Ухвала суду № 140911253, 20.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

20 жовтня 2026 року Справа № 903/659/26Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П.,

за участю представників:

від боржника: н/з,

від ТзОВ "Фінансова компанія "Еко Фін": н/з,

від ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП": н/з,

арбітражний керуючий: н/з,

розглянувши справу

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Луцьк

про неплатоспроможність,

встановив:

ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича; попереднє засідання призначено на 10.09.2026.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 30.07.2026 за № 80136 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

03.08.2026 на електронну адресу суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 03.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026.

12.08.2026 від Головного управління ДПС у Волинській області надійшов лист №5505/5/03-20-12-02-05 від 03.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026.

26.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" через систему "Електронний суд" подало заяву про визнання грошових вимог до боржника на суму 29 620,00 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" від 25.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника прийняти до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначити на 10.09.2026.

26.08.2026 від керуючого реструктуризацією майном боржника надійшло повідомлення про наслідки розгляду заяви з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Еко Фін", у яких керуючий реструктуризацією повідомляє, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Еко Фін" визнаються ним у наступній черговості: 10 324,80 грн позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір та витрати на правничу допомогу); 29 620 грн друга черга.

31.08.2026 від керуючого реструктуризацією майном боржника надійшло повідомлення про наслідки розгляду заяви з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", у яких він повідомляє, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП " визнаються ним в наступній черговості: 12 324,80 грн - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір та витрати на правничу допомогу); 24 476,40 грн - друга черга.

31.08.2026 від керуючого реструктуризацією майном боржника надійшов звіт про результати перевірки декларацій боржника.

07.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" через систему "Електронний суд" подало заяву про визнання грошових вимог до боржника на суму 24 476,40 грн., яка є заборгованістю, а також на суму судових витрат у розмірі 12324,80 грн, з яких: 5324,80 грн витрати на оплату судового збору, 7 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду 10.09.2026 визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (б. Міхновського Миколи, буд. 38, оф. 324, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 43564082) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 26.02.2003, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 34 224 грн 80 коп., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 5 324 грн 80 коп. - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на сплату судового збору); відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 28900 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом та процентами; вимоги другої черги. Відхилено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 5 720 грн, з них: 720 грн - заборгованість за процентами; 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН. Груп" від 29.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2026.

У судовому засіданні з 01.10.2026 до 20.10.2026 було оголошено перерву.

Боржника, кредиторів, керуючого реструктуризацією про оголошену судом перерву було повідомлено ухвалою від 01.10.2026 на підставі ст.120 ГПК України.

В судове засідання 20.10.2026 боржник, представники кредиторів, керуючий реструктуризацією не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, оскільки вони належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

У зв`язку з належним повідомленням учасників справи про судовий розгляд попереднє судове засідання 20.10.2026 проведено за відсутності боржника, керуючого реструктуризацією, представників кредиторів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП від 29.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та визнання грошових вимог ТзОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП частково.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч.1,2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

30.07.2026 за № 80136 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Заява ТзОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП була сформована в системі "Електронний суд" 29.08.2026, тобто у строк, встановлений ст. 45 Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами Кодексу України з процедур банкрутства на господарський суд покладається обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

За результатами розгляду вимог суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16).

Судом встановлено, що 05.09.2025 року між ТзОВ Фінансова компанія КІФ (код ЄДРПОУ: 42359240) як кредитодавцем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 5485283 (надалі - кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України Про електронну комерцію та на виконання умов п. 1 кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору особою, якій адресована пропозиція, є ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 26.02.2003, РНОКПП НОМЕР_1 (далі - клієнт). Прийняти (акцептувати) пропозицію (приєднатися до договору) може лише клієнт, що подав анкету - Заявку на приєднання до договору (п. 1.4 договору).

За умовами п. п. 3.1, 3.2 договору за цим договором товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 5000,00 гривень.

Строк пільгового кредитування 30 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором (далі за текстом "графік платежів"), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням пільгового періоду/ наступного пільгового періоду із застосуванням пільгової процентної ставки (знижки), виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Клієнт має право продовжувати строк кредитування, встановлений цим договором, на підставі звернення до товариства у паперовій або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта. Зміні підлягатимуть цифрові значення в додатку №1 до цього договору у зв`язку зі збільшенням строку кредитування (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору тип процентної ставки фіксована. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка (знижка) фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,95% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка (п. 3.4.1. договору); стандартна процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду; пільговий період кредитування 30 календарних днів з 05.09.2025 по 04.10.2025; пільгова процентна ставка (знижка) 0,95 %; стандартний період кредитування 60 календарних днів з 05.10.2025 по 04.12.2025; стандартна процентна ставка 1,59 %. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеного між товариством та клієнтом додаткового договору до цього договору (п. 3.4.2 договору).

За умовами п. 3.6. договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0,85% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (3810 (загальні витрати) грн / 5000 (сума кредиту) грн) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0,85 % в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 1125,4% річних.

Відповідно до п. 3.7 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 8810,00 гривень.

У п. п. 3.8, 3.9 договору кредит надається без забезпечення. Укладення цього договору не потребує укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору.

Перед укладенням цього договору товариством була здійснена електронна ідентифікація клієнта для входу в особистий кабінет та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації клієнта, з урахуванням вимог визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через систему BankIDідентифікаційних даних (п. 3.13 договору) .

Згідно з п. 4.1 договору видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта за стандартом IBAN UA ____, та/або операції, за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Дата надання кредиту 05.09.2025 року.

У п. 4.2 договору зазначено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 04.12.2025 року (далі за текстом "строк кредитування") шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно графіку платежів.

Клієнт має право достроково виконати договір, шляхом повернення кредиту, сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (п. 4.3 договору).

За умовами п. 4.4 договору сума виданого (наданого) кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за користування кредитом є заборгованістю клієнта за цим договором.

У п. 4.5 договору сторони погодили, що клієнт має здійснювати погашення заборгованості за цим договором шляхом здійснення переказу у безготівковій формі на поточний рахунок товариства у строк, передбачений цим договором.

Відповідно до п. 5.2 договору нарахування процентів за кредитом провадиться за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту на поточний рахунок товариства (включно). Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за кредитом у випадку прострочення клієнтом повернення кредиту.

Нарахування процентів за день видачі (надання) кредиту провадиться як за повний день (п. 5.3. договору).

Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору (п. 9.1 договору).

У п. 9.2 договору встановлено, що порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 22.07.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором (п. 11.1 договору).

У п. 11.3 договору встановлено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов цього договору, яке мало місце під час дії цього договору.

Як додатком №1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №5485283 від 05.09.2025, є графік платежів, який розраховується, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також з урахуванням пільгового (наступного пільгового) та стандартного періоду користування кредитом (застосовується, якщо клієнт скористався правом обрати наступний пільговий період користування пільговою процентною ставкою (знижкою) на умовах, визначених договором).

До заяви додано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено: найменування кредитора - ТзОВ "Фінансова Компанія "КІФ"; сума/ліміт кредиту - 5000,00 грн; строк кредитування - 90 днів; процентна ставка, відсотків річних- 2691,12%; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 4477,50 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 9477,50 гривень; реальна річна відсоткова ставка, відсотків річних - 2691,12%.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КІФ" на виконання умов договору №5485283 надало боржнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування коштів на карту боржника № НОМЕР_3 в Монобанк, про що зазначено у підтвердженні про здійснення переказу грошових коштів ТзОВ "ПрофітГід" (в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021).

Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, відповідно до наданої кредитором довідки-розрахунку за боржником станом на 28.05.2025 обліковується заборгованість в загальному розмірі 11795,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 6795,00 грн - сума процентів.

28.05.2026 між ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (фактор) та ТзОВ "ФК "КІФ" (клієнт) було укладено договір факторингу №28052026 (надалі - договір факторингу), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а актор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

У п. 2.1 договору факторингу закріплено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в наступному порядку: клієнт формує та надає фактору інформацію згідно з реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки заборгованостей боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту фактора за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору (п. 2.1.1 договору факторингу); у випадку погодження такої інформації, фактор формує реєстр права вимоги та надсилає клієнту скан-копію підписаного реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня надсилає два (2) примірники підписаного реєстру в паперовому вигляді (п. 2.1.2договору факторингу).

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.

За умовами п. 2.3 договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за договором з боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

У п. 3.2.1 договору факторингу зазначено, що клієнт заявляє та підтверджує, що право вимоги на момент передачі за цим договором є дійсним і чинним, що він має повне та ні чим необмежене право на відступлення права вимоги до фактора, а заборгованість не погашена, не прощена, не стягнена, не відступлена третім особам.

Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2026 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань (п. 10.1 договору факторингу).

Договір факторингу скріплений підписами представників та містить відтиски печаток.

До заяви додано витяг з реєстру прав вимоги №1 від 28.05.2026 до договору факторингу №28052026 від 28.05.2026, який містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток, відповідно до якого ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №5485283 від 05.09.2025 із строком закінчення дії договору 04.12.2025, в загальній сумі 11795,00 грн, в тому числі 5000,00 грн основної суми заборгованості.

ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" та ТзОВ "Фінансова компанія "Кіф" складено акт від 28.05.2026 прийому-передачі документів за договором факторингу №28052026 від 28.05.2026.

Відповідно до платіжної інструкції №1626 від 01.06.2026 ТзОВ "Фінансова компанія Ел.Ен.Груп" на підставі договору факторингу №28052026 від 28.05.2026 перерахувало ТзОВ "Фінансова компанія "Кіф" 707642,87 грн.

Доказів на підтвердження повернення суми позики за кредитним договором №5485283 від 05.09.2025 боржник суду не надав, суми боргу у процесі розгляду заяви не спростував.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №5485283 від 05.09.2025 у фізичної особи ОСОБА_1 станом на 28.05.2026 наявна заборгованість перед ТзОВ "Фінансова компанія "Кіф" у сумі 11795,00 грн, з них: 5000,00 грн - основний борг, 6795,00 грн - проценти за користування кредитом.

Щодо заяви кредитора визнати вимоги в частині суми процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6795,00 грн. за договором №5485283 від 05.09.2025.

Як вбачається із розрахунку кредитора (а.с.а.с.49 - 50, т4), проценти нараховані за період з 05.09.2025 по 22.04.2026.

Згідно із розрахунком кредитора всього за період з 05.09.2025 по 22.04.2026 нараховано 15885 грн процентів.

У розрахунку кредитор зазначив, що боржник за цей період сплатив 9090 грн процентів.

У п.п. 3.4.2 п.3.2. договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №5485283 від 05.09.2025 передбачено пільгову процентну ставку у розмірі 0,95 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду кредитування з 05.09.2025 по 04.10.2025, та стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується у стандартний період кредитування з 05.10.2025 по 04.12.2025.

Проценти за період з 05.09.2025 по 04.10.2025 у розмірі 1425 грн нараховані у відповідності до умови п.п.3.4.2. п.3.4. договору із застосуванням процентної ставки у розмірі 0,95%.

Проценти за період з 05.10.2025 по 03.12.2025 нараховані кредитором за ставкою, яка перевищує розмір, встановлений Законом України "Про споживче кредитування" .

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Крім цього, 24.12.2023 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5ст.8 Закону України Про споживче кредитування та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року Про споживче кредитування.

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року Про споживче кредитування доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про споживче кредитування визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, у договорах, укладених до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Підпунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Водночас ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/ встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Оскільки договір №5485283 було укладено 05.09.2025 року, тобто після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг та внесення змін до Закону України Про споживче кредитування, якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, то умова п.п.3.4.2. п.3.4. договору про встановлення денної процентної ставки на рівні 1,59% з 05.10.2025 по 04.12.2025 є нікчемною на підставі ч.5 ст.12 Закону України Про споживче кредитування, оскільки суперечить ч.5 ст.8 Закону України Про споживче кредитування .

Відповідно до довідки-розрахунку за договором фінансового кредиту № 5485283 від 05.09.2025 нараховано проценти за період з 05.10.2025 по 03.12.2025, враховуючи стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 %. Проте, з огляду на положення п. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, умови укладеного між сторонами договору, передбачені п.п. 3.4.2 п.3.2. щодо встановлення стандартної процентної ставки у розмірі 1,59 % є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, враховуючи наведені приписи законодавства, є правові підстави для нарахування 3000 грн процентів за період з 05.10.2025 по 03.12.2025, виходячи із розрахунку: 5000,00 грн (основна сума боргу) х 1 % (відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) х 60 днів (строк позики): 5000 грн. х 1% = 50 грн. в день; 50 грн. х 60 днів = 3000 грн.

Нарахування кредитором процентів за період з 04.12.2025 по 22.04.2026 є безпідставним, оскільки п.4.2. договору фінансового кредиту № 5485283 від 05.09.2025 було узгоджено строк надання кредиту до 04.12.2025.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

З огляду на положення п. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" є правові підстави для визнання вимог в частині нарахування процентів лише на суму 3000 грн за період з 05.10.2025 по 04.12.2025 та на суму 1425,00 грн за період з 05.09.2025 на 04.10.2025, а разом на суму 4425,00грн.

Проте, у розрахунку кредитор вказав, що боржник за цей період сплатив 9090,00грн процентів. Отже, з урахуванням сплати вимогу кредитора на суму 6795,00 грн, що є процентами, слід відхилити.

Водночас, як зазначалось вище, ТзОВ "Фінансова компанія "Кіф" відповідно до договору факторингу № 28052026 від 28.05.2026 відступило ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" право вимоги, в т. ч. до боржника ОСОБА_1 на підставі договору № 5485283 від 05.09.2026 на загальну суму 11795,00 грн, з них: 5000,00 грн - основна сума заборгованості; 6795,00 грн заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені фактичні обставини справи, у ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" виникло право вимоги до боржника за кредитним договором №5485283 від 05.09.2025.

01.11.2025 року між ТзОВ "Фінансова Компанія "Інновація Компані" як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено кредитний договір № 431793 (надалі - кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до розділу 1 кредитного договору: кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 грн. Тип кредиту - кредит.

Строк кредиту - 300 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: стандартна процентна ставка 1% в день, що застосовується: з дати укладення договору до останнього дня строку кредиту, визначеного в п.1.4 договору (включно). Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1% в день від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 , що емітована банком України.

Згідно з п. 2.1.1. кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується кредитором протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Дати надання кредиту: Дати надання кредиту: дати надання кредиту: 01.11.2025 або 02.11.2025.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав боржнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку боржника як позичальника за кредитним договором.

На підтвердження перерахування кредитних коштів кредитор до заяви про грошові вимоги додав підтвердження від ТзОВ "Пейтек" (код ЄДРПОУ:44103264, є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг відповідно до ліцензії НБУ (рішення від 29.05.2023№21/990-РК) щодо здійснення переказу кредитних коштів на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 3004-5 від 2024-04-30.

Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість за кредитним договором № 431793 від 01.11.2025 становить 12681,40 грн, з них: 6604,80 грн. - заборгованість за кредитом; 6076,60 грн. - заборгованість за процентами.

17.04.2026 між ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інновація Компані" укладено договір факторингу № 17042026.

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

У п. 2.1 договору факторингу узгоджено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в наступному порядку: клієнт формує та надає фактору інформацію згідно з реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки заборгованостей боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту фактора за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору (п. 2.1.1 договору факторингу); у випадку погодження такої інформації, фактор формує реєстр права вимоги та надсилає клієнту скан-копію підписаного реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня надсилає два (2) примірники підписаного реєстру в паперовому вигляді (п. 2.1.2договору факторингу).

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.

За умовами п. 2.3 договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за договором з боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

У п. 3.2.1 договору факторингу зазначено, що клієнт заявляє та підтверджує, що право вимоги на момент передачі за цим договором є дійсним і чинним, що він має повне та ні чим необмежене право на відступлення права вимоги до фактора, а заборгованість не погашена, не прощена, не стягнена, не відступлена третім особам.

Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2026 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань (п. 10.1 договору факторингу).

Договір факторингу скріплений підписами представників та містить відтиски печаток.

До заяви додано витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 17.04.2026 до договору факторингу №17042026 від 17.04.2026, який містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток, відповідно до якого ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №431793 від 01.11.2025.

ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" та ТзОВ "Інновація Компані" складено акт від 17.04.2026 прийому-передачі документів за договором факторингу №17042026 від 17.04.2026.

Відповідно до платіжних інструкцій № 1574 від 18.05.2026, №1720 від 23.06.2026, № 1750 від 24.06.2026, № 1751 від 25.06.2026, № 1872 від 22.07.2026, № 1959 від 10.08.2026 ТзОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на підставі договору факторингу №17042026 від 17.04.2026 перерахувало ТзОВ "Інновація Компані" 1421428,55 грн.

Доказів повернення позики за кредитним договором №№431793 від 01.11.2025 боржник суду не надав, суми заборгованості не оспорив.

Таким чином, до ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" перейшло право вимоги до боржника у загальному розмірі 12681,40 грн за кредитним договором №431793 від 01.11.2025.

З урахуванням укладеного договору факторингу №16042026 від 17.04.2026, оскільки боржник не виконав у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором №431793 від 01.11.2025, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 12681,40 грн, з них: 6604,80 грн - заборгованість за кредитом, 6076,60 грн - заборгованість за процентами підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частинами 4, 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 7, абзацом 1 ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 9 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Згідно із ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Щодо вимог кредитора в частині визнання витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі № 926/2987-б/20).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу кредитором надано договір № 15042026 про надання правничої допомоги від 15.04.2025, укладений між Адвокатським об`єднанням "Квадра права" та ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Розмір витрат на правничу допомогу підтверджується наданим кредитором актом прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 15042026 від 15.04.2026 від 23.08.2026, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 7000,00 грн.

Така сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом юридичних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед іншого, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Позбавлення права кредитора заявляти до відшкодування понесені ним витрати на правничу допомогу у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка може бути ініційована лише боржником у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань перед кредиторами, є необґрунтованим обмеженням права кредитора користуватися правничою допомогою, що закріплене у ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати кредитора на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню кредитору за рахунок боржника у розмірі 7000,00 грн.

Крім цього, за звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника кредитор сплатив судовий збір у розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 2032 від 24.08.2026.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить два розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн. Судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимоги до боржника становить 6 656,00 грн.

Кредитор сплатив судовий збір у розмірі 5 324,80 грн з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів через "Електронний суд" судовий збір сплачується з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,8.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Згідно з ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог на загальну суму 36801,20 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати частково та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 12324,80 грн витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (5324,80 грн - витрати на оплату судового збору, 7000,00 грн - витрати на професійну правову допомогу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 17681,40 грн - заборгованість за кредитом та процентами; вимоги другої черги.

У визнанні грошових вимог ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника на суму 6795,00 грн, що є процентами, слід відмовити.

Оскільки судом розглянуто всі вимоги кредиторів, які надійшли до боржника, суд дійшов висновку про можливість постановлення ухвали за результатами попереднього засідання на підставі ст. 122 КУзПБ.

Частиною 4 ст. 122 КУзПБ передбачено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуті і такий строк закінчився, суд дійшов висновку про постановлення відповідної ухвали за результатами попереднього засідання суду.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд

постановив:

1. Заяву ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, , код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 26.02.2003, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 30006,20 грн та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:

- 12324 грн 80 коп. - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (5324,80 грн - витрати на оплату судового збору,7000,00 грн - витрати на професійну правову допомогу); відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 17681 грн 40 коп. - заборгованість за кредитом та процентами; вимоги другої черги.

3. Вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 6795,00 грн, що є процентами, відхилити.

4. Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 26.02.2003, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (б. Міхновського Миколи, буд. 38, оф. 324, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 43564082) в розмірі 5 324 грн 80 коп. - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на сплату судового збору); відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 28900 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом та процентами; вимоги другої черги.

4.2. ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, , код ЄДРПОУ 41240530) в розмірі 12324 грн 80 коп. - витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (5324,80 грн - витрати на оплату судового збору, 7000,00 - витрати на професійну правову допомогу); відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 17681 грн 40 коп. - заборгованість за кредитом та процентами; вимоги другої черги.

5. Визначити розмір та перелік відхилених судом вимог кредиторів на загальну суму 8280,00 грн до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 26.02.2003, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

5.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (б. Міхновського Миколи, буд. 38, оф. 324, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 43564082) в розмірі 5 720 грн, з них: 720 грн - заборгованість за процентами; 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

5.2. ТзОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, код ЄДРПОУ 41240530) в розмірі 6795,00 грн - заборгованість за процентами.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення цієї ухвали.

7. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

8. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 05.11.2026 року на 14 год. 00 хв.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 26.10.2026.

Суддя І. О. Якушева