Ухвала суду № 140912532, 26.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 жовтня 2026 рокуСправа № 912/2987/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Дядюши Олександра Анатолійовича від 20.10.2026 про забезпечення позову фізичної особи-підприємця Дядюши Олександра Анатолійовича до Суботцівської сільської ради про визнання договору укладеним,

УСТАНОВИВ:

22.10.2026 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фізичної особи підприємця Дядюши Олександра Анатолійовича (далі позивач) до Суботцівської сільської ради (далі відповідач), в якій позивач просить визнати укладеним між Суботцівською сільською радою і фізичною особою - підприємцем Дядюшею Олександром Анатолійовичем договір оренди землі від 22 вересня 2026 року на земельну ділянку площею 25,70 га ріллі із земель резервного фонду Богданівської сільської ради з кадастровим номером 3522280400:02:000:9012 (у редакції, наведеній в позовній заяві).

Ухвалою від 26.10.2026 суд залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу час на усунення її недоліків.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву від 20.10.2026 про забезпечення позову, в якій просить: заборонити Суботцівській сільській раді (ЄДРПОУ 04365106) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3522280400:02:000:9012, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради; заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) здійснювати дії, спрямовані на скасування та припинення державної реєстрації земельною ділянкою з кадастровим номером: 3522280400:02:000:9012, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради; заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 3522280400:02:000:9012, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач повідомляє, що станом на день подання позову в реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про обтяження земельної ділянки, а тому це надає можливість відповідачу за час розгляду справи розпорядитися земельною ділянкою, здійснити її поділ, об`єднання чи зміну цільового призначення, що призведе до неможливості виконання судового рішення у разі якщо судом будуть задоволені позовні вимоги.

За правилами частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд заяви в установлений процесуальним законом строк без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов переконання про відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Частина перша статті 2 ГПК України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 136 ГПК України).

За нормами пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У свою чергу, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову або забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд указує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У пункті 19 постанови від 27.05.2019 у справі № 923/65/19 Верховний Суд дійшов висновку, за змістом якого, у випадку звернення до суду з немайновою позовною вимогою судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За такого, господарський суд зазначає, що для цілей ужиття заходів забезпечення позову немайнового характеру, зокрема і позову про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, визначальним є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і таке припущення повинне ґрунтуватися на фактичних обставинах. Заходи забезпечення позову повинні мати зв`язок із предметом позову та не замінювати його.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову від 20.10.2026 позивач зазначає, що розпорядження відповідачем земельною ділянкою, здійснення її поділу, об`єднання, зміни цільового призначення призведе до неможливості виконання судового рішення у разі якщо судом будуть задоволені позовні вимоги (сторінка 3 заяви).

Таке обґрунтування не є тотожним обґрунтуванню «достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду».

Зокрема, наведені вище висновки щодо розгляду заяви про забезпечення позову немайнового характеру стосуються необхідності обґрунтування і доведення заявником "припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду", а не "припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду".

Суд указує, що наведене в заяві обґрунтування не є належним з огляду на заявлену позовну вимогу про визнання договору укладеним (немайнову вимогу), оскільки судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання і ті дії, заборонити які просить позивач, не зможуть вплинути на визнання договору укладеним.

Суд ураховує відсутність у заяві аргументів на обґрунтування припущень стосовно можливого ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі вищенаведеного, у задоволенні заяви позивача від 20.10.2026 про забезпечення позову належить відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись статтями 136-140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Дядюши Олександра Анатолійовича від 20.10.2026 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 26.10.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна