Рішення № 140910447, 23.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9965/26

Провадження № 2/711/4943/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Оноговська Ю.С., яка діє на підставі довіреності №52 від 27.05.2026р. та довіреності у порядку передоручення від 08.10.2026р., звернулася до суду з позовом, сформованим в підсистемі «Електронний суд», в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р. в розмірі 24 554,80грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 03.10.2024р. відповідачкою за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1455-1679, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 8 000 грн. строком на 365 днів.

Також зазначає, що всупереч умов кредитного договору відповідачка не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, внаслідок чого станом на 18.08.2026р. в неї утворилась заборгованість в загальному розмірі 24 554,80 грн., яка складається з наступних сум: прострочена заборгованість за кредитом 7 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 16 374,80грн., заборгованість за штрафами 980 грн.

А тому, враховуючи вищезазначене, просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р. в загальному розмірі 24 554,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 16 374,80 грн., заборгованість за штрафами 980 грн. Також просить стягнути із відповідачки судовий з збір у розмірі 2 662,40грн.

Відповідачка не надала письмового відзиву проти позовних вимог.

25.09.2026р. судом відкрито провадження у справі із визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з тим, суд враховує, що до позовної заяви позивачем додано клопотання, за підписом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєва Є.В., в якому останній просить розглянути справу у відсутність представника позивача та одночасно вказує, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду /а.с. 11/.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання, яка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом доставки судової повістки у мобільний застосунок «Viber» (документ доставлено 28.09.2026р.) та шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

03.10.2024р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1455-1679 в електронній формі (далі Кредитний договір), /а.с. 15-48/.

Підписання договору з боку позичальника здійснено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4679.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 8 000грн.; дата надання кредиту 03.10.2024р.; строк кредитування 365 календарних днів; базовий період 21 календарний день. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладання цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії цього Договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого Кредиту. Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 3769,70%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 34 700 грн. Денна процентна ставка на дату укладення договору 0,914%. Загальні витрати за кредитом 26 700 грн. (п. 2.3, 4.1, 4.2, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 4.13, 4.15, 4.16, 4.17, 4.18, 10.1 договору).

Дата повернення кредиту 02.10.2025р. (п. 4.13 договору).

Згідно умов Кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути кредит в останній календарний день строку кредитування, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах (п. 5.1 договору), а також сплатити проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту в останній день кожного поточного Базового періоду разом однією загальною сумою (п. 5.6 договору).

Крім того, умовами Договору передбачено, що у разі не здійснення сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5000% від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче, але не більше суми у розмірі 490 гривень. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання Позичальником передбаченого цим Договором грошового зобов`язання у останній день відповідного Базового періоду, якщо станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного Базового періоду, Позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за Договором, на яку нараховується штраф. Складові простроченої заборгованості, на яку нараховується штраф:

- у випадку порушення грошових зобов`язань у першому Базовому періоді штраф нараховується на суму прострочених процентів за користування Кредитом та суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату Комісії за видачу Кредиту), які Позичальник був зобов`язаний сплатити за користування Кредитом у першому Базовому періоді і не сплатив станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем першого Базового періоду;

- у випадку порушення грошових зобов`язань в останньому Базовому періоді штраф нараховується на суму прострочених процентів за користування Кредитом протягом останнього Базового періоду, які Позичальник був зобов`язаний сплатити за користування Кредитом в останньому Базовому періоді, та суму неповерненого Кредиту, яку Позичальник був зобов`язаний повернути в останньому Базовому періоді, і не сплатив/не повернув станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем останнього Базового періоду;

- у випадку порушення грошових зобов`язань протягом будь-якого іншого Базового періоду (крім першого і останнього) штраф нараховується на суми прострочених процентів за користування Кредитом у відповідному Базовому періоді, які Позичальник був зобов`язаний сплатити за користування Кредитом у відповідному Базовому періоді і не сплатив станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного Базового періоду (і не нараховується на суми простроченої заборгованості у попередніх Базових періодах і на суми будь-яких штрафів). Нарахування штрафу за порушення грошових зобов`язань здійснюється станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного Базового періоду. У випадку погашення Позичальником простроченої заборгованості за Договором у повному обсязі до 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного Базового періоду, нарахування штрафу за порушення грошових зобов`язань у відповідному Базовому періоді не здійснюється.

Сукупна сума штрафів, нарахованих за кожен факт порушення зобов`язань Позичальником на підставі цього пункту Договору, та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Позичальник зобов`язаний сплатити штраф, нарахований Кредитодавцем у порядку, передбаченому цим пунктом Договору, у той же день, коли Кредитодавцем було нараховано штраф (п. 8.3 договору).

На виконання умов Договору про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р. позивач з використанням системи LiqPay здійснив перерахування кредитних коштів 03.10.2024р. в розмірі 8 000 грн. на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» /а.с. 49/ та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» /а.с. 50/.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р. відповідачкою на погашення заборгованості за договором здійснено платежів на загальну суму 9 620 грн., з яких: 800 грн. на погашення заборгованості за тілом кредиту. В зв`язку з порушенням відповідачкою своїх зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом та повернення тіла кредиту в неї станом на 18.08.2026р. утворилася заборгованість в загальній сумі 24 554,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 200 грн., прострочена заборгованість за процентами 16 374,80грн., які нараховані по 02.10.2025р. включно (в межах строку дії договору), штраф 980 грн. /а.с. 51-59/.

Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов`язання за Кредитним договором належним чином в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи Кредитний договір в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту до 02.10.2025р.

Як встановлено судом, відповідачка після укладання кредитного договору належним чином не виконувала свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустила порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустила порушення виконання своїх зобов`язань.

Наданий позивачем розрахунок суми процентів по договору №1455-1679 від 03.10.2024р. відповідає умовам, погодженим сторонами та викладеними у п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.17, 4.18, 5.1, 5.6, 6.9, 8.2, 10.1 Договору про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р., а також орієнтованій загальній вартості кредиту, визначеної умовами договору.

Станом на 18.08.2026р. розмір заборгованості зафіксований: за кредитом 7 200 грн., прострочена заборгованість за процентами 16 374,80 грн., штраф 980 грн. /а.с. 51-59/.

Отже, наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою були отримані кредитні кошти в розмірі 8 000 грн. на умовах та в порядку, що зазначені Договором №1455-1679 від 03.10.2024р. і вона користувалася такими кредитними коштами, однак допустила порушення своїх зобов`язань в частині повернення кредитних коштів та сплати комісії та процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 18.08.2026р. за нею обліковується заборгованість в загальному розмірі 24 554,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 200 грн., прострочена заборгованість за процентами 16 374,80 грн., які нараховані по 02.10.2025р. включно (365 дні, в межах строку дії договору), штраф 980 грн. /а.с. 51-59/.

За таких підстав, враховуючи, що в порушення умов Договору №1455-1679 від 03.10.2024р. відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку, у строки визначені договором, не повернула, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 7 200 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 16 374,80 грн.. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну суму 23 574,80 грн.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Що стосується стягнення із відповідачки штрафу в загальній сумі 980 грн., то слід зазначити наступне.

Умовами договору №1455-1679 від 03.10.2024р., а саме п. 8.3, погоджений розмір штрафу за невиконання зобов`язань за вказаним договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який діє і на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Що ж до посилань представника позивача в позовній заяві на те, що Законом №3498-IX від 22.11.2023р. року змінено обов`язок кредитодавця щодо списання неустойки в залежності від дати укладення договору про споживчий кредит та на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024р., кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, то слід зазначити наступне.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у зв`язку з прийняттям Закону №3498-IX від 22.11.2023р., змін не зазнав. Обов`язок кредитодавця списати неустойку у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.

Питання пріоритетності норм ЦК України Велика Палата Верховного Суду детально обґрунтувала у справі №334/3161/17 (п. 14-19 постанови від 22 червня 2021 року) та зазначила наступне:

«У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України».

Таким чином, до неустойки за кредитним договором, датою укладення якого є 03.10.2024р., застосуванню підлягає пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якої відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язань.

Оскільки неустойка (штраф) за невиконання грошового зобов`язання в розмірі 980 грн. нарахована відповідачці в період дії в Україні воєнного стану, тобто в період коли відповідачка є звільненою від сплати такої неустойки, підстав для її стягнення із відповідачки на користь позивача немає.

За таких підстав позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення на суму 23 574,80 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662,40 грн. /а.с. 1/.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення часткового, то на підставі ч.ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідачки на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 555,90 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 662,40 грн. /сума плаченого судового збору/ х 96% /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 2 555,90грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 263-265, 268, 272-279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 207, 525, 526, 530, 611, 625 - 628, 633, 638, 1054, 1055, 1049, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1455-1679 від 03.10.2024р. в розмірі 23 574,80 грн. та судовий збір в розмірі 2 555,90 грн., а всього 26 130,70 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко