Рішення № 140912396, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/9195/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9195/26,

за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; код ЄДРПОУ 44725823)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; код ЄДРПОУ: 40104924)

про стягнення 118 457, 38 грн,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 118 457,38 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят сім тисяч 38 копійок), з яких пеня - 82 405,28 грн. (вісімдесят дві тисячі чотириста п`ять гривень 28 копійок), штраф - 36 052,10 грн. (тридцять шість тисяч п`ятдесят дві гривні 10 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», в подальшому ДП «Агенція оборонних закупівель» (далі - Замовник, Позивач, ДП «Агенція оборонних закупівель») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК») (далі - ТОВ "СТРЕЙЧ-ПАК", Постачальник, Відповідач) укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Рідкий миючий засіб для посуду» (ДК 021:2015: 39830000-9: Продукція для чищення) (далі за текстом- Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель- ID: UA-2025-07-09-009993-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до п. 1.4. Цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до:

- порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142;

- наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».

Пунктом 4.1 Договору Сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1). Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за погодженням із Замовником. У разі відсутності погодження від Замовника, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати, погодженої із Замовником.

Умовами пункту 4.3 Договору, встановлено, що заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору.

Відповідно до пункту 6.7 Договору, після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача.

Після підписання Замовник повертає належні екземпляри Акта приймання Товару Постачальнику та Отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів.

Отже, дата підписання Акту приймання товару є датою, що підтверджує перехід права власності на товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику товару.

На виконання п. 4.3 Договору Позивачем на електронну адресу Відповідача 11.08.2025 направлено заявку на поставку Товару № М000058 у загальній кількості 34 335 кг., строк поставки до 01.10.2025 року.

Отже, відповідно до письмової заявки Позивача - сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та дату поставки товару. Таким чином, відповідно до заявки на поставку № М000058 від 11.08.2025 року Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Товар у кількості 34 335 кг. з кінцевою датою поставки - 01.10.2025.

Однак Відповідач поставив весь Товар поза межами визначеного заявкою строку, чим порушив своє зобов`язання за Договором та відповідно прострочив строки поставки Товару по заявці № М000058 у розумінні п. 5 Специфікації, що підтверджується наступними Актами приймання товару:

- Акт приймання товару № 1 від 17.12.2025 на загальну суму 257 475,00 грн у кількості 17 165 кг.;

- Акт приймання товару № 2 від 23.12.2025 на загальну суму 257 550,00 грн у кількості 17 170 кг.

Оскільки Відповідачем не виконано вчасно усі Замовлення Позивача, то останній вважає за доцільне стягнути з Відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання поставки Товару.

Пунктом 8.2 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання.

Пунктом 8.5 Договору, Сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальник від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.7.1. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, керуючись умовами укладеного Договору (п. 8.2) і нормами чинного законодавства, у зв`язку з порушенням Договору, а саме заявки №М000058 Позивач направив Відповідачу повідомлення-вимогу № 22.3-1658 від 23.01.2026 з вимогою сплати протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення вимоги штрафних санкцій (пені та штрафу) в сумі 118 438,50 грн. з яких пеня - 82 405,28 грн., штраф - 36 052,10 грн. (з урахуванням Уточнення до ПОВІДОМЛЕННЯ-ВИМОГИ про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 за вих. № 22.3-1658 від 23.01.2026).

Станом на дату подання цього позову, Відповідач, по повідомленню-вимозі № 22.3-1658 від 23.01.2026 (з урахуванням уточнення) - кошти не сплатив.

Оскільки Відповідач не виконав своїх зобов`язань по: вчасному виконанню заявки, сплаті штрафних санкцій відповідно до повідомлення-вимоги у встановлений строк, Позивач вважає за необхідне стягнути штрафні санкції із Відповідача у судовому порядку у розмірі 118 457,38 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 910/9195/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 05.08.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63. Згідно трекінгу поштового відправлення R067251647329 ухвала суду від 05.08.2026 була доставлена та отримана представником відповідача 19.08.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що отримане судом 24.08.2026.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі №910/9195/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Додатково суд зазначає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК», є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому в силу приписів частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21 (905/496/22).

У постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 922/2217/15 Верховний Суд зазначає «що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», в подальшому ДП «Агенція оборонних закупівель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК») укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Рідкий миючий засіб для посуду» (ДК 021:2015: 39830000-9: Продукція для чищення), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель- ID: UA-2025-07-09-009993-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до п. 1.4. Цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до:

- порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142;

- наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».

Пунктом 4.1 Договору Сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1). Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за погодженням із Замовником. У разі відсутності погодження від Замовника, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати, погодженої із Замовником.

Умовами пункту 4.3 Договору, встановлено, що заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору.

Відповідно до пункту 6.7 Договору, після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача.

Після підписання Замовник повертає належні екземпляри Акта приймання Товару Постачальнику та Отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів.

Так, дата підписання Акту приймання товару є датою, що підтверджує перехід права власності на товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику товару.

На виконання п. 4.3 Договору Позивачем на електронну адресу Відповідача 11.08.2025 направлено заявку на поставку Товару № М000058 у загальній кількості 34 335 кг., строк поставки до 01.10.2025 року.

Отже, відповідно до письмової заявки Позивача - сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та дату поставки товару. Таким чином, відповідно до заявки на поставку № М000058 від 11.08.2025 року Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Товар у кількості 34 335 кг. з кінцевою датою поставки - 01.10.2025.

Однак Відповідач поставив весь Товар поза межами визначеного заявкою строку, чим порушив своє зобов`язання за Договором та відповідно прострочив строки поставки Товару по заявці № М000058 у розумінні п. 5 Специфікації, що підтверджується наступними Актами приймання товару:

- Акт приймання товару № 1 від 17.12.2025 на загальну суму 257 475,00 грн у кількості 17 165 кг.;

- Акт приймання товару № 2 від 23.12.2025 на загальну суму 257 550,00 грн у кількості 17 170 кг.

Акт приймання товару №1 та Акт приймання товару №2 підписаний сторонами та скріплений печатками.

Пунктом 8.2 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання.

Пунктом 8.5 Договору, Сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальник від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.7.1. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку з порушенням Договору, а саме заявки №М000058 Позивач направив Відповідачу повідомлення-вимогу № 22.3-1658 від 23.01.2026 з вимогою сплати протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення вимоги штрафних санкцій (пені та штрафу) в сумі 118 438,50 грн. з яких пеня - 82 405,28 грн., штраф - 36 052,10 грн. (з урахуванням Уточнення до ПОВІДОМЛЕННЯ-ВИМОГИ про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 за вих. № 22.3-1658 від 23.01.2026).

Станом на дату подання цього позову, Відповідачем, по повідомленню-вимозі № 22.3-1658 від 23.01.2026 (з урахуванням уточнення) кошти не сплачено.

Так, відповідач не виконав своїх зобов`язань по: вчасному виконанню заявки, сплаті штрафних санкцій відповідно до повідомлення-вимоги у встановлений строк, позивачем нараховано штрафні санкції до стягнення із відповідача, зокрема, пені у розмірі - 82 405, 28 грн та 7% штрафу у розмірі - 36 052,10 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Державний контракт (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №2 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.1 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.2 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.3 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.4 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.5 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.6 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №3.7 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №4 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаток №5 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаткова угода №1 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Додаткова угода №2 до Державного контракту (Договір) про закупівлю №43/08-25-МПС від 11.08.2025 року; Заявка на поставку № М000058 від 11.08.2025 з доказами надсилання; Акт №1 приймання Товару від 17.12.2025 року; Акт №2 приймання Товару від 23.12.2025 року; Повідомлення-вимога №22.3-1658 від 23.01.2026 про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) №43/08-25-МПС від 11.08.2025; Уточнення до Повідомлення-вимоги №22.4.22399 від 21.07.2026 з доказами надсилання; Витяг-довідка з ЄДР щодо відповідача; Наказ Міністра оборони України №281 від 02.05.2025; Наказ Міністра оборони України №519 від 01.08.2025; Розрахунок штрафних санкцій за Заявка на поставку № М000058 від 11.08.2025, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України)

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1 та статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продаж

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень статей 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом встановлено, що Між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», в подальшому ДП «Агенція оборонних закупівель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК») укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Рідкий миючий засіб для посуду» (ДК 021:2015: 39830000-9: Продукція для чищення), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель- ID: UA-2025-07-09-009993-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4.1 Договору Сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1). Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за погодженням із Замовником. У разі відсутності погодження від Замовника, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати, погодженої із Замовником.

Умовами пункту 4.3 Договору, встановлено, що заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору.

Відповідно до пункту 6.7 Договору, після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача.

Після підписання Замовник повертає належні екземпляри Акта приймання Товару Постачальнику та Отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів.

Відтак, дата підписання Акту приймання товару є датою, що підтверджує перехід права власності на товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику товару.

На виконання п. 4.3 Договору Позивачем на електронну адресу Відповідача 11.08.2025 направлено заявку на поставку Товару № М000058 у загальній кількості 34 335 кг., строк поставки до 01.10.2025 року.

Отже, відповідно до письмової заявки Позивача - сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та дату поставки товару. Так, відповідно до заявки на поставку №М000058 від 11.08.2025 року Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Товар у кількості 34 335 кг. з кінцевою датою поставки - 01.10.2025.

Однак Відповідач поставив весь Товар поза межами визначеного заявкою строку, чим порушив своє зобов`язання за Договором та відповідно прострочив строки поставки Товару по заявці № М000058 у розумінні п. 5 Специфікації, що підтверджується наступними Актами приймання товару:

- Акт приймання товару № 1 від 17.12.2025 на загальну суму 257 475,00 грн у кількості 17 165 кг.;

- Акт приймання товару № 2 від 23.12.2025 на загальну суму 257 550,00 грн у кількості 17 170 кг.

Акт приймання товару №1 та Акт приймання товару №2 підписаний сторонами та скріплений печатками.

Так, відповідно до зазначеного вище, відповідачем поставлено товар із пропущенням строку.

Отже, наведені вище обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі "Хохліч проти України" (заява № 41707/98).

Пунктом 8.2 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання.

Пунктом 8.5 Договору, Сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальник від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.7.1. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням Договору, а саме строку поставки товару, відповідно до заявки №М000058 позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу № 22.3-1658 від 23.01.2026 з вимогою сплати протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення вимоги штрафних санкцій (пені та штрафу) в сумі 118 438,50 грн. з яких пеня - 82 405,28 грн., штраф - 36 052,10 грн. (з урахуванням Уточнення до ПОВІДОМЛЕННЯ-ВИМОГИ про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) № 43/08-25-МПС від 11.08.2025 за вих. № 22.3-1658 від 23.01.2026).

Позивачем зазначено, що відповідачем, по повідомленню-вимозі № 22.3-1658 від 23.01.2026 (з урахуванням уточнення) кошти не сплачено.

Так, відповідач не виконав своїх зобов`язань по: вчасному виконанню заявки, сплаті штрафних санкцій відповідно до повідомлення-вимоги у встановлений строк, позивачем нараховано штрафні санкції до стягнення із відповідача, зокрема, пені у розмірі - 82 405, 28 грн та 7% штрафу у розмірі - 36 052,10 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі 450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відтак, із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до пункту 8.2. Договору, сторони дійшли згоди, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Пунктом 8.5 Договору, Сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальник від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.7.1. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

Так, позивачем надано наступний розрахунок пені та штрафу:

- Акт приймання товару № 1 від 17.12.2025 на загальну суму 257 475,00 грн у кількості 17 165 кг, прострочення виконання зобов`язання на 77 днів.

Так, розмір пені за 1 день прострочення складає 257 475, 00 х 0,2% = 514, 95 грн, за 77 днів складає - 39 651, 15 грн;

сума штрафу складає 257 475, 00 х 7% = 18 023, 25 грн.

- Акт приймання товару № 2 від 23.12.2025 на загальну суму 257 550,00 грн у кількості 17 170 кг, прострочення виконання зобов`язання на 83 днів.

Так, розмір пені за 1 день прострочення складає 257 550, 00 х 0,2% = 515, 11 грн, за 77 днів складає - 42 754, 13 грн;

сума штрафу складає 257 550, 00 х 7% = 18 028, 85 грн.

Відповідачем заперечень, клопотань та/або власного розрахунку заборгованості (нарахування штрафних санкцій) не наведено.

Враховуючи що, сторони передбачили умовами договору, що відповідно до пункту 8.2. Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено, а відтак позовні вимоги до стягнення пені у сумі 82 405,28 грн та штраф у сумі 36 052,10 грн - є обґрунтованими.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем у строк за Договором підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Так, загальний розмір штрафних санкцій до стягнення за підрахунком відповідно до матеріалів справи становить 118 457,38 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят сім тисяч 38 копійок).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 2 662 грн 40 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242. 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; код ЄДРПОУ: 40104924) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; код ЄДРПОУ 44725823) штрафні санкції у розмірі 118 457,38 грн (сто вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят сім тисяч 38 копійок), з яких пеня - 82 405,28 грн (вісімдесят дві тисячі чотириста п`ять гривень 28 копійок), штраф - 36 052,10 грн (тридцять шість тисяч п`ятдесят дві гривні 10 копійок).

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙЧ-ПАК» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; код ЄДРПОУ: 40104924) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; код ЄДРПОУ 44725823) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 26.10.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА