Ухвала суду № 140911320, 20.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

20.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5252/25

За клопотанням Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про скасування заходів забезпечення позову у справі:

За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Анділахай В.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 134011,03грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу Приватному підприємству "Харківенергоресурс", що знаходяться на відкритих банківських рахунках, та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали суду, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах в межах ціни позову, у розмірі 134011,03грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 заяву Криворізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства "Харківенергоресурс", що обліковуються на розрахункових рахунках Приватного підприємства "Харківенергоресурс" у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах в межах суми позову у розмірі 134011,03грн до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 позовні вимоги Криворізької міської ради до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 134011,03грн задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Приватного підприємства "Харківенергоресурс" на користь Криворізької міської ради 134011,03грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 3633,60грн - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Харківенергоресурс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 у справі №904/5252/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 у справі №904/5252/25 залишено без змін.

06.08.2026 на виконання рішення суду видано наказ.

15.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якій відповідач просить скасувати заходи забезпечення позову у справі №904/5252/25, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025.

В обґрунтування клопотання зазначає, що через наявне забезпечення позову не можливо виконати рішення суду у справі №904/5252/25, яке набрало законної сили 17.07.2026 після оскарження в апеляційному порядку. Для недопущення подвійного стягнення однієї й тієї самої суми, керуючись отриманням належного судового рішення, яке є підставою для винесення відповідної постанови та направленням її до банківської установи для виконання виконавчого провадження згідно з рішенням суду №904/5252/25 потрібна ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову у справі №904/5252/25.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2026 прийнято клопотання про скасування заходів забезпечення позову до розгляду та призначено розгляд клопотання у судовому засіданні на 20.10.2026.

19.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що Криворізькою міською радою (стягувачем) у межах встановленого законом 90-денного строку, надіслано наказ суду на примусове виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі і постановою державного виконавця від 09.10.2026 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №904/5252/25. Таким чином, позивачем повністю дотримано вимоги частини 8 статті 145 ГПК України, щодо своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання. Позивач також просив провести розгляд клопотання без участі його представника.

У судове засідання 20.10.2026 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Розглянувши клопотання Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Інститут забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову це механізм запобігання можливим порушенням майнових прав чи інтересів юридичної або фізичної особи. Він полягає у сукупності процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, реалізація якого залежить від наявності визначених частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України обставин.

За правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Чинність заходів забезпечення позову визначається рішеннями суду щодо їх скасування, умови, підстави і порядок прийняття яких врегульовано статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (частина четверта та п`ята статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду або його обов`язком.

Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частиною дев`ятою та тринадцятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частин першої-шостої статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування визначених частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України критеріїв, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову. Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

У постанові від 15.08.2019 по справі №15/155-б Верховний Суд наголосив, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частина восьма статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 набрало законної сили 17.07.2026, таким чином дев`яносто денний строк, встановлений частиною сьомою статті 145 Господарського процесуального кодексу України, спливає 15.10.2026.

Враховуючи викладене, Криворізькою міською радою (стягувачем) у межах встановленого законом 90-денного строку, надіслано наказ суду на примусове виконання до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі, внаслідок чого, постановою державного виконавця від 09.10.2026 було відкрито виконавче провадження №82154212 з примусового виконання рішення суду у справі №904/5252/25.

Таким чином, в силу прямої імперативної норми процесуального закону, а саме частини восьмої статті 145 Господарського процесуального кодексу України, вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти до повного виконання судового рішення.

Разом з цим, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

За змістом статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо ризику подвійного стягнення, оскільки накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову має забезпечувальний характер, саме по собі не передбачає їх перерахування позивачу та не є виконанням рішення про стягнення коштів. Ухвала про забезпечення позову та наказ, виданий на виконання рішення суду, мають різне процесуальне призначення, а тому одночасна наявність арешту коштів і відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду не свідчить про подвійне стягнення однієї й тієї самої суми. Обставин, які підтверджували б здійснення або реальну загрозу такого стягнення, відповідачем не наведено та відповідних доказів суду не надано.

Також, відповідачем не надано доказів того, що саме заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.09.2025, перешкоджають належному виконанню судового рішення. Саме лише твердження про необхідність скасування арешту для здійснення розрахунків зі стягувачем, за відсутності доказів існування відповідних перешкод, не є достатньою підставою для скасування забезпечення позову.

З огляду на викладене, враховуючи відкриття виконавчого провадження в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 145 Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів повного виконання судового рішення, а також недоведеність обставин, які свідчили б про припинення потреби в забезпеченні позову або перешкоджання такими заходами належному виконанню рішення, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025.

На підставі наведеного, керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили 20.10.2026.

Ухвала суду може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено: 26.10.2026.

СуддяВ.О. Татарчук