Ухвала суду № 140911998, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження та

відкладення підготовчого засідання

м. Київ

19.10.2026справа № 910/10503/26Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10503/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» (вул. Хрещатик, 27-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 37922548)

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 00022527) та

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 41348526)

про стягнення 1 272 178,71 грн майнової шкоди,

за участю представників:

позивача - Гордуза Олександра Олександровича (доручення від 01.07.2026 №1);

Гордуза Олексія Олександровича (доручення від 01.07.2026 №1);

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Плющ Я.В. (наказ від 04.11.2025),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Виконавчий орган) та Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Управління) 1 272 178,71 грн майнової шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: Виконавчий орган приймаючи владні рішення щодо відмови і подальшого продовження дозволів, а Управління, приймаючи демонтажний наказ, вело розрахунки, здійснювало зарахування платежів і реалізувало фінансовий тягар через судове стягнення, завдали Товариству майнову шкоду у сумі 1 272 178,71 грн; особи, спільними діями або бездіяльністю яких завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2026 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.09.2026 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 03.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.10.2026.

24.09.2026 Управління подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову, оскільки:

- сума, яку позивач іменує «майновою шкодою» у розмірі 1 272 178,71 грн, не є самостійно обчисленою величиною збитків у класичному розумінні статті 22 ЦК України, а становить пряму арифметичну сукупність грошових коштів, сплачених Товариством на виконання судових рішень, що набрали законної сили, ухвалених за наслідками повного, змагального розгляду восьми самостійних господарських справ: №№ 910/8337/23, 910/8509/23, 910/8581/23, 910/9466/23, 910/8335/23, 910/8336/23, 910/8505/23, 910/8510/23;

- на момент звернення Товариства із цим позовом (серпень 2026 року) кожна з фактичних обставин, на які позивач посилається як на джерело заявленої «майнової шкоди», вже отримала самостійну, остаточну судову оцінку - або в межах справи № 910/18204/21 щодо самого обов`язку сплати, або в межах наведених восьми справ щодо розміру заборгованості за конкретні розрахункові періоди;

- зобов`язання Товариства за договором тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів від 10.09.2019 №594/19 (далі - Договір №594/19), укладений Товариством та Управлінням, має самостійну правову підставу, не пов`язане з розпорядженням Виконавчого органу від 31.05.2018 №924 (далі - Розпорядження №924) та наказом Управління від 17.07.2018 №638 (далі - Наказ №638), - що виключає таку кваліфікацію;

- ототожнення цих двох підстав - нормативного обов`язку внесення плати і наслідків визнання акта протиправним, дія якого вже припинена, - не відповідає ні змісту Договору №594/19, ні встановленому судовими рішеннями порядку нарахування плати, ані самій природі зобов`язання, яке є регулятивним (виникає з факту, незалежно від волевиявлення сторони), а не деліктним;

- Управління не ставить під сумнів обов`язковість рішення у справі №640/22289/18, однак встановлена ним протиправність Розпорядження №924 та Наказу №638 сама по собі не утворює складу правопорушення за статтею 1173 ЦК України: для відшкодування необхідні також наявність шкоди та прямий причинний зв`язок між протиправним актом і шкодою; сплата боргу, існування і розмір якого встановлені судом, не є шкодою, оскільки не є втратою майна без правової підстави, і не може перебувати у причинному зв`язку з актами 2018 року;

- за таких обставин причинний зв`язок між рішеннями у справі №640/22289/18 та заявленою сумою 1 272 178,71 грн є недоведеним, він переривається чинними договірними правовідносинами сторін за Договором №594/19, а правомірність самих договірних нарахувань, з яких ця сума складається, встановлена наведеними судовими рішеннями, що набрали законної сили;

- за своєю правовою й економічною суттю позивач вимагає не відшкодування шкоди в розумінні статті 1173 ЦК України, а повернення коштів, правомірно стягнутих з нього в порядку, спеціально встановленому законом для примусового виконання обов`язкових судових рішень;

- включена до позовних вимог сума 21 408,67 грн була внесена ОСОБА_1 (18 389,96 грн) та ОСОБА_1 (3 018,71 грн) на користь Товариства для виконання ним власного грошового зобов`язання за судовим рішенням, переданим до примусового виконання, - тобто боргу, правомірність якого встановлена судом у справі № 910/8581/23;

- за відсутності протиправної поведінки кожного з відповідачів щодо заявлених сум, а також за відсутності спільних дій, спрямованих на завдання шкоди, підстави для застосування частини першої статті 1190 ЦК України та покладення на відповідачів солідарної відповідальності відсутні.

25.09.2026 відповідач-1 подав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки:

- Виконавчий орган за самою своєю компетенцією не є суб`єктом, який нараховував, обліковував чи стягував суми, що становлять ціну цього позову;

- на виконання судового рішення у справі № 640/22289/18 Виконавчий орган видав розпорядження від 25.01.2021 № 76 (далі - Розпорядження №76), яким у межах своєї дозвільної компетенції продовжив Товариству строк дії дозволів, що були предметом розгляду в цій справі;

- правомірність нарахувань Управління за Договором №594/19 перевірялася господарськими судами у справах, які сам позивач навів у позовній заяві, і в переважній більшості з них підтверджена в повному обсязі;

- з актами Виконавчого органу нормативне регулювання та умови Договору №594/19 пов`язують виникнення обов`язку з внесення плати виключно у разі надання або продовження дозволу; Розпорядження № 924, яким у продовженні строку дії дозволів відмовлено, та Наказ № 638, який стосувався демонтажу рекламних засобів, за своєю правовою природою не могли бути підставою для нарахування плати і такою підставою не були;

- правовою підставою для нарахування плати за спірні періоди є Розпорядження № 76 про продовження строку дії дозволів Товариства в сукупності з Договором №594/19;

- між Розпорядженням № 924, Наказом № 638 і сумами, заявленими позивачем як шкода, існує низка самостійних юридичних фактів: Договір №594/19, правомірне Розпорядження №76, адресний перелік № 42, підписаний Товариством, та судові рішення, якими встановлено обов`язок Товариства сплатити відповідні суми;

- за відсутності протиправної поведінки відповідачів і причинного зв`язку між їхніми діями та заявленою шкодою підстави для покладення на них відповідальності за статтями 1166, 1173 ЦК України відсутні;

- заявлена сума позову за своєю правовою природою є вимогою про повернення коштів, стягнутих у порядку примусового виконання судових рішень у справах за участю Управління.

28.09.2026 позивач подав суду відповідь на відзив Управління, в якій зазначено: відзив обґрунтовано правильною тезою про обов`язковість попередніх судових рішень, але з неї зроблено ширший висновок, ніж дозволяє предмет тих справ: правомірність остаточно визначеного договірного зобов`язання не вирішує автоматично питання про наявність або відсутність самостійного деліктного причинного зв`язку з раніше встановленою протиправною владною поведінкою; позивач погоджується з процесуальним стандартом, який випливає з актуальної практики Великої Палати Верховного Суду: жодна складова 1 272 178,71 грн не може бути визнана шкодою лише тому, що вона фактично сплачена; щодо кожної суми необхідні докази реальної втрати та її причинного походження; для усунення спору щодо справа №910/10503/26 фактичного розподілу платежів позивач одночасно подає окреме клопотання про витребування у Управління повної аналітичної історії зарахування платежів за Договором № 594/19.

28.09.2026 Товариство подало суду відповідь на відзив Виконавчого органу, в якій зазначено, що відзив на позов не змінює предмет, фактичні підстави або розмір позову, не містить нової позовної вимоги та не спрямований на перегляд судових рішень у справах №№ 910/18204/21, 910/8337/23, 910/8509/23, 910/8581/23, 910/9466/23, 910/8335/23, 910/8336/23, 910/8505/23, 910/8580/23 та 910/8510/23.

Управління 05.10.2026 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило, що: у відповіді на відзив позивач визнав, що сплата присуджених сум сама по собі не є шкодою і що визначені судами договірні зобов`язання він не оспорює; нова підстава, на яку посилається позивач, - зарахування платежів за договором, стосується виконання Договору № 594/19, була предметом розгляду у справах 2023 року і не охоплюється статтею 1173 ЦК України; позов по суті спрямований на повернення коштів, сплачених на виконання судових рішень, що набрали законної сили, і задоволенню не підлягає.

07.10.2026 позивач подав суду клопотання про надання дозволу на подання та долучення додаткових письмових пояснень щодо заперечень відповідача-2 від 02.10.2026 №076-2735 та додаткові пояснення, в яких зазначив, що Товариство не змінило підстав позову; визнання обов`язковості попередніх судових рішень не є відмовою від деліктної вимоги; постанова у справі №910/8336/23 прямо спростовує тезу про нейтральність механізму зарахування; акти звірки і довідка від 04.10.2021 не використовуються як самодостатній доказ незаконності всієї суми; основний борг, санкції, 3 % річних, втрати від інфляції, судовий та виконавчий збір оцінюються окремо; факт виконання грошового обов`язку іншими особами відповідно до етапі 528 ЦК України не означає автоматичної відсутності майнового наслідку для боржника; позивач посилається не на «втрату» коштів із банківського рахунку Товариства в момент платежу, а на документально оформлений обов`язок Товариства відшкодувати учасникам 21 408,67 грн, оскільки платежі здійснені за Товариство, не є дарунком, безповоротним внеском чи внеском до статутного капіталу; питання про включення цієї суми до реальних збитків підлягає оцінці судом разом з доказами фактичного існування такого майнового обов`язку та причинного зв`язку; позивач не виводить солідарну відповідальність із самого факту існування двох відповідачів або адміністративного підпорядкування; позиція за частиною першою статті 1190 ЦК України ґрунтується на заявленій причинній ролі кожного суб`єкта у формуванні єдиного майнового результату: відповідач-1 прийняв владне рішення, протиправність якого щодо Товариства встановлена судом; відповідач-2 реалізував демонтажний акт, вів розрахунки, здійснював фактичні зарахування і надалі звертався з вимогами про стягнення; чи утворюють ці дії спільне заподіяння неподільної шкоди, є питанням оцінки всієї сукупності доказів, а не підставою для відмови без дослідження причинного механізму.

09.10.2026 Товариство подало суду відповідь на відзив Виконавчого органу, в якій зазначило, що: відзив не спростовує факту визнання протиправними владних актів щодо Товариства, установленого у справі №910/8336/23 способу зарахування конкретних платежів та документально зафіксованих майнових витрат позивача; позивач підтримує вимогу про відшкодування 1 271 856,78 грн як майнової шкоди, завданої взаємопов`язаними діями відповідачів; її обґрунтування становлять наведена послідовність подій, участь кожного відповідача, відповідні судові рішення та індивідуалізовані платіжні операції; факт виконання чинних судових рішень не є самостійною підставою для відмови в цій вимозі.

Разом з тим, у вказаній відповіді на відзив Товариством викладено заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд солідарно стягнути з Виконавчого органу та Управління 1 271 856,78 грн.

У підготовче засідання 19.10.2026 з`явилися представники позивача та відповідача-2; представник відповідача-1 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету вказаної особи, яке наявне в матеріалах справи.

Представники позивача у підготовчому засіданні 19.10.2026 просили суд задовольнити клопотання, подані суду 05.10.2026 та 07.10.2026, про витребування у Управління належним чином засвідчених копій та, за наявності, електронний табличний експорт таких даних за Договором №594/19 за період з 01.07.2019 по 31.12.2023:

- повну картку особового рахунку/картку аналітичного обліку/оборотно-сальдову відомість Товариства за Договором № 594/19 із відображенням усіх нарахувань, коригувань, оплат, перезарахувань та залишку після кожної операції;

- реєстр фактичного розподілу кожного платежу Товарисва із зазначенням: дати і номера платіжної інструкції; суми; зазначеного платником призначення платежу; рахунку-фактури/розрахунку коригування/періоду, на який Управління фактично зарахувало кошти; суми зарахування; залишку до та після операції; правової або договірної підстави зміни призначення/черговості зарахування, якщо вона застосовувалась;

- окрему розшифровку нарахувань, коригувань і зарахувань щодо 17 рекламних місць, включених до адресного переліку від 29.07.2021 №42, у тому числі, тих операцій, які вплинули на сальдо, відображене у довідці Управління станом на 04.10.2021;

- розшифровку походження основного боргу, пені, штрафу, 3 % річних та втрат від інфляції за рахунками/періодами, які були предметом спорів №№ 910/8337/23, 910/8509/23, 910/8581/23, 910/9466/23, 910/8335/23, 910/8336/23, 910/8505/23 та 910/8510/23, із зазначенням, платежів, що були враховані або не враховані при формуванні кожної позовної суми.

Представник відповідача-2 наголосила на письмових запереченнях проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів, поданих суду 05.10.2026 та 16.10.2026, в яких зазначив, що: вказане клопотання подано з пропуском строку без поважних причин; розмір заборгованості визначено судовими рішеннями, що набрали законної сили; позивач не навів заходів для самостійного отримання доказів; у відповіді на відзив Виконавчого органу, поданій 09.10.2026, позивач сам наводить дані довідки Управління станом на 04.10.2021 про нарахування, зараховані платежі та заборгованість (розділ 3) і подає реєстр фактичних платежів із зазначенням кожної платіжної операції (розділ 6, додатки 1 і 2), що підтверджує, що відомості про розрахунки за Договором № 594/19 у позивача наявні.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Частиною першою статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Розглянувши клопотання позивача про витребування в Управління доказів (викладених у вказаному клопотанні), дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання позивача, оскільки витребувані документи не можуть встановити обставин, що входять до предмета доказування у даній справі про відшкодування шкоди за статтею 1173 ЦК України, що не відповідає вимогам статті 76 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 81 ГПК України.

У підготовчому засіданні 19.10.2026 представники позивача просили суд задовольнити клопотання про надання дозволу на подання та долучення додаткових письмових пояснень щодо заперечень відповідача-2 від 02.10.2026 №076-2735.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення вказаного клопотання позивача (письмові заперечення подані суду 16.10.2026), оскільки: пояснення не стосуються окремого питання, яке виникло під час розгляду справи; за змістом пояснення є відповіддю на заперечення, яка не передбачена ГПК України; пояснення спрямовані на підтримку клопотань про витребування доказів і суперечать їх обґрунтуванню; пояснення не спростовують доводів Управління.

Суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення позивача, подані суд 07.10.2026.

Відповідно до частини третьої статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з частинами першою - третьою та шостою статті 119 ГПК України судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, з огляду на першу неявку у підготовче засідання представника відповідача-1 суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 119, 177, 183, 202, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/10503/26.

2. Відкласти підготовче засідання з розгляду справи №910/10503/26 на 16.11.26 о 10:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

3. Копію даної ухвали надіслати відповідачу-1.

Ухвала набрала законної сили 19.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко