Рішення № 140909473, 06.10.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1766/26

Номер провадження 2/530/1136/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

19.08.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 16.08.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1775245, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит 15000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Стандартна процентна ставка 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, знижена стачвка 0,675%. Кошти ТОВ «Слон Кредит» надали ОСОБА_1 в безготівковій формі за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

30.05.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було укладено договір відступлення вимоги № 2005-25, відповідно до якого до ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість становить 71774,91 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 14999,00 грн, заборгованість за процентами 49274,93 грн, штраф 7500,00 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору № 1775245 від 16.08.2024 року у розмірі 71774,91 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 11.09.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 10.09.2026 р. направила до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази перерахування кредитних коштів за вищезазначеним договором, а додані розрахунки заборгованості є документами складеними самим позивачем без первинних бухгалтерських документів, разом з тим відсотки є незаконними та не відповідають нормам закону, оскільки значно перевищують основну суму боргу. Крім цього неустойка нараховувалась згідно ст.625 ЦПК України що заборонено законом під час дії воєнного стану. У справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, в той же час позивачем не надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за договором факторингу, сума коштів за надання правової допомоги є значно завищеною, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім цього надіслала до суду заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн, просила провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 16.08.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1775245, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит 15000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Стандартна процентна ставка 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, знижена ставка 0,675%. Кошти ТОВ «Слон Кредит» надали ОСОБА_1 в безготівковій формі за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

30.05.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було укладено договір відступлення вимоги № 2005-25, відповідно до якого до ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість становить 71774,91 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 14999,00 грн, заборгованість за процентами 49274,93 грн, штраф 7500,00 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору № 1775245 від 16.08.2024 року у розмірі 71774,91 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу 8000,00 грн.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4700,00 грн підтверджується листом про успішне перерахування коштів ТОВ ФК «ПЕЙТЕК» (а.с. 27).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 71774,91 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 14999,00 грн, заборгованість за процентами 49274,93 грн, штраф 7500,00 грн (а.с.28).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналізуючи вищевказані положення вбачається, що кредитний договір № 1775245 від 16.08.2024 року укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань.

Як вбачається з довідки ТОВ «ПЕЙТЕК», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та з яким укладено договір на переказ коштів, що 16.08.2024 о 13:18:12 успішно перераховано кошти в сумі 15 000 грн. на картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ( а.с.27 зворот).

З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на погашення заборгованості внесла платежі на суму 3037,51 грн та 6525,01 грн, які зараховано на сплату відсотків, інших платежів відповідач не здійснювала, як наслідок виникла заборгованість, яка складається з простроченого тіла кредиту - 14999,00 грн, заборгованість за процентами 49274,93 грн, штраф 7500,00 грн (а.с. 28).

Крім того із вказаного розрахунку вбачається, що відсотки нараховувались по 11.05.2025 включно, тобто в межах строку кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредит-Капітал» свої зобов`язання за договором № 1775245 від 16.08.2024 року про надання кредиту виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми в повному обсязі не повернула.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»№ 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Укладений 16.08.2024 кредитний договір № 1775245 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ТОВ «Слон кредит» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 1,5 % в день, оскільки за станом на час укладення договору законом був чітко визначений максимальний денної ставки (1%).

Передбачений пунктом 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5 %, 120 днів 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у частині 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитний договір укладено 16.08.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5 % є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», отже колегія суддів приходить висновку, що по зазначеному кредитному договору розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за період з 16.08.2024 по 11.08.2025 року.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23

15000х1% х 299 днів = 5400 грн

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту становила 14999,98 грн, а заборгованість за процентами станом на час закінчення дії договору становить 5400 грн.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості тіла кредиту - 14999,00 грн, підлягають задоволенню ,оскільки є обгрунтованими, що стосується заборгованості за процентами то слід задоволити у розмірі 5400 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу то суд зазначає:

З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056 - 1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення штрафу у розмірі 7500,00 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.

Що стосується витрат на правову допомогу то суд зазначає:

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 71774,91 грн, позов задоволений на суму 20399,98 грн, тобто на 28,42 % (20399,98/71774,91х100).

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження залучення правничої допомоги представником позивача надано суду копії: договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. укладений між ТОВ ФК «Кредит-Капітал» та АО «Аполагет», акт наданих послуг №650 р., детальний опис робіт, ордер серія ВС №1381377.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу згідно з актом та додатком до договору становлять 8 000,00 грн.

Враховуючи пропорційність задоволених вимог та принцип співмірності складності справи, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2273,60 грн.( 8000х28,42/100).

Як вбачається з платіжної інструкції від 14.08.2026 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору позивачу, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 756,71грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 20399,98 грн.*2662,40 грн./ 71774,91 грн.). При цьому, суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 Постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія Кредит Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, суму заборгованості за кредитним договором № 1775245 від 16.08.2024 р. в розмірі 20399 (двадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять ) грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, - судовий збір в сумі 756 (сімсот п`ятдесят шість ) грн. 71 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три ) грн 60 коп., а всього 5384 (п`ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ситник