Рішення № 140910564, 26.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13052/26

Провадження 2/712/6227/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 712,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 лютого 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2094134, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірах та порядку, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, однак останній своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

26 вересня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 2609-25, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача станом на 26 вересня 2025 року становить 27 712,50 грн., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 12 712,50 грн. - заборгованість за процентами, 10 000 грн - штраф.

Посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 лютого 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2094134 за продуктом «Зручний».

Відповідно до пункту 1.3 договору сума кредиту становить 5 000 грн.

Пунктом 1.4 договору встановлено строк кредитування 360 днів із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні строки виконання грошових зобов`язань визначені графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Згідно з пунктами 1.5.11.5.3 договору за користування кредитними коштами встановлено такі процентні ставки: підвищена - 15 % на день, яка застосовується за перший день користування кредитом; стандартна - 3 % на день, яка застосовується з другого дня користування кредитом до 07 березня 2025 року включно; пільгова - 0,75 % на день, яка застосовується з 08 березня 2025 року до останнього дня строку кредитування.

Крім того, договором передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 1,35 % на день за умови виконання позичальником передбачених договором вимог щодо своєчасного внесення першого платежу або часткового дострокового повернення кредиту.

Відповідно до пункту 3.1 договору проценти є платою за користування кредитними коштами та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожний день користування кредитом за ставкою, яка діє у відповідний період.

Згідно з пунктом 3.2 договору до періоду розрахунку процентів включаються день надання та день фактичного повернення кредиту.

Факт виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 30 вересня 2025 року № 20250930-2795, відповідно до якого 06 лютого 2025 року о 17 год 35 хв 02 сек здійснено успішне перерахування коштів у сумі 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У зазначеному документі наведено номер транзакції, код авторизації 139486, відомості про банк-еквайр АТ «ПУМБ» та призначення платежу - зарахування на картку.

Реквізити платіжної картки відповідають зазначеним у пункті 2.1 кредитного договору, що у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитодавцем, станом на 26 вересня 2025 року заборгованість за основною сумою кредиту становить 5 000 грн., за процентами - 12 712,50 грн.

З наданого розрахунку вбачається, що платежі на погашення заборгованості відповідачем не здійснювалися, а проценти нараховувалися протягом погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому нараховані проценти є платою за користування кредитними коштами, передбаченою умовами договору, а не мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, встановлене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання під час воєнного стану саме по собі не звільняє його від обов`язку сплати процентів за правомірне користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до умов договору в межах строку кредитування.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5 000 грн. та процентами за користування кредитом у розмірі 12 712,50 грн.

26 вересня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 2609-25, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № 2094134 від 06 лютого 2025 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором в обсязі переданих йому прав.

Згідно з пунктом 6.4 кредитного договору сторони передбачили відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та/або сплату процентів у вигляді штрафу.

Відповідно до підпункту 6.4.1 договору штраф становить 500 грн. на четвертий день прострочення, а згідно з підпунктом 6.4.2 - 100 грн. за кожний наступний день прострочення, починаючи з п`ятого дня.

Первісним кредитором нараховано відповідачу штраф у загальному розмірі 10 000 грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, зазначеною нормою передбачено списання кредитодавцем неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами з 24 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діяв на момент укладення спірного кредитного договору та виникнення простроченої заборгованості.

Отже, кредитний договір укладено 06 лютого 2025 року, а нарахування штрафних санкцій здійснено за порушення зобов`язань у період дії воєнного стану.

Суд також враховує, що пунктом 6.7 кредитного договору сторони передбачили звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань у випадку виникнення обставин непереборної сили, до яких віднесено, зокрема, війну та військові дії.

Разом із тим звільнення позичальника від обов`язку сплати штрафних санкцій у період дії воєнного стану прямо встановлено законом та не залежить від доведення ним наявності форс-мажорних обставин або отримання відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України.

Таким чином, нарахування штрафу в розмірі 10 000 грн. суперечить імперативним положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 17 712,50 грн., яка складається з основної суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, а саме на суму 17 712,50 грн. із заявлених 27 712,50 грн., що становить приблизно 63,91 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 701,45 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг №320 та детальний опис наданих послуг від 10.09.2026.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, суд виходить із критеріїв їх дійсності, необхідності та розумності, а також враховує складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, ціну позову та значення справи для сторін.

Верховний Суд наголошує, що при вирішенні питання про розподіл таких витрат суд оцінює не лише їх фактичне понесення, але й необхідність та розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому фіксований характер гонорару не позбавляє суд обов`язку оцінити суму, яка покладається на іншу сторону, за відповідними процесуальними критеріями.

У цій справі предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 28 757,95 грн., справа не характеризується значною фактичною чи правовою складністю, позовна заява ґрунтується на типовому кредитному спорі, значного обсягу додаткової процесуальної роботи представником позивача не здійснювалося, а розгляд справи проведено без участі представника позивача.

За таких обставин стягнення з відповідача всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу - 8 000 грн., що становить понад чверть ціни позову, не відповідало б критеріям розумності, необхідності та пропорційності судових витрат предмету спору.

Водночас суд враховує факт надання позивачу професійної правничої допомоги, підготовку позовної заяви та документів, необхідних для звернення до суду.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., який за обставин цієї справи відповідає обсягу наданої правничої допомоги, складності спору, ціні позову та критерію розумності судових витрат, а тому до стягнення пропорційно задоволеної частини позову (63,91 %) сума даних витрат сладає 1 597,75 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) суму заборгованості за кредитним договором № 2094134 від 06.02.2025 року в розмірі 17 712,50 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 1 597,75 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 701,45 гривень, а всього - 21 011,70 гривень (двадцять одна тисяча одинадцять гривень 70 копійок).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2026.

Головуючий Т.Є.Троян