Рішення № 140912126, 07.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026Справа № 910/1268/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ»

до Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА»

про стягнення 8 309 093,69 грн,

та за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ»

про визнання недійсними договору, меморандумів про співпрацю та додаткової угоди,

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Сіняк Д.В.,

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Опанасик В.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» до Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» про стягнення 1 691 640,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1268/26, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень, а також заяв/клопотань.

26.02.2026 до суду від відповідача надійшли: відзив на позовну заяву; клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи; клопотання про витребування доказів; клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 постановлено справу № 910/1268/26 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 01.04.2026.

02.03.2026 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про визнання недійсним розрахунку по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» та Приватним сільськогосподарським підприємством «ПЕРЕМОГА».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про визнання недійсним розрахунку по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023 з доданими документами повернуто заявнику.

04.03.2026 до суду від позивача надійшли: відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» просило стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» грошові кошти у розмірі 1 241 640,03 грн.

16.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання позовних вимог, у якій заявлено про об`єднання справ № 910/1268/26 та № 910/2493/26 в одне провадження із передачею їх на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про об`єднання в одне провадження справ № 910/1268/26 та № 910/2493/26 задоволено, постановлено об`єднати в одне провадження справу № 910/2493/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» до Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» про стягнення 7 067 453,66 грн зі справою № 910/1268/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» до Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» про стягнення 1 691 640,03 грн.

Присвоєно об`єднаній справі № 910/1268/26 та повідомлено сторін, що підготовче засідання в об`єднаній справі № 910/1268/26 відбудеться 01.04.2026.

30.03.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшов лист про направлення відзиву на позовну заяву у справі № 910/1268/26 (910/2493/26) щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про стягнення 7 067 453,66 грн.

Також 30.03.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про визнання недійсними з моменту укладення: договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, Меморандуму про співпрацю від 23.04.2021, Меморандуму № 2 про співпрацю від 10.09.2021, Меморандуму № 3 про співпрацю від 04.01.2022, Додаткової угоди № 3012/22-3 від 30.12.2022 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, вчинених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» та Приватним сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» (з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог в порядку усунення недоліків зустрічного позову).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.03.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшло клопотання про призначення комплексної судової економічної та бухгалтерської експертизи документів.

В підготовчому засіданні 01.04.2026, у яке з`явилися представники сторін, суд на місці постановив оголосити перерву до 06.05.2026.

02.04.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшов відзив на позовну заяву у справі № 910/1268/26 (910/2493/26), щодо позовних вимог про стягнення 7 067 453,66 грн, у якому викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, яке обґрунтоване тим, що відповідачем з технічних причин при первісному поданні відзиву у межах встановленого судом в ухвалі від 12.03.2026 строку, помилково не було долучено текст відзиву на позовну заяву.

06.04.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 поновлено Приватному сільськогосподарському підприємству «ПЕРЕМОГА» пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву (в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про стягнення 7 067 453,66 грн) у справі № 910/1268/26 та долучити відзив до матеріалів справи.

07.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» надійшла відповідь на відзив, а також клопотання про долучення документів.

08.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» надійшла заява із уточненням позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог та об`єднання справ № 910/1268/26 та № 910/2493/26 в одне провадження, за якою позивач за первісним позовом просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» загальний борг у розмірі 8 309 093,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 прийнято зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про визнання недійсними договору, меморандумів про співпрацю та додаткової угоди до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1268/26. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1268/26. Встановлено сторонам строки для подання відзиву на зустрічний позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

13.04.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшли заперечення на відповідь на відзив (за первісним позовом).

22.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

27.04.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшла відповідь на відзив щодо зустрічного позову.

У зв`язку з надходженням до суду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 про витребування матеріалів справи № 910/1268/26 для розгляду апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 про повернення зустрічного позову, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 зупинено провадження у справі № 910/1268/26 до розгляду апеляційним господарським судом вказаної апеляційної скарги та постановлено направити матеріали справи до суду апеляційної інстанції.

04.05.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/1268/26 - залишена без задоволення. Ухвала Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/1268/26 - залишена без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 поновлено провадження у справі № 910/1268/26, підготовче засідання призначено на 22.06.2026.

05.06.2026 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 про витребування матеріалів справи № 910/1268/26 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 постановлено матеріали справи № 910/1268/26 направити до Північного апеляційного господарського суду, зупинено провадження у справі № 910/1268/26 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.

Після повернення матеріалів справи № 910/1268/26 до Господарського суду міста Києва та виходу судді Трофименко Т.Ю. з відпустки, ухвалою від 03.08.2026 поновлено провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 19.08.2026.

18.08.2026 до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» надійшли клопотання про призначення комплексної судової економічної та бухгалтерської експертизи документів та клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 19.08.2026 з`явилися представники сторін.

За результатами розгляду поданих позивачем за первісним позовом заяв про зменшення розміру позовних вимог та уточнення позовних вимог, суд в підготовчому засіданні 19.08.2026 на місці постановив прийняти вказані заяви до розгляду та надалі здійснювати розгляд справи з урахуванням нової ціни первісного позову - 8 309 093,69 грн.

Також судом розглянуто подані відповідачем клопотання про витребування доказів, відмовлено у їх задоволенні через необґрунтованість та недоведеність того, що витребування визначених Приватним сільськогосподарським підприємством «ПЕРЕМОГА» документів є необхідним для розгляду справи, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог.

Крім того, заслухавши пояснення представника Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» щодо поданих ним клопотань про призначення комплексної судової економічної та бухгалтерської експертизи документів, заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ», суд на місці постановив відмовити у задоволенні вказаних клопотань, оскільки у даному випадку суд може встановити обставини, які входять до предмета доказування, та вирішити спір на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.

З`ясувавши у представників сторін чи подано ними усі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень, з огляду на відсутність будь-яких не розглянутих заяв/клопотань, враховуючи здійснення судом усіх необхідних та достатніх дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 28.09.2026.

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою у місті Києві, призначене на 28.09.2026 судове засідання у даній справі не відбулося та ухвалою суду від 28.09.2026 відкладене на 07.10.2026.

В судове засідання 07.10.2026 з`явилися представники сторін, які надали суду усні пояснення/заперечення щодо заявлених вимог первісного та зустрічного позовів.

Водночас, представником Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» заявлено усно клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив протокольною ухвалою через безпідставність.

У судових дебатах представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» підтримав вимоги первісного позову у повному обсязі та просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Представник Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» просив відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнити у повному обсязі вимоги зустрічної позовної заяви.

В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 07.10.2026 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» (надалі - орендодавець, ТОВ «ВОЛКРАФТ») та Приватним сільськогосподарським підприємством «ПЕРЕМОГА» (надалі - орендар, ПСП «ПЕРЕМОГА») укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку (надалі - техніка), а також зобов`язується забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове володіння техніку та користування під керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Узгоджений перелік техніки зазначається у Додатку № 1 до Договору (п. 1.2. Договору).

Так, Додатком № 1 до Договору визначено перелік техніки, що передається в оренду за Договором, у кількості 54 одиниці.

Відповідно до п. 1.3. Договору орендодавець гарантує, що на законних підставах володіє технікою, яка передається в оренду за цим Договором. Право власності на техніку підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію (п. 1.4. Договору).

Строк оренди визначається сторонами згідно акту приймання-передачі техніки (п. 1.8. Договору).

Пунктом 3.4. Договору визначено, що передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі по кожній одиниці техніки, де зазначається балансова вартість техніки, ПІП водія, дані посвідчення.

Повернення техніки провадиться за актом приймання-передачі по кожній одиниці техніки (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір щомісячної орендної плати визначатиметься сторонами в Акті прийому-передачі виконаних робіт/послуг (оренда сільськогосподарської техніки) (надалі - Акт) і розраховуватиметься виходячи із ціни за 1 (один) гектар (надалі - «га»), та фактичного виробітку за такий місяць.

Акт оформляється орендарем щомісячно у письмовій формі у двох оригінальних примірниках і передається орендодавцю для узгодження. Останній має право перевірити вірність вказаних у Акті даних та протягом 5-ти банківських днів з дати одержання зобов`язаний підписати або надати мотивовану письмову відмову від підписання Акту. Якщо орендар не надасть вмотивовану відмову від підписання у зазначений строк, Акт вважається погодженим і підлягає оплаті (п. 4.2. Договору).

За умовами п. 4.3. Договору орендар сплачує щомісячну орендну плату за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати оформлення Акту на підставі виставленого рахунку-фактури. Рахунок дійсний та підлягає оплаті протягом 5 (п`яти) банківських днів. У випадку порушення терміну оплати у зазначений строк, рахунок анулюється та виставляється новий по курсу НБУ на дату його оформлення з урахуванням вимог п. 1.10. Меморандуму про співпрацю (надалі - Меморандум).

Відповідно до п. 4.4. Договору ціна за 1 га виробітки орендованою технікою погоджена сторонами в Меморандумі, що є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна передбачена в українській валюті - гривні, еквівалентно в доларах США та підлягає сплаті по курсу перерахунку (на 23.04.2021 року 1 долар США по курсу НБУ - 28,0642 грн)*.

* За умовами даного Договору «Курс перерахунку» - курс гривні по відношенню до долару США, встановлений НБУ на дату оформлення рахунку-фактури, виставленого по даному Договору, за даними, що опубліковані на сайті http://minfm.com.ua/.

Сума Договору визначатиметься сумою гривневих платежів, здійснених орендарем у відповідності з умовами даного Договору, виходячи із врахування ціни за 1 га виробітки орендованою технікою, та фактичного виробітку площі, протягом усього строку дії даного Договору (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

25.02.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2502/22-3 до Договору, якою погоджено, що при виконанні умов Договору сторони здійснюють обмін електронними фінансовими (видаткові та податкові накладні, акти звірки взаєморозрахунків, рахунки-фактури тощо) документами за допомогою комп`ютерних програм «FREDO», «M.E.DOC» або сервісу електронного документообігу «Вчасно», чи іншого програмного забезпечення, правомірними користувачами якого вони є, із врахуванням вимог законодавства України щодо електронних документів та електронного документообігу, електронного цифрового підпису.

30.12.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3012/22-3 до Договору, якою визначено термін дії Договору до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Водночас, у день укладення Договору (23.04.2021) сторонами підписано також Меморандум про співпрацю (надалі - Меморандум), основним предметом якого є співпраця сторін для належного виконання умов Договору (п. 1.1. Меморандуму).

В п. 1.2. Меморандуму погоджено, що розмір орендної плати за Договором буде залежати та визначатися виходячи із площі земельних ділянок (кількості гектарів), на яких будуть виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці та буде визначатися за формулою:

Орендна плата (з ПДВ, грн) = Кількість гектарів, на яких виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * Договірна вартість виконання робіт на одному гектарі (з ПДВ, грн).

Пунктом 1.3. Меморандуму визначено, що сторони дійшли згоди щодо видів сільськогосподарських робіт для виконання яких техніка передається в оренду, вартості окремих видів сільськогосподарських робіт та їх орієнтованого, але мінімального обсягу (в гектарах), а саме:

обприскування, мінімальна площа (кількість гектарів) - 1000, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 9;

боронування, мінімальна площа (кількість гектарів) - 1000, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 8,75.

Загальний розмір орендної плати за користування технікою, яку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю, буде залежати від фактичної площі (га), на якій будуть виконані сільськогосподарські роботи, та буде визначений сторонами за формулою, наведеною у п. 1.2. даного Меморандуму, виходячи із вихідних даних (вид робіт та їх вартість), наведених в п. 1.3., 1.12 даного Меморандуму. Загальний розмір орендної плати буде зафіксований (визначений) сторонами в Акті (Актах) приймання-передачі послуг оренди (п. 1.4. Меморандуму).

Пунктом 1.10. Меморандуму визначено курс 1 долара США до курсу НБУ - 28,0642 грн станом на 23.04.2021.

10.09.2021 між сторонами укладено Меморандум № 2 про співпрацю (надалі - Меморандум № 2), пунктом 1.2. якого визначено, що розмір орендної плати за Договором буде залежати та визначатися виходячи із площі земельних ділянок (кількості гектарів), на яких будуть виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці та буде визначатися за формулою:

Орендна плата (з ПДВ, грн) = Кількість гектарів, на яких виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * Договірна вартість виконання робіт на одному гектарі (з ПДВ, грн) + Кількість мотогодин, за які виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * Договірна вартість виконання робіт за одну мотогодину (з ПДВ, грн).

Пунктом 1.3. Меморандуму № 2 сторони дійшли згоди щодо видів сільськогосподарських робіт для виконання яких техніка передається в оренду, вартості окремих видів сільськогосподарських робіт та їх орієнтованого, але мінімального обсягу (в гектарах), а саме:

збір врожаю, мінімальна площа (кількість гектарів) - 500, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 72;

мульчування, мінімальна площа (кількість гектарів) - 500, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 14,4;

дискування, мінімальна площа (кількість гектарів) - 500, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 21.

Загальний розмір орендної плати за користування технікою, яку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю, буде залежати від фактичної площі (га), на якій будуть виконані сільськогосподарські роботи, та буде визначений сторонами за формулою, наведеною у п. 1.2. даного Меморандуму, виходячи із вихідних даних (вид робіт та їх вартість), наведених в п. 1.3., 1.12 даного Меморандуму. Загальний розмір орендної плати буде зафіксований (визначений) сторонами в Акті (Актах) приймання-передачі послуг оренди (п. 1.4. Меморандуму № 2).

Пунктом 1.10. Меморандуму № 2 визначено курс 1 долара США до гривні, встановленого НБУ, а саме: 26,7072 грн станом на 10.09.2021.

04.01.2022 між сторонами укладено Меморандум № 3 про співпрацю (надалі - Меморандум № 3), пунктом 1.2. якого визначено, що розмір орендної плати за Договором буде залежати та визначатися виходячи із площі земельних ділянок (кількості гектарів), на яких будуть виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці та буде визначатися за формулою:

Орендна плата (з ПДВ, грн) = Кількість гектарів, на яких виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * Договірна вартість виконання робіт на одному гектарі (з ПДВ, грн) + Кількість мотогодин, за які виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * Договірна вартість виконання робіт за одну мотогодину (з ПДВ, грн).

Відповідно до п. 1.3. Меморандуму № 3 сторонами визначено види сільськогосподарських робіт, для виконання яких техніка передається в оренду, вартість окремих видів сільськогосподарських робіт та їх орієнтований, але мінімальний обсяг (в гектарах), а саме: внесення мінеральних добрив, мінімальна площа (кількість гектарів) - 1000, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га, еквівалент в доларах США - 8.

Загальний розмір орендної плати за користування технікою, яку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю, буде залежати від фактичної площі (га), на якій будуть виконані сільськогосподарські роботи, та буде визначений сторонами за формулою, наведеною у п. 1.2. даного Меморандуму, виходячи із вихідних даних (вид робіт та їх вартість), наведених в п. 1.3., 1.12 даного Меморандуму. Загальний розмір орендної плати буде зафіксований (визначений) сторонами в Акті (Актах) приймання-передачі послуг оренди (п. 1.4. Меморандуму № 3).

Пунктом 1.10. Меморандуму № 3 визначено курс 1 долара США до гривні, встановленого НБУ, а саме: 27,2782 грн станом на 04.01.2022.

Так, позивачем за первісним позовом надано в матеріали справи Акти приймання-передачі техніки від 27.01.2023, від 27.04.2023, від 07.05.2023, від 01.06.2023, від 03.06.2023, від 08.06.2023, від 15.06.2023, від 18.07.2023, від 31.07.2023, підписані сторонами, згідно з якими на виконання умов Договору ТОВ «ВОЛКРАФТ» передавав в оренду ПСП «ПЕРЕМОГА» техніку з екіпажем, із визначенням її балансової вартості, ПІП водіїв та даних посвідчень.

Позивачем за первісним позовом надано акт надання послуг № 3 від 31.01.2023, рахунок на оплату № 3 від 31.01.2023 та розрахунок по оренді с/г за січень 2023 року, згідно з якими визначено суму за послуги оренди техніки у січні 2023 року для виконання робіт на площі 544,25 га у розмірі 1 432 979,77 грн. Також позивачем надано податкову накладну від 31.01.2023 № 3, яка була ним складена та зареєстрована за фактом господарської операції на суму 1 432 979,77 грн.

Відповідно до рахунку на оплату від 05.02.2026 № 3, який містить відмітку про доставку його контрагенту, ТОВ «ВОЛКРАФТ» з урахуванням п. 4.3. Договору визначило до сплати суму за надані у січні 2023 року послуги оренди за Договором у розмірі 1 691 643,05 грн. Вказаний рахунок також було направлено 06.02.2026 на електронну пошту ПСП «ПЕРЕМОГА» (kirovagrocluster@gnail.com).

Також позивачем надано:

акт надання послуг № 7 від 28.02.2023, рахунок на оплату № 7 від 28.02.2023 та розрахунок по оренді с/г техніки за лютий 2023 року, згідно з якими визначено суму за оренду техніки у лютому 2023 року для виконання робіт на площі 280,50 га у розмірі 738 540,79 грн;

акт надання послуг № 16 від 30.04.2023, рахунок на оплату № 16 від 30.04.2023 та розрахунок по оренді с/г техніки за квітень 2023 року, згідно з якими визначено суму за оренду техніки у квітні 2023 року для виконання робіт на площі 955,90 га у розмірі 279 646,63 грн;

акт надання послуг № 22 від 31.05.2023, рахунок на оплату № 22 від 31.05.2023 та розрахунок по оренді с/г техніки за травень 2023 року, згідно з якими визначено суму за оренду техніки у травні 2023 року для виконання робіт на площі 394,88 га та 1461,70 га у розмірі 3 001 934,50 грн;

акт надання послуг № 29 від 30.06.2023, рахунок на оплату № 27 від 30.06.2023 та розрахунок по оренді с/г техніки за червень 2023 року, згідно з якими визначено суму за оренду техніки у червні 2023 року для виконання робіт на площі 2429,97 га у розмірі 799 732,28 грн;

акт надання послуг № 37 від 31.07.2023, рахунок на оплату № 32 від 31.07.2023 та розрахунок по оренді с/г техніки за липень 2023 року, згідно з якими визначено суму за оренду техніки у липні 2023 року для виконання робіт на площі 3545,72 га у розмірі 1 166 939,00 грн.

За кожною із вищевказаних господарських операцій за лютий, квітень-липень 2023 року позивачем реєструвались відповідні податкові накладні, які надано в матеріали справи.

Водночас, ТОВ «ВОЛКРАФТ» було здійснено перерахунки вищевказаних сум заборгованості за лютий, квітень, травень, червень та липень 2023 року згідно з курсом долара США станом на 05.02.2026 (43,1695 грн за 1 долар США) відповідно до п. 4.3. Договору, та виставлено відповідачу за первісним позовом нові рахунки на оплату від 05.02.2026 № 17 на суму 871 852,94 грн за лютий 2023 року, від 05.02.2026 № 18 на суму 330 124,93 грн за квітень 2023 року, від 05.02.2026 № 19 на суму 3 543 805,84 грн за травень 2023 року, від 05.02.2026 № 20 на суму 944 089,76 грн за червень 2023 року та від 05.02.2026 № 21 на суму 1 377 580,19 грн за липень 2023 року.

Вказані рахунки разом із вимогою ТОВ «ВОЛКРАФТ» від 09.02.2026 № 09/02/03 про виконання зобов`язань за Договором та сплату 7 067 453,66 грн заборгованості, були направлені ПСП «ПЕРЕМОГА» на його електронну пошту (kirovagrocluster@gnail.com) 09.02.2026, а також на адресу місцезнаходження 10.02.2026 поштовим відправленням № 0100101443447, яке було отримане останнім 17.02.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2026 та 13.02.2026 ПСП «ПЕРЕМОГА» платіжними інструкціями №№ 527979669, 527979665 перерахувало на користь ТОВ «ВОЛКРАФТ» кошти за оренду техніки за Договором у загальній сумі 450 000,00 грн, у зв`язку з чим ТОВ «ВОЛКРАФТ» зменшило розмір позовних вимог у даній справі до суми 8 309 093,69 грн.

У зв`язку з тим, що вищевказану заборгованість за Договором ПСП «ПЕРЕМОГА» у добровільному порядку не сплатило, ТОВ «ВОЛКРАФТ» звернулося із відповідними позовами до суду.

ПСП «ПЕРЕМОГА» заперечувало щодо задоволення позовних вимог ТОВ «ВОЛКРАФТ» про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що Договір з додатковими угодами до нього, Меморандуми №1, №2, №3 були вчинені із порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на їх вчинення, оскільки було відсутнє волевиявлення ПСП «ПЕРЕМОГА» на їх укладення, у зв`язку з чим дані правочини не створюють прав та обов`язків для відповідача за первісним позовом та не підлягають виконанню. При цьому, ПСП «ПЕРЕМОГА» вказувало, що Договір є припиненим з 31.12.2021 у зв`язку із закінченням строку, а укладення додаткової угоди від 30.12.2022 про визначення нового терміну дії Договору не свідчить про поновлення дії такого Договору на 2023 рік, оскільки неможливо поновити строк припиненого договору.

Водночас, відповідач за первісним позовом зазначив, що у актах приймання-передачі техніки від 27.04.2023, від 07.05.2023, від 01.06.2023, від 03.06.2023, від 08.06.2023, від 15.06.2023, від 18.07.2023, від 31.07.2023 міститься посилання на інший договір, а саме: № 23/04/21СГ від 23.04.2021, який укладений ТОВ «ВОЛКРАФТ» з іншим контрагентом. Крім того, посилання на інший договір містять і розрахунки по оренді с/г техніки за лютий, квітень і травень 2023 року, а розрахунки за червень і липень 2023 року містять лише підпис бухгалтера ТОВ «ВОЛКРАФТ».

Також ПСП «ПЕРЕМОГА» вказало, що його директором Чернишом Г.Б. не підписувався розрахунок по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023, а також висловило сумніви щодо перебування переданої в оренду техніки у власності ТОВ «ВОЛКРАФТ», що виключає можливість її передачі в оренду відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України.

З урахуванням зазначеного, ПСП «ПЕРЕМОГА» звернулося із зустрічним позовом до ТОВ «ВОЛКРАФТ» про визнання недійсними з моменту укладення: договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, Меморандуму про співпрацю від 23.04.2021, Меморандуму № 2 про співпрацю від 10.09.2021, Меморандуму № 3 про співпрацю від 04.01.2022, Додаткової угоди № 3012/22-3 від 30.12.2022 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, вчинених між сторонами (з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог в порядку усунення недоліків зустрічного позову), як таких, що укладені з порушенням ст. 92 Цивільного кодексу України, статей 44, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», за відсутності волевиявлення ПСП «ПЕРЕМОГА». Так, позивач за зустрічним позовом звертав увагу на те, що відповідно до пп. 2 п. 8.2.3. статуту ПСП «ПЕРЕМОГА», директор підприємства приймає рішення про вчинення правочинів (укладення договорів), що вчиняються (укладаються) підприємством на суму, що не перевищує 2 000 000,00 грн, тоді як ціна Договору з урахуванням Меморандум перевищувала цю суму.

Заперечуючи проти задоволення вимог зустрічного позову, ТОВ «ВОЛКРАФТ» зазначало, що на момент укладення Договору сторони не мали будь-яких даних, які б визначали, що його ціна перевищує 2 000 000,00 грн, тоді як Меморандуми визначали лише орієнтовні мінімальні площі по визначеним цінам та не містили жодного зобов`язання позивача за зустрічним позовом замовити послуги на визначені площі, а отже директор ПСП «ПЕРЕМОГА» діяв в рамках наданих йому повноважень та не потребував для здійснення правочину згоди загальних зборів. За доводами відповідача за зустрічним позовом, ПСП «ПЕРЕМОГА» отримував від ТОВ «ВОЛКРАФТ» послуги за Договором, сплачував їх, зокрема, здійснив оплату заборгованості після звернення із первісним позовом у даній справі та у нього не виникало жодних питань щодо укладеного Договору, актів надання послуг, які у різні періоди були підписані сторонами. При цьому, посилання ПСП «ПЕРЕМОГА» на вартість техніки, яка передавалась в оренду, не можуть бути враховані, оскільки останній не набував у власність таку техніку за укладеним Договором. Також ТОВ «ВОЛКРАФТ» зазначило, що зі Статутом ПСП «ПЕРЕМОГА» перед укладенням Договору не знайомилось, тоді як відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про наявність обмежень директора останнього без визначення обмежень щодо вчинення правочинів на суму більше 2 000 000,00 грн. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає про обрання ПСП «ПЕРЕМОГА» неналежного способу захисту, оскільки разом із вимогою про визнання правочинів недійсними ним не заявлено вимог про застосування наслідків такої недійсності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом укладений між сторонами Договір від 23.04.2021 є змішаним договором оренди та надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Статтею 798 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 799 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із наявних в матеріалах справи доказів, а саме: актів приймання-передачі техніки від 27.01.2023, від 27.04.2023, від 07.05.2023, від 01.06.2023, від 03.06.2023, від 08.06.2023, від 15.06.2023, від 18.07.2023, від 31.07.2023, які підписані сторонами, встановлено, що у користування ПСП «ПЕРЕМОГА» на виконання Договору було передано в оренду сільськогосподарську техніку з екіпажем.

Так, в преамбулі вказаних актів приймання-передачі техніки зазначено, що техніка передається згідно укладеного договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ від 23.04.21р., на що звертало увагу ПСП «ПЕРЕМОГА», вказуючи, що цими актами підтверджується передання техніки за іншим договором, який був укладений між ТОВ «ВОЛКРАФТ» та ПСП «ім. Ватутіна», а відтак такі акти є дефектними.

Суд критично оцінює вищевказані доводи ПСП «ПЕРЕМОГА», враховуючи, що кожен із вищеперерахованих актів є додатком до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23 квітня 2021 року та підтверджує передачу в оренду техніки, яка зазначена у Додатку № 1 до Договору. При цьому, акт від 27.01.2023 підписаний директором ПСП «ПЕРЕМОГА» Чернишом Г.Б. та скріплений печаткою підприємства, а акти від 27.04.2023, від 07.05.2023, від 01.06.2023, від 03.06.2023, від 08.06.2023, від 15.06.2023, від 18.07.2023, від 31.07.2023 підписані директором ПСП «ПЕРЕМОГА» Чернишом Г.Б. електронним цифровим підписом.

Так, наявними в матеріалах справи актами надання послуг від 31.01.2023 № 3, від 28.02.2023 № 7, від 30.04.2023 № 16, від 31.05.2023 № 22, від 30.06.2023 № 29 та від 31.07.2023 № 37, які підписані представниками сторін електронними підписами, підтверджується надання позивачем за первісним позовом відповідачу послуг оренди за Договором № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, та дані акти не містять жодних зауважень чи заперечень з боку ПСП «ПЕРЕМОГА» щодо отриманих послуг.

Крім того, як вже було встановлено судом, за фактом надання послуг за Договором ТОВ «ВОЛКРАФТ» було здійснено реєстрацію податкових накладних від 31.01.2023 № 3, від 28.02.2023 № 4, від 30.04.2023 № 3, від 31.05.2023 № 4, від 30.06.2023 № 4 та від 31.07.2023 № 6.

Також, як вбачається з матеріалів справи, щодо кожного періоду надання послуг складався відповідний розрахунок по оренді техніки, у якому зазначалась площа земельних ділянок (кількості гектарів), на яких були фактично виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці та виходячи із якої визначалась сума орендної плати.

Доводи відповідача за первісним позовом про те, що його директором не підписувався розрахунок по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023 суд визнає неспроможними, враховуючи, що відповідний підпис директора ПСП «ПЕРЕМОГА» Черниша Г.Б. на вказаному документі скріплено печаткою підприємства, яка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Тому, встановивши наявність відбитку печатки ПСП «ПЕРЕМОГА» на вказаному розрахунку, суд доходить висновку про те, що відповідач за первісним позовом має нести відповідальність за законність використання його печатки. Доказів її загублення, викрадення або в інший спосіб вибуття її з володіння ПСП «ПЕРЕМОГА» або використання її іншою особою не надано, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, у зв`язку з чим відповідні заперечення ПСП «ПЕРЕМОГА» щодо розрахунку по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023 суд визнає недоведеними.

Так, суд встановив, що розрахунок по оренді с/г техніки за січень 2023 року від 31.01.2023 містить посилання на укладений між сторонами договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, як і містять такі посилання розрахунки за червень 2023 року та липень 2023 року. Водночас, суд враховує, що у розрахунках по орені с/г техніки за лютий, квітень і травень 2023 року наявні посилання на зовсім інший договір, а саме: № 23012023-01 від 23.01.2023, однак зазначає, що з огляду на не підтвердження обставин укладення між сторонами договору із такими реквізитами, підписання вказаних розрахунків директором ПСП «ПЕРЕМОГА» та скріплення їх печаткою, оскільки вказані у цих розрахунках суми послуг відповідають сумам актів наданих послуг за відповідні періоди, є вірогідними доводи ТОВ «ВОЛКРАФТ» про те, що у розрахунках за лютий, квітень і травень 2023 року були допущені технічні помилки при зазначенні реквізитів договору.

Також суд зазначає, що підписання розрахунків по оренді с/г техніки за червень 2023 року та липень 2023 року лише бухгалтером ТОВ «ВОЛКРАФТ» не свідчить про неналежність таких документів, дані яких відповідають зазначеним та погодженим ПСП «ПЕРЕМОГА» даним у відповідних актах наданих послуг.

До того ж, як визначено у п. 4.1. Договору, розмір щомісячної орендної плати визначається сторонами в Акті прийому-передачі виконаних робіт/послуг (оренда сільськогосподарської техніки), а наявні у матеріалах справи акти наданих послуг не містять жодної мотивованої відмови ПСП «ПЕРЕМОГА» від їх підписання та відповідачем за зустрічним позовом підписання таких актів не заперечувалось, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що останнім прийнято відповідні послуги ТОВ «ВОЛКРАФТ» за визначеною у таких актах вартістю, яка, в свою чергу, розрахована виходячи із фактичного виробітку за відповідний місяць, зазначеного в розрахунках.

Доводи ПСП «ПЕРЕМОГА» про те, що передана в оренду позивачем за первісним позовом техніка не перебувала у власності ТОВ «ВОЛКРАФТ» є надуманими та не підтвердженими жодними доказами, тоді як підписуючи Договір, сторони підтвердили перебування техніки у власності ТОВ «ВОЛКРАФТ», що вбачається із пунктів 1.3., 1.4. Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у ПСП «ПЕРЕМОГА» виник обов`язок із оплати ТОВ «ВОЛКРАФТ» послуг оренди техніки за Договором.

Водночас, оскільки ПСП «ПЕРЕМОГА» не виконано вищевказаного обов`язку у встановлений п. 4.3. Договору строк (5 банківських днів з дати оформлення акту наданих послуг), ТОВ «ВОЛКРАФТ» правомірно відповідно до цього ж пункту Договору здійснило перерахунок належної до сплати з боку ПСП «ПЕРЕМОГА» орендної плати та виставило останньому нові рахунки від 05.02.2026 з урахуванням курсу долара, що діяв на дату їх виставлення (43,1695 грн з 1 долар США).

ПСП «ПЕРЕМОГА» не заперечувало щодо отримання нових рахунків зі здійсненням перерахунку орендної плати.

Так, суд встановив, що з урахуванням здійсненого за п. 4.3. Договору перерахунку, правильність якого встановлена судом та не спростована ПСП «ПЕРЕМОГА», з останнього на користь ТОВ «ВОЛКРАФТ» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 8 759 096,71 грн (сума всіх рахунків на оплату від 05.02.2026).

Водночас, ПСП «ПЕРЕМОГА» було сплачено на користь ТОВ «ВОЛКРАФТ» кошти за оренду у розмірі 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 06.02.2026 № 527979665 та у розмірі 250 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 13.02.2026 № 527979669.

З урахуванням вказаних оплат борг ПСП «ПЕРЕМОГА» за Договором становить 8 309 096,71 грн.

Так, суд встановив, що при визначенні суми заборгованості за січень 2023 року ТОВ «ВОЛКРАФТ» допущено помилку, однак, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим вимоги первісного позову підлягають задоволенню у визначеному ТОВ «ВОЛКРАФТ» розмірі - 8 309 093,69 грн.

Щодо доводів ПСП «ПЕРЕМОГА» про недійсність Договору із додатковими угодами до нього та Меморандумів, а також заявлених у зв`язку з цим вимог зустрічного позову, суд зазначає таке.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам (ст. 202 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Водночас, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 Цивільного кодексу України).

Настання передбачених ст. 241 Цивільного кодексу України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів та ін.).

Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16 та від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18.

Водночас питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт вчинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Водночас, посилання у договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа - контрагент ознайомилася зі статутом. Це посилання не презюмує, що третя особа ознайомлена зі статутом, та не покладає на неї в будь-якому разі обов`язки ознайомлюватися з ним. Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 914/768/22.

Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

ПСП «ПЕРЕМОГА» стверджувало, що Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021, Меморандум про співпрацю від 23.04.2021, Меморандум № 2 про співпрацю від 10.09.2021, Меморандум № 3 про співпрацю від 04.01.2022, Додаткова угода № 3012/22-3 від 30.12.2022 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 23/04/21СГ-2 від 23.04.2021 вчинені із перевищенням директором ПСП «ПЕРЕМОГА» визначених статутом повноважень, а тому підлягають визнанню судом недійсними.

Пунктом 8.2. Статуту ПСП «ПЕРЕМОГА», затвердженого рішенням засновника від 09.11.2020 (надалі - Статут) визначено, що директор підприємства є його виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво діяльністю підприємства і є підзвітним Загальним зборам.

Директор вирішує всі питання діяльності підприємства, окрім тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів (п. 8.2.2. Статуту).

Так, відповідно до пп. 2 п. 8.2.3. Статуту, директор підприємства приймає рішення про вчинення правочинів (укладення договорів), що вчиняються (укладаються) підприємством на суму, що не перевищує 2 000 000 (два мільйони) гривень.

Водночас, згідно з пп. 10 п. 8.1.4. Статуту виключно Загальні збори підприємства вирішують питання щодо надання згоди на вчинення правочинів та затвердження договорів, що вчиняються/укладаються підприємством, сума яких перевищує 2 000 000 (два мільйони) гривень.

Судом встановлено, що спірний Договір, додаткову угоду від 30.12.2022 № 3012/22-3 до Договору, а також Меморандуми про співпрацю від 23.04.2021, від 10.09.2021 № 2 та від 04.01.2022 № 3 від імені ПСП «ПЕРЕМОГА» підписано директором Чернишом Гнатом Богдановичем. Водночас, у преамбулах Меморандумів зазначено, що директор Черниш Г.Б. діє на підставі Статуту, тоді як у преамбулі Договору та додаткової угоди від 30.12.2022 № 3012/22-3 до Договору вказаного не було зазначено. Зазначене підтверджує доводи ТОВ «ВОЛКРАФТ», наведені ним у відповіді на відзив на зустрічний позов, що із статутом ПСП «ПЕРЕМОГА» при укладанні Договору ТОВ «ВОЛКРАФТ» не було ознайомлене, тоді як відомості ЄДР не містили інформації про наявність обмежень у директора ПСП «ПЕРЕМОГА» на укладення правочинів на суму, яка перевищує 2 000 000,00 грн, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 23.04.2021.

Як зазначено у п. 4.5. Договору, сума цього Договору визначатиметься сумою гривневих платежів, здійснених орендарем у відповідності з умовами даного Договору, виходячи із врахування ціни за 1 га виробітки орендованою технікою, та фактичного виробітку площі, протягом усього строку дії даного Договору.

Тобто, на момент укладення Договору не було визначено конкретної його суми.

Водночас, ціна за 1 га виробітки орендованою технікою, а також орієнтовний обсяг робіт (в гектарах) погоджувались сторонами окремо у Меморандумах. Однак, умови Меморандумів визначали орієнтовні мінімальні площі по визначеним цінам та не містили жодного зобов`язання ПСП «ПЕРЕМОГА» замовити послуги за визначені у них площі. Так само не містить і Договір жодних умов щодо площ, на яких ТОВ «ВОЛКРАФТ» зобов`язується надати відповідні послуги за Договором.

Як було зауважено Верховним Судом у постанові від 12.12.2019 у справі № 916/40/19: «Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України: "Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення." Тобто, виходячи з наведених приписів, позивач звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, на момент його вчинення.».

Як вбачається із встановлених вище обставин, на момент укладення Договору та Меморандумів сторони не мали даних, які б визначали перевищення суми Договору 2 000 000 (два мільйони) гривень, тоді як загальна вартість послуг могла бути визначена лише в наступному, зокрема, за підрахунком обсягу грошових коштів, які мали сплачуватись ПСП «ПЕРЕМОГА» відповідно до умов Договором, що прямо передбачено п. 4.5. Договору.

У справі № 916/40/19 Верховний Суд зазначив, що суди правильно виходили з того, що частина 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є імперативною нормою, яка вказує на необхідність надання згоди загальними зборами у будь-якому випадку, якщо йдеться про вчинення правочину, вартість якого станом на дату вчинення перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу. Однак погодився, що правильними є висновки саме суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним, з огляду на встановлені у цій справі обставини того, що при укладенні договору його вартість не була визначена конкретно та пов`язувалась із вартістю фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (тобто не була відома на дату укладення договору).

Водночас, посилання ПСП «ПЕРЕМОГА» на те, що вартість переданої в оренду за Договором техніки перевищує встановлені Статутом обмеження щодо суми правочинів, які може вчиняти директор цього підприємства, судом відхиляються, як такі, що не стосуються предмету спору, оскільки за оспорюваним Договором відповідна техніка передавалась в тимчасове користування, а не у власність ПСП «ПЕРЕМОГА».

Таким чином, ПСП «ПЕРЕМОГА» не доведено ані недобросовісності або нерозумності дій ТОВ «ВОЛКРАФТ» при укладенні оспорюваних правочинів, ані обставин відсутності у самого ПСП «ПЕРЕМОГА» реального наміру на укладення і виконання Договору. Навпаки, обставини справи свідчать, що ПСП «ПЕРЕМОГА» здійснювало оплату часткову оплату заборгованості за спірні періоди, підписувало акти надання послуг та отримувало рахунки на оплату без висловлення жодних заперечень. ТОВ «ВОЛКРАФТ», в свою чергу, було надано в матеріали справи докази, які свідчать про фактичне виконання Договору у 2021, 2022 роках, тобто, протягом всього періоду після його укладення (акти надання послуг від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 14.07.2021, від 30.05.2021, від 30.06.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021, платіжні інструкції про переказ коштів ПСП «ПЕРЕМОГА» на користь ТОВ «ВОЛКРАФТ» за оспорюваним Договором від 04.11.2021, від 15.12.2021, від 10.01.2022 за оренду техніки).

Встановлення цих обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсними оспорюваних правочинів з наведених ПСП «ПЕРЕМОГА» підстав.

Крім того, з урахуванням встановлених вище обставин та враховуючи умови п. 7.1. Договору стосовно дії цього Договору до повного виконання сторонам своїх зобов`язань, підписання 25.02.2022 додаткової угоди № 2502/22-3 щодо здійснення електронного документообігу при виконанні Договору, підписання 31.12.2022 додаткової угоди № 3012/22-3 щодо визначення нового терміну дії Договору та відсутність підписаних сторонами актів повернення техніки з оренди, суд критично оцінює доводи ПСП «ПЕРЕМОГА» стосовно припинення дії Договору 31.12.2021, оскільки фактичні дії сторін свідчать про те, що після вказаної дати Договір ними продовжував виконуватися.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Крім того, відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені при розгляді первісного та зустрічного позовів обставини, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Так, суд зазначає, що всі інші доводи та заперечення сторін розглянуті судом, однак вищевикладених висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання первісного та зустрічного позовів суд покладає на ПСП «ПЕРЕМОГА».

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «ПЕРЕМОГА» (вул. Світлицького, буд. 35, приміщення 108/4, офіс 3, м. Київ, 04215; ідентифікаційний код 03756508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛКРАФТ» (вул. Столичне шосе, буд. 100, корпус 1, поверх 4, офіс № 1-403, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код 40513962) 8 309 093,69 грн заборгованості та 99 709,13 грн судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.10.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко