Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 699/1606/26
Номер провадження № 2-а/699/25/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026м. Корсунь-ШевченківськийКорсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
представника позивача адвоката Кривошиї О.А., представника відповідача Нянько А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області
про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху,
УСТАНОВИВ:
До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла вказана позовна заява.
Предметом позову є скасування постанови інспектора ГУНП в Черкаській області від 09.08.2026 серії ЕНА № 07693329 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У позові вказано, що оcкарженою постановою накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач звертає увагу, що у постанові відповідач стверджує про те, що позивач нібито керував автомобілем, будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в ПДР та керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1.А, п.п. 2.1.Б, п.п. 2.1.Г, а також не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9.Б ПДР.
Позивач вважає цю постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки працівник поліції взагалі належним чином не з`ясував, не дослідив всі обставини справи, та дійшов помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Позивач стверджує, що дотримувався правил дорожнього руху, був пристебнутий та мав при собі та відповідно пред`явив поліцейському посвідчення в застосунку «Дія», завжди користується справними та обладнаними відповідно до технічних вимог транспортними засобами.
Позивач вказує на незаконність постанови з огляду на те, що:
- у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази керування відповідачем транспортним засобом з вказаними порушеннями, а саме показів свідків чи проведеної належним чином відеофіксації, яка б підтверджувала, що дійсно водій порушив ПДР України;
- постанова не містить посилання на сертифікований та повірений технічний засіб, за допомогою якого зафіксовано вказане порушення, тому такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом;
- у працівника поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу Коби Я.А., виключний перелік яких передбачено у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»;
- інспектор не зазначив у постанові місце вчинення правопорушення (постанова не містить адреси, а саме номеру будинку, адміністративного району та області, а лише зазначено назву селища та вулиці);
- постанова не містить посилання на норми законодавчого акта, який на думку поліцейського був порушений;
- позивачу не було вручено повний текст постанови, тому позивач змушений був ознайомитись з її змістом лише в застосунку «Дія»;
- під час розгляду адміністративної справи інспектор не роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені КУпАП та Конституцією України, тому позивач не мав змоги надати пояснення в письмовому вигляді, та скористатись правничою допомогою.
З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.08.2026 серії ЕНА № 07693329.
Ухвалою судді від 31.08.2026 відкрито провадження у справі.
У межах визначених в ухвалі суду строків представник відповідача надіслав до суду відзив на позов, у якому зазначено, що позовні вимоги не визнають та просять відмовити у задоволенні позову, оскільки суб`єкт владних повноважень під час винесення постанови діяв виключно на підставі закону та у спосіб, визначений КУпАП.
На підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху представник відповідача надав відеозаписи з бодікамер двох працівників поліції. На записах зафіксовано весь процес від вимоги працівників поліції зупинити транспортний засіб і до завершення розгляду адміністративних матеріалів щодо позивача.
Сторона позивача відповідь на відзив не подала.
У судове засідання позивач не з`явився. Водночас, його представник адвокат Кривошия О.А. позов підтримав з наведених у позові підстав.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області Нянько А.І. у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.
09.08.2026 інспектор СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції Гуменний В.В. виніс постанову серії ЕНА № 7693329 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно позивача ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З постанови вбачається, що 09.08.2026 о 19 год. 54 хв. по вул. Нечуя-Левицького, 124, у смт. Стеблів водій гр ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210934-20, днз НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП; водій керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1.ґ ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП; водій керував транспортним засобом та після зупинки на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9.б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП справи об`єднано та накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
У постанові вказано, що до неї додано відеозапис з персонального відеореєстратора 967706, 967607.
Крім того, оскаржувана постанова містить підписи ОСОБА_1 про отримання її копії, а також роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та строку оскарження постанови, установленого ст. 289 КУпАП.
За змістом рапорту інспектора СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Гуменного В.В., під час здійснення патрулювання 09.08.2026 о 19.54 год за адресою вул. Нечуя-Левицького, 124, сел. Стеблів Черкаської області він зупинив водія автомобіля ВАЗ 210934, днз НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Після зупинки водію повідомлено про те, що його було зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». При спілкуванні водію повідомлено, що перед початком руху він не скористався засобами пасивної безпеки та згідно з пунктом 2.1 та 2.4 ПДР України він зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію та поліс обов`язкового страхування, на що ОСОБА_1 повідомив, що у нього немає при собі будь-яких документів. На вказане йому було запропоновано показати посвідчення водія у додатку «Дія». ОСОБА_1 намагався перейти до додатку та показати документи, але застосунок не працював. Також водієві було наголошено, що відповідно до п. 9.9.б ПДР від зобов`язаний увімкнути сигнал аварійної зупинки, що Коба Я.А, не зробив Інспектор ознайомив Кобу Я.А. зі ст.ст. 268, 289 КУпАП та ст. 63 Конституції України та провів розгляд справи. На вказане водій повідомив, що він дійсно був непристебнутий та що не мав документів. Указане фіксувалося на постійній основі на нагрудний персональний відеореєстратор Motorolla.
З наданих відповідачем відеозаписів вбачається, що вони виконані на нагрудні бодікамери двох працівників поліції, оскільки записи містять відео щодо однієї події, однак з різних позицій. Також міститься відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля поліції, зі змісту якого вбачається, що автомобіль позивача рухався до його зупинки.
Після зупинки працівник поліції повідомив причину зупинки, назвав норми ПДР та законів України, які водій порушив (не увімкнув сигнал повороту при відповідному маневрі, не пристебнутий паском безпеки, не увімкнув сигналізацію при зупинці), попросив пред`явити документи, у тому числі роз`яснив про право пред`явлення документів у застосунку «Дія», однак позивач не надав ці документи, пояснивши, що вони у нього дійсно є. Неодноразово просив повірити йому на слово. Пропонував проїхати у центр селища, куди хтось мав ці документи принести. Також повідомляв працівникам поліції, що має знайомих, які зараз можуть передзвонити поліцейським. У застосунку «Дія» документи не пред`явив. Показав на камеру, що застосунок потребує верифікації. Працівники поліції пропонували надати допомогу позивачу у проходженні верифікації (надати доступ до Інтернету з власного телефона), однак позивач відмовився. На прохання позивача працівники поліції надали йому можливість провести приватну телефонну розмову з метою отримання консультації у ситуації, що склалася. Працівники поліції неодноразово коментували свої дії з посиланням на норми законодавства, на провокації позивача не реагували, повертали його дії і реакції до правового поля. Повідомляли наслідки допущених позивачем порушень, а саме складення адміністративного матеріалу. Позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Під час спілкування поліцейський зазначив про наявність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в найближчому медичному закладі. Працівник поліції ретельно роз`яснив як процедуру проходження такого огляду, так і наслідки відмови від його проходження. Позивач намагався ухилятися від проходження, затягував час, ставив повторні запитання, на які працівники поліції завжди відповідали. Огляд позивача на стан сп`яніння все ж таки проведений був, за наслідками якого складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо керування позивачем транспортним засобом у стані сп`яніння. Відеозаписи містять повну і безперервну фіксацію цих подій з моменту зупинки автомобіля позивача і до закінчення оформлення адмінматеріалів, у тому числі зафіксовано вручення позивачу оскаржуваної постанови та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд у судовому засіданні додатково звертав увагу представника позивача , що позивач навіть до позову не додав копії документів, які відмовився пред`явити працівникам поліції.
Установивши ці обставини, суд застосовує такі норми законодавства.
Відповідно до п. 2.3.в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно із ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вимогами п. 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
- посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (підпункт а);
- реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон) (підпункт б);
- чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (підпункт ґ).
Частиною першою статті 126 КУпАП установлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, відповідно до п. 9.9.б ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у виді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, у тому числі, про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі змістом частин 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
- розмір штрафу та порядок його сплати;
- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскаржена постанова винесена за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та на підставі положень ст. 258 КУпАП адміністративне стягнення накладено на місці вчинення правопорушення. Стягнення накладено в межах санкції, встановленої за одне із більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Суд установив, що спірна постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Стосовно правомірності зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням позивача ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач вчинив порушення, про які йому було повідомлено одразу після зупинки, а саме не був пристебнутий паском безпеки, не увімкнув сигнал повороту при зупинці та сигналізацію після зупинки. Як було встановлено у подальшому, не мав при собі необхідних документів та перебував у стані сп`яніння. Фактично ці порушення позивач визнав під час спілкування з працівниками поліції.
Також суд зазначає, що не відповідають дійсності твердження сторони позивача про те, що у постанові не вказано адресу вчинення правопорушення та відсутній технічний запис відеофіксації.
З наданих відповідачем відеозаписів суд достеменно встановив, що позивачу в повному обсязі і неодноразово були роз`яснення його права та обов`язки, а також вручена копія постанови та роз`яснено розмір штрафу та порядок його сплати, у тому числі було зазначено про стягнення подвійного розміру штрафу у разі несплати.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, довів факт вчинення позивачем ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 139, 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху від 09.08.2026 серії ЕНА № 07693329 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, юридична адреса: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.
Судове рішення № 140910397, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 699/1606/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: