення вимоги про визнання недійсним правочину, яке не здатне призвести до реального відновлення прав, не є ефективним способом захисту.

Щодо додаткових угод, що останні укладено правомірно зазначає, що підпункт 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), як і п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дозволяє продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми договору. Жодна норма законодавства не визначає вичерпного переліку документів та не встановлює спеціальних вимог до їх форми - це визнає у позовній заяві й сам прокурор. Оцінка достатності підтвердження належить сторонам договору, які діють на власний розсуд у межах принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України).

Вказує на те, що додаткова угода № 1 від 13.05.2024 укладена на підставі листа Підрядника від 13.05.2024 з доданим повідомленням заводу-виробника вентиляційного обладнання про затримку виготовлення та поставки спеціалізованого обладнання. Предметом Договору є ремонт системи вентиляції захисної споруди; виконання робіт об`єктивно неможливе без спеціального вентиляційного обладнання заводського виготовлення, строки продукування якого від Підрядника не залежать.

Істотно: угоду укладено 13.05.2024, тобто до настання строку виконання (15.05.2024), - на момент її укладення жодного прострочення не існувало, а обставини, що зумовили продовження, виникли після підписання Договору, що повністю відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21 (п. 8.28), на який посилається сам прокурор.

Вказує також на те, що додаткова угода № 2 від 28.06.2024 укладена на підставі листа Підрядника від 24.06.2024 та погодженого Замовником протоколу виїзної наради від 03.06.2024, складеного за участю представників Замовника та особи, яка здійснювала технічний нагляд на об`єкті. Протокол виїзної наради - це двосторонній документ, складений безпосередньо на об`єкті, яким зафіксовано виникнення непередбачуваних додаткових робіт (алмазне буріння отворів у захисних конструкціях споруди цивільного захисту, демонтажні роботи). Такий документ є саме «документальним підтвердженням об`єктивних обставин» у розумінні пп. 4 п. 19 Особливостей.

Вважає, що твердження прокурора, що додаткові роботи «не проводилися», ґрунтується лише на формальному співставленні кошторису з актом КБ-2в, тоді як підготовчі роботи (буріння, демонтаж) за технологією виконання не утворюють окремих позицій акта, але об`єктивно впливають на тривалість виконання.

Позиція прокурора щодо листів Підрядника є взаємовиключною: прокурор одночасно (а) стверджує, що листи «не зареєстровані в книзі вхідної кореспонденції Управління» і «не можуть бути належними доказами», та (б) сам долучає ці ж листи до позовної заяви як докази та будує на їх змісті свої вимоги. Якщо листи є неналежними доказами - у прокурора відсутні докази обставин укладення додаткових угод взагалі; якщо листи є належними - вони підтверджують наявність документального обґрунтування. В обох випадках позиція прокурора спростовує сама себе.

Зазначає, що роботи фактично виконані у межах строку, встановленого чинною редакцією Договору: акт приймання виконаних будівельних робіт складено за формою КБ-2в саме за липень 2024 року, що підтверджує завершення робіт до 31.07.2024 - у межах строку, визначеного додатковою угодою № 2. Замовник прийняв роботи без зауважень, оплатив їх та оприлюднив звіт про виконання договору, чим підтвердив належність виконання (ст. 599 ЦК України).

Вказує на те, що обидві додаткові угоди є двосторонніми правочинами, укладеними за вільним волевиявленням сторін, щодо яких діє презумпція правомірності (ст. 204 ЦК України). Нарахування штрафних санкцій заднім числом, через два роки після повного виконання і приймання без претензій, через ретроспективне «анулювання» строків, погоджених самим Замовником, суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), принципу добросовісності (п. 91 постанови ВПВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17) та принципу правової визначеності (ст. 8 Конституції України).

Вважає, що прокурором не доведено підстав для визнання додаткових угод недійсними у розумінні ст. 203, 215 ЦК України.

Зазначає, що на момент укладення додаткових угод: (а) їх зміст відповідав пп. 4 п. 19 Особливостей та ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» - ціну Договору не збільшено; (б) обидві сторони мали повний обсяг цивільної та господарської дієздатності; (в) волевиявлення обох сторін було вільним; (г) угоди були спрямовані на реальне настання правових наслідків і такі наслідки реально настали.

Вважає, що підстави для визнання додаткових угод недійсними у розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України відсутні.

Щодо системної проблеми ринку, що тендер без проектної документації на вентиляцію зазначає, що проведення тендеру на ремонт систем вентиляції без готових схем прокладки повітроводів та специфікації обладнання є прямим наслідком системної галузевої кризи. Після 2013 року значна частина спеціалізованих проектних інститутів в Україні розпалася; кваліфіковані фахівці з проектування вентиляційних систем масово виїхали за кордон. Після 24.02.2022 ситуація набула критичного характеру: знайти спеціаліста, здатного у прийнятні строки та з належною якістю розробити проектну документацію на систему вентиляції захисної споруди, стало практично неможливим.

Вказує, що органи місцевого самоврядування, діючи в умовах жорсткого бюджетного обмеження та об`єктивної нестачі проектних потужностей, об`єктивно позбавлені можливості у повному обсязі завершити проектні роботи до оголошення процедури закупівлі. Ця обставина є загальновідомою для учасників ринку будівельних послуг і не потребує спеціального доведення (ч. 3 ст. 75 ГПК України).

Зазначає, що саме тому Управління провело тендер за наявності лише площ повітропроводів (м), але без схем прокладки повітроводів та специфікацій (повітроводів та фасонних елементів)- тобто без технічної документації, яка є необхідною умовою будь-яких якісних робіт з монтажу інженерних мереж. Це не недобросовісність Замовника - це об`єктивна реальність ринку в умовах воєнного стану.

Щодо розроблення безоплатно Підрядником схеми та специфікації та погодження їх із Замовником зазначає, що без технічної документації якісне виконання інженерних мереж фізично неможливе, ТОВ «ПРОЕКТ-РЕМ-БУД» самостійно, власними силами та за власний рахунок розробило схеми системи припливно-витяжної вентиляції і передало їх Замовнику на погодження.

Вважає, що дані роботи виходили за межі зобов`язань Підрядника за Договором - жодного положення про розробку технічної документації Договір не містив. Фактично Підрядник зекономив Замовнику кошти та час, забезпечивши технічну основу для належного виконання робіт.

Щодо документального підтвердження - лист Управління від 03.06.2024 № 203/01-24 зазначає, що факт безоплатної розробки проектної документації та її погодження Замовником підтверджується прямими письмовими доказами, а саме: листом ТОВ «ПРОЕКТ-РЕМ-БУД» від 28.05.2024 № 28.05/24, яким Підрядник передав Замовнику розроблену схему системи вентиляції; відповідю Управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради від 03.06.2024 № 203/01-24, підписана заступником директора департаменту - начальником управління Наталією Вітковською: «Ваш лист від 28.05.2024 № 28.05/24 розглянуто. Надаємо погоджену схему припливно-витяжної вентиляційної системи» - офіційне підтвердження того, що Замовник отримав, розглянув та схвалив розроблену Підрядником схему; план розміщення вентиляції від 28.05.2024 (ТОВ «Проект-Рем Буд», ), погоджений печаткою та підписом уповноваженої особи Хмельницької міської ради; уточнений план приміщень вентиляції від 14.06.2024 (ТОВ «Проект-Рем-Буд», ), затверджений Підрядником після врахування зауважень Замовника. Ланцюг дат є промовистим: 28.05.2024 - Підрядник передає схем; 03.06.2024 - Замовник погоджує та повертає; 14.06.2024 - фінальна версія документації.

Зазначає, що увесь процес зайняв понад два тижні і був об`єктивно необхідним кроком перед початком робіт. Без завершення цього етапу розпочинати прокладку повітроводів не можливо.

Щодо вини кредитора у виникненні прострочення зазначає, що відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, що стягуються з боржника.

Вказує на те, що причинно-наслідковий зв`язок у цій справі є очевидним: Замовник провів тендер без проектної документації > Підрядник змушений був її розробити > процес погодження зайняв час > строки виконання об`єктивно зсунулися.

Вважає, що прострочення мало місце, воно виникло в тому числі з вини самого Замовника, що є самостійною підставою для відмови у стягненні неустойки або її суттєвого зменшення.

Крім того, відповідно до ст. 617 ЦК України та Розділу 8 Договору, Підрядник звільняється від відповідальності, якщо порушення сталося внаслідок обставин, що від нього не залежали; відсутність проектної документації на момент початку робіт є саме такою обставиною.

Щодо хронології та масштабу руйнування енергетичної інфраструктури у критичний для Договору період зазначає, що договір підписано 26.04.2024; первісний строк виконання - 15.05.2024, тобто всього 19 календарних днів після підписання. Саме в цей проміжок часу відбулося безпрецедентне руйнування енергетичної інфраструктури України, яке є загальновідомим фактом та підтверджене звітами міжнародних організацій (МЕА, ООН) і офіційними повідомленнями регіонального оператора АТ «Хмельницькобленерго».

Вказує на те, що відповідно до офіційного аналітичного матеріалу Wilson Center / Kennan Institute («Ukraine's Energy System Under Attack This Spring», травень 2024 р.): у хвилі ударів між 22 березня та 8 травня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт генеруючих потужностей; усі теплові електростанції зруйновано або серйозно пошкоджено. Управління ООН з прав людини підтверджує: до червня 2024 р. 73% теплових генеруючих потужностей країни було виведено з ладу.

Зауважує, що 08.05.2024: масований удар по 12 об`єктах енергетики - «найбільш руйнівний удар по генерації» за весь час повномасштабної агресії; введено обмеження в усіх регіонах; кінець травня 2024: ~70% теплогенеруючих потужностей України виведено з ладу або знаходилось на окупованій території (МЕА); червень-липень 2024: дефіцит потужності 0,8- 2,3 ГВт; щоденні графіки відключень; 52% промислових підприємств зупинили виробництво; 15.05.2024 (дедлайн Договору): АТ «Хмельницькобленерго» офіційно повідомило про діючий ГОП (графік обмеження потужності) на Хмельниччині.

Зазначає, що виконання Договору вимагало: (а) виготовлення спеціалізованого вентиляційного обладнання (промислове виробництво потребує безперервного електропостачання; у травні 2024 р. 52% промислових підприємств призупинили роботу); (б) логістики та доставки в умовах дефіциту пального; (в) монтажних та налагоджувальних робіт із застосуванням електроінструменту та обладнання для алмазного буріння залізобетонних конструкцій - що фізично неможливо при погодинних графіках відключень.

Відповідно до Розділу 8 Договору та ст. 617 ЦК України сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань внаслідок обставин непереборної сили.

Зауважує, що Торгово-промислова палата України підтвердила (повідомлення від 28.02.2022): «Збройна агресія Російської Федерації проти України є обставинами непереборної сили (форс-мажором) з 24.02.2022 до офіційного їх закінчення». Усі наслідки воєнних дій, включаючи руйнування енергетичної інфраструктури, охоплюються цим підтвердженням ТПП України.

Звертає увагу на те, що прокурор наполягає, що ремонт укриття мав бути виконаний «у найкоротші строки», - і водночас пропонує накласти на Підрядника штрафні санкції за те, що Підрядник виконував цей ремонт саме тоді, коли вся країна переживала найбільший за роки агресії колапс енергетики.

Щодо доказів з матеріалів кримінального провадження зазначає, що значну частину «встановлених» обставин прокурор обґрунтовує матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025242260000087 від 27.11.2025 (за ч. 4 ст. 191 КК України), зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_1 . Вирок у цьому провадженні відсутній; провадження перебуває на стадії досудового розслідування; жодній особі, наскільки відомо Відповідачу, не повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України преюдиціальне значення для господарського суду має лише вирок суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили.

Вважає, що матеріали досудового розслідування (протоколи допитів, постанови слідчого чи прокурора) такого значення не мають. Протокол допиту свідка, складений слідчим за відсутності Відповідача, не відповідає вимогам допустимості доказів (ст. 77 ГПК України) та принципу безпосередності дослідження доказів (ст. 210 ГПК України). 7

Зазначає, що використання матеріалів незавершеного кримінального провадження для формування упередження щодо Відповідача суперечить презумпції невинуватості і не може замінити доказування у господарській справі.

Щодо розрахунку штрафних санкцій зазначає, що вимога про стягнення пені та штрафу є похідною: вона може існувати лише за умови визнання недійсними обох додаткових угод.

Зазначає, що розрахунок штрафних санкцій є недоведеним, а саме: формула розрахунку є математично беззмістовною. Прокурор застосовує формулу «Пеня = (0,1% * С) / 100% * Д», в якій ставка пені у відсотках додатково ділиться на 100%. Такий подвійний поділ на відсоткову базу дає числовий результат, що відрізняється від правильного у тисячу разів. По-друге, зазначає, що неправильно визначена база нарахування. Вказує, що прокурором нараховано пеню та штраф виходячи з повної ціни Договору (561 339,94 грн) за весь заявлений період, не доводячи, який обсяг робіт залишався невиконаним на кожен день нарахування. По-третє, неправильно визначений кінцевий день нарахування, а саме: акт КБ-2в складено за липень 2024 року - роботи завершено не пізніше 31.07.2024. Дата 08.08.2024 є датою підписання акта Замовником, тобто адміністративної дії Замовника, що від Підрядника не залежить і не може йому ставитися у вину.

Зазначає, що позовна заява в частині санкцій обґрунтована умовами іншого договору.

Вказує на те, що у розділі «Розрахунок» прокурор зазначає: «Штрафні санкції за порушення зобов`язань згідно умов Договору № 430 підлягають стягненню...»; Договору № 430 у цій справі не існує; додаткову угоду № 3 прокурор не оспорює. Позовна заява містить і інші ознаки шаблонного документа: договір датується то 16.04.2024, то 24.04.2024, то 26.04.2024; ціна то 660 960,00 грн, то 660 950,00 грн.; угода № 3 датована « 14.08.2023» (за вісім місяців до підписання самого Договору); до підрядних правовідносин застосовуються норми про поставку (ст. 712 ЦК України).

Щодо заяви про застосування позовної давності зазначає, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Вказує на те, що заявлений прокурором період прострочення - з 16.05.2024 по 07.08.2024; річна давність за щоденними вимогами про пеню спливала у період з 16.05.2025 по 07.08.2025. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким строки продовжувалися на період воєнного стану) виключено з 04.09.2025.

Зазначає, що позов подано 25.05.2026 - через понад вісім місяців після відновлення перебігу позовної давності, тоді як станом на дату скасування зазначеного пункту річний строк за всіма заявленими вимогами вже повністю сплив.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій зазначає, що зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, роботи прийняті без зауважень і використовуються за призначенням; жодних збитків Замовнику чи бюджету не завдано, навпаки ціну Договору зменшено на 99 610,06 грн; сам кредитор (Замовник) не вважає свої права порушеними; стверджуване прострочення мало місце в умовах воєнного стану та безпрецедентного колапсу енергосистеми квітня-травня 2024р.; Підрядник безоплатно розробив проектну документацію для Замовника, зекономивши бюджетні кошти та забезпечивши якісне виконання робіт; (6) нарахування санкцій у розмірі понад 15% вартості повністю виконаного договору є явно неспівмірним та каральним, що суперечить функціям господарсько-правової відповідальності (ст. 216, 217 ГК України) та принципам справедливості, добросовісності і розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). На підставі наведеного просить в позові відмовити.

19.06.2026 прокуратура через електронний суд на адресу суду надіслала відповідь на відзив, в якому вважає доводи Відповідача необґрунтованими. Посилається на те, що оплата за Договором здійснена за кошти місцевого бюджету, а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти.

Водночас, несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та відсутність стягнення штрафних санкцій унеможливило витрачання цих коштів на цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, необхідних напрямків фінансування в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

Зазначає, що неефективне витрачання коштів місцевого бюджету свідчить про порушення економічних інтересів територіальної громади міста Хмельницького.

Вважає, що на органи державної влади, органи місцевого самоврядування першочергово покладено виконання дій, які спрямовані на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, територіальних громад.

Зауважує, що фінансування закупівлі здійснювалося в рамках Програми попередження виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної та техногенної безпеки об`єктів усіх форм власності, розвитку інфраструктури пожежно-рятувальних підрозділів у м. Хмельницькому на 2021-2025 роки.

Відповідно до Паспорту Програми, одним із її завдань є захист населення від наслідків техногенних аварій, а також від застосування зброї масового знищення в особливий період, проведення невідкладних ремонтів та утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності до використання за призначенням. Головний виконавець - Управління житлової політики і майна. Джерело фінансування кошти бюджету Хмельницької міської територіальної громади.

Вважає, що є очевидним, що здійснене без належних підстав продовження строку дії даного Договору суперечило меті та нівелювало нагальність програмних заходів, затверджених органом місцевого самоврядування.

Вважає, що тривале виконання нескладних, базових робіт по ремонту вентиляції у сховищі, поза визначеним умовами оголошення у закупівлі та Договору строком, суперечило досягненню мети нагального забезпечення населення належним укриттям, створило ризики безвідповідального виконання державою обов`язків щодо захисту мирного населення в умовах війни.

Зазначає, що недотримання сторонами договору вимог чинного законодавства при укладенні додаткових угод, несвоєчасне виконання продавцем договірних зобов`язань перед територіальною громадою очевидно не відповідає суспільному інтересу.

Вважає, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави як у бюджетній сфері, так і у сфері забезпечення обороноздатності і територіальної цілісності України, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Зазначає, що позовна заява спрямована в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Управління Хмельницької міської ради, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради є органом місцевого самоврядування, юридичною особою, дата державної реєстрації якого 21.05.2003.

Відповідно до Положення про управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, Управління є виконавчим органом Хмельницької міської ради, підзвітне та підконтрольне раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження. Управління, будучи розпорядником бюджетних коштів, провело вказану закупівлю за кошти місцевого бюджету, що підтверджується відомостями ЕСЗ та набуло прав сторони Договору , умови якого, як встановлено прокуратурою, належним чином не виконані, що послужило підставою для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

При цьому вказує, що укладення неправомірних додаткових угод призвело до незабезпечення ефективного використання бюджетних коштів, що належать територіальній громаді.

Вважає, що Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган належним чином не використав свої повноваження. Вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці та є «виключним випадком» для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказує на те, що позиція Управління Хмельницької міської ради оцінена Окружною прокуратурою міста Хмельницького як бездіяльність, а тому у прокурора виникли підстави для здійснення представництва.

Окрім того, зазначає, що маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган - Управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради належним чином не використало свої повноваження. Вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці та є «виключним випадком» для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Зауважує, що добровільно та свідомо уклавши 2 додаткові угоди щодо продовження строку виконання послуг за Договором №161 від 26.04.2023, Управління не звернулося б до суду за їх оскарженням, оскільки діяло б в умовах конфлікту інтересів: визнавши безпідставність укладення таких угод, визнало би свою бездіяльність щодо належного контролю за ефективним використанням коштів місцевого бюджету та виконання заходів Програми, прийнятою безпосередньо Хмельницькою міською радою та відповідальним виконавцем якої є він сам.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту зазначає, що переможець у закупівлі та підрядник за укладеним за її результатами Договором, не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного виконання послуг з ремонту об`єкту комунальної власності, однак замовник таких послуг не вживав заходів щодо нарахування та стягнення з останнього штрафних санкцій та більше того, уклавши дві спірних додаткових угоди, змінив істотні умови Договору та допустив необґрунтоване продовження термінів за ним.

Вказує, що за Договором №161 від 26.04.2024 Підрядник зобов`язувався надати Замовнику послуги у строк до 15.05.2024.

Відповідно до п.7.2 Договору сторони узгодили, що Підрядник несе відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання в вигляді пені у розмірі 1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 вказаної вартості.

Вважає, що хибними є твердження відповідача з приводу того, що оскільки договір виконано і «претензій сторони один до одного не мали», оскільки вдалося навіть «зекономити» частину бюджетних коштів, це звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне його виконання.

Зазначає, що вказана закупівля здійснювалася Управлінням задля ремонту захисної споруди цивільного захисту, а тому, враховуючи критичне значення сховища для забезпечення захисту населення територіальної громади, у міському бюджеті було передбачено фінансування таких ремонтних робіт у повному обсязі, а відповідні роботи мали бути виконані без зволікань.

Вважає, що неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який діючи вільно та на власний ризик, усвідомлюючи строки виконання робіт та загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню - про введення воєнного стану на території України та використання сховища, яке зберігає життя мирних жителів міста, взявши на себе зобов`язання із визначеними в Договорі умовами щодо строків ремонту даного приміщення, має негативний вплив на виконання позивачем функцій із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення під час дії воєнного стану.

Отже, вважає, що ТОВ «Проект-Рем-Буд» не виконав роботи у визначений Договором строк, а Управління Хмельницької міської ради, як сторона правочину, погодило своєму підряднику продовження строків шляхом двократного укладання спірних додаткових угод.

Зазначає, що є очевидним, що здійснене без належних підстав продовження строку виконання послуг за Договором №161, суперечило меті та нівелювало заходи затвердженої рішенням сесії Хмельницької міської ради Програми, адже підставами для її проведення було використано формулювання «попередження виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної та техногенної безпеки об`єктів усіх форм власності», а тому звернення прокурора до суду з указаним позовом у даному випадку обґрунтоване необхідністю захисту інтересів держави та територіальної громади, оскільки такого обов`язку, а не права , уповноважений орган не виконав.

Щодо неправомірності укладання двох додаткових угод та правильності розрахунку штрафних санкцій зазначає, що уклавши дві додаткових угоди про продовження строків виконання послуг, сторони прийняли для себе за об`єктивні обставини неможливості своєчасного їх виконання листи Підрядника від 08.12.2023 та 27.03.2024, які не містили документального підтвердження викладених у них об`єктивних обставин, спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.

Вказує на те, що у листі від 13.05.2023 абсолютно жодним чином не вказувалося про те, яким саме постачальником та яких матеріалів затримується доставка, чи пов`язана така затримка з виконанням саме цього Договору та взагалі не вказано, чи вчасно Підрядник замовив такі матеріали і чому він, задля перемоги у тендері, гарантував Замовнику у своїй тендерній пропозиції та у проекті договору своєчасне виконання істотних умов договору.

Зазначає, що стосується потреби в повторному продовженні строків через появу «не передбачуваних додаткових робіт» на об`єкті, вказаних Підрядником у листі від 24.06.2024, то такі обставини взагалі є надуманими, оскільки жодні з тих робіт, що були зафіксовані у протоколі виїзної наради, Підрядником за Договором №161 так і не виконувалися.

Зауважує, що дані твердження Відповідача є голослівними, оскільки у своєму відзиві він не спростував доводів прокурора та не надав доказів виконання хоча б однієї, із додаткових «непередбачуваних» робіт, що б зумовило продовження строків за спірною Додатковою угодою №2. Переслідуючи намір уникнення відповідальності, Відповідач лише через три роки «згадав» про те, що вчасно виконати зобов`язання йому завадила «енергетична криза», таке посилання є необґрунтованим та має характер спроби виправдати допущене порушення строків уже після виникнення спору. У жодному із звернень до замовника, листів чи інших документів, складених у період виконання договору, такі обставини не згадувалися.

Також зазначає, що відповідач жодного разу не зазначав енергетичну кризу, перебої в електропостачанні чи інші пов`язані з цим обставини, як причину неможливості належного виконання договірних зобов`язань, що такі доводи були сформульовані ретроспективно та не підтверджуються фактичною поведінкою відповідача під час виконання договору.

Вважає, що наведені доводи не можуть вважатися достовірними та такими, що підтверджують існування об`єктивних підстав для зміни строків виконання робіт.

Звертає увагу на те, що підписуючи договір джерелом фінансування якого є бюджетні кошти, зі встановленим строком виконання, відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк.

Зазначає, що укладаючи Договір у квітні 2024 року, ТОВ «Проект-Рем-Буд» погодив строки виконання Договору до 15.05.2024. Договір підписаний без зауважень та заперечень. Тобто, Підрядник мав об`єктивну можливість враховувати, що з моменту підписання Договору на його належне виконання з дотриманням умов, у останнього є менше місяця. Відтак, підписуючи договір з визначеними строками, також і замовник мав врахувати та усвідомлювати його умови та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.

Вважає, що сторонами було порушено вимоги пп. 4 п. 19 Особливостей закупівель, якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору, а тому вважає позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод обґрунтованими.

Щодо заперечень на заяву відповідача з приводу застосування строків позовної давності зазначає, що оскільки спірні правовідносини, з якими закон пов`язує початок перебігу строку позовної давності, мали місце під час дії воєнного стану, річний строк позовної давності розпочав свій перебіг 04.09.2025, а тому вважає, що строк позовної давності не пропущений прокурором. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

30.06.2026р. відповідач через електронний суд на адресу суду надіслав заперечення на відповідь на відзив, зміст яких фактично дублює доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву, та не містить нових обставин чи аргументів, які б потребували додаткові оцінки судом.

За результатами підготовчого засідання 01.07.2026р. постановлено ухвалу суду про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 29.06.2026р.

Ухвалою суду від 29.07.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/535/26 до судового розгляду по суті на 12.08.2026р.

За результатами судового засідання 12.08.2026р. постановлено ухвалу суду про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 09.09.2026р.

Ухвалою суду від 09.09.2026р. відкладено розгляд справи по суті на 21.09.2026р.

За результатами судового засідання 21.09.2026р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 28.09.2026. та 28.09.2026р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 14.10.2026.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням Хмельницької міської ради позачергової 17 сесії від 17.06.2022 № 11 «Про надання згоди на безоплатну передачу у комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у власності держави Україна» надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту, які під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, за умови використовувати за цільовим: призначенням і не відчужувати в приватну власність, та перебувають у власності держави Україна в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, а саме: сховище № 84027 (м. Хмельницький, вул. Заводська, 59); сховище № 84199 (м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26); сховище № 84185 (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 69) (п. 1.1) Міністерства економіки України, а саме: сховище №84184 (м. Хмельницький, вул. Шухевича (Курчатова), (п. 1.2 ).

Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2023 № 664 «Про затвердження акта безоплатної приймання-передачі в комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади захисної споруди цивільного захисту, яка перебуває у державній власності» затверджено акт безоплатної приймання-передачі від 29.06.2023 в комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади захисної споруди цивільного захисту, яка пі час приватизації не увійшла до статутного капіталу господарського товариства та перебуває у власності держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях сховище № 84199, вул. Старокостянтииівське шосе, 26, м. Хмельницький. (п.1). Комунальному підприємству «Управляюча муніципальна компанія «Проскурівська» Хмельницької міської ради (О. Здоровик) прийняти на баланс захисну споруду цивільного захисту сховище № 84199, вул. Старокостянтинівське шосе, 26, м. Хмельницький.

Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради у електронній системі публічних закупівель «Prozorro» 20.03.2024 оприлюднило оголошення UA-2024-03-20-007004-a про проведення процедури відкритих торгів, предметом якого є надання послуг з поточного ремонту системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 у м. Хмельницькому, очікуваною вартістю714800,84 грн.

В подальшому рішенням уповноваженої особи замовника від 30.03.2024р. затверджено тендерну документацію на закупівлю «Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 у м. Хмельницькому (код ДК 021:2015:454500000-6 Інші завершальні будівельні роботи).

Відповідно до пункту 1 Розділу "Загальні положення" Тендерної документації остання розроблена відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері публічних закупівель з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для мовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі Особливості). Терміни, які використовуються в цій тендерній документації, вживаються в значеннях, визначених Законом та з урахуванням Особливостей.

Відповідач листом - погодженням №2903/13 від 29.03.2024р. надало згоду про прийняття учасником істотних умов договору, а також погодився на укладення договору за проектом, наведеним Замовником у Додатку №3.

29.03.2024р. відповідачем складено дефектний акт №2903/14 на поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому.

За результатами засідання тендерного комітету замовника Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради від 11.04.2024 року переможцем закупівлі визначено ТОВ «Проект-Рем-Буд», вартістю 660950,00 грн. Строк дії договору про закупівлю 26.04.2024-31.12.2024.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі визнано переможцем торгів ТОВ «Проект-Рем-Буд», з яким укладено договір від 26.04.2024 № 161 про закупівлю на суму 660950,00 грн з ПДВ.

Згідно п. 1.1 якого Підрядник зобов`язується до 15.05.2024 року надати Замовнику послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування послуг - «Поточний ремонт, системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому» (Код ДК 021:2015; 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи).

Відповідно до п. 1.3 договору перелік та склад послуг визначені дефектним актом та локальними кошторисами з підсумковими відомостями ресурсів.

Сторони погодили, що обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника. (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору фінансування здійснюється за рахунок таких джерел і в таких сумах кошти бюджету Хмельницької міської територіальної громади КПКВ.КМБ 1218110 КЕКВ 2240 з.ф.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна цього Договору є динамічною та становить 660950,00 грн. з ПДВ.

Бюджетні зобов`язання за цим Договором виникають за наявністю та в межах виділених бюджетних асигнувань за напрямками фінансування. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору вартість послуг, що є предметом договору, визначена з врахуванням вартості матеріалів, що використовуються для їх виконання.

Пунктом 2.4 договору, встановлено, що вартість цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Згідно п. 2.5. договору визначення вартості послуг проводиться згідно з діючими державними нормами та стандартами.

Згідно п. 3.4 договору Підрядник зобов`язаний: вчасно та якісно надати послуги, які є предметом цього договору, використовуючи для цього матеріали, які відповідають вимогам діючих державних норм та стандартів; складати та передавати уповноваженому представнику Замовника Акти виконаних робіт (форма КБ-2в), копії документів на придбання матеріалів та обладнання та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма К.Б-3), попередньо погоджені та підписані особою, що здійснює технічний нагляд за ходом надання послуг; забезпечити під час надання Послуг на об`єкті дотримання правил техніки безпеки, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища; на вимогу Замовника Підрядник зобов`язаний надавати будь-які документи, що стосуються предмету Договору; забезпечити повне та своєчасне ведення виробничої та виконавчої документації передбаченої законодавством України, та надати її Замовнику на його вимогу.

Відповідно до п. 4.1 договору Замовник проводить оплату вартості наданих Послуг в межах строку дії Договору на підставі Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання Сторонами Акта, за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок Замовника. У випадку відсутності на розрахунковому рахунку Замовника бюджетного фінансування видатків. призначених на оплату робіт, Замовник проводить оплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок Замовника.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості послуг, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів.

Оплата Послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Підрядника проміжними платежами або одноразово за весь обсяг наданих послуг. (п. 4.3 договору).

Згідно п. 4.4 договору ненадходження коштів з джерел фінансування на реєстраційний рахунок Замовника для оплати послуг за цим Договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства Сторони визнають обставиною, що має місце не з вини Замовника.

Відповідно до п. 5.1 договору якість наданих послуг повинна відповідати вимогам цього Договору, діючих державних норм та стандартів.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення Підрядником вимог щодо якості наданих послуг Замовник має право вимагати усунення виявлених недоліків за рахунок Підрядника.

Підрядник визначає обсяги та вартість послуг, що підлягають оплаті, та готує Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) і подає їх для підписання Технічному нагляду в межах строку надання послуг, встановленого п. 1.1. Договору. Технічний нагляд підписує подані Підрядником Акти, виконаних робіт (форма КБ-2в), або у разі виявлення невідповідності послуг, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну, Технічний Нагляд має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті. Після підписання Технічним наглядом Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) Підрядник надає їх Замовнику разом з Довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Замовник повертає Підряднику підписаний екземпляр Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). (п. 6.3 договору).

Згідно п. 6.5. договору остаточне приймання наданих послуг здійснюється в межах строку дії Договору шляхом підписання Акта виконаних робіт представниками Замовника, Підрядника та технічного нагляду.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно п. 7.2 договору Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і у таких сумах: за неналежну якість послуг, що надаються за цим Договором, стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних послуг; за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Згідно з п.8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, встановленні чинним законодавством. (п.8.3. договору).

Відповідно до п. 11.1 договору Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 11.2 договору строк дії Договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.

Зміна істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, визначених. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, про що укладається відповідна додаткова, угода, яка оприлюднюється відповідно до вимог Закону з врахуванням Особливостей. (п.11.5. договору).

Відповідно до п.11.11. договору невід`ємною частиною цього договору є дефектний акт, договірна ціна.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

26.04.2024р. між управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради (Замовник) та комунальним підприємством «Технагляд» (Виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного нагляду.

Між сторонами погоджено договірну ціну Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому, що здійснюється в 2024 році, згідно якої договірна ціна за надані роботи по даному об`єкту складають 660950,00 грн.

Відповідачем складено та підписано локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому, згідно якого станом на 29.03.2024р. роботи становлять 541377,34 грн., підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, пояснювальну записку

Відповідно до повідомлення ТОВ «Вент - Заводи», повідомлено ТОВ «Проект - Рем - Буд», що виготовлення обладнання по договору №167 від 07.04.2023р. затримується, через затримку комплектуючих, очікують поставку не пізніше 01.06.2024. орієнтовна поставка 15.06.2024 та про зміни у термінах будуть інформувати додатково.

01.02.2024р. наказом управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради №25 затверджено зведений кошторисний розрахунок на поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому в сумі 721850,59 грн.

13.05.2024р. ТОВ «Проект - Рем - Буд» звернулося з листом до позивача, в якому просить продовжити термін виконання робіт до 30.06.2024р., в зв`язку із затримкою виготовлення обладнання для виконання робіт.

13.05.2024 року між управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради та ТОВ «Проект - Рем - Буд» укладено додаткову угоду №1 про зміни до договору №161 від 26.04.2024, в якій сторони прийшли до взаємної згоди та виклали п. 1.1 договору в наступній редакції: «п. 1.1 Підрядник зобов`язується до 30.06.2024р. надати замовнику послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги».

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Протоколом №1 погодженим Управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради Виїзної наради щодо визначення необхідності виконання додаткових та/або заміни обсягів робіт по об`єкту від 03.06.2024р. прийнято рішення, про виконання додаткових робіт, передбачених дефектним актом, на об`єкті «Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому». Оскільки, заміна попереднього виконання робіт може призвести до несумісності з вже виконаними роботами, а також з метою уніфікації, стандартизації робіт по об`єкту, у зв`язку з можливою втратою гарантії якості на виконанні роботи і змонтовані конструкції на об`єкті, підрядній організації ТОВ «Проект-Рем-Буд» виконати додаткові роботи відповідно до дефектного акту та з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12,09.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в: Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». КП «Технагляд» виконати контроль за якістю матеріалів та технології виконання даних видів робіт.

24.06.2024р. ТОВ «Проект - Рем - Буд» звернулося з листом до позивача, в якому просить продовжити термін виконання робіт до 31.07.2024р., в зв`язку з погодженням нової схеми.

28.06.2024 року між управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради та ТОВ «Проект - Рем - Буд» укладено додаткову угоду №2 про зміни до договору №161 від 26.04.2024, в якій сторони прийшли до взаємної згоди та виклали п. 1.1 договору в наступній редакції: «п. 1.1 Підрядник зобов`язується до 31.07.2024р. надати замовнику послуги, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги».

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

14.08.2024 року між управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради та ТОВ «Проект - Рем - Буд» укладено додаткову угоду №3 про зміни до договору №161 від 26.04.2024, згідно п. 1 якої враховуючи фактичне виконання всього обсягу робіт передбачених договором №161 від 26.04.2024р. сторони прийшли до згоди виклласти п. 2.1 договору в наступній редакції: «п. 2.1 Ціна цього договору є динамічною та становить всього по договору 561339,94 грн. з ПДВ».

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Згідно договору №161 від 26.04.2024р., відповідачем виконано будівельні роботи по об`єкту, підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за липень 2024р. на суму 561339,94 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2024р. від 08.08.2024р. на суму 561339,94 грн., відомістю ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, розрахунком загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В №1 на «Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому».

Позивачем за виконанні будівельні роботи було проведено оплату з Відповідачем на суму 561339,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 12.08.2024р.

21.10.2025р. керівник окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся з листом №55-6491вих-25 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради в якому просить надати інформацію та документи, а саме: документальне обґрунтування причин продовження строку виконання робіт за Договором №16.1 від 26.04.2024 на підставі додаткових угод №1 та №2; акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 та інші акти, не забороненими чинним законодавством за Договором №161 від 26.04.2024; платіжні доручення про проведення оплати за Договором №161 від 26.04.2024; документальне обґрунтування причин продовження строку виконання робіт за Договором №162 від 26.04.2024 на підставі додаткових угод №1 та №2; акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 та інші акти, не забороненими чинним законодавством за Договором №1.62 від 26.04.2024; платіжні доручення про проведення оплати за Договором № 162 від 26.04,2024: копій дефектних актів по об`єкту за обома договорами (за наявності); документів, яким фіксувалися факти виконання робіт із порушенням строків, встановлених обома договорами та підтвердження повідомлення про ці факти Підрядника (за наявності); чи вживалися Замовником заходи, визначені у розділі 7 Договору щодо відповідальності Підрядника, якщо так, то прошу надати у прокуратуру відповідні документи з цього приводу.

04.11.2025р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №152/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького про те, що функція загального нагляду та контролю прокуратурою вже давно втрачена, у запиті прокуратурою не наведено законодавчих підстав для витребування інформації та копії документів.

17.11.2025р. керівник окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся з листом №55-7207вих-25 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради в якому просить надати інформацію та документи, а саме: документальне обґрунтування причин продовження строку виконання робіт за Договором №161 від 26.04.2024 на підставі додаткових угод №1 та №2; акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 та інші акти, не забороненими чинним законодавством за Договором №161 від 26.04.2024; платіжні доручення про проведення оплати за Договором №161 від 26.04.2024; документальне обґрунтування причин продовження строку виконання робіт за Договором №162 від 26.04.2024 на підставі додаткових угод №1 та №2; акти приймання виконаних робіт; довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 та інші акти, не забороненими чинним законодавством за Договором №162 від 26.04.2024; платіжні доручення про проведення оплати за Договором №162 від 26.04.2024; копій дефектних актів по об`єкту за обома договорами (за наявності); документів, яким фіксувалися факти виконання робіт із порушенням строків, встановлених обома договорами та підтвердження повідомлення про ці факти Підрядника (за наявності); чи вживалися Замовником заходи, визначені у розділі 7 Договору щодо відповідальності Підрядника, якщо так, то прошу надати у прокуратуру відповідні документи з цього приводу. Одночасно інформує, що за невиконання посадовою особою законних вимог прокурора передбачена адміністративна, відповідальність за статтею 185-8 КУпАП.

24.11.2025р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №176/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького про те, що викладені в запиті твердження «Зобов`язання за вказаними договорами, на момент підготовки запиту, підрядником не виконанні» не відповідають дійсності. Договори виконанні в повному обсязі, роботи здійснено якісно, послуги оплачено ще у 2024 році, зауваження до підрядника відсутні, як і відсутні факти порушення або загрози порушення інтересів територіальної громади. Враховуючи викладене, просить в подальшому не робити передчасних висновків про наявність фактів порушень при внесені змін до договору лише на підставі оприлюднених додаткових угод в електронній системі закупівель, а також, таким чином не чинити тиску на посадових осіб органів місцевого самоврядування, шляхом безпідставного витребування документів, направлення повісток. Водночас, в свою чергу обіцяє всебічну співпрацю з органами прокуратури в разі порушення третіми особами інтересів територіальної громади в особі управління житлової політики і майна.

19.11.2025р. керівник окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся з листом №55-7267вих-25 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради в якому просить надати інформацію та копії документів, а саме: відповідних рішень виконавчого комітету та сесії міської ради про прийняття у комунальну власність сховищ по вул. Старокостянтинівське шосе, 26 та по вул. Володимирській, 109; яким є стан готовності вказаних захисних споруд (просить надати завірені належним чином копії актів їх оцінки/обстеження за період 2022-2025 роки); чи розглядалося питання доцільності ремонту, відновлення технічного стану даних споруд у 2022-2025 роки, якщо так, то просить надати протоколи, акти, листування з цих питань; чи виділялися у 2022-2025 роках кошти з місцевого бюджету на їх ремонт та/чи приведення у відповідність до використання за цільовим призначенням стан; хто був визначений головним розпорядником та одержувачем вказаних коштів із бюджету; чи проведено відповідні ремонти та чи відповідають на сьогоднішній день вказані сховища вимогам законодавства щодо можливості їх використання за цільовим призначенням в умовах воєнного стану. Вказана інформації необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Заков України «Про прокуратуру».

11.12.2025р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №174-25 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького про те, що упродовж 2022-2025 років спільно з представниками Хмельницького районного управління ГУ ДСНС України у Хмельницькій області було проведено обстеження захисних споруд цивільного захисту, зокрема, сховища № 84199, розташованого за адресою вул. Старокостянтинівське шосе, 26, та сховища № 84168, розташованого за адресою вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький. За результатами проведених обстежень складено відповідні акти. Щодо сховища № 84199, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради було прийнято рішення від 13.07.2023 року № 664 про затвердження акта безоплатної приймання - передачі в комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади захисної споруди цивільного захисту, яка перебуває у державній власності. Стосовно сховища № 84168, рішення виконавчого комітету про її передачу не приймалось, оскільки вказана споруда постійно перебувала у комунальній власності, та, відповідно, не підлягала передачі. За інформацією управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, повідомляє: ремонт сховищ є абсолютно необхідним для забезпечення безпеки цивільного захисту, особливо в умовах воєнного стану, щоб гарантувати укриття населення від загроз, підтримувати функціональність інженерних систем (вентиляція, водопостачання, електропостачання), забезпечити належні умови для перебування людей (освітлення, санітарні норми); рішенням позачергової тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 21.12.2023 № 13 «Про бюджет Хмельницької територіальної громади на 2024 рік» та рішення позачергової п`ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 № 6 «Про внесення змін до бюджету Хмельницької міської територіальної громади на 2025» було виділено кошти на ремонт споруд цивільного захисту населення на вул. Володимирській, 109 та вул. Старокостянтинівське шосе, 26 в м. Хмельницькому. Головним розпорядником було визначено управління житлової політики і майна; ремонтні роботи у спорудах цивільного захисту населення на вул. Володимирській 109 та вул. Старокостянтинівське шосе, 26 в м. Хмельницькому виконано.

28.11.2025р. фінансове управління Хмельницької міської ради листом №01-10/286 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького про те, що згідно звіту про виконання бюджету Хмельницької міської територіальної громади за 2024 рік фактичні видатки на поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирська, 109 в м. Хмельницькому та на поточний, ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Старокостянтинівське шосе, 26 із м. Хмельницькому в цілому склали 1 493578,3 гривні. Більш детальна інформація знаходиться в головного розпорядника коштів - управлінні житлової політики і майна.

12.12.2025р. керівник окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся з листом №55-7720вих-25 до фінансового управління Хмельницької міської ради в якому просить надати інформацію з приводу: передбачених у розділі «Розподіл видатків бюджету Хмельницької міської територіальної громади на 2024 рік» у бюджеті територіальної громади за різними кодами класифікації, на утримання головного розпорядника бюджету/відповідального виконавця - Управління житлової політики та майна та суми розподілених коштів для виконання заходів (зобов`язань), зокрема на здійснення даних закупівель (виконання послуг з ремонту двох цивільних споруд, зазначених у листі); обгрунтування розміру бюджетного призначення на вказані закупівлі; документального підтвердження доцільності витрачання бюджетних коштів на вказані потреби (листи, пояснення, акти, тощо). Окрім того, просить зазначити суму коштів, витрачених з бюджету у 2024-2025 роках на фінансування Договору №161 із ТОВ «Проект-Рем-Буд» на суму 660950 грн. та Договору №162 від 26.04.2024 із ТОВ «Проект-Рем-Буд» на суму 666750 грн. (з наданням копій підтверджуючих документів).

19.02.2026р. прокурор окружної прокуратури звернувся з листом №55-1352вих-26 до Хмельницької міської ради, в якому просить повідомити, чи вживались та чи будуть вживатись заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним додаткових угод до договору та у випадку невжиття таких заходів, повідомляє про намір прокуратури звернутися до суду з вказаним позовом в інтересах держави.

04.03.2026р. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом №1149-02-26-26 повідомив окружну прокуратуру м. Хмельницького про те, що заходи судового захисту не вживались. Крім того, зазначає, що в прокуратурі наявний достатній обсяг доказів для подальшого вжиття заходів, натомість у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду .

24.02.2026р. прокурор окружної прокуратури звернувся з листом №55-3433-25 до заступника директора Департаменту інфраструктури міста - начальника управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради, в якому просить надати належним чином завірені копії журналу вхідної кореспонденції за періоди квітня - серпня 2024 року, .

02.03.2026р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №27/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, про те, що листування між управлінням та ТОВ «Проект - рем-Буд» щодо виконання договору №161 від 26.04.2024р. здійснювалось виключно через електронну пошту та надало копію журналу вхідної кореспонденції за період квітня -серпня 2024 року.

10.03.2026р. прокурор окружної прокуратури звернувся з листом №55-1853вих-26 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, в якому просить повідомити чи вживались та чи будуть вживатися заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору №161, укладених із ТОВ «Проект-Рем-Буд» та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказаним договором. У випадку невжиття таких заходів, повідомляє про намір прокуратури звернутися до суду з вказаним позовом в інтересах держави.

19.03.2026р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №45/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, про те, що не вживало та не має наміру вживати заходи судового захисту щодо визнання недійсним додаткових угод до договору від 26.04.2024 №161, укладених із ТОВ «Проект-Рем-Буд» та стягнення штрафних санкцій.

27.03.2026р. прокурор окружної прокуратури звернувся з листом №55-2442вих-26 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, в якому повідомив про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «Проекет-Рем-Буд» про визнання недійсними додаткових угод до Договору №161 від 26.04.2024 та про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

До матеріалів справи додано: протокол допиту свідків від 25.02.2026р., рішення Хмельницької міської ради позачергової 36 сесії від 21.12.2023 №15 «Про бюджет Хмельницької міської територіальної громади на 2024 рік», лист управління житлової політики і майна №567/01-25 від 27.10.2023р., рішення Хмельницької міської ради 47сесії від 11.12.2024 №8 «Про внесення змін до бюджету Хмельницької територіальної громади на 2024 рік», пояснювальна записка до проекту рішення «Про бюджет Хмельницької міської територіальної громади на 2024 рік по утриманню житлової політики і майна Хмельницької міської ради, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, службова записка, бюджетний запит на 2024-2026 роки додатковий (форма 2024-3), постанова про дозвіл на розголошення відомостей кримінального провадження від 09.03.2026р., витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №42025242260000086 від 27.11.2025р., рішення Хмельницької міської ради 2 сесії№9 від 23.12.2020 «Про затвердження цільової програми попередження виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної і техногенної безпеки об`єктів усіх форм власності. Розвитку інфраструктури пожежно-рятувальних підрозділів на території Хмельницької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», листи АТ «Хмельницькобленерго» №3/02/2026-1 та №4/02/2026-1 від 10.02.2026р. «Про застосування графіків відключень», план проектувань, лист №203/01-24 від 03.06.2024 про надання погоджених схем припливно-витяжної вентиляційної системи.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Визначальним для застосування вказаних норм є поняття "інтерес держави".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 сформульовано наступні висновки щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в подібних правовідносинах.

Так, Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником комунального підприємства та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 року у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 року у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 року у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Згідно положень ст.ст.18-1, 26, 54, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.22 Бюджетного кодексу України правомірне і раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Городоцької міської ради.

Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотну шкоду не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода.

Звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Прокурор зазначає, що укладення оспорюваних правочинів за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвиткові інфляційних процесів у країні, наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитися на державних інтересах, а також порушує інтереси держави в частині наповнення бюджету.

Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Хмельницької міської ради.

З огляду на положення ст.22 Бюджетного кодексу України Хмельницька міська рада є розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.09.2020р. у справі №469/1044/17.

Таким чином, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради є компетентним органом у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розпорядник бюджетних коштів є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

19.03.2026р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №45/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, про те, що не вживало та не має наміру вживати заходи судового захисту щодо визнання недійсним додаткових угод до договору від 26.04.2024 №161, укладених із ТОВ «Проект-Рем-Буд» та стягнення штрафних санкцій.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що зверненню прокурора з позовом у справі передувало відповідне інформування уповноваженого державою органу про спірні правовідносини.

Проте, такий орган в межах розумного строку не здійснив та не мав наміру здійснювати захист порушених інтересів у належний спосіб.

Тобто, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме, нездійснення ним захисту інтересів держави. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

З огляду на зазначене, прокурор, звертаючись до суду із позовом у даній справі, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказаним вище спростовуються доводи відповідача про не підтвердження прокурором підстав для представництва.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Правова позиція викладена у постанові Веховного Суду від 10.05.2023 у справі № 715/310/22.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з ycix істотниx умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як icтотні або є необхідними для договорів даного виду, а також yci ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21, від 04.10.2023 у справі № 291/1450/21.

На момент підписання Договору № 161 від 26.04.2024 відповідачем було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за договором та строк його дії згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у п. 1.1. Договору Підрядник зобов`язується до 15.05.2024р. надати Замовнику послуги, а Замовник - прийняти та оплатити послуги.

У подальшому сторони підписали додаткові угоди № 1 від 13.05.2024 та № 2 від 28.06.2024, якими внесли зміни до пункту 1.1.розділу 1 Договору та визначили термін виконання робіт: до 30.06.2024 (додаткова угода № 1 від 13.05.2024) та до 31.07.2024 (додаткова угода № 2 від 28.06.2024).

Прокурор, звернувшись з позовом до суду, вказав, що додаткові угоди суперечать частині 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, ст. 652 ЦК України, оскільки, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Аналогічні положення передбачені п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Наведені норми Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель передбачають окремі випадки зміни саме істотних умов договору.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Права позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/2276.

Зі змісту укладених сторонами оспорюваних додаткових угод №1 та №2, якими внесено зміни до договору, вбачається, що зміни в договір щодо продовження строку виконання робіт внесено без зазначення посилання на документально підтверджені об`єктивно обставини, що спричинили таке продовження строку.

13.05.2024р. ТОВ «Проект - Рем - Буд» звернулося з листом до позивача, в якому просить продовжити термін виконання робіт до 30.06.2024р., в зв`язку із затримкою виготовлення обладнання для виконання робіт.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи повідомлення ТОВ «Вент - Заводи» повідомлено відповідача про те, що виготовлення обладнання для замовлення по договору №161 від 26.04.2024р. затримується, через затримку поставки комплектуючих. Очікує поставку не пізніше 01.06.2024р. Орієнтовна поставка 15.06.2024. Про зміни у термінах буде інформувати додатково.

24.06.2024р. ТОВ «Проект - Рем - Буд» звернулося з листом до позивача, в якому просить продовжити термін виконання робіт до 31.07.2024р., в зв`язку з погодженням нової схеми.

Як вбачається з матеріалів, уклавши дві додаткових угоди про продовження строків виконання послуг, сторони прийняли для себе за об`єктивні обставини неможливості своєчасного їх виконання листи від Підрядника, однак, дані листи не містять документального підтвердження викладених у них об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили (зокрема відомостей про те, яким саме постачальником та яких матеріалів затримується доставка, чи пов`язана така затримка з виконанням саме цього Договору та взагалі не вказано, чи вчасно Підрядник замовив такі матеріали і чому він, задля перемоги у тендері, гарантував Замовнику у своїй тендерній пропозиції та у проекті договору своєчасне виконання істотних умов договору).

Щодо наступного продовження терміну дії договору, судом зазначається, що відповідно до локального кошторису складеного на будівельні роботи №02-01-01 та дефектного акту на поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 108 в м. Хмельницькому від 30.01.2024р. відповідачем мало бути виконані наступні роботи, а саме: прокладання повітроводів діаметром до 200 мм з оцинкованої сталі класу Н (нормальна) товщиною 0,5 мм, дросель-клапан, монтаж вентилятора електро-ручного, вентилятор електро-ручний-2022 з редуктором, установлення вставок гнучких до вентиляторів, гнучка вставка, установлення віброізоляторів, віброізолятори до вентилятора, установлення ґрат жалюзійних сталевих, регульованих з вивірянням і закріпленням, решітка витяжна регульована двохрядна, ізоляція повітропроводів листами фольгованими, ізоляція фольгована, установлення фільтрів, фільтраційна секція (G4,F7,F9,Н14), касетний фільтр-бокс, вентилятор радіальний (відцентровий), діаметральний або даховий, N до 5.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2024 року відповідачем було виконано роботи, а саме: дросель-клапан, Монтаж вентилятора електро-ручного, Вентилятор електро-ручний- 2022 з редуктором, установлення вставок гнучких до вентиляторів, гнучка вставка, установлення віброізоляторів, віброізолятори до вентилятора, установлення ґрат жалюзійних сталевих регульованих з вивірянням і закріпленням, решітка витяжна регульована двохрядна, ізоляція повітропроводів листами фольгованими, ізоляція фольгована, установлення фільтрів, касетний фільтр-бокс, фільтраційна секція (G4,F7,F9,Н14), вентилятор радіальний (відцентровий), діаметральний або даховий, N до 5.

Відповідно, судом зазначається, що жодних додаткових робіт, які не були визначені у локальному кошторисі складеного на будівельні роботи №02-01-01 та в дефектному акті від 30.01.2024р. відповідачем не виконувалось, вказане підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2024 року.

Враховуючи те, що дані листи від Підрядника були формальними, а Замовник жодним чином не перевіривши зазначені обставини, необґрунтовано прийняв їх та погодив зміну істотних умов Договору на проведення ремонтних робіт, які потребували невідкладного виконання у найкоротші строки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що прокурором тричі ініціювалося надання Замовником інформації та документів у закупівлі UA-2024-03-20-007004-a про причини укладання додаткових угод до Договору про закупівлю за бюджетні кошти (лист Окружної прокуратури міста Хмельницького від 21.10.2025, від 17.11.2025, від 10.03.2026), однак будь-яких документів на запит прокурора у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не було надано, а у інформації від 19.03.2026 Управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради повідомило прокурора про відсутність порушень умов Договору, у зв`язку із чим підстав для нарахування штрафних санкцій Підряднику не вбачає.

Таким чином, укладення додаткових угод №1 та №2 без жодного належного обгрунтованого документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, у тому числі непереборної сили, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, додаткові угоди №1 від 13.05.2024 та №2 від 28.06.2024 до договору про закупівлю №161 від 26.04.2024, укладені між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення штрафних санкцій судом враховується наступне.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено у ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно п. 7.2 договору Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і у таких сумах: за неналежну якість послуг, що надаються за цим Договором, стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних послуг; за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Як вбачається з умов договору, відповідач повинен був виконати роботи, вартість яких становила 660950,00 грн., у строк до 15.05.2024 (п. 1.1. договору).

Однак, 14.08.2024 року між управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради та ТОВ «Проект - Рем - Буд» укладено додаткову угоду №3 про зміни до договору №161 від 26.04.2024, згідно п. 1 якої враховуючи фактичне виконання всього обсягу робіт передбачених договором №161 від 26.04.2024р. сторони прийшли до згоди виклласти п. 2.1 договору в наступній редакції: «п. 2.1 Ціна цього договору є динамічною та становить всього по договору 561339,94 грн. з ПДВ».

Відповідачем виконано будівельні роботи по об`єкту 08.08.2024р., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за липень 2024р. на суму 561339,94 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2024р. від 08.08.2024р. на суму 561339,94 грн., відомістю ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, розрахунком загальновиробничих витрат до Акту КБ-2В №1 на «Поточний ремонт системи вентиляції захисної споруди цивільного захисту на вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому».

Позивачем за виконанні будівельні роботи було проведено оплату на суму 561339,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 12.08.2024р.

Враховуючи те, що у вказаний строк відповідачем не було виконано взяті на себе договірні зобов`язання щодо виконання робіт у встановлений умовами договору строк, у зв`язку із чим прокуратурою нараховано відповідачу пеню відповідно до умов договору в розмірі 47152,55 грн. за період з 16.05.2024 по 07.08.2024, та штраф у розмірі 7% вартості товару за затримку виконання договору понад тридцять днів, який становить 39293,79 грн.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення буде пеня у розмірі 47152,55 грн (561339,94 грн * 0,1 % * 84 дні (з 16.05.2024 по 07.08.2024)).

Сторони у договорі також передбачили можливість нарахування позивачем штрафу за порушення строків виконання зобов`язань понад 30 днів у розмірі 7 % від вартості.

За таких обставин з огляду на п. 7.2. договору позивачем правомірно нараховано 39293,79 грн. штрафу (561339,94 грн * 7 %), який підлягає стягненню.

Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція узгоджується із позицією, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.09.2018 у справі № 908/1843/17.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з відсутністю підстав для прокурорського представництва, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини 3, 5 ст. 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 року у справі № 2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради.

Зверненню передувало надіслання прокуратурою управлінню житлової політики та майна Хмельницької міської ради листа від 10.03.2026р. з викладом обставин, які стали підставою для подання позову, та проханням повідомити, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", чи вживатимуться управлінням заходи, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору №161, укладених із ТОВ «Проект-Рем-Буд» та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказаним договором. У випадку невжиття таких заходів, повідомляє про намір прокуратури звернутися до суду з вказаним позовом в інтересах держави.

19.03.2026р. управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради листом №45/01-24 повідомило керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, про те, що не вживало та не має наміру вживати заходи судового захисту щодо визнання недійсним додаткових угод до договору від 26.04.2024 №161, укладених із ТОВ «Проект-Рем-Буд» та стягнення штрафних санкцій.

27.03.2026р. прокурор окружної прокуратури звернувся з листом №55-2442вих-26 до управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, в якому повідомив про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «Проекет-Рем-Буд» про визнання недійсними додаткових угод до Договору №161 від 26.04.2024 та про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

26.05.2026 року прокурором подано позовну заяву у справі №924/535/26.

Відтак матеріалами справи підтверджено, що зверненню прокурора з позовом у справі №924/535/26 передувало відповідне інформування уповноважених державою органів про спірні правовідносини та про намір прокурора вжити заходи прокурорського реагування.

Тобто, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме, нездійснення ними захисту інтересів держави. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, прокурор довів наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконав приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом повідомлення про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, зокрема, направив повідомлення позивачам про виявлені ним порушення та про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

З всього вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ «Проект-Рем-Буд» про залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій судом зазначається.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною 3 статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.

Суд звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки у відповідності до норми статті 551 ЦК України є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 тощо).

Слід також зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.12.2023 у справі № 910/3600/22.

Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі № 922/266/20.

Отже, враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, важливість збереження господарської діяльності сторін, зважаючи на наявність заяви відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а також враховуючи наявність права суду зменшити розмір штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені та штрафу на 40 %, тобто про стягнення з відповідача 18861,02 грн пені (47152,55 грн. * 40 %) та 115717,52 грн штрафу (39293,79 грн. * 40 %). В решті позовних вимог про стягнення пені та 7% штрафу суд відмовляє.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, тому заява про її застосування може бути викладена у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання (письмового чи усного).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

На підставі Закону №4434-IX від 14.05.2025 "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було виключено, відповідний закон набрав чинності 04.09.2025.

Оскільки на момент виникнення та існування спірних правовідносин, як і на момент звернення прокурора із цим позовом до суду, були чинними п.12 та п.19 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а прокуратурою нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 16.05.2024 по 071.08.2024р., отже, строк позовної давності щодо стягнення зазначених сум пені та штрафу розпочався, продовжився і зупинився під час запровадженого воєнного стану.

Відповідно, враховуючи те, що позовну заяву подано 26.05.2026р., відповідний строк позовної давності, в силу прямих законодавчих приписів, на момент подання позову не сплив.

У зв`язку із наведеним, суд вважає доводи представника відповідача про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу, безпідставними та необґрунтованими, а строк позовної давності таким, що не підлягає застосуванню в даному випадку, у зв`язку з чим в задоволенні відповідного клопотання представника відповідача суд відмовляє.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, проведені розрахунки, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 13.05.2024р. та № 2 від 28.06.2024 до договору про закупівлю №161 від 26.04.2024, укладені між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" м. Київ та стягнути з відповідача на користь позивача 23576,28 грн. пені та 19646,90 грн. штрафу. У стягненні 23576,28 грн. пені та 19646,90 грн. штрафу належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" м. Київ про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 13.05.2024 до договору №161 від 26.04.2024р. про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 28.06.2024 до договору №161 від 26.04.2024р. про стягнення 86446,34 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.05.2024 до договору про закупівлю №161 від 26.04.2024, укладену між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Проскурівська,1, код 26381695) та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" (м. Київ, вул. Богданівська,7-Б, офіс 124, код 42685475).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 28.06.2024 до договору про закупівлю №161 від 26.04.2024, укладену між управлінням житлової політики та майна Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Проскурівська,1, код 26381695) та товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" (м. Київ, вул. Богданівська,7-Б, офіс 124, код 42685475).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" (м. Київ, вул. Богданівська,7-Б, офіс 124, код 42685475) на користь управління житлової політики та майна Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Проскурівська,1, код 26381695) - 18861,02 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят одна гривень 02 коп.) пені та 15717,52 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень 52 коп.) штрафу за договором про закупівлю №161 від 26.04.2024.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Рем-Буд" (м. Київ, вул. Богданівська,7-Б, офіс 124, код 42685475) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 7987,20 грн. (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 20 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У позові в частині стягнення 28291,53 грн. пені та 23576,27 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 26.10.2026р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

3 - відповідачу (електронний суд)

4 - прокуратуру (електронний суд)