Рішення № 140912057, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/9858/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом «Моторне (транспортне) страхове бюро України» (б.Русанівський, буд.8, м.Київ, 02653; ідентифікаційний код 21647131)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» (вул.Межигірська, буд.81, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 37175801)

про стягнення 61 165,17 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

«Моторне (транспортне) страхове бюро України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» про стягнення 61 165,17 грн майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування особі, потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому у позивача виникло право вимоги до відповідача як до особи, чиїм робітником було завдано шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

17.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, розглянувши яку суд вважав за можливе відкрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

09.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість розміру шкоди та недоведеність позивачем юридичного складу регресної вимоги, а саме наявності передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» умов для здійснення регламентної виплати, належності відповідача як особи, до якої може бути заявлена регресна вимога, страхового статусу транспортного засобу, який безпосередньо спричинив шкоду, причинного зв`язку конкретних пошкоджень із ДТП.

14.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він підтримав викладені у позовній заяві доводи та зазначив, що відповідачем не спростовано суму завданого матеріального збитку, не заявлено клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення суми матеріального збитку, тобто не вчинено жодних дій необхідних для визначення розміру матеріального збитку.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2023 о 09 год. 30 хв. у м.Києві по вул.Новокостянтинівська, 18, сталася ДТП за участі колісного трактора «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «ПСЕ-Ф», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в якому було зіпсовано тягово-зчіпний пристрій, внаслідок чого причеп відчепився та здійснив наїзд на припарковані транспортні засоби «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 756/13684/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з картки ДТП в системі НПУ № 3023284354824107 цивільно-правова відповідальність власника колісного трактора «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «ПСЕ-Ф», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Столичний млин», не була застрахована.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власник якого 06.10.2023 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

На замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Гармідаровою Ю.П. було складено звіт № 36540 від 12.11.2023 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який станом на 05.10.2023 склав 64 390,19 грн з ПДВ.

Платіжною інструкцією № 977920 від 16.11.2023 позивачем була оплачена вартість проведеної оцінки в розмірі 1 960,00 грн.

На підставі вказаного звіту та ремонтної калькуляції № 36540 від 12.11.2023 позивачем було здійснено регламентну виплату в розмірі 59 205,17 грн, яку було перераховано на рахунок потерпілої особи, що підтверджується платіжною інструкцією № 979745 від 25.12.2023.

Як зазначає позивач, у подальшому йому стало відомо про те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника колісного трактора «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DCVN.11746554 від 15.06.2023, у зв`язку з чим позивач звернувся до цієї особи із заявою про виплату страхового відшкодування.

У відповідь, листом № S.94-37 від 23.04.2025 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» повідомило, що дана подія не визнана страховим випадком, оскільки страхувальник (відповідач) у порушення пункту 11.1.8 договору не надав письмову заяву про настання події протягом трьох днів з моменту її настання, що згідно з приписами пункту 13.1.5 договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи про адміністративне правопорушення та карткою ДТП в системі НПУ встановлено, що колісний трактор «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «ПСЕ-Ф», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належать на праві власності відповідачу, а ОСОБА_1 виконував трудові обов`язки водія даної юридичної особи, то саме відповідач, як особа яка застрахувала свою цивільно правову відповідальність, проте невиконання яким умов договору страхування призвело до неможливості отримання позивачем страхового відшкодування, повинен відшкодувати позивачу витрати, понесені у зв`язку з виплатою постраждалій особі страхового відшкодування, в загальному розмірі 61 165,17 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилаючись на необґрунтованість розміру шкоди та недоведеність позивачем юридичного складу регресної вимоги, а саме наявності передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» умов для здійснення регламентної виплати, належності відповідача як особи, до якої може бути заявлена регресна вимога, страхового статусу транспортного засобу, який безпосередньо спричинив шкоду, причинного зв`язку конкретних пошкоджень із ДТП. На думку відповідача, надані позивачем документи не дають змоги встановити ці обставини, а позовні вимоги не можуть бути задоволені лише на підставі факту здійснення позивачем регламентної виплати та наявності постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» основним завданням МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Абзацом 2 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1); до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 38.2.3).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за заявою власника пошкодженого транспортного засобу МТСБУ, вважаючи, що власник транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, здійснило регламентну виплату у розмірі 59 205,17 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 979745 від 25.12.2023.

Крім того позивачем було оплачено вартість оцінки матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, в розмірі 1 960,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 977920 від 16.11.2023.

Та обставина, що позивач у подальшому довідався про наявність у винуватця ДТП чинного договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DCVN.11746554 від 15.06.2023, укладеного із Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», не вказує на помилковість здійснення позивачем регламентної виплати, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, приписи пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачають можливість звернення з регресним позовом до страховика тоді, коли МТСБУ виплатило страхове відшкодування потерпілому, помилково вважаючи, що власник/водій транспортного засобу, який заподіяв шкоду, не застрахував цивільно-правову відповідальність, а згодом з`ясувало протилежне.

Варто також зауважити, що забезпеченим транспортним засобом за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DCVN.11746554 від 15.06.2023 є колісний трактор «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тоді як за встановленими обставинами справи ДТП сталася через зіпсований тягово-зчіпний пристрій у причепі «ПСЕ-Ф», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого причеп відчепився та здійснив наїзд на припарковані транспортні засоби.

Відтак, оскільки водій ОСОБА_1 , керував колісним трактором «МТЗ 1025», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «ПСЕ-Ф», реєстраційний номер НОМЕР_2 , і саме останній спричинив ДТП, при цьому не будучи забезпеченим, враховуючи також те, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 756/13684/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» і виконання таких трудових обов`язків у момент ДТП, суд констатує застосовність до даних правовідносин положень підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальними правилом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц.

Таким чином, оскільки відповідач є власником незабезпеченого транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник ОСОБА_1 , позовна вимога про стягнення з відповідача виплаченого позивачем постраждалій особі страхового відшкодування в розмірі 59 205,17 грн визнається судом обґрунтованою.

Щодо стягнення з відповідача 1 960,00 грн витрат із проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого 05.10.2023 колісного транспортного засобу «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_4 , визначено на підставі звіту № 36540 від 12.11.2023 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Гармідаровою Ю.П.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості колісних транспортних засобів встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.

Як встановлено судом складений на замовлення позивача звіт виконано у відповідності до норм та правил вказаної Методики.

Рецензію на вказаний звіт, інший доказ на спростування викладених у ньому відомостей, відповідач не надав, як не заявив і клопотання про призначення судової експертизи.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявні повідомлення про запрошення ОСОБА_1 на огляд транспортного засобу «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_4 , однак відсутні докази вручення цих повідомлень адресату. Між тим, сам факт проведення огляду без участі відповідача не вказує на недостовірність зафіксованих в протоколі огляду відомостей та протиправність розрахунку вартості відновлювального ремонту з урахуванням виявлених під час такого огляду пошкоджень.

Суд зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості та права надати заперечення щодо конкретних пошкоджень, відсутності причинно-наслідкового зв`язку між такими пошкодженнями та ДТП і доводити інший розмір матеріального збитку, однак своїми правами не скористався.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача щодо визначення розміру матеріального збитку, а також щодо розбіжності між визначеним оцінювачем розміром та розміром виплаченого позивачем страхового відшкодування, суд вважає необґрунтованими.

Дії позивача щодо визначення величини регламентної виплати, яка підлягає виплаті на користь потерпілої особи узгоджується із статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

Отже, обов`язковою умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.

За таких обставин вартість послуг особи, залученої для встановлення розміру заподіяної шкоди, є складовою розміру страхового відшкодування, а тому така вимога відповідає нормам пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача витрат із проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, в розмірі 1 960,00 грн є обґрунтованою.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 61 165,17 грн майнової шкоди.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 328,00 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» (вул.Межигірська, буд.81, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 37175801) на користь «Моторне (транспортне) страхове бюро України» (б.Русанівський, буд.8, м.Київ, 02653; ідентифікаційний код 21647131) майнову шкоду в розмірі 61 165 (шістдесят одна тисяча сто шістдесят п`ять) грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.10.2026.

Суддя Т.П. Капцова