Ухвала суду № 140912922, 26.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року Справа № 915/1350/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши клопотання від 30.09.2026 (вх.№14830/26 від 08.10.2026) Горбунова Сергія Миколайовича, у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м.Миколаїв, 54020

електронна адреса: kanc_nach@ntec.mk.ua

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: стягнення 82 135,83 грн.

Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1542 від 10.09.2026 (вх.№13532/26 від 10.09.2026) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 82 135,83 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є власником нежитлових приміщень в літ.Б-7 нежитлової будівлі, загальною площею 454 кв.м., що складаються з приміщень з №5-1 по №5-5 (на першому поверсі) та з №5-56 по №5-69 та з №5-71 по №5-79 (на п`ятому поверсі), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує, що у період з 18.07.2019 по 22.01.2025 ОСОБА_1 був ФОП і здійснював підприємницьку діяльність. Одним із видів діяльності є 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного та орендованого майна. Вказує, що у спірний період з листопада 2024 по 21.01.2025 ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльність та мав статус ФОП. Зазначає, що опалювальні прилади, що знаходяться у вказаних нежитлових приміщеннях приєднані до загальнобудинкової системи опалення адміністративної будівлі АДРЕСА_2, яка в свою чергу приєднана до системи централізованого опалення. В опалювальному періоді 2024-2025, а саме з листопада 2024 року по 21.01.2025, позивач здійснював постачання теплової енергії до таких нежитлових приміщень, що підтверджується нарядом на підключення адміністративної будівлі №20 по вул.Ігоря Бедзая (вул.Чкалова) в м.Миколаєві до теплових мереж на початку опалювального сезону. У спірний період відповідачу поставлено теплової енергії на загальну суму 82 135,83 грн, за яку відповідач не розрахувався.

Позивач у позовній заяві просить суд розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1350/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті спору.

08.10.2026 від відповідача засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання від 30.09.2026 (направлено до суду 01.10.2026) (вх.№14830/26) в якому просить суд постановити ухвалу про розгляд справи №915/1350/26 за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. У разі, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження - розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У вказаному клопотанні відповідачем зазначено, що копію ухвали від 15.09.2026 ним було отримана 16.09.2026. Відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і просить розглядати її за правилами загального позовного провадження, оскільки спір не зводиться до арифметичної перевірки заборгованості за укладеним договором. Вказує, що для правильного вирішення спору суду належить встановити, зокрема: - правову підставу виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем та наявність чи відсутність між сторонами договірних відносин щодо теплопостачання; - факт надходження теплової енергії саме до приміщень відповідача, наявність і технічний стан опалювальних приладів у цих приміщеннях у спірний період; - обсяг спожитої теплової енергії спосіб його визначення (за показаннями вузла обліку чи розрахунковим способом), порядок розподілу обсягів між власниками (користувачами) приміщень будівлі та правильність застосування тарифів; - чи пов`язане споживання теплової енергії у спірних приміщеннях із здійсненням відповідачем підприємницької діяльності в період, коли він мав статус фізичної особи - підприємця. Зазначає, що для з`ясування наведених обставин відповідач має намір заявити клопотання про витребування доказів у позивача та інших осіб та не виключає необхідність призначення судової експертизи щодо обсягу та вартості теплової енергії, спожитої у спірних приміщеннях, та виклику свідків. Вказує, що підготовче провадження із завданнями, визначеними ст.177 ГПК України найбільшою мірою відповідає характеру цього спору. Зазначає, що розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін позбавить відповідача можливості реалізувати гарантовані ст.42 ГПК України права брати участь у судових засіданнях і в дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, надавати усні пояснення, а також не відповідатиме засадам гласності й відкритості судового процесу, рівності учасникам та змагальності сторін.

Розглянувши вищевказане клопотання суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (загальний розмір вимог складає 82 135,83 грн.).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову, категорію і складність справи, та зважаючи на ту обставину, що зазначена справа належить до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що справа підлягала розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, за змістом ч.4 ст.250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Проаналізувавши зміст заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зауважує, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. На переконання суду, відповідач у своєму клопотанні не навів достатніх обґрунтувань, які б свідчили, що дана справа, попри її малозначність, має високий рівень складності або значне суспільне значення, що вимагало б проведення процедури загального позовного провадження.

Намір відповідача подавати до суду клопотання, на час вирішення питання про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не свідчить про необхідність розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1, 2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного так і загального) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд зазначає, що відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та клопотань по суті справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом указаних приписів закону сторони мають право (і суд надає йому таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд також наголошує, що права відповідача на захист своїх інтересів у даному господарському спорі не порушуються розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відповідач має право подавати заяви по суті справи та всі наявні докази у письмовій формі.

Враховуючи наведені положення ГПК України з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про відсутність виключних обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи в судових засіданнях з повідомленням (викликом) учасників справи та викладені в ньому обставини, суд вважає за необхідне, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, подальший розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 14, 232 - 235, 247, 248, 250, 252 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання від 30.09.2026 (вх.№14830/26 від 08.10.2026) ОСОБА_1 в частині розгляду справи №915/1350/26 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

2. Клопотання від 30.09.2026 (вх.№14830/26 від 08.10.2026) ОСОБА_1 в частині розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - задовольнити.

3. Призначити судове засідання для розгляду справи на 10.11.2026 об 11:30.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, вул.Олексія Вадатурського (вул. Фалєєвська), 14.

4. Звернути увагу учасників справи на наступне:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);

- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;

- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі (ч. 3 ст. 169 ГПК України);

- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 56-61 ГПК України;

- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України.

5. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

6. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), для забезпечення обміну документами. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Суд зазначає про обов`язок осіб, зазначених у ст.6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз.3 ч 7 ст.42 ГПК України).

7. На вебсторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук