Ухвала суду № 140912752, 30.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2026 року Справа № 915/1446/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, вул. Вадима Благовісного, 18а, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 38296363)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049 (код ЄДРПОУ 00034022)

Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення грошових коштів в сумі 295 990, 67 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Перший заступник керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича, в якій просить суд:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича грошові кошти у сумі 295 990, 67 грн., яка складається з: 248 385, 75 грн. заборгованість з орендної плати; 43 484, 15 грн. пеня; 4 120, 77 грн. три проценти річних, які перерахувати на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач: Миколаїв.ГУК /Вознесенськ. р-н/22080300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) рахунок: UА258999980313040094000014113.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.11.2024 № РОФ-1929, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною особою підприємцем Бінько Сергієм Сергійовичем та Концерном «Військторгсервіс» в особі Південного регіонального управління, предметом якого є приміщення №№ 1-3 в одноповерховій будівлі магазину (реєстраційний номер 33689922.32.УВЮЯЮТ0887), загальною площею 102,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р-н., смт. Мартинівське, вул. БОС-2, 11а.

3. Усунути перешкоди державі в особі Міністерства оборони України у розпорядженні та користуванні нерухомим майном шляхом зобов`язання Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича повернути приміщення №№ 1-3 в одноповерховій будівлі магазину (реєстраційний номер 33689922.32.УВЮЯЮТ0887), загальною площею 102,7 кв.м. (далі - Майно), що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р-н., смт. Мартинівське, вул. БОС-2, 11а, у належному стані, не гірше ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, на умовах та порядку, визначених Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.11.2024 № РОФ-1929.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (р/р UA208201720343170001000082762 в ГУДКСУ в Одеській області) суму судового збору у розмірі 10 681, 47 грн., сплачений за подання позовної заяви.

Підставою позову прокуратурою зазначено, що 07.11.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною-особою підприємцем Бінько Сергієм Сергійовичем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № РОФ-1929.

Того ж дня, 07.11.2024 між Концерном «Військторгсервіс» та Фізичною-особою підприємцем Бінько Сергієм Сергійовичем підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, перебуває на балансі Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Прокурор зазначає, що в порушення умов договору відповідачем не виконані взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати у повному обсязі орендних платежів.

Так, з листа Управління забезпечення реалізації повноважень у Миколаївській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 14.07.2026 №10-951-12-03-3701 вбачається, що за даним договором наявна заборгованість по сплаті орендної плати більше трьох місяців та станом на 14.07.2026 заборгованість відповідача з орендної плати за вказаним договором складає 248 385, 75 грн. та пені у сумі 43 484, 15 грн. (із розрахунку 70 відсотків суми орендної плати Державному бюджету).

Крім того, прокурор зазначає, що з орендаря підлягає стягненню сума 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми заборгованості з орендної плати 4 120, 77 грн. (із розрахунку 70 відсотків суми орендної плати Державному бюджету).

У зв`язку із систематичною несплатою орендарем фізичною особою-підприємцем Бінько Сергієм Сергійовичем орендної плати за користування нерухомим майном, що належить до державної власності, наявні підстави для розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № РОФ-1929 від 07.11.2024, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною-особою підприємцем Бінько Сергієм Сергійовичем.

Прокуратура зазначає, що станом на момент звернення до суду з позовною заявою орендар ФОП Бінько С.С. не виконує обов`язок щодо сплати орендної плати понад 1 рік та 4 місяці, а також беручи до уваги положення ст. 782, 785 ЦК України, наявні правові підстави для розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № РОФ-1929 від 07.11.2024 в судовому порядку та зобов`язання орендаря ФОП Бінько С.С. повернути об`єкт оренди.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 11, 50, 51, 202, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629, 651, 759, 762, 773, 782 ЦК України, ст. 5, 22, 26, 57 БК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Законом України "Про прокуратуру", судовою практикою та умовами договору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що прокуратурою пред`явлено позовну вимогу майнового характеру (про стягнення коштів в сумі 295 990, 67 грн.), судовий збір з якої має становити 4 439, 86 грн., а також дві позовні вимоги немайнового характеру (про розірвання договору та повернення майна), судовий збір з яких має становити 6 656, 00 грн. (3 328, 00 грн. х 2).

Позовну заяву сформовано в електронній формі та подано суду через підсистему Електронний суд.

Отже, судовий збір у спірному випадку становить (4 439, 86 грн. + 6 656, 00 грн.) х 0,8 = 8 876, 69 грн.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України Про судовий збір.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).

Обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).

Судом встановлено, що прокуратурою подано до суду платіжну інструкцію № 790 від 17.06.2026 на суму 10 681, 47 грн. з призначенням платежу « 101 КПКВК 901010 КЕКВ 2800 Суд.зб., за позовом Миколаївської СП СО ПР до ФОП Бінько С.С., Господарський суд Миколаївської обл., код к.д.б. НОМЕР_2 ».

Однак, при здійсненні перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що грошові кошти в сумі 10 681, 47 грн. згідно платіжної інструкції № 790 від 17.06.2026 сплачено по іншій господарській справі № 915/807/26.

Таким чином, подана платіжна інструкція № 790 від 17.06.2026 на суму 10 681, 47 грн. не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, оскільки сплата судового збору згідно вказаної платіжної інструкції здійснена по іншій господарській справі.

Отже, до матеріалів позовної заяви прокуратурою не подано доказів сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, прокуратурі слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Проте, всупереч викладеному прокуратурою не додано документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 14316/26 від 25.09.2026) Першого заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях до відповідача Фізичної особи-підприємця Бінько Сергія Сергійовича про стягнення грошових коштів в сумі 295 990, 67 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно залишити без руху.

2. Встановити прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити прокуратурі наступний спосіб усунення недоліків:

- прокуратурі подати суду докази сплати судового збору;

- прокуратурі подати суду документ, що підтверджує наявність рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

4. Роз`яснити прокуратурі наслідки усунення недоліків:

якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Е.М. Олейняш