Рішення № 140912766, 20.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/4441/25

Провадження по справі № 2/129/774/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив:

05.12.2025 через систему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 854,93 грн та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30.10.2023-100002994, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 9 000 грн строком на 70 днів, із кінцевою датою повернення 07.01.2024 та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1,35 % на день.

Крім того, умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1 350 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачці кредитні кошти в розмірі 9 000 грн, однак остання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Унаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов`язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 854,93 грн, яка складається з 9 000 грн основного боргу, 8 504,93 грн процентів та 1 350 грн комісії.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.12.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

За наявності умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 30.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30.10.2023-100002994 в електронній формі.

Договір укладено шляхом акцепту відповідачкою пропозиції кредитодавця з використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений нею номер мобільного телефону.

Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 9 000 грн на строк 70 днів, до 07.01.2024, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 1,35 % на день.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 30.10.2023, відповідно до якої здійснено платіжну операцію на суму 9 000 грн із призначенням платежу щодо видачі коштів за кредитним договором № 30.10.2023-100002994.

Із наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що заборгованість за основною сумою кредиту становить 9 000 грн, а проценти нараховані за період із 30.10.2023 до 07.01.2024, тобто в межах установленого договором строку кредитування.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Наданими доказами підтверджується укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів та виникнення обов`язку щодо їх повернення.

Доказів повернення кредиту або погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Ураховуючи встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачки основного боргу в розмірі 9 000 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

Умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,35 % за кожен день користування кредитом протягом установленого строку кредитування.

Заявлені позивачем проценти в розмірі 8 504,93 грн стосуються погодженого сторонами періоду кредитування до 07.01.2024 та не є нарахуваннями за користування кредитом після закінчення строку його надання.

З огляду на визначений договором розмір кредиту, процентну ставку, строк користування коштами та відсутність доказів здійснення відповідачкою платежів, суд вважає доведеним право позивача на стягнення процентів у межах заявленої суми 8 504,93 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та процентів підлягають задоволенню в загальному розмірі 17 504,93 грн.

Водночас суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 350 грн.

Як убачається з умов кредитного договору, зазначена комісія встановлена в розмірі 15 % від суми кредиту та нараховується в день його видачі.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування комісії, позивач посилається на здійснення перерахування кредитних коштів із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.

Разом із тим саме перерахування кредитних коштів позичальнику є способом виконання кредитодавцем свого основного зобов`язання за кредитним договором.

Позивач не надав доказів того, що за вказану комісію відповідачці надавалася окрема додаткова чи супутня послуга, яка має самостійний зміст та не охоплюється обов`язком кредитодавця щодо надання кредитних коштів.

Саме по собі зазначення комісії в договорі та включення її до загальних витрат за кредитом не звільняє кредитодавця від обов`язку довести належні правові й фактичні підстави її стягнення.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит мають відповідати встановленим законом гарантіям захисту прав споживача.

З огляду на відсутність доказів надання відповідачці окремої послуги, за яку встановлено комісію, суд дійшов висновку про недоведеність підстав для її стягнення.

Тому в задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії в розмірі 1 350 грн необхідно відмовити.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки 17 504,93 грн заборгованості за кредитним договором, а в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.11.2025.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 248,93 грн.

У позовній заяві позивач також зазначив орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн та повідомив про намір подати відповідні докази після ухвалення судового рішення.

На час ухвалення рішення належних доказів на підтвердження розміру цих витрат суду не надано, тому питання їх розподілу в цьому рішенні не вирішується.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 274, 279284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, заборгованість за кредитним договором № 30.10.2023-100002994 від 30.10.2023 у розмірі 17 504 (сімнадцять тисяч п`ятсот чотири) гривні 93 копійки, з яких: 9 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 8 504,93 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 93 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: