№ 140913479, 26.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"26" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2697/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1903/26 від 30.09.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2697/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355-3; код ЄДРПОУ 37800770)

до відповідача - Приватного підприємства "КАРГО СІСТЕМС" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Скляна, буд. 34; код ЄДРПОУ 36675479)

про стягнення 45 330,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/2697/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" до Приватного підприємства "КАРГО СІСТЕМС" про стягнення 45 330,73 грн.

Рішенням від 25.09.2026 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "КАРГО СІСТЕМС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" 16 840,00 грн основного боргу, 4 607,53 грн інфляційних втрат, 11 979,57 грн 30% річних, 11 582,64 грн пені, 320,99 грн збитків та 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

29.09.2026 представник позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подала заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-1903/26 від 30.09.2026) та просить стягнути з Приватного підприємства "КАРГО СІСТЕМС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 01.10.2026 прийнято до розгляду заяву (вх. № 2-1903/26 від 30.09.2026) представника позивача про ухвалення додаткового рішення, розгляд заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи, запропоновано відповідачу до 09.10.2026 подати до суду заяву із письмовими поясненнями та/або запереченнями щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

Правом на подання до суду заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач у встановлений судом строк не скористався.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Частинами 1-3 ст. 221 ГПК України унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач, на виконання вказаних приписів процесуального законодавства (ч. 1 ст. 124, ч. 8 ст. 129 ГПК України), виклав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та водночас повідомив, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як свідчать представлені позивачем докази, 17.06.2024 між Адвокатським об`єднанням «АКСЕЛО» (далі - адвокатське об`єднання) та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 17-06/24 (далі - договір), предметом якого є надання позивачу професійної правничої допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів.

Згідно з п. 4.1. договору розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди, що є додатком до цього договору і його невід`ємною частиною.

01.05.2026 між позивачем та адвокатським об`єднанням було укладено додаткову угоду до договору, згідно з якою послуги з надання правничої допомоги розраховуються погодинно, пропорційно витраченому часу, який оплачується відповідно з розрахунку 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката. Оплата здійснюється на підставі рахунку протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку та підписання акта наданих послуг.

28.09.2026 адвокатське об`єднання виставило позивачу рахунок № 28/09 за юридичні послуги на суму 12000,00 грн.

Того ж дня адвокатське об`єднання та позивач підписали акт наданої правничої допомоги, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало наступні послуги:

- опрацювання документів, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області за позовом клієнта до ПП «Карго Сістемс» про стягнення заборгованості (5 годин);

- складання та подання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (1 година).

Загальна вартість правничої допомоги згідно акта становить 12000,00 грн.

У ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В силу приписів наведених вище норм ст.ст. 126, 129 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі докази доводять факт надання позивачу правничої допомоги та погоджений сторонами порядок визначення її вартості, однак не дають підстав для відшкодування витрат у заявленому розмірі з огляду на таке.

Як убачається з акта надання послуг, адвокатським об`єднанням визначено вартість наданої позивачу правничої допомоги в загальному розмірі 12 000,00 грн, до якої включено, зокрема, послугу зі складання та подання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження тривалістю 1 година вартістю 2 000,00 грн. Водночас матеріали справи не містять окремого клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідне прохання позивачем заявлено безпосередньо в тексті позовної заяви.

За таких обставин надані докази не підтверджують виконання адвокатським об`єднанням окремої процесуальної дії, зазначеної в акті як самостійна послуга, а отже, не дають підстав для включення вартості такої послуги до суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. При цьому саме по собі включення відповідної послуги до акта наданих послуг не є достатнім підтвердженням її фактичного надання в заявленому обсязі.

Крім того, вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує, що відповідно до умов договору вартість таких послуг визначається погодинно, з розрахунку 2 000,00 грн за одну годину роботи адвоката. Водночас погоджений сторонами розмір оплати правничої допомоги сам по собі не зумовлює обов`язку суду покласти всю відповідну суму на іншу сторону спору, оскільки під час розподілу судових витрат суд має оцінити їх фактичність, необхідність та розумність розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

З огляду на те, що прохання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження викладено безпосередньо в позовній заяві, окреме складання відповідного клопотання матеріалами справи не підтверджено, а виконання такої процесуальної дії не потребувало підготовки самостійного процесуального документа, суд також ураховує, що визначення в акті однієї години роботи адвоката як часу, витраченого на надання цієї послуги, не відповідає критерію розумності витрат на професійну правничу допомогу в контексті обставин цієї справи.

Відтак суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в частині 2 000,00 грн, зазначених як вартість складання та подання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають покладенню на відповідача. Натомість витрати в розмірі 10 000,00 грн, пов`язані з опрацюванням документів, підготовкою та поданням позовної заяви, підтверджені наданими доказами, відповідають погодженому сторонами розрахунку вартості правничої допомоги та є співмірними з обсягом відповідної роботи.

За таких обставин заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1903/26 від 30.09.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2697/26 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КАРГО СІСТЕМС" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Скляна, буд. 34; код ЄДРПОУ 36675479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНДЛОПЕКС" (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355-3; код ЄДРПОУ 37800770) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 р.

Суддя Р.В. Волков