Рішення № 140910088, 20.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13390/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів,

Просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 , належні у порядку спадкування грошові кошти, у розмірі 173359,78 грн. (сто сімдесят три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень 78 копійок), які нараховані на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 460/5287/22 спадкодавцю, ОСОБА_2 , 1924 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1733,59 грн.

Розгляд справи просила проводити без участі позивача на підставі наявних у справі доказів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої до суду заяви № 72128/26-Вх від 12.10.2026 просила провести розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просили задовольнити.

19.06.2026 представник відповідача Назаревич Т.В., яка діє згідно довіреності від 13.05.2022, подала до суду відзив з якого вбачається, що позов не визнають та просять відмовити у його задоволенні. Розгляд справи провести у відсутність представника відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання з участю сторін. Ухвалою суду від 19.08.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року у справі № 460/5287/22, що набрало законної сили 28.05.2022, задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким зобов`язано відповідача здійснити з 04.08.2021 року нарахування та виплату позивачу, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

17.10.2022 року державним виконавцем у даній справі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70098159, однак рішення суду в повному обсязі не виконано.

З оглянутого судом свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Челябінську встановлено, що її матір`ю записана ОСОБА_4 , згідно актового запису № 1424, зареєстрованого ЗАГС Ленінського району м.Челябінська.

Зі свідоцтва про одруження вбачається, що 12.12.1978 було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ,зареєстрований Мочулищенською сільрадою Дубровицького району, актовий запис № 24. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Свідоцтвом про шлюб підтверджується, що заявниця 25.02.1952 уклала шлюб зі ОСОБА_7 , який був зареєстрований Мочулищенською сільрадою Дубровицького району Рівненської області, актовий запис № 4. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

Зазначені докази підтверджують родинні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвами про шлюб (щодо зміни її прізвища та прізвища її матері).

Свідоцтвом про смерть, яке видане на ім`я ОСОБА_2 підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла, про що 22.01.2025 складено відповідний актовий запис № 37, зареєстрований Дубровицьким відділом ДРАЦС у Сарненському районі рівненської облсті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 52/2025 (зареєстровано в реєстрі за № 747). ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом цілої частки після смерті матері, та прийняла

спадщину за заповітом.

На день смерті ОСОБА_2 і на даний час наявна заборгованість з виплати доплати до пенсії по вищевказаному рішенню суду , яка становить 173359,78 грн., яка ввійшла до обсягу спадкового майна.

29.10.2025 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Гайдук В.О., видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді боргу Пенсійного фонду України (недоотриманої пенсії) згідно Рішення Рівненського окружного адміністративного суду, справа №460/5287/22 від 27 квітня 2022 року, в розмірі 173359,78 грн. (сто сімдесят три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень 78 копійок) нарахованої на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 747.

29.10.2025 позивачка зверталася з заявою до відповідача через сервісний центр в м. Дубровиця, відповідно до визначеної форми, якою просила виплатити недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера .

Однак не отримала відповіді на свою заяву від 29.10.2025 року, кошти також не отримала.

Тому 23.03.2026 року вона звернулася до відповідача із заявою, якою просила надати відповідь на свою заяву від 29.10.2025 року.

30.03.2026 року № 1700-0202-8/25778 на ім`я позивачки надійшла відповідь відповідача зі змісту якої слідує про фактичну відмову у видачі успадкованих коштів.

Відповідно до частини 1 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

За змістом ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідност. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення`суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61- 11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За таких обставин, позивач успадкувала належні її матері суми пенсії відповідно до положень ст.1227 ЦК України, а отже, належним та ефективним способом захисту її прав буде стягнення з відповідача суми пенсії, яка належала її матері та була нарахована на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/5287/22, але не була нею отримана за життя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поданий ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК, понесені позивачкою судові витрати по оплаті судового збору підлягають до стягнення з відповідача на її користь в сумі 1733, 59 коп. сплачені згідно квитанції від 28.05.2026 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів , задовольнити. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 , належні у порядку спадкування грошові кошти, у розмірі 173 359,78 грн. (сто сімдесят три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 78 коп., які нараховані на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 460/5287/22 спадкодавцю, ОСОБА_2 , 1924 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 59 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076. Повний текст рішення виготовлено 20.10.2026.

Суддя О.В.Панас