Рішення № 140911824, 26.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/115/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Справа № 908/2029/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 908/2029/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНА-22», ідентифікаційний код юридичної особи 43444970 (вул. Червона, буд. 22, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 15 213 грн 18 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНА-22» 15 213 грн 18 коп. (заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 у розмірі 14799 грн 60 коп.; 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 235 грн 98 коп. за період з 22.07.2025 по 31.01.2026; суму інфляційних втрат у розмірі 177 грн 60 коп. за період з 01.09.2025 по 31.12.2025).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 справу № 908/2029/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, господарський суд ухвалою від 26.08.2026 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду отримана сторонами в електронному кабінеті 26.08.2026.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.10.2026 судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Абзацом 5 п. 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що фактом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (далі Позивач або Постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНА-22» (далі Відповідач або Споживач або ОСББ «ЧЕРВОНА-22») укладено публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги (далі - Договір) шляхом приєднання Відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що підтверджується підписаною заявою-приєднанням.

Факт існування договірних правовідносин також підтверджується фактичним споживанням Відповідачем електричної енергії за відповідним об`єктом, даними оператора системи розподілу та іншими доказами, доданими до позовної заяви.

При цьому у заяві-приєднанні при зазначенні номера договору була допущена технічна помилка: замість номера договору № 16580 помилково зазначено № 16550.

У рахунках які виставлялися Позивачем за фактично спожиту електричну енергію, зазначався номер договору № 16580, тоді як у підписаній Відповідачем заяві- приєднанні зазначено № 16550.

Згідно з Розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії», Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію, які щомісяця визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного

обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору, розрахунковим періодом для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточнимрозрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок має здійснюватись не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку.

У разі не одержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

Відповідно до п 5.10 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Відповідачу надіслані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період: квітень - грудень 2023, відповідно до яких обсяг використаної/ спожитої електричної енергії ОСББ «ЧЕРВОНА-22» складає 5871 кВт/год на суму 14799,60 грн.

Спожитий обсяг електричної енергії ОСББ «ЧЕРВОНА-22» за квітень - грудень 2023, підтверджується листом/повідомленням за № 007-66/1218 від 11.03.2025 року, який наданий адміністратором комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує АТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії Боржником з щомісячною розбивкою за EIC кодами точки комерційного обліку Боржника.

Вимогою № 2829 від 08.07.2025 позивач звертався до відповідача із вимогою сплатити заборгованість за Договором.

Відповідачем заборгованість не сплачена.

Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 у розмірі 14799 грн 60 коп.; 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 235 грн 98 коп. за період з 22.07.2025 по 31.01.2026; суму інфляційних втрат у розмірі 177 грн 60 коп. за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, Позивач зобов`язання за Договором виконав належним чином передавши Відповідачу в період: квітень - грудень 2023 електричну енергію в обсязі 5871 кВт/год на суму 14799,60 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

Спожитий обсяг електричної енергії ОСББ «ЧЕРВОНА-22» за квітень - грудень 2023, підтверджується листом/повідомленням за № 007-66/1218 від 11.03.2025 року, який наданий адміністратором комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує АТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії Боржником з щомісячною розбивкою за EIC кодами точки комерційного обліку Боржника.

Отже, в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Боржника виник борг за спожиту електричну енергію обсяг якої підтверджується повідомленням повідомленням за № 007-66/1218 від 11.03.2025, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 14799,60 грн за поставлену електричну енергію за Договром у період: квітень 2023-грудень 2023.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та установленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 799 грн 60 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за Догвором № 16580 від 20.04.2023 за період з квітня по грудень 2023.

Відповідачем вищевикладене не спростовано.

Положенням п. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії відповідачу було нараховано: 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 235,98 грн за період з 22.07.2025 по 31.01.2026 та суму інфляційних витрат у розмірі 177,60 грн за період з 01.09.2025 по 31.12.2025.

Судом перевірено відповідні розрахунки за допомогою ІПС «Законодавство» та визнано обгрунтваними та правомірно заявленими вимоги прозивача в цій частині.

Позовні вимоги судом задовольняються повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНА-22», ідентифікаційний код юридичної особи 43444970 (вул. Червона, буд. 22, м. Запоріжжя, 69068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 у розмірі 14 799 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 60 коп.; 3 % річних у розмірі 235 (двісті тридцять п`ять) грн 98 коп. за період з 22.07.2025 по 31.01.2026; суму інфляційних втрат у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн 60 коп. за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26.10.2026.

Суддя А.О. Науменко