Ухвала суду № 140914532, 26.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

26 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3514/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка Ортосалон" (вх. № 26268 від 23.10.2026) про скасування судового наказу від 12.10.2026 № 922/3514/26 по справі

за заявоюУправління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка ортосалон", м. Харківпровидачу судового наказу за вимогою про стягненя 17 61,08 грн

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 Господарським судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка Ортосалон" на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості у розмірі 17 861,08 грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 332,80 грн.

23.10.2026 через систему «Електронний суд» від боржника надійшла заява про скасування судового наказу, в якій просить скасувати судовий наказ від 12.10.2026 у справі № 922/3514/26.

Вказана заява мотивована тим, що 12.10.2026 боржником у добровільному порядку та у повному обсязі виконано зобов`язання, які були предметом вимог стягувача, а саме: сплачено суму заборгованості в розмірі 17 861,08 грн, а також судовий збір в сумі 332,80 грн. Тому, станом на момент звернення із цією заявою борг перед стягувачем повністю відсутній, а вимоги, зазначені в судовому наказі є погашеними у повному обсязі. На підтвердження сплати суми заборгованості та суми судового збору боржником надано дві платіжні інструкції № 15757 та № 15758 від 12.10.2026.

Розглянувши матеріали заяви боржника про скасування судового наказу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Тобто, процесуальне законодавство передбачає дві можливі форми господарського судочинства, кожна з яких здійснюється за правилами, що закріплені у відповідному розділі Господарського процесуального кодексу України.

Наказне провадження здійснюється з метою ухвалення рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Характерною рисою наказного провадження є те, що вимоги, за якими видається судовий наказ, не повинні оскаржуватися протилежною стороною, оскільки в іншому випадку, тобто при наявності спору, якщо це вбачається із заяви і поданих документів, суд відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз`яснює заявникові право звернутися до суду в порядку позовного провадження для вирішення спору.

Позовне провадження характеризується наявністю спору. Згідно із ч. 3 ст. 12 ГПК України, суд може розглядати справу в загальному позовному провадженні або в спрощеному позовному провадженні.

Розділ ІІ Господарського процесуального кодексу України «Наказне провадження» визначає правила видачі судового наказу, який є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу, якому притаманні ряд властивостей, зокрема, особлива структура судового наказу та можливість скасування судового наказу за зверненням боржника, судом який його видав.

Згідно із ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Статтею 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Щодо такого судового наказу Господарським процесуальним кодексом України передбачено спеціальний механізм його скасування за заявою боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ГПК України, судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Частиною 1 статті 157 ГПК України визначено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, виходячи зі змісту та системного зв`язку положень статей 147, 148, 157 та 158 ГПК України, передбачений статтею 157 цього Кодексу процесуальний механізм спрямований на скасування судового наказу як особливої форми судового рішення, ухваленого судом у порядку наказного провадження.

Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 157 ГПК України визначено, що заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Між тим, заява боржника про скасування судового наказу не містить відомостей про необґрунтованість вимог стягувача, а навпаки, боржник зазначає про повне виконання судового наказу від 12.10.2026 у справі № 922/3514/26, сплату заборгованості та судового збору.

Суд зауважує, що чинне господарське процесуальне законодавство не передбачає можливості скасування судового наказу в тому випадку, коли боржник не заперечує вимог стягувача, та більш того, коли боржник після видачі судового наказу сплатив заборгованість у повному обсязі, включно із судовим збором.

При цьому, процесуальним механізмом захисту прав боржника у разі добровільного виконання ним судового наказу після його видачі судом є визнання такого виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Згідно із ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, зокрема, через добровільне виконання боржником.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка Ортосалон» про скасування судового наказу від 12.10.2026 у справі № 922/3514/26.

Водночас, суд роз`яснює боржнику, що відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє його права звернутися до господарського суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково в порядку ст. 328 ГПК України, з наданням оригіналів або належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують припинення обов`язку боржника добровільним виконанням після видачі судового наказу.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка Ортосалон» (вх. № 26268 від 23.10.2026) про скасування судового наказу від 12.10.2026 у справі № 922/3514/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 26.10.2026.

СуддяА.М. Буракова