Рішення № 140908262, 23.10.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1087/26

Провадження №2/155/868/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23.10.2026 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Воронюк Н.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» через свого представника 29 травня 2026 року звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 07 січня 2025 року між ТзОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №52485403, за умовами якого позичальнику були надані кредитні кошти, які він не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив. Право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ «ЕКО ФІН» до ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договору факторингу №03-06/2026 від 03.06.2026. Заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №52485403 від 07.01.2025 яку просить стягнути становить 13510,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -10010,00 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість та понесені судові витрати по справі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, вказує, що не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, відзив на позов не подавав. Про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена у відповідності до вимог ЦПК України, про що в матеріалах справи містяться відповідно докази, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 07 січня 2025 року ТОВ «Еко фін» та ОСОБА_1 уклали договір №52485403, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором N2JlNjAz, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у розмірі 3500 грн. (п.2.2) строком на 365 днів з та закінчується 06.01.2026 (включно) (п.2.3), з дисконтним періодом 14 днів (п.2.4), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом.

За змістом пунктів 2.6, 2.7 договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного та поточного періодів нараховуються за процентною ставкою 365% річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом дисконтного та поточного періодів.

Кредит надається шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 Договору ( НОМЕР_1 ) (п.3.1.2.5).

Додатком №1 до договору є графік розрахунків (платежів) який містить інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період та дати платежів.

Відповідно до квитанції ТОВ «ПрофітГід» від 07 січня 2025 року №43625-80587-20973ТОВ «Еко фін» 07 січня 2025 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошті у розмірі 3500 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Згідно з поданою ТОВ «Еко фін» випискою за кредитом станом на 03 червня 2026 року та розрахунком заборгованості наданого ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 16 червня 2026 року, заборгованість відповідача за договором №52485403 становить 15161,31 грн., з яких: 3500 грн. тіло кредиту, 10010,00 грн. проценти, 1651,31 грн - пеня.

08 березня 2025 року сторони уклали Додатковий договір про пролонгацію №3/52485403, яким погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 22.03.2025, з усіма відповідними умовами та строками.

Окрім того, 26 березня 2025 року сторони уклали Додатковий договір про пролонгацію №4/52485403, яким погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 09.04.2025, з усіма відповідними умовами та строками.

03 червня 2026 року ТОВ «Еко фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 03-06/26, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №52485403 від 07.01.2025 року на суму 15161,31 грн (акт прийому передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників від 03.06.2026).

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Досліджений судом договір факторингу відповідачем не оспорювався та не був визнаний судом не дійсним, а тому у відповідності до вимог ст.204 ЦК України цей правочин є правомірним.

ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором за кредитним договором позики №52485403 від 07 січня 2025 року на підставі укладеного між ним ТОВ «Еко фін» договору факторингу №03/06/26. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Із досліджених судом доказів встановлено, що ТзОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 уклали в договір позики №52485403 від 07.01.2025 року.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, та підписано накладенням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_2 засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

ТзОВ «ЕКО ФІН» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

За розрахунками позивача заявлена до стягнення заборгованість відповідача становить 13510,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -10010,00 грн.

Із дослідженого розрахунку заборгованості та кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків первісним кредитором та позивачем здійснювалось в межах строку встановленого кредитування, а відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання кредитного договору здійснюючи платежі, що свідчить про його усвідомлення та розуміння необхідності виконання своїх зобов`язань перед кредитором.

Розмір заборгованості за процентами, які відображені й у графіку платежів, є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісій підлягають до задоволення.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №52485403 від 07.01.2025 року в розмірі 13510,00 грн та складається з 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10010,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Розподіл між сторонами судових витрат

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року №02-07/2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку №44 на надання юридичної допомоги від 04.06.2026 року, витяг з акту №37 року про надання юридичної допомоги від 16.06.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17).

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, малозначність справи, здійснення судового розгляду за правилами спрощеного провадження, типовість спірних правовідносин, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн правової допомоги.

Керуючись ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №№52485403 від 07.01.2025 року в розмірі 13510 (тринадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по справі, а саме: 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення в повному обсязі складено 23.10.2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв