Рішення № 140911737, 26.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/113/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Справа № 908/1963/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1963/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС-БЕТ Україна» (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (70530, Запорізька область, Запорізький район, селище Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 72)

про стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

17.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2257/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 14.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС-БЕТ Україна» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» про стягнення суми 122 242,37 грн, яка складається з: 96848,45 грн основний борг, 17777,68 грн пеня, 5849,09 грн інфляційні втрати та 1767,15 грн 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.08.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1963/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2026 позовну заяву ТОВ «МІКС-БЕТ Україна» (вх. №2257/08-07/26 від 17.08.2026) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №18387/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 24.08.2026). До заяви про усунення недоліків позивач надав позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої просить суд стягнути з ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» суму 132005,12 грн, яка складається з: 104583,16 грн основний борг, 19197,46 грн пеня, 6316,22 грн інфляційні втрати та 1908,28 грн 3% річних. Також на виконання вимог ухвали суду позивачем зазначено інформацію про реквізити рахунку позивача в банку, вказано обґрунтування заявлених вимог в частині стягнення заборгованості за відповідні послуги, надані копії рахунку №2376 від 08.09.2025 на суму 14590,94 грн, видаткової накладної №7273 від 09.09.2025, акту №7274 від 09.09.2025.

Ухвалою суду від 28.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1963/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/113/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1963/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1969/26 від 28.08.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 28.08.2026 о 12 год. 40 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 27.09.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 26.10.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором постачання готової продукції «К» №268 від 15.11.2024. Позивач доводить, що у період з 18.11.2024 по 13.12.2025 передав бетонні суміші ТМ МІХВЕТ на суму 8385403,95 грн. Відповідач зобов`язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, перерахувавши позивачеві загальну суму 8280820,79 грн, внаслідок чого заборгованість склала 104583,16 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення з 01.01.2026 по 10.08.2026 в сумі 19197,46 грн, 3% за вказаний період в сумі 1908,28 грн та інфляційні втрати за період січень - липень 2026 р. у розмірі 6316,22 грн.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКС-БЕТ Україна» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір постачання готової продукції «К» №268 (надалі договір).

У відповідності до цього договору Постачальник зобов`язується виготовити і передати бетонні суміші ТМ МІХВЕТ (надалі Товар), в кількості і в строки, передбачені договором, а Покупець зобов`язується забезпечити належне приймання Товару і оплачувати його в розмірі та порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2025 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання взятих зобов`язань.

Сума договору складає сукупну суму реалізованого товару, згідно видаткових накладних, за період дії даного договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що на кожну партію товару виписується окремий рахунок-фактура для оплати і видаткова накладна при отриманні товару.

Відпускна ціна на замовлений товар вказується в рахунку-фактурі та узгоджується сторонами шляхом оплати Покупцем рахунку-фактури (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору Покупець передає Постачальнику за допомогою електронного та іншого зв`язку Заявку на поставку товару із зазначенням назви, виду, розмірів та інших параметрів товару (далі по тексту «Замовлення»).

Після отримання Замовлення від Покупця Постачальник виставляє Покупцю рахунок-фактуру на оплату. Рахунки-фактури направляються Покупцю за допомогою електронного, факсимільного та іншого зв`язку. Оплата рахунку-фактури Покупцем проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його виставлення (п. 5.2 договору).

За умовами пункту 5.3 договору, замовлення покупця запускається у виробництво після оплати покупцем передплати в розмірі 100% від суми замовлення, зазначеної в рахунку-фактурі , протягом 1 (одного) робочого дня.

Товар не відпускається Покупцю без повної (100%) передплати за Замовлення, на підставі виставленого рахунку (п. 5.8).

За умовами п. 5.9 договору взаєморозрахунки по кожному замовленню відбуваються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов`язаний вказати в платіжному доручені номери рахунків, на підставі яких здійснюється платіж та призначення платежу (найменування Товару та номер договору).

У разі порушення пункту 5.9 цього договору оплата, отримана Постачальником на свій розрахунковий рахунок, буде зарахована, як оплата раніше здійснених неоплачених поставок Покупцеві починаючи з самих (перших) дальніх в порядку черги (п. 5.10 договору).

Умови доставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами в Замовленні (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору оплату за доставку товару Покупцеві несе Покупець.

У пункті 6.10 договору сторони погодили, що мінімальне завантаження автобетонозмішувача (далі - АБЗ) не менше ніж 7 м3. У випадку, коли АБЗ завантажується менше ніж на 7 (сім) м3, оплата за транспортування (доставку) товару здійснюється як за транспортування (доставку) 7 м3.

Покупець розвантажує АБЗ протягом 1 (однієї) години з моменту прибуття такого транспортного засобу за адресою згідно замовлення Покупця. При розвантаженні АБЗ більше визначеного у цьому пункті часу, Покупець додатково сплачує Постачальнику 10 грн (в т.ч. ПДВ), за кожну хвилину, що перевищує одну годину, відведену на розвантаження (п. 6.11 договору).

За умовами п. 10.1.1 договору Покупець зобов`язаний своєчасно виконувати взаєморозрахунки за замовлену продукцію, відповідно до умов розділу 5 цього договору.

Відповідно до п. 11.2 договору в разі порушення термінів оплат, вказаних в п. 5.3 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відпуск товару Постачальником без виконання Покупцем умов п. 5.8 договору, не позбавляє Постачальника права на стягнення з Покупця неустойки (штрафу, пені), передбаченої цим договором.

Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце протягом дії договору і не звільняє від обов`язків, щодо взаєморозрахунків за даним договором (п. 11.6 договору).

У пункті 15.3 договору сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені) становить 3 (три) роки.

Повідомлення (включаючи акти, рахунки, листи і т.д.), які направляються сторона на виконання договору або в зв`язку з ним, повинні бути складені в письмовій формі і підписані представниками сторін, які мають на це відповідні повноваження (п. 16.1 договору).

Додатком №1 до договору є «Процедура прийому-передачі товару».

Додатком №2 до договору є «Процедура оформлення рекламацій на товар».

Позивач за договором від 15.11.2024 передав відповідачеві товар, обумовлений договором, про що між сторонами підписані видаткові накладні на загальну суму 94 940,84 грн: №7273 від 09.09.2025 на суму 11150,98 грн, №10034 від 05.12.2025 на суму 35299,92 грн, №10213 від 13.12.2025 на суму 10589,98 грн №10217 від 13.12.2025 на суму 37899,96 грн.

Поставка відповідачеві товару за такими видатковими накладними підтверджується також товарно-транспортними накладними №6448 від 09.09.2025; №8789 від 05.12.2025, №8950 від 13.12.2025; №8947 від 13.12.2025.

Крім того позивачем відповідно до умов договору (п. 6.10, 6.11) нараховано відповідачеві оплату за транспортування мінімального об`єму доставки товару по місту (7 м3) та оплату за простой автобетонозмішувача.

Нарахована відповідачеві сума за транспортування мінімального об`єму доставки товару по місту в загальному розмірі 6639,94 грн погоджена відповідачем шляхом підписання Актів про надання послуг №7274 від 09.09.2025 на суму 3439,97 грн та №10214 від 13.12.2025 на суму 3199,97 грн.

Розмір оплати за простой автобетонозмішувача у загальній сумі 3002,40 грн підтверджений відповідачем шляхом підписання Актів про надання послуг №10246 від 13.12.2025 на суму 600,48 грн та №10245 від 13.12.2025 на суму 2401,92 грн.

Зазначені первинні документи містять підписи представників обох сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідач зобов`язання щодо оплати отриманого товару та наданих послуг не здійснив, внаслідок чого сума заборгованості за договором постачання готової продукції «К» від 15.11.2024 склала 104 583,18 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 31.07.2026 була направлена вимога №03/07-26 від 30.07.2026 (накладна №4900001106347) про сплату заборгованості за отриманий товар за договором №268 від 15.11.2024, штрафних та компенсаційних санкцій.

Вимога залишена відповідачем без відповідного реагування.

Доказів погашення суми заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач на час розгляду справи суду не надав.

За порушення відповідачем строків оплати поставленого товару та наданих послуг позивач нарахував заявив до стягнення з відповідача пеню та 3% річних за період прострочення з 01.01.2026 по 10.08.2026, інфляційні втрати за період січень - липень 2026 р.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором постачання готової продукції «К» №268 від 15.11.2024, який є змішаним договором, оскільки за своєю правовою природою є договором поставки та договором про надання послуг.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, у п. 5.2, 5.8 договору сторони погодили порядок розрахунків за товар, який поставляється відповідачеві, а саме протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури на оплату; товар не відпускається покупцю без повної (100%) передплати за Замовлення.

За умовами договору між сторонами не погоджено порядок та строк оплати послуг з транспортування товару виходячи з мінімального завантаження автобетонозмішувача (п. 6.10) та простою автобетонозмішувача (п. 6.11).

Матеріали справи містять рахунки на оплату товару, компенсацію мінімального об`єму доставки по місту, простой автобетонозмішувача. Разом з тим, до позову позивачем не надано доказів направлення та вручення таких рахунків відповідачеві.

З аналізу умов договору судом установлено, що сторони погодили попередню оплату товару, відтак суд виснує, що на дату підписання відповідних видаткових накладних такий товар мав бути оплачений відповідачем. Отже, строк оплати товару, який прийнятий відповідачем шляхом підписання відповідних видаткових накладних є таким, що настав.

Щодо строку виконання зобов`язань з оплати наданих послуг з транспортування товару виходячи з мінімального завантаження автобетонозмішувача та простою автобетонозмішувача, такий строк визначається відповідно до приписів частини 2 ст. 530 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 31.07.2026 направив відповідачеві вимогу від 30.07.2026 №03/07-26 про оплату поставленого товару та вказаних вище послуг цінним листом з описом вкладення (накладна №4900001106347). Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем такої вимоги.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1833 від 22.12.2025 затверджено Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень, пунктом 2 розділу ІІ яких визначено, що нормативні строки пересилання внутрішніх поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становить 3 дні з дня подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, поштоматі або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Отже, поштове відправлення мало бути доставлено відповідачеві не пізніше 03.08.2026.

Отже, з урахуванням приписів частини 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був виконати вимогу позивача в частині оплати послуг з транспортування товару виходячи з мінімального завантаження автобетонозмішувача та простою автобетонозмішувача в загальній сумі 9642,34 грн протягом 7 днів з дня отримання вимоги, тобто до 10.08.2026.

Суду надані докази виконання позивачем обов`язку щодо поставки відповідачеві товару та надання послуг з доставки товару по місту з урахуванням простою, на загальну суму 104583,18 грн, про що свідчать видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та Акти про надання послуг.

Претензій з боку відповідача щодо якості та кількості поставленого товару та наданих послуг матеріли справи не містять.

Відповідач доказів своєчасної та повної оплати товару та наданих послуг в сумі 104 583,18 грн суду не надав.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання. Однак, Відповідач не виконав свої зобов`язання згідно з договором постачання готової продукції «К» №268 від 15.11.2024 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару та наданих послуг, у зв`язку з чим його заборгованість складає 104583,18 грн.

Позивач за текстом позову просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 104 583,16 грн. Ураховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, суд не має законних підстав для виходу за межі позовних вимог.

Ураховуючи встановлені судом обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання готової продукції «К» №268 від 15.11.2024 в розмірі 104 583,16 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару та наданих послуг позивач нарахував заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 01.01.2026 по 10.08.2026 в сумі 19197,46 грн, 3% за період з 01.01.2026 по 10.08.2026 в сумі 1908,28 грн та інфляційні втрати за період січень - липень 2026 р. у розмірі 6316,22 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, в т.ч., сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання такого зобов`язання.

Як установлено судом, учасниками правочину в пункті 11.2 договору погоджено, що у разі порушення термінів оплат, вказаних в п. 5.3 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відпуск товару Постачальником без виконання Покупцем умов п. 5.8 договору, не позбавляє Постачальника права на стягнення з Покупця неустойки (штрафу, пені) передбаченої цим договором.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару та наданих послуг з його поставки за договором №268 від 15.11.2024 підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування умов п. 11.2 договору та положень ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач датою початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання визначив 01.01.2026.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд вирішує спір відповідно до визначених позивачем предмета та обсягу позовних вимог, не виходячи за межі заявлених позивачем вимог.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд виснує, що такі розрахунки є неправильними.

Так, позивач нарахував відповідачеві штрафні та компенсаційні санкції, починаючи з 01.01.2026, на загальну суму заборгованості в розмірі 104583,16 грн, з якої 94940,84 грн заборгованість за поставлений товар; 6639,94 - компенсація мінімального об`єму доставки товару по місту; 3002,40 грн простой автобетонозмішувача.

Втім, за висновками суду, строк оплати товару, який прийнятий відповідачем на загальну суму 94940,84 грн є таким, що настав станом на 01.01.2026. Однак, послуги з транспортування товару виходячи з мінімального завантаження автобетонозмішувача та простою автобетонозмішувача в загальній сумі 9642,34 грн відповідач зобов`язаний був оплатити в строк до 10.08.2026. Відтак, прострочення зобов`язання щодо таких послуг має місце з 11.08.2026.

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені та трьох процентів річних за період з 01.01.2026 по 10.08.2026 та інфляційних втрат за період січень липень 2026 р. на суму заборгованості, яка складається з вартості отриманого відповідачем товару в розмірі 94 940,84 грн.

Оскільки граничним строком нарахування штрафних та компенсаційних санкцій позивачем визначено 10.08.2026, а прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині оплати послуг в сумі 9642,34 грн має місце з 11.08.2026, нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних до зазначеної дати є неправомірним.

За розрахунком суду, здійсненим за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правомірним є стягнення з відповідача пені за період прострочення з 01.01.2026 по 10.08.2026 в сумі 17427,50 грн, 3% за період з 01.01.2026 по 10.08.2026 в сумі 1732,35 грн та інфляційних втрат за період січень - липень 2026 р. у розмірі 5733,88 грн. В іншій частині вимог про стягнення 2528,23 грн суд відмовляє.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (70530, Запорізька область, Запорізький район, селище Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи 42035114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС-БЕТ Україна» (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 44585449) заборгованість у розмірі 104 583,16 (сто чотири тисячі п`ятсот вісімдесят три гривні 16 коп.), пеню у розмірі 17427,50 грн (сімнадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 50 коп.), 3% річних у розмірі 1732,35 грн (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні 35 коп.), інфляційні втрати у розмірі 5733,88 грн (п`ять тисяч сімсот тридцять три гривні 88 коп.) та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2611,41 грн (дві тисячі шістсот одинадцять гривень 41 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 26.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько