Рішення № 140912041, 13.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/9001/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Еволюшн»

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору

за участю представників:

від позивача: Лавріненко І.А.

від відповідача: Лейтар А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Еволюшн» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.05.2010 № 78-6-00638.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладання додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.05.2010 № 78-6-00638.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 28.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (зареєстровано 31.07.2026) заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.09.2026.

Відповідач 13.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» відзив, яким позовні вимоги заперечив повністю.

До Господарського суду міста Києва 07.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення та заява, якою уточнено позовні вимоги щодо викладення змісту додаткової угоди.

Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання було відкладено на 22.09.2026.

У підготовчому засіданні 22.09.2026 судом розглянуто та прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог; ухвалено закрити підготовче провадження, судове засідання призначено на 13.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Еволюшн» та Київською міською радою 28.05.2010 укладено договір оренди земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 договору оренди відповідач передав (на підставі рішення Київської міської ради від 26.02.2010 № 97/3535), а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором.

Пунктом 2.1 договору оренди встановлено, що об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - провулок Куренівський, 12 в Оболонському районі м. Києва;

- розмір - 5598 кв. м;

-цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративноскладських будівель і споруд;

- кадастровий номер - 8000000000:78:128:0006.

Відповідно до пункту 3.1 договір укладено на 5 років.

Умовами пункту 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір, позивач, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі позивач повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово відповідача про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим номером 409 та 31.05.2010 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №78-6-00638.

Відповідачем 31.05.2010 передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Форум Еволюшн» земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:128:0006, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди від 31.05.2010.

Сторонами у справі 16.11.2016 укладено договір про поновлення договору оренди земельних ділянок від 28.05.2010 (далі - договір про поновлення договору оренди).

Пунктом 1 сторони узгодили поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки, укладений сторонами, посвідчений 28.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., року за реєстровим № 409, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.05.2010 року за № 78-6-00638, у редакції, викладеній у договорі про поновлення договору оренди.

Відповідно до пункту 4 договір про поновлення договору оренди є невід`ємною частиною договору оренди і набуває чинності з дня його нотаріального посвідчення в установленому порядку.

Договір про внесення змін 16.11.2016 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 1162.

З огляду на наведене у сукупності, договір оренди діяв до 16.11.2021.

Позивач 14.04.2021, керуючись положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з повідомленням про намір поновити дію договору оренди земельної ділянки, до якого долучив проект додаткової угоди про поновлення договору та інші документи, згідно переліку.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано відповідь на лист позивача про необхідність за три місяці до закінчення строку дії договору оренди додатково надати довідку (лист) органів Державної податкової служби про відсутність заборгованості з орендній платі за землю, а також, інші документи, передбачені додатком 4 до рішення Київської міської ради.

Позивач, на виконання вимог Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надав лист від 30.08.2021 № 1/з до якого долучив документи згідно наведеного у ньому переліку.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 26.11.2021 № 05715-СЛ-23272 звернувся до Заступника міського голови-секретаря Київської міської ради, яким просив опрацювати проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.05.2010 № 78-6-00638, до якого долучено окрім іншого, лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

У матеріалах справи наявна копія листа Заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 29.11.2021 № 08/231-4315/ПР про прохання розгляду проекту рішення від 29.11.2021 № 08/231-4315/ПР.

Станом на час звернення позивача до суду із позовом додаткову угоду про продовження дії договору оренди земельної ділянки не підписано, тому позивач вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки порушено та просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 28.05.2010 у редакції проекту угоди, викладеної у прохальній частині позовної заяви (з врахуванням заяви про уточнення).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідноіпення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом враховано, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

При цьому, частиною шостої вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

При цьому, відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі № 910/14933/22.

Позивач звернуся із позовом, в якому просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.05.2010.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі", тому застосуванню підлягають приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди.

Позивач є власником нежилих будівель, загальною площею 8 702,6 кв.м., які знаходяться за адресою - місто Київ, провулок Куренівський, будинок 12 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2026 № 48753485 долучена до матеріалів справи). Підстава набуття - рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі № 2/161.

Суд звертає увагу, що законність / незаконність набуття позивачем майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не входить до предмету дослідження під час даного судового розгляду.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі (укладання договору оренди на новий строк) в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Слід зазначити, що аналіз змісту статті 33 Закону України "Про оренду" вказує на те, що ця стаття передбачала в колишній редакції - переважне право орендаря на поновлення договору, а в чинній редакції - переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Отже, вказана стаття як у попередній, так і у чинній редакції регулює такі відносини, за яких можливим є укладення договору оренди землі не лише з попереднім орендарем, але і з іншою особою, що у спірних правовідносинах виключається.

Поряд з цим, відповідно до частини 1-5, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Таким чином, алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» у контексті дій сторін договору виглядає наступним чином, зокрема: якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.

У постанові від 15.10.2024 у справі № 916/4208/23 Верховний Суд наголосив, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Позивач направив відповідачу два листи: від 14.04.2021 та від 30.08.2021 № 1/з, якими повідомив про намір скористатися переважним правом для укладення спірного договору на новий строк, додавши до них проект додаткової угоди про поновлення такого договору та інші документи.

При цьому, судом враховано, що другий лист-повідомлення (від 30.08.2021) направлено позивачем із порушенням строку, визначеного пунктом 11.7 договору оренди (не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору), у 14 календарних днів (16.11.2021 закінчення дії договору оренди).

Поряд з цим, перший лист-повідомлення, яке отримано відповідачем, було направлено позивачем ще 14.04.2021. Тобто до закінчення тримісячного строку, визначеного умовами договору.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.05.2010 № 78-6-00638, який листом від 26.11.2021 № 05715-СЛ-23272 направлено Заступнику міського голови-секретаря Київської міської ради для опрацювання.

Однак, у подальшому, відповідачем не надано позивачу жодної відповіді щодо повідомлення про намір продовження дії договору оренди земельної ділянки, як-то погодження підписання додаткової угоди у запропонованій редакції або ж відмова у поновленні договору оренди у визначений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк. Також, не було надано жодних претензій щодо порядку використання орендованої земельної ділянки.

Київською міською радою в установлений законом місячний строк також не заявлялось вимоги щодо повернення земельної ділянки, яка є об`єктом оренди, що свідчить про відсутність заперечень орендодавця на поновлення спірного договору оренди земельних ділянок.

Будь-яких інших умов, застережень чи заборон щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Київською міською радою надано не було.

Таким чином, за відсутності заперечень проти поновлення договору оренди земельної ділянки Київська міська рада фактично висловила свою згоду, що також підтверджується проектом рішення Київської міської ради про поновлення договору, проте додаткову угоду з позивачем не уклала.

При цьому, після закінчення строку дії договору оренди позивач не припиняє користуватися земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна у місті Києві по провулку Куренівському, 12.

Також, матеріалами справи підтверджено відсутність заборгованості у позивача щодо орендної плати за договором оренди (лист Головного управління ДПС у м.Києві Державної податкової служби України від 14.07.2026 № 28208/АП/26-15-52-03-04-Е).

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України «Про оренду землі» землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, не розглянув протягом місяця лист-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах Київською міською радою було допущено порушення принципів добросовісності, справедливості та розумності, оскільки бездіяльність відповідача фактично була направлена на неможливості дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є позивач.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а отже, позивача слід вважати таким, що набув право "правомірного очікування".

Натомість, враховуючи, що позивач (орендар) дотримався вимог, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", звернувшись до орендодавця з повідомленням про поновлення дії договору оренди та проектом додаткової угоди, тоді як відповідачем не було надане повідомлення про відмову (заперечення) проти поновлення дії договору у визначений законом строк без поважних на це причин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 28.05.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим номером 409 та зареєстрованого 31.05.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №78-6-00638, на той же самий строк та на тих же самих умовах в редакції, що запропонована позивачем.

Заперечення відповідача про порушення позивачем, встановленого пунктом 17.1 договору, строку звернення до відповідача із заявою про продовження дії договору судом відхиляються, з огляду на те, що позивачем первісно здійснено звернення вчасно, а друга заява має незначне порушення 3 місячного терміну - на 14 календарних днів, у той час, як положеннями частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено граничний строк для повідомлення про намір скористатися переважним правом - не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору.

Тобто, позивачем направлено відповідачу останнє повідомлення за 47 календарних днів до граничного строку, визначеного Законом України "Про оренду землі".

Крім цього, суд погоджується з доводами позивача про наявність суперечливої поведінки відповідача, з огляду на наявний підготовлений проект рішення відповідача про поновлення договору оренди.

Поряд з цим, відповідачем у відзиві наведені заперечення щодо недотримання орендарем встановленого строку для подання клопотання про поновлення договору оренди, тому останнім втрачено переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

З огляду на що, твердження відповідача про втрату позивачем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, у зв`язку з пропуском строку на повідомлення про реалізацію переважного права на укладення договору оренди на новий строк, є безпідставними та необґрунтованими, позаяк всі дії Київської міської ради вказують на визнання такого права за позивачем.

Крім того, у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі (укладання договору оренди на новий строк) в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі № 910/14933/22.

Посилання відповідача на звернення позивача до суду із пропуском п`ятирічного строку, в межах якого договір міг бути поновлений, не знайшли свого документального підтвердження та спростовані наявними матеріалами справи, так як дія договору припинилась 16.11.2021. Тобто, позивач має право звернення до суду із позовом у строк до 16.11.2026.

Щодо тверджень відповідача про незатвердження ним проекту землеустрою для використання позивачем земельної ділянки за адресою - місто Київ, провулок Куренівський, будинок 12 на якій знаходиться власність позивача - нежилі будівлі, загальною площею 8 702,6 кв.м. суд наголошує наступне.

Рішенням Київської міської Ради від 26.02.2010 № 97/3535 позивачу було передано в оренду земельну ділянку за адресою: місто Київ провулок Куренівський, 12 з метою будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд.

Отже, фактично, під час затвердження проекту рішення та прийняття рішення відповідачем передбачено надання позивачу права здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці.

Таким чином, наявність на земельній ділянці, яка є предметом договору оренди від 28.05.2010 та продовження дії оренди якої є предметом розгляду даної справи, іншої забудови, ніж існувала станом на час укладання договору оренди у 28.05.2010 не порушує / не нівелює чи надає право відповідачу відмовити позивачу у продовженні строку дії договору оренди, як власнику майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

Також, суд звертає увагу, що у проект додаткової угоди про поновлення договору оренди, викладений у прохальній частині позовної заяви (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог), відповідає вимогам статті 33 Закону України «Про оренду землі» та статті 126-1 Земельного кодексу України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Всі інші доводи та заперечення учасників судового процесу, судом досліджено, проте вони не змінюють висновків суду.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 180, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною, з дня набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9001/26 законної сили, Київською міською радою (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, 36; ідентифікаційний номер 22883141), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ ЕВОЛЮШН" (04050, м. Київ. вул. Пимоненка, будинок 13, корпус 1; ідентифікаційний номер 34003287), додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31 травня 2010 року №78-6-00638 (з урахуванням договору про поновлення від 16 листопада 2016 року №1162) у наступній редакції:

"Додаткова угода

про поновлення Договору оренди земельної ділянки, в наступній редакції:

місто Київ, _____року

Київська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) далі у тексті - «Орендодавець», в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони,

та "ФОРУМ ЕВОЛЮШН" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, будинок 13, корпус 1, зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.02.2006 року за №10741020000014999) код 34003287, далі у тексті - «Орендар», в особі Директора Шаповалова Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», уклали дану угоду (далі у тексті - Угода) про наступне:

1. Поновити на 5 (п`ять) років Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:128:0006, площа 0,5598 га) від 31 травня 2010 року №78-6-00638 (з урахуванням договору про поновлення від 16 листопада 2016 року №1162), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ ЕВОЛЮШН" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд у провулку Куренівському, 12 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10).

2. Пункт 11.7 Договору оренди викласти в наступній редакції: "п. 11.7. Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три місяці) до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати оренду плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим Договором.

У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Цей Договір, після закінчення строку його дії, поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням Договору вважається поновлення Договору без вчинення сторонами Договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із Сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору, поданої відповідно до умов цього Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

Сторона Договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення Договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору та одночасно письмово інформує про це іншу сторону.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору до дати закінчення дії такого Договору після настання відповідної дати закінчення дії Договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк".

3.Умови Договору, крім строку оренди та порядку поновлення договору, залишаються без змін.

4. Дана угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:128:0006, площа 0,5598 га) від 31 травня 2010 року №78-6-00638 (з урахуванням договору про поновлення від 16 листопада 2016 року №1162), і набуває чинності з дня нотаріального посвідчення в установленому порядку.

5. Витрати пов`язані з нотаріальним посвідченням цієї Угоди, сплачує Орендар.

6. Усі спори, пов`язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України, при неможливості досудового врегулювання справи, що виникають при виконанні умов цього Договору.

7. Дана Угода складена у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ

Київський міський голова

__Кличко В.В.

ОРЕНДАР

Директор

____Шаповалов О.С."

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний номер 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Еволюшн» (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка, будинок 13, корпус 1; ідентифікаційний номер 34003287) 3 328,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк