Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9867/26
Провадження № 2/711/4886/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С. Ю.
за участі відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр, в особі представника Лисенко О.С., яка діє на підставі довіреності від 15.05.2026р., звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на його (позивача) користь заборгованість за кредитним договором №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022., в загальній сумі 5 300 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат позивача, пов`язаних з направленням поштової кореспонденції (позовної заяви у паперовій формі) на адресу відповідача у розмірі 116,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 14.11.2022р. між ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №14.11.2022-100000317, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 2 500 грн. строком на 42 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та періоду «Економ» (процентна ставка «Економ») та зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ» (процентна ставка «Стандарт»).
Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів в нього утворилась заборгованість, розмір якої складає 5 300 грн., з яких: заборгованість за сумою (тілом) кредиту 2500грн.; заборгованість за процентами 2 800 грн.
Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 5 300 грн. та судовий збір по справі.
Від відповідача заперечень проти позову не надходило.
28.09.2026р. Придніпровським районним судом м. Черкаси відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Разом з тим, представник позивача Лисенко О.С. в позовній заяві просила розгляд даної справи проводити у відсутність представника позивача, а також вказала, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
14.11.2022р. між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений в електронній формі кредитний договір №14.11.2022-100000317, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q627 /а.с. 17-23/.
Згідно умов вказаного вище договору Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 2 500 грн., зі строком користування кредитом 42 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування кредитом складає 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Дата повернення кредиту 25.12.2022р.
На виконання умов вказаного договору 14.11.2022р. кредитні кошти в розмірі 2 500 грн. були перераховані відповідачу через систему Liqpay на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка зазначена в договорі, як засіб електронного платіжного засобу Позичальника, що підтверджується відповідною квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №2135079177 від 14.11.2022р. /а.с. 16/.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022р. розмір заборгованості відповідача складає 5 300 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту (основний борг) 2 500 грн.; заборгованість за процентами 2 800 грн. /а.с. 24/.
Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022р., то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За матеріалами справи судом встановлено, що між ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений договір №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022р., який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі такого договору відповідачем 14.11.2022р. були отримані кредитні кошти в розмірі 2 500 грн., які він зобов`язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом, але в порушення умов договору цього не зробив.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені в кредитному договорі №14.11.2022-100000317від 14.11.2022р. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за ним обчислюється заборгованість в загальній сумі 5 300 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту (основний борг) 2500 грн.; заборгованість за процентами 2 800 грн. /а.с. 24/.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022р. відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту (основний борг) 2 500 грн. та заборгованості за процентами 2 800 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну суму 5 300 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662,40грн. /а.с. 1/, та витрат позивача, пов`язаних із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі, у розмірі 116,58 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за змістом ст. 141 ЦПК та положень Закону України «Про судовий збір», у випадку задоволення позовних вимог обов`язок зі сплати судового збору покладається на відповідача, але авансується за рахунок позивача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовані питання повернення судового збору. За змістом частини 3 даної статті закону передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на зазначене, по обставинах даної справи, судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (2 662,40грн. / 50% = 1 331,20грн.) підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
В той же час, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн., що становить 50% від суми сплаченого судового збору, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Що стосується витрат позивача пов`язаних із направленням на адресу відповідача поштової кореспонденції (позовної заяви у паперовій формі) у розмірі 116,58 грн., то слід зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, відповідно, до стягнення із відповідача на користь позивача, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають і витрати позивача, пов`язані з направленням поштової кореспонденції (позовної заяви у паперовій формі) на адресу відповідача у розмірі 116,58 грн.
На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОРУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №14.11.2022-100000317 від 14.11.2022р. в загальній сумі 5 300 грн., судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. та витрати, пов`язані з направленням поштової кореспонденції на адресу відповідача в розмірі 116,58 грн., а всього 6 747,78 грн.
Компенсувати (повернути) Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОРУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при подачі позову до суду, що складає 1 331,20 грн. (платіжна інструкція №СЦ00147802 від 21.09.2026р.)
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 23 жовтня 2026 року.
Головуючий: В.М. Скляренко
Судове рішення № 140910445, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/9867/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: