Рішення № 140912758, 21.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1652/26

Провадження по справі № 2/129/1802/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив:

29.04.2026 року через систему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0714-2555, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 70 календарних днів, з кінцевим терміном повернення 09.08.2021 року та зі сплатою процентів у розмірі 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредит та проценти за користування ним не повернув.

26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 0714-2555 від 01.06.2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.04.2026 року загальна сума боргу відповідача становить 11900,00 грн, з яких 7000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 4900,00 грн заборгованість за процентами.

У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 11900,00 грн, а також судові витрати в загальному розмірі 8990,18 грн, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн та поштових витрат у розмірі 327,78 грн.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки, на яку перераховувалися кредитні кошти, і руху коштів за відповідним рахунком.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

За умови належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву та згоду позивача на заочний розгляд справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.06.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0714-2555 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1.4 договору строк кредитування становить 70 календарних днів, а кінцевий термін повернення кредиту визначено 09.08.2021 року. Повернення кредиту передбачалося шляхом внесення п`яти платежів відповідно до погодженого сторонами графіка.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що протягом строку кредитування розмір процентів за користування кредитом становить 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування коштами.

Відповідно до додатка № 1 до кредитного договору загальна вартість кредиту становить 11900,00 грн, з яких 7000,00 грн основна сума кредиту та 4900,00 грн проценти за користування кредитом.

Кредитний договір містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором А858.

Із наданих позивачем анкети клієнта та відомостей про верифікацію вбачається, що під час оформлення кредитних відносин використовувалися персональні дані відповідача, його паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер мобільного телефону. Ідентифікація особи здійснювалася із використанням системи BankID НБУ.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що кредитний договір укладений сторонами в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, а його умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту, відповідно до якої 01.06.2021 року через платіжну систему LIQPAY на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано 7000,00 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 01.06.2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , та надало виписку за відповідним банківським рахунком за період з 01.06.2021 року до 03.06.2021 року.

Із зазначеної виписки встановлено, що 01.06.2021 року на банківський рахунок відповідача надійшли кошти в розмірі 7000,00 грн із призначенням операції «Виплата займа Creditkasa».

Наведені відомості узгоджуються з умовами кредитного договору, датою його укладення, сумою кредиту та довідкою первісного кредитора про видачу коштів.

Крім цього, банківською випискою підтверджується здійснення подальших видаткових операцій за картковим рахунком відповідача.

Отже, суд вважає доведеним факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» станом на 26.12.2024 року, за кредитним договором № 0714-2555 обліковується заборгованість у розмірі 11900,00 грн, з яких 7000,00 грн основний борг та 4900,00 грн проценти.

Зазначений розрахунок містить відомості про щоденне нарахування процентів у розмірі 70,00 грн протягом погодженого договором строку кредитування.

Розмір процентів визначено виходячи із встановленої договором процентної ставки 1 % на день від початкової суми кредиту, що за 70 календарних днів становить 4900,00 грн.

При цьому заявлена до стягнення заборгованість за процентами сформована в межах погодженого сторонами строку кредитування до 09.08.2021 року. Процентів за період після закінчення строку кредитування позивач не заявляє.

Судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Оскільки у цій справі проценти нараховані протягом строку кредитування, підстав для відмови в їх стягненні з мотивів закінчення строку дії права на нарахування договірних процентів суд не встановив.

Згідно з розрахунком заборгованості та довідкою ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» від 02.04.2026 року платежів на погашення основного боргу та процентів за кредитним договором відповідач не здійснював.

Доказів повернення кредитних коштів чи сплати нарахованих процентів відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає доведеним неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та наявність заборгованості в розмірі 11900,00 грн.

Щодо права позивача на стягнення заборгованості суд зазначає таке.

26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, а новий кредитор набуває зазначені права вимоги.

Згідно з пунктом 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру боржників.

Із наданого суду реєстру боржників № 1 від 26.12.2024 року встановлено, що до переліку переданих прав вимоги включено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 0714-2555 від 01.06.2021 року в загальному розмірі 11900,00 грн, з яких 7000,00 грн основний борг та 4900,00 грн проценти.

На підтвердження виконання фінансових зобов`язань за договором факторингу позивачем надано платіжні інструкції про перерахування коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», зокрема платіжну інструкцію № 1426 від 30.12.2024 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0714-2555 від 01.06.2021 року та є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Досліджені судом кредитний договір, анкета та відомості про верифікацію відповідача, довідка про перерахування кредитних коштів, відповідь АТ КБ «ПриватБанк», банківська виписка, розрахунок заборгованості, договір факторингу та реєстр боржників у своїй сукупності підтверджують виникнення кредитних правовідносин, фактичне надання відповідачу коштів, невиконання ним зобов`язань та перехід права вимоги до позивача.

Відсутність відзиву на позовну заяву сама по собі не є підставою для задоволення позову, однак надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин, на які він посилається.

Щодо позовної давності суд виходить із того, що право на звернення до суду виникло у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання кредитних зобов`язань у 2021 році.

При цьому відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені, зокрема, статтею 257 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину.

Крім того, законодавством були встановлені особливості перебігу позовної давності під час дії воєнного стану.

Законом України від 14.05.2025 року № 4434-IX виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у зв`язку із чим з 04.09.2025 року поновлено перебіг позовної давності.

З урахуванням зазначених положень законодавства, а також того, що відповідач не заявляв про застосування наслідків спливу позовної давності, підстав для відмови в позові з цих мотивів немає.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0714-2555 від 01.06.2021 року в розмірі 11900,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3720477684 від 27.04.2026 року.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольняються повністю, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження цих витрат надано договір № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС ЦЕНТР», додаткову угоду № 4 щодо зміни найменування адвокатського об`єднання на «ЛЕКС ВЕРІТАС», додаткову угоду № 17 від 03.04.2025 року, якою погоджено вартість послуг у розмірі 6000,00 грн за один позов, звіт про виконану роботу, а також платіжну інструкцію № 3720477720 від 27.04.2026 року про перерахування 6000,00 грн адвокатському об`єднанню «ЛЕКС ВЕРІТАС» за надання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 .

З наданого звіту вбачається, що правнича допомога включала опрацювання матеріалів щодо заборгованості, підготовку розрахунку позовних вимог, складання позовної заяви та підготовку документів для звернення до суду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Враховуючи наявність договору про надання правничої допомоги, погодженої сторонами вартості послуг, звіту про виконану роботу та документа про фактичну оплату, суд вважає підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Клопотань про зменшення розміру цих витрат від відповідача не надходило.

З огляду на викладене витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення 327,78 грн витрат на направлення копії позовної заяви з додатками суд зазначає, що позивач повинен підтвердити фактичне понесення таких витрат належними платіжними документами.

Оскільки належних доказів фактичної сплати зазначеної суми суду не надано, підстав для її стягнення з відповідача немає.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 274, 279282, 284 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 257, 267, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601) заборгованість за кредитним договором № 0714-2555 від 01.06.2021 року в розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, з яких:

7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту;

4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні вимоги про стягнення поштових витрат у розмірі 327,78 грн відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: