Рішення № 140911798, 21.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/66/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 Справа № 908/1021/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/1021/26

за позовною заявою: акціонерного товариства Укрнафта, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС, 69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна/Академика Амосова, буд. 1/32, приміщення 2

про стягнення 1 057 363,20 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Михалевич М. М., довіреність від 28.11.25 № 01/01/07-757/д (в режимі в/конференції)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

24.04.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 24.04.26 акціонерного товариства Укрнафта (далі АТ Укрнафта) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС (надалі ТОВ ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС) про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 у розмірі 1 057 363,20 грн, а саме: 672 559,20 грн пені та 384 804,00 грн штрафу.

27.04.26 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1021/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.05.26 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1021/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

18.05.26 до суду надійшов відзив за вих. від 15.05.26 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

25.05.26 до суду в системі Електронний суд надійшла відповідь за вих. від 25.05.26 на відзив, в якій представник позивача заперечив проти доводів представника відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25.05.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 25.06.26 судом вирішено розгляд справи № 908/1021/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.07.26 о/об 12 год. 00 хв.

29.06.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява з проханням забезпечити участь у судовому засіданні, призначеному на 21.07.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1021/26 з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.07.26 судом задоволено заяву представника позивача (сформовану в системі Електронний суд 29.06.26) про участь у судовому засіданні 21.07.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1021/26 з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В засіданні 21.07.26 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 15.05.26 на позовну заяву та відповідь позивача (сформовану в системі Електронний суд 25.05.26) на відзив.

Ухвалою від 21.07.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 23.09.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1021/26 на 18.08.26 о 10 год. 00 хв.

17.08.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява про виконання вимог п. 5 резолютивної частини ухвали суду від 01.05.26.

Представник відповідача в судове засідання 18.08.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В засіданні 18.08.26 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача (сформовану в системі Електронний суд 17.08.26) про виконання вимог п. 5 резолютивної частини ухвали суду від 01.05.26.

В засіданні 18.08.26 судом з`ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 18.08.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1021/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.26 об 11 год. 30 хв.

07.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання з проханням визнати причину відсутності представника відповідача поважною та відкласти судовий розгляд справи № 908/1021/26, призначивши іншу дату судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 08.09.26 представник позивача надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.

Ухвалою від 08.09.26 судом відкладено розгляд справи № 908/1021/26 на 30.09.26 об 11 год. 30 хв.

Крім того, представник позивача в засіданні 08.09.26 заявив усне клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.09.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у цій справі. Судом задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.09.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1021/26.

29.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання з проханням визнати зазначені причини неявки представника відповідача поважними, відкласти розгляд справи № 908/1021/26 та призначити судове засідання на іншу дату.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В засіданні 30.09.26 розпочато розгляд справи по суті.

У вступному слові представник позивача в усній формі стисло виклав зміст та підстави своїх вимог щодо предмета позову. Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Ухвалою від 30.09.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/1021/26 по суті до 12.10.26 об 11 год. 30 хв. та задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.10.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1021/26.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 12.10.26 представник позивача надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 12.10.26 завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.

Враховуючи положення ст. 219 ГПК України, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та ухвалою суду від 12.10.26 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 21.10.26 о 14 год. 05 хв.

Представник позивача в засіданні 12.10.26 заявив усне клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.10.26 о 14 год. 05 хв. в режимі відеоконференції у цій справі. Судом задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.10.26 о 14 год. 05 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1021/26.

Відповідач (його представник) в судове засідання 21.10.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В засіданні 21.10.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 24.04.26 та у відповіді за вих. від 25.05.26 на відзив. Просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції за договором про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 у розмірі 1 057 363,20 грн, а саме: 672 559,20 грн пені та 384 804,00 грн штрафу.

Відповідач (уповноважений представник) в судові засідання жодного разу не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив.

При цьому:

- 18.05.26 до суду від відповідача надійшов відзив за вих. від 15.05.26 на позовну заяву, в якому представник останнього просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивача 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу;

- 07.09.26 до суду в системі «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи;

- 29.09.26 до суду в системі «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про перенесення (відкладення) розгляду справи.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.25 між товариством з обмеженою відповідальністю ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС (Постачальник) та публічним акціонерним товариством Укрнафта (Покупець) укладено договір про закупівлю товару № 13/2594-МТР/25 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, предмет закупівлі: Трансформатор підвищуючий трифазний масляний, ДК 021:2015:31170000-8 (Трансформатори) (Товар). На умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (Специфікація).

Згідно із п. 3.1. Договору, ціна Товару в Договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації.

У відповідності до п. 3.3. Договору, загальна ціна Договору становить 4 581 000,00 грн, ПДВ (20 %) 916 200,00 грн, разом з ПДВ 5 497 200,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється після здійснення процесу приймання за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) у строки, зазначені в Специфікації, які відраховуються з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидентом України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Визначення партії Товару (у випадку здійснення поставки партіями) визначається в Специфікації.

Строк поставки, умови поставки (у т.ч. які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що строк поставки Товару зазначається у Технічній специфікації, вказаний з урахуванням періоду, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий період передбачено умовами Технічної специфікації) / приймання по кількості та/або якості, що складає 90 (дев`яносто) календарних днів.

Відповідно до п. 5.5. Договору, датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидентом України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).

Згідно із п. 5.6. Договору, право власності на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидентом України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України) згідно з умовами даного Договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом Товару за кількістю та якістю.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (п. 8.1. Договору).

У відповідності до п. 8.2. Договору, у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості, які Постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що Сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених у цьому Договорі, за умови, що настання таких обставин засвідчено у визначеному цим Договором та/або законом порядку.

Згідно із п. 10.2. Договору, під обставинами непереборної сили (форс-мажор) у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їхньою волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню. З огляду на укладення цього Договору в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який триває, Сторони визнаватимуть воєнний стан як обставину непереборної сили виключно у випадку доведення безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за цим Договором.

У відповідності до п. 10.4. Договору, Сторона, що має намір посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажор), зобов`язана невідкладно, але не пізніше 5 календарних днів із дня настання таких обставин та їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомити про це іншу Сторону. Повідомлення направляється цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення та має містити інформацію про обставини непереборної сили (форс-мажор) з обґрунтуванням їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, а також орієнтовний період їхньої дії/впливу.

У випадку об`єктивної неможливості направити повідомлення іншій Стороні у порядку, встановленому п. 10.4. Договору, Сторона невідкладно, але не пізніше 5 календарних днів із дня настання таких обставин та їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, надсилає таке повідомлення із застосуванням технічних засобів миттєвого зв`язку (телеграма, факсограма, електронна пошта тощо). Надсилання повідомлення у такий спосіб не звільняє Сторону від обов`язку подальшого направлення письмового повідомлення іншій Стороні у порядку, передбаченому цим Договором. Повідомлення та інші документи, що надійшли від Сторони, яка перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажору), засобами миттєвого зв`язку (телеграма, факсограма, електронна пошта тощо), мають силу оригіналів до моменту отримання іншою Стороною оригінальних примірників зазначених документів (п. 10.4.1. та п. 10.4.2. Договору).

Згідно із п. 10.5. Договору, наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних Торгово-промислових палат, або іншого компетентного органу, визначеного законодавством України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

У відповідності до п. 10.6. Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що Сторони дійшли згоди, що всі спори (розбіжності), які можуть виникнути при виконанні умов цього Договору, повинні вирішуватися шляхом взаємних переговорів.

Згідно із п. 11.2. Договору, у разі недосягнення Сторонами згоди шляхом переговорів, усі спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку в судах України відповідно до чинного законодавства України. У випадку, якщо Постачальником є нерезидент України, спори розглядаються Господарським судом м. Києва. Правом, яке регулює цей Договір, є матеріальне право України.

Відповідно до п. 11.3. Договору, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, Сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов`язані з виконанням цього Договору:

- строк позовної давності до вимог Покупця у зв`язку із поставкою Товару неналежної якості та іншими недоліками Товару складає 3 роки із дня встановлення Покупцем факту поставки Товару неналежної якості (наявних недоліків);

- строк позовної давності до вимог про стягнення штрафу, пені складає 3 роки.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання Договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.25, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором (п. 12.1. Договору).

Пунктом 12.2. Договору визначено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну зі Сторін Договору від виконання своїх зобов`язань за Договором та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.

У відповідності до п. 12.3. та п. 12.4. Договору, у разі, укладання Договору у формі електронного документу, останній є оригіналом електронного документу після його підписання Сторонами у порядку, визначеному Договором. У разі, укладення Договору у формі електронного документу, Постачальник підтверджує, що:

- виражає волевиявлення укласти Угоду про впровадження між Сторонами електронного документообігу (Угода про електронний документообіг) в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України;

- в повній мірі ознайомився з текстом Угоди про електронний документообіг, оприлюдненої на веб-сайті: https://www.ukrnafta.com/ugodapryiednannya, приймає її умови, зобов`язується її виконувати і підтверджує набрання нею чинності для Сторін з дати приєднання до Угоди про електронний документообіг (дати підписання Договору).

Сторони зобов`язуються (п. 17.6. Договору) протягом 5 робочих днів інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують або роблять неможливим виконання зобов`язань за цим Договором та погоджувати заходи по їх усуненню.

Згідно із Специфікацією (Додаток № 1 до Договору):

- загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією складає 4 581 000,00 грн, ПДВ (20 %) 916 200,00 грн, разом з ПДВ 5 497 200,00 грн;

- партією товару є: обсяг Товару визначений відповідною видатковою накладною або актом приймання-передачі Товару;

- строки оплати Товару (партії Товару): 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидентом України) або акту (-ів) приймання передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України).

Відповідно до Технічної специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Додаток № 2 до Договору):

- умови поставки Товару (ІНКОТЕРМС-2020): DDP склад призначення для резидентів, DAP- склад призначення для нерезидентів. Транспортні витрати по доставці товару в місце призначення (при умовах поставки DDP/DAP) включені в ціну товару (п. 1);

- строк поставки Товару: протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору (п. 2).

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 22025080000000916, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 17.06.25, 17.06.25 в період часу з 02:04 по 02:26 невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил рф вчинили воєнний злочин, а саме: завдали ворожі удари (тип боєприпасів встановлюється) по території міста Запоріжжя та Запорізької області. Ракетні удари нанесено по території ТОВ «Запорізького заводу кольорових металів» по вул. Новобудов, 9, внаслідок ударів пошкоджено будівлю компресорної з наступним займанням, по вул. Новобудов, 3 пошкоджено будівлю ТОВ «Східний Експраес» (ЄО 13705). …

У відповідності до акту комісійного обстеження від 18.06.25 з описом пошкоджень та руйнувань за адресою знаходження виробничих потужностей внаслідок ракетного влучання 17.06.25, комісією у складі працівників ТОВ ТД «Східний Експрес» зафіксовано пошкодження та наслідки:

1. Основна будівля підприємства: пошкоджено фасадну частину будівлі (вибито близько 30 вікон, зруйновано облицювання та штукатурку); тріщини в несучих стінах, часткове обвалення перегородок; покрівля зруйнована приблизно на 50 % площі, зірвано металеве покриття, деформовано балки перекриття; усередині - обвалення стелі, пошкоджені меблі, офісна техніка.

2. Внутрішні приміщення: зруйновано гіпсокартонні перегородки, вибито двері, пошкоджено електропроводку, освітлення та вентиляцію; вийшли з ладу системи опалення й кондиціювання.

3. Обладнання, техніка та документи: знищено комп`ютери, принтери, оргтехніку, меблі; частково втрачено бухгалтерські, фінансові і виробничі документи; архів підприємства пошкоджено уламками, водою, пилом.

4. Територія підприємства: зруйновано металеву огорожу по периметру; на території воронка від вибуху, уламки даху, скла, металу, пошкоджене асфальтове покриття; виявлено залишки вибухових речовин.

5. Транспортні засоби: пошкоджено службовий автомобіль (розбиті вікна, деформація кузова); постраждали приватні автомобілі працівників.

6. Інженерні комунікації: зруйновано частину електричних ліній, кабель зв`язку, водопровідні труби; пошкоджено системи опалення, вентиляції, кондиціювання.

Встановлені обставини: характер пошкодження свідчить про дію вибухової хвилі ракетного удару типу «Калібр». Будівля частково непридатна до експлуатації, робота підприємства тимчасово призупинена.

Висновок комісії: внаслідок ракетного удару підприємству ТОВ ТД «Східний Експрес» завдано значних матеріальних збитків - пошкоджено будівлю, обладнання, документацію та транспорт. Необхідно провести незалежну експертну оцінку збитків, капітальний ремонт, відновлення інженерних мереж і звернення до компетентних органів для фіксації факту руйнувань.

30.06.25 до чергової частини ВП № 5 ЗРУП (Хортицький) надійшло повідомлення про те, що 17.06.25 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 унаслідок ракетного удару (тип ракети «Калібр»), завданого військовослужбовцями рф, було пошкоджено будівлю ТОВ «Східний Експрес», саме вікна (30 шт), паркан, стеля, комп`ютерна техніка, обладнання та документи. Заявник: директор ТОВ «Східний Експрес» - Шпаченко Віктор Вікторович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить талон-повідомлення єдиного обліку № 13705 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.06.25.

Листом за вих. від 03.07.25 № 579 відповідач повідомив позивача, що станом на 03.07.24 постачання продукції згідно договору від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 може бути затримано до 10.10.25 включно, зважаючи на офіційне звернення директора ТОВ «ТД «СХІДНИЙ ЕКСПРЕС» до чергової частини ВП № 5 Запорізького Районного Управління Поліції (Хортицький) з повідомленням про те, що внаслідок ракетного удару (тип ракети «Калібр» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3 (адреса виробничих потужностей ТОВ «ТД «СХІДНИЙ ЕКСПРЕС»), заданого військовослужбовцями рф, було пошкоджено будівлю ТОВ «ТД «СХІДНИЙ ЕКСПРЕС», що включає в себе окрім зовнішніх частин будівлі, ще й обладнання, яке належить на праві власності ТОВ «ТД «СХІДНИЙ ЕКСПРЕС». Крім того відповідач просить позивача з розумінням віднестися до ситуації що виникла і не застосовувати штрафні санкції до моменту надання відповідного листа від Торгово-промислової палати України з офіційним підтвердженням настання форс-мажорних обставин для товариства (при цьому, доказів направлення такого листа відповідачем суду не надано як і не повідомлено про причини такого не надання).

Згідно із сертифікатом № 2300-25-1920 Запорізької торгово-промислової палати від 03.10.25 № 03.3/643, засвідчено ТОВ «ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС» форс-мажорнi обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тривалі повітряні тривоги на території м. Запоріжжя Запорізької області; ракетне влучання, наслідком якого стало пошкодження виробничих потужностей підприємства);

щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставка товару, а саме: Трансформатор ТМПНГ-160/3 (610-2400) 25 ст. У1, в кількості 4 шт, трансформатор ТМПНГ-250/3 1225-3100) 25 т. У1, в кількості 9 шт.;

у термін: до 21.08.25,

за договором про закупiвлю № 13/2594-МТР/25 від 23.05.25,

укладеним з ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ/ІПН 00135390), які унеможливили його виконання у зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 17.06.25; дата закінчення: 03.10.25.

У відповідності до:

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 05.12.25 № 24429 та видаткової накладної № 427 від 02.12.25, товар на загальну суму 1 328 400,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 05.12.25;

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 12.12.25 № 24806 та видаткової накладної № 432 від 09.12.25, товар на загальну суму 756 000,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 12.12.25;

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 30.12.25 № 26233 та видаткової накладної № 461 від 29.12.25, товар на загальну суму 3 412 800,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 30.12.25.

06.01.26 АТ Укрнафта на електронну адресу ТОВ ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС було надіслано вимогу за вих. від 05.01.26 № 01/01/13/10/28/02-02/01/164 щодо сплати штрафних санкцій за договором від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25, в якій вимагало в останнього здійснити оплату штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару у розмірі 1 057 363,20 грн, а саме: 672 559,20 грн пені та 384 804,00 грн штрафу. Вказана вимога залишилась без відповіді з боку відповідача.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо вчасної поставки товару за договором про закупівлю від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 стало підставою для звернення позивачем до суду щодо стягнення штрафних санкцій.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами (учасниками) письмові докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склались господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25, який є договором купівлі продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось судом у тексті цього рішення, строк поставки, умови поставки (у т.ч. які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), орієнтовне місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки Товару Покупець письмово повідомляє Постачальника не пізніше ніж за 5 робочих днів до строку поставки, визначеного Договором (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що строк поставки Товару зазначається у Технічній специфікації, вказаний з урахуванням періоду, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий період передбачено умовами Технічної специфікації) / приймання по кількості та/або якості, що складає 90 (дев`яносто) календарних днів.

Відповідно до п. 5.5. Договору, датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидентом України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).

Відповідно до п. 2 Технічної специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Додаток № 2 до Договору), строк поставки Товару: протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору.

Отже, у відповідності до п. 2 Додатка № 2 до Договору, товар за вказаним Договором мав бути поставлений відповідачем позивачу по 21.08.25 включно (23.05.25 (дата підписання договору) + 90 днів).

У відповідності до:

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 05.12.25 № 24429 та видаткової накладної № 427 від 02.12.25, товар на загальну суму 1 328 400,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 05.12.25;

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 12.12.25 № 24806 та видаткової накладної № 432 від 09.12.25, товар на загальну суму 756 000,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 12.12.25;

- акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 30.12.25 № 26233 та видаткової накладної № 461 від 29.12.25, товар на загальну суму 3 412 800,00 грн було поставлено відповідачем позивачу 30.12.25.

Підсумовуючи вищенаведене, відповідач свого обов`язку щодо вчасної поставки Товару позивачу обумовленого у Договорі не виконав та поставив товар з простроченням терміну, а саме:

- за актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 05.12.25 № 24429 та видаткової накладної № 427 від 02.12.25 на 105 днів;

- за актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 12.12.25 № 24806 та видаткової накладної № 432 від 09.12.25 на 112 днів;

- за актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 30.12.25 № 26233 та видаткової накладної № 461 від 29.12.25 на 130 днів.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості, які Постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до суду позов щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за Договором про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25.

Разом з тим, судом враховано, що він (господарський суд) має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних штрафних санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2. ст. 551 ЦК України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.10 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Позивачем нараховано пеню за поставку товару з простроченням, що відповідає чинному законодавству України та умовам договору про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25.

Перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем у позовній заяві за вих. від 05.02.26, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано не зовсім вірно, а саме:

- згідно з актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 05.12.25 № 24429 та видаткової накладної № 427 від 02.12.25, товар поставлено 05.12.25. Тобто, протермінування поставки товар є 105 днів: 1 328 400,00 грн (сума поставки) х 0,1 % (відсоток пені за п. 8.2. Договору) х 105 днів (22.08.25 по 04.12.25) = 139 482,00 грн;

- згідно з актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 12.12.25 № 24806 та видаткової накладної № 432 від 09.12.25, товар поставлено 12.12.25. Тобто, протермінування поставки товар є 112 днів: 756 000,00 грн (сума поставки) х 0,1 % (відсоток пені за п. 8.2. Договору) х 112 днів (22.08.25 по 11.12.25) = 84 672,00 грн;

- згідно з актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 30.12.25 № 26233 та видаткової накладної № 461 від 29.12.25, товар поставлено 30.12.25. Тобто, протермінування поставки товар є 130 днів: 3 412 800,00 грн (сума поставки) х 0,1 % (відсоток пені за п. 8.2. Договору) х 130 днів (22.08.25 по 29.12.25) = 443 664,00 грн.

У зв`язку з викладеним, загальна сума пені за невчасно поставлений товар згідно договору про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 повинна становити 667 818,00 грн.

А тому, як наслідок, судом частково задовольняється позовна вимога позивача щодо стягнення пені за договором про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 у розмірі 667 818,00 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення пені (штрафних санкцій) судом відмовляється через недоведеність та необґрунтованість.

Крім того, судом перевірено розрахунок штрафу, виконаний позивачем у позовній заяві за вих. від 05.02.26, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно.

Як наслідок, судом задовольняється позовна вимога позивача щодо стягнення штрафу за договором про закупівлю товару від 23.05.25 № 13/2594-МТР/25 у розмірі 384 804,00 грн.

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Судом враховано, що ч. ч. 3 та 4 ст. 80 ГПК України унормовано, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Судом прийнято до уваги, що відповідачем (його представником) під час розгляду справи № 908/1021/26 не надано суду жодних допустимих та достовірних доказів, які б надали суду підстави для відмови в задоволені позовних вимог чи/або спростовували доводи позивача.

Судом при вирішенні цієї справ по суті спору також враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.

Так, зокрема, те, що: … учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Крім того, судом прийнято до уваги той факт, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Жодна із сторін як з моменту відкриття провадження у цій справі так і станом на час прийняття процесуального рішення по ній по суті спору не повідомляли суд про не можливість подання до суду першої інстанції тих чи інших доказів (та яких саме) з причин, що об`єктивно не залежали від кожної із сторін по цій справі.

А тому, як наслідок, вказане позбавляє права апеляційний суд у відповідному складі приймати такі докази (у випадку спроби сторін їх подати) на стадії апеляційного оскарження.

Судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), судом, через не доведеність, відхиляється твердження відповідача, які викладені у відзиві за вих. від 15.05.26 на позовну заяву.

Так, зокрема, суд виходить з того, що відповідач:

- посилаючись у відзиві за вих. від 15.05.26 на укладення між сторонами у цій справі додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю товару від 23.05.25 № № 13/2594-МТР/25, з причин не залежних від суду, не надав доказів на підтвердження укладення такої додаткової угоди, в якій сторони дійшли взаємної згоди щодо зміни строків оплати товару з 30 на 90 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі товару (після зняття всіх зауважень);

- посилаючись у відзиві за вих. від 15.05.26 на обставини непереборної сили (форс-мажор), а саме на лист-повідомлення за вих. від 03.07.25 № 579 «Щодо настання форс-мажорних обставин за договором», з причин незалежних від суду, не надав доказів надсилання позивачу такого листа-повідомлення, як того вимагає умови п. 10.4. Договору, а саме: Сторона, що має намір посилатись на обставини непереборної сили (форс-мажор), зобов`язана невідкладно, але не пізніше 5 календарних днів із дня настання таких обставин та їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомити про це іншу Сторону. Повідомлення направляється цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення та має містити інформацію про обставини непереборної сили (форс-мажор) з обґрунтуванням їхнього впливу на можливість виконання зобов`язань за Договором, а також орієнтовний період їхньої дії/впливу;

- не надання доказів надсилання позивачу листа-повідомлення за вих. від 03.07.25 № 579 «Щодо настання форс-мажорних обставин за договором», позбавляє сторону (в даному випадку відповідача) права посилатись на будь-яку обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань, в розумінні вимог п. 10.6. Договору;

- додана відповідачем до відзиву світлокопія його листа-повідомлення за вих. від 03.07.25 № 579 «Щодо настання форс-мажорних обставин за договором» має відтиск печатки ТОВ «ТД «СХІБНИЙ ЕКСПРЕС» та підпис директора вказаного товариства, а саме - Віктора ШПАЧЕНКО - мають ознаки копіювання відтиску печатки та підпису керівника за допомогою комп`ютерної (копірувальної) техніки з іншого документу (а тому, вказаний лист-повідомлення розцінюються судом критично в контексті вимог ч. 2 ст. 79 ГПК України, а саме: питання про вірогідність доказу для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання);

- посилаючись в мотивувальній частині відзиву за вих. від 15.05.26 на зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на підставі ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, представник відповідача в той же час, не просить суд в прохальній частині відзиву за вих. від 15.05.26 про зменшення розміру суми штрафних санкцій у відповідності до чинного законодавства України.

Суд також відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатись заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту, в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/1021/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТД СХІДНИЙ ЕКСПРЕС (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна/Академика Амосова, буд. 1/32, приміщення 2, код ЄДРПОУ 37408149) на користь акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 667 818 (шістсот шістдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 00 коп. пені, 384 804 (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот чотири) грн 00 коп. штрафу та 12 631 (дванадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн 26 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, а також безпековий стан у м. Запоріжжі … повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя В.Л. Корсун