Рішення № 140906112, 21.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2996/25

Провадження № 2/348/303/26

21 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в cкладі головуючого судді: Бурдун Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Зварищука В.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Столітній М.М., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Слон Кредит» договір про надання споживчого кредиту № 1489318, в електронному вигляді. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Слон Кредит» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 13200,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом і комісії. ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту шляхом перерахування на банківську картку позичальника, номер якої позичальником вказано про заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. 27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. До позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 27.06.2025 № 27062025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1489318 від 11.03.2024, загальна сума заборгованості склала 137940,00 грн, з якої заборгованість по тілу кредиту 13200,00 грн, заборгованість за процентами 118140,00 грн, штрафні санкції 6600,00 грн. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 137940,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати: судовий збір 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року справу було прийнято до провадження судді Надвірнянського районного суду Бурдун Т.А. та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Додатково зазначив, що не заперечує тієї обставини, що укладав кредитний договір в електронному виді. Розуміє, що кредит потрібно повернути, але вважає, що відсотки та штрафні санкції нараховані завеликі. Вчасно не міг сплатити, оскільки бізнес не приніс очікуваного доходу, потім народилася третя дитина, наразі волонтерить та допомагає ЗСУ.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що у даному випадку кредитний договір укладений після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», тому відсотки не могли нараховуватися більші ніж 1% в день. Також під час воєнного стану не можуть нараховуватися штрафні санкції. Крім того, вважає неспівмірними витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн у даній категорії справ, оскільки справа не є складною. Просить зменшити витрати на правничу допомогу, а витрати на оплату судового збору стягнути пропорційно до задоволених вимог.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 11.03.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Слон Кредит» договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1489318, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 13200,00 грн на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 11.03.2024 або 12.03.2024 (а.с.26-30).

Договір та таблицю обчислення загальної вартості кредиту підписано одноразовим ідентифікатором: Е451, паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором: Е100 (а.с. 30 зворот- 32).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ "Пейтек" 11.03.2024 о 12:14:26 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 13200,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.46).

Відповідно до інформації, яка надана АТ « Універсал Банк» вбачаться, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 11.03.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі 13200,00 грн (а.с.107).

Вказана обставина відповідачем та його представником не заперечувалася.

27.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторинг ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (а.с.50-53).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 1489318 в сумі 137940,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 13200,00 грн, заборгованість за процентами 118140,00 грн, штрафні санкції 6600,00 грн (а.с.78-79).

Також на підтвердження виконання умов за договором факторингу надана платіжна інструкція №7210 від 01.07.2025 (а.с.69).

Після укладення договору факторингу ТОВ «Слон Кредит» направило на ім`я відповідача повідомлення про відступлення права вимоги по кредитному договору № 1489318 від 11.03.2024 у загальному розмірі 137940,00 грн та необхідність сплати суми заборгованості на реквізити ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.74).

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 25.07.2025 за кредитним договором № 1489318 від 11.03.2024 нарахована заборгованість, на загальну суму 137940,00 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту 13200,00 грн, заборгованість за процентами 118140,00 грн, штрафні санкції 6600,00 грн (а.с.76,99). Позивач жодних нарахувань за договором не здійснював.

З наданих відповідачем та його представником документів вбачається, що відповідач є батьком неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також приймає безкоштовну участь у волонтерській діяльності громадської організації «Рокита»

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»).

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних позичальником умов кредитування, у тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 13200,00 грн, проте відповідач порушив умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.

З огляду на досліджені докази, суд вважає встановленим, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 1489318 від 11.03.2024 по тілу кредиту становить 13200,00 грн, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення нарахованих процентів, суд зазначає наступне.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із розрахунків заборгованості за Договором № 1489318 від 11.03.2024, складених первісним кредитором та позивачем, відповідачу нараховані відсотки за стандартною процентною ставкою 2,5 % в день, яка застосовується відповідно до п.1.4.1 Договору.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Пунктом 5. ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).

Договір № 1489318 був укладений 11 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому період передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

На підставі наведеного, умови кредитного договору у цій справі щодо нарахування відсотків за процентною ставкою у розмірі 2,5 % в день упродовж 360 днів з 11.03.2024, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

У матеріалах справи відсутні докази щодо сплати відповідачем відсотків за кредитним договором.

Відповідно, за період з 11.03.2024 по 06.03.2025 розмір заборгованості за відсотками по даному кредитному договору становить 47520,00 грн (13200 грн х 1% х 360 днів).

Отже, сума заборгованості за відсотками, яка підлягає до стягнення становить 47520,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 6600,00 грн, оскільки вони нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1489318 від 11.03.2024 в розмірі 60720,00 грн, з яких: 13200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 47520,00 грн - заборгованість по процентам.

В задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 70620,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 6600, 00 грн необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 137940,00 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 60720,00 грн (44,02%), а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1075,14 грн сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 10000 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 10/12/2024 від 10.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., ордер Серія АІ №2051071 від 191071; копію свідоцтва пр. право на заняття адвокатською діяльністю; рахунок на оплату №18019-10/04-2026 від 10 квітня 2026 р. на суму 10000 грн, заявку №12152 від 21.10.2025 на виконання доручення до договору № 10/12/2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт №12152 від 19.11.2025 згідно договору № 10/12/2024 від 10.12.2024.

Разом з тим, суд враховує, що справи про стягнення кредитної заборгованості є типовими, не вирізняються особливою складністю, а підготовка правової позиції та написання позовної заяви у вказаній категорії справ не потребує значного часу для адвоката, який володіє знаннями права у даній категорії справ.

Позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн, однак, суд враховуючи визначені ч.4-6 ст. 137 ЦПК України критерії, беручи до уваги заперечення відповідача та його представника щодо не співмірності такого розміру витрат у даній категорії справ, вважає за необхідне задовольнити цю вимогу частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. На думку суду, саме такий розмір витрат на правничу допомогу, відповідає принципу справедливості та розумності судових рішень.

Керуючись статтями 10, 12-13, 76-81, 89,259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1489318 від 11.03.2024 в розмірі 60720 (шістдесят тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп, з яких: 13200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 47520,00 грн - заборгованість по процентам.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по справі на загальну суму 4075 (чотири тисячі сімдесят п`ять) грн 14 коп., а саме зі сплати судового збору у розмірі 1075,14 грн та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя Т.А.Бурдун