Рішення № 140913089, 26.10.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/650/26

Провадження № 2/139/453/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (у тексті - ТОВ «Споживчий центр», кредитодавець, позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

15.09.2026 суд отримав дану позовну заяву, подану представником позивача Балюхом Є.О. засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС), у якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26560,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 28.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 27.07.2024-100001777 (у тексті також кредитний договір від 28.07.2024 № 27.07.2024-100001777 та/або кредитний договір, та/або договір), відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 124 дні. Представник позивача у позовній заяві вказує, що заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 28.07.2024; сума кредиту - 8000,00 грн; строк, на який надається кредит - 124 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 28.11.2024; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів користування кредитом, наступних за червовими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту - плата за надання кредиту в розмірі 720,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 720,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів; неустойка - 80,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання; спосіб надання позичальнику коштів: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21??-????-7629.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день пред`явлення позову в нього утворилась заборгованість в сумі 26560,00 грн, яка складається з основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 8000,00 грн, процентів - 12400,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту - 720,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1440,00 грн і неустойки - 4000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

З огляду на викладене представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою від 21.09.2026 (а. с. 18, 19) суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачеві та його представникові копію даної ухвали доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 23.09.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 21, зворот а. с. 21). В абз. 3 позовних вимог представник позивача просить суд проводити розгляд даної справи без його участі та участі позивача.

Відповідачеві копія зазначеної ухвали вручена 01.10.2026, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 22).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України).

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про її розгляд.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

28.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір (кредитної лінії) № 27.07.2024-100001777 строком на 124 дні. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, що підтверджується інформацією, отриманою ТОВ «Споживчий центр» з центрального вузла цієї системи на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача. ТОВ «Споживчий центр» підключене до зазначеної системи 26.10.2020.

Пунктами 2.1., 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) передбачено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Кредитний договір підписано електронним підписом уповноваженого представника кредитодавця - КЕП ТОВ «Споживчий центр», Гаврилець Ю.В., 6FBCE80CC24794F004000000102A0A00CC0B1E00, КНЕДП «Masterkey» ТОВ «Арт-мастер».

За допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «Е384» Марущак П.Є. підписав пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), заявку кредитного договору (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії), інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , у якому він підтверджує, що відомості, вказані у ньому є достовірними, не містять неточностей та/або неправдивої інформації. Крім того, з метою отримання кредитних коштів, відповідач у заявці кредитного договору (кредитної лінії) вказав реквізити належного йому електронного платіжного засобу 4731-21??-????-7629, свої анкетні та паспортні дані.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21??-????-7629.

На виконання умов договору 28.07.2024 на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн за реквізитами платіжної картки 4731-2196-5425-7629, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1604 від 16.04.2026, з яким позивач 01.04.2024 уклав договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.

Таким чином ТОВ «Споживчий центр» виконало взяті на себе відповідно до умов договору зобов`язання.

Відповідач не заперечив фактів укладення з позивачем кредитного договору і отримання кредитних коштів.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 27.07.2024-100001777 від 27.07.2024 складає 26560,00 грн, в тому числі: 8000,00 грн - основний борг, 12400,00 грн - заборгованість за відсотками, 2160,00 грн - комісії, 4000,00 гривень - неустойка.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, внесені зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» і доповнено п. 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, після набрання 24.12.2023 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки становить 1 %. При цьому, даним Законом визначено перехідний період, протягом якого: з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 %, з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %, з 21.08.2024 - 1 %.

Враховуючи, що договір про надання споживчого кредиту № 27.07.2024-100001777 укладений 28.07.2024, а зазначений закон набув чинності раніше - 24.12.2023, то нарахування процентів повинно було здійснюватися з урахуванням положень п. 17 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 28.07.2024 до 27.09.2024 включно проценти нараховані за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом, у період з 28.09.2024 до 28.11.2024 - за ставкою 1,0 %.

При тому, починаючи з 21.08.2024 максимальний розмір процентної ставки за вказаним договором міг становити не більше 1,0 % в день, у зв`язку з чим нарахування позивачем процентів у більшому розмірі, ніж встановлений законодавством максимальний розмір, є неправомірним.

За вказаних обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за нарахованими процентами у такому розмірі:

- за період з 28.07.2024 до 20.08.2024 (24 дні) в сумі 2880,00 грн (1,50 % (120,00 грн) в день від суми кредиту 8000,00 грн за кожний день користування ним;

- за період з 21.08.2024 до 28.11.2024 (100 днів) в сумі 8000,00 грн (1,0 % (80,00 грн) в день від суми кредиту 8000,00 грн за кожний день користування ним.

Враховуючи наведені розрахунки з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами в сумі 10880,00 грн (2880,00 + 8000,00).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 17 заявки кредитного договору і відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) № 27.07.2024-100001777 від 28.07.2024 передбачено, що неустойка в розмірі 80,00 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесені зміни у Закон України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

У зв`язку з цим виникла суперечність між нормами п. 6 р. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та подальшими відповідними Указами Президента, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в установленому законодавством України порядку неодноразово продовжувався і триває в даний час.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Тобто усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Таким чином ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у зв`язку з чим відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведені норми законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 неустойки за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором № 27.07.2024-100001777 від 28.07.2024 в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору з повернення заборгованості за тілом кредиту, нарахованими процентами і комісіями, у зв`язку з чим порушене право підлягає судовому захисту.

Враховуючи наведене, позов необхідно задовольнити частково - на 79,21 %, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 21040,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00145455 від 14.09.2026 (а. с. 11). У зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2108,88 грн.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За відправлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-пост» 120,18 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позову зазначені витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 95,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 509, 525, 526, 529, 530, 599, 611, 625, 629, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором № 27.07.2024-100001777 від 28 липня 2024 року в розмірі 21040 (двадцять одна тисяча сорок) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 судовий збір в розмірі 2108 (дві тисячі сто вісім) гривень 88 копійок і витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 95 (дев`яносто п`ять) гривень 19 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА