Ухвала суду № 140906004, 16.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5319/26

Провадження №1-кс/523/9215/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором, у кримінальному провадженн № 42026160000000037 від 11.02.2026,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Пересипського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором, у кримінальному провадженн № 42026160000000037 від 11.02.2026 про накладення арешту на майнона майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, користування та розпорядження (забороною на здійснення реєстраційних дій), зокрема: транспортний засіб RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

З клопотання встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Відомості до ЄРДР внесено на підставі матеріалів перевірки Одеського управління ДВБ НПУ.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований 15.06.2016 (запис № 25060000000002433) як фізична особа-підприємець за місцем реєстрації у с. Вікторівка Миколаївської області.

Основним видом його господарської діяльності відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було визначено: 46.46 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 46.47 - Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 46.65 - Оптова торгівля офісними меблями, 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устатковання, 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля, з 23.01.2026 ФОП ОСОБА_6 з відображається як припинений.

Крім того установлено, що Медичний реабілітаційний центр «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 24548180, далі - МРЦ «Одеський») відповідно до пунктів 1.1-1.3 Статуту МРЦ «Одеський», затвердженого наказом ДСНС України від 30.05.2013 № 365 у новій редакції, є державною медико-реабілітаційною та санаторно-лікувальною організацією, бюджетною установою, яка належить до сфери управління ДСНС України, засновником якої є ДСНС України.

МРЦ «Одеський» створений для забезпечення медичної та медико-психологічної реабілітації, лікування, санаторно-курортного оздоровлення працівників, осіб рядового і начальницького складу системи ДСНС України та членів їх сімей, військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та інших визначених законодавством категорій осіб.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Статуту місцезнаходженням і юридичною адресою МРЦ «Одеський» є: 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3, а його діяльність регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МВС України і ДСНС України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України в частині організації медичного забезпечення та стандартів надання медичної допомоги, а також Статутом Центру.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Статуту основною метою діяльності МРЦ «Одеський» є забезпечення медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, медичної діагностики, надання медичної допомоги та проведення комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Отже, товари, що закуповуються Центром для використання під час лікувальних і реабілітаційних процедур, повинні відповідати не лише загальним вимогам до товарної продукції, а й спеціальним вимогам законодавства у сфері охорони здоров`я, бути безпечними для пацієнтів та мати підтверджені лікувальні властивості.

Відповідно до п. 3.4 Статуту діяльність МРЦ «Одеський» є неприбутковою та здійснюється згідно з Конституцією України, чинним законодавством України, наказами МВС України, ДСНС України і положеннями Статуту. Для здійснення покладених на нього завдань Центр залучає та використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові й інші види ресурсів, використання яких не заборонене законом.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Статуту майно МРЦ «Одеський» становлять основні фонди, оборотні та необоротні активи, грошові кошти й інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно та кошти Центру є державною власністю і належать йому на праві оперативного управління. Майно, придбане коштом державного бюджету, є державною власністю, закріплюється за МРЦ «Одеський» на праві оперативного управління та може використовуватися виключно за його цільовим і функціональним призначенням.

Джерелами формування майна та фінансування МРЦ «Одеський», серед іншого, є асигнування Державного бюджету України. Відповідно до пункту 4.4 Статуту кошти та майно Центру мають використовуватися згідно з вимогами чинного законодавства України, а доходи - виключно для фінансування видатків на утримання МРЦ «Одеський» та реалізації визначених Статутом мети, завдань і напрямів діяльності. Доходи та майно Центру не підлягають розподілу і не можуть використовуватися з метою одержання неправомірної вигоди.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено обов`язок МРЦ «Одеський» вести бухгалтерську, медичну та статистичну звітність відповідно до законодавства України. Пунктом 4.10 Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Центром майна покладено на ДСНС України.

Крім того, Статутом на МРЦ «Одеський» покладено обов`язки дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечувати раціональне використання і зберігання медичного обладнання, майна та матеріальних ресурсів, проводити інвентаризацію майна для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, кошти державного бюджету, передбачені кошторисом МРЦ «Одеський» для придбання товарів медичного призначення, могли використовуватися виключно за цільовим призначенням, а оплачені за їх рахунок товари повинні були фактично надійти до Центру, відповідати встановленим кількісним, технічним та якісним характеристикам і бути придатними для використання під час лікування та медичної реабілітації пацієнтів.

Службові особи МРЦ «Одеський», наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, а також працівники, відповідальні за приймання, оприбуткування, зберігання та використання товарно-матеріальних цінностей, були зобов`язані забезпечити належне планування закупівлі, обґрунтоване визначення потреби в товарі та його очікуваної вартості, перевірку можливості постачальника виконати договір, а також фактичне приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю, походженням і відповідністю встановленим технічним та медичним вимогам.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зобов`язані забезпечувати їх законне, цільове, економне, ефективне та результативне використання. Укладення договору і наявність формально складених первинних документів не звільняли службових осіб МРЦ «Одеський» від обов`язку перевірити реальність господарської операції, фактичне отримання товару, його кількість, якість та відповідність умовам укладеного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Ці принципи повинні дотримуватися замовником не лише під час вибору постачальника, а й на стадіях укладення та виконання договору, приймання товару й перерахування бюджетних коштів.

Здійснення закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не звільняло замовника від обов`язку обґрунтувати потребу в закупівлі, правильно визначити технічні та якісні характеристики її предмета, перевірити відповідність запропонованого постачальником товару встановленим вимогам та забезпечити реальне виконання укладеного договору. Застосування передбачених законодавством особливостей закупівель у період дії воєнного стану не надавало службовим особам МРЦ «Одеський» права приймати, оприбутковувати або оплачувати товар, який фактично не поставлений, поставлений не в повному обсязі або не відповідає визначеним договором характеристикам.

Підставою для оплати могли бути лише належно оформлені первинні документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської операції. Видаткова накладна мала засвідчувати реальну передачу МРЦ «Одеський» конкретно визначеної кількості товару, що відповідав умовам договору, а не лише формальне оформлення його поставки. Підписання накладної представником замовника підтверджувало, що товар фактично доставлений у погоджене місце, оглянутий, перевірений за кількістю та якістю і прийнятий МРЦ «Одеський».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Курорти» від 05.10.2000 № 2026-III лікувальні грязі належать до природних лікувальних ресурсів, тобто природних утворень, які мають лікувальні властивості та використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань, лікування і медичної реабілітації людей.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Курорти» до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об`єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, визначальною властивістю лікувальної грязі є не її зовнішній вигляд, колір, консистенція або природне походження як такі, а наявність доведених і належним чином підтверджених лікувальних властивостей, що дають можливість безпечно використовувати відповідний природний ресурс для лікування та медичної реабілітації.

Порядок проведення досліджень і надання висновків щодо якості, безпечності та лікувальної цінності природних лікувальних ресурсів визначається Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.06.2003 № 243, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073.

Зазначена медико-біологічна оцінка передбачає проведення комплексу досліджень природного лікувального ресурсу, встановлення його складу, властивостей, безпечності, біологічної дії, показань і протипоказань до застосування, а також визначення методів його використання у лікувальних цілях. Результати такої оцінки є підставою для підтвердження можливості використання відповідного природного ресурсу в лікувальній практиці.

Тобто, придатність лікувальної грязі для використання у діяльності МРЦ «Одеський» мала підтверджуватися документами про її походження та якість, результатами передбачених законодавством фізико-хімічних, санітарно-мікробіологічних і медико-біологічних досліджень, а також медичним (бальнеологічним) висновком компетентної установи щодо можливості та методів її лікувального застосування.

Медично (бальнеологічний) висновок це офіційний документ, що базується на комплексі наукових досліджень, який підтверджує лікувальні властивості природних ресурсів (грязі) та регламентує їх використання для профілактики та лікування. Він встановлює якість, склад та показання до застосування. Це висновок, зроблений на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу та властивостей природних лікувальних ресурсів (грязі) про можливість їх використання, медичної реабілітації та профілактики захворювань

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про курорти» якість природних лікувальних ресурсів, у тому числі лікувальних грязей, регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, яким визначається кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Водночас відповідно до ст. 1 цього Закону медичний (бальнеологічний) висновок складається на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу і властивостей природного лікувального ресурсу та підтверджує можливість його використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, за відсутності чинного медичного (бальнеологічного) висновку відсутнє передбачене законодавством підтвердження якості відповідного природного лікувального ресурсу та можливості його безпечного використання з лікувальною метою. За таких обставин лікувальна грязь, щодо якої такий висновок відсутній, не може використовуватися у лікувальному процесі як природний лікувальний ресурс із підтвердженими лікувальними властивостями.

Отже, прийняття службовими та матеріально відповідальними особами МРЦ «Одеський» речовини без маркування, відомостей про виробника і місце походження, документів про якість, результатів лабораторних випробувань та медичного (бальнеологічного) висновку виключало можливість достовірно встановити, що поставлений товар відповідає предмету договору.

За таких обставин відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від приймання продукції, скласти відповідний акт про виявлені недоліки, повідомити керівництво та постачальника і не допускати проведення розрахунків до усунення порушень.

Таким чином, законною підставою для перерахування ФОП ОСОБА_6 бюджетних коштів могла бути лише сукупність установлених обставин: фактичне доставлення до складу МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг товару; перевірка його кількості; надання належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості; підтвердження відповідності продукції технічним вимогам та медичному призначенню; належне оформлення видаткових накладних і оприбуткування товару.

Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключала можливість вважати договір № 10 належно виконаним у відповідній частині. Документальне оформлення та оплата фактично не поставленої, поставленої не в повному обсязі або непридатної для лікувального використання продукції означали витрачання бюджетних коштів без отримання МРЦ «Одеський» передбаченого договором майнового еквівалента.

Продукція невстановленого походження, використана після проведення лікувальних процедур грязь, речовина, вилучена зі ставка або місця накопичення відходів, а також грязь, щодо якої відсутні документи про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, не могла визнаватися новою лікувальною гряззю та прийматися на виконання договору № 10.

За відсутності документів, які підтверджували походження, якість, безпечність і лікувальні властивості поставленої продукції, відповідальні службові та матеріально відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від її приймання, не підписувати видаткові накладні, не оприбутковувати таку продукцію як лікувальну грязь та не створювати підстав для проведення оплати, однак цього не зробили за наступних обставин.

Так, у лютому 2025 року в МРЦ «Одеський» розпочато процедуру закупівлі товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» у кількості 24 000 кг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2220.

Підставою для початку закупівлі стала службова записка заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи, якою запропоновано включити відповідну закупівлю до річного плану Центру.

У службовій записці визначено основні параметри закупівлі: предмет закупівлі - лікувальна грязь; кількість - 24 000 кг; очікувана вартість - 638 400 грн з ПДВ; джерело фінансування - Державний бюджет України; місце поставки - 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3; граничний строк поставки - до 30.11.2025.

До службової записки додано технічну специфікацію, відповідно до якої лікувальна грязь закуповувалася для лікування патологій опорно-рухового апарату, профілактики захворювань периферичної нервової системи, лікування гінекологічних, урологічних захворювань і захворювань шкірного покриву осіб, які проходять медико-психологічну реабілітацію у МРЦ «Одеський».

Так, 11.02.2025 після надходження від заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_7 службової записки щодо проведення закупівлі та підготовлених головною медичною сестрою ОСОБА_8 технічних і якісних вимог до предмета закупівлі фахівець з публічних закупівель МРЦ «Одеський» ОСОБА_9 , яка виконувала функції уповноваженої особи, склала протокол № 14. Цим протоколом ОСОБА_9 прийняла рішення провести закупівлю шляхом відкритих торгів з особливостями, затвердила тендерну документацію, сформовану на підставі поданих їй ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріалів, і забезпечити оприлюднення оголошення про закупівлю в електронній системі закупівель.

На виконання цього рішення МРЦ «Одеський» в електронній системі публічних закупівель оголошено відкриті торги з особливостями щодо придбання 24 000 кг лікувальної грязі очікуваною вартістю 638 400 грн з ПДВ. Закупівлі присвоєно ідентифікатор UA-2025-02-11-008130-a.

Технічною специфікацією передбачалося, що товар має відповідати визначеному лікувальному призначенню, бути новим і раніше не використовуватися, мати пастоподібну консистенцію без сторонніх вкраплень та домішок, бути розфасованим у запаяні поліетиленові пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії. Під час поставки постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Протягом установленого замовником строку жодним суб`єктом господарювання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах не подано.

У зв`язку із цим 19.02.2025 закупівлю UA-2025-02-11-008130-a автоматично відмінено електронною системою закупівель через неподання жодної тендерної пропозиції.

Таким чином, проведена МРЦ «Одеський» конкурентна процедура закупівлі фактично не відбулася, а постачальника лікувальної грязі за її результатами визначено не було.

Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачена можливість придбання замовником товарів шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відкриті торги відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі в них у встановлений замовником строк.

Водночас використання зазначеної правової підстави не надавало замовнику необмеженого права змінювати предмет закупівлі або укладати договір на довільних умовах. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається прямий договір, не повинні були відрізнятися від відповідних вимог тендерної документації до відмінених відкритих торгів, крім випадків, прямо передбачених Особливостями. Сума прямого договору також не могла перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відмінених торгів.

Отже, відміна відкритих торгів не скасовувала встановлених МРЦ «Одеський» вимог до кількості, якості, лікувального призначення, фасування, маркування, місця та строків поставки грязі. Вона лише створювала передбачену підпунктом 6 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України

№ 1178 правову можливість укласти прямий договір із конкретним постачальником за умови збереження істотних параметрів відміненої закупівлі.

Після автоматичної відміни відкритих торгів безпосередню участь у підготовці документального обґрунтування для укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_6 взяла головна медична сестра МРЦ «Одеський» ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_8 у період учинення кримінального правопорушення обіймала посаду головної медичної сестри Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, ОСОБА_8 призначалася на посаду та звільнялася з посади наказом директора Центру, безпосередньо підпорядковувалася начальнику медичного відділу, а за його відсутності - заступнику директора з лікувально-профілактичної роботи, та у своїй діяльності повинна була керуватися Конституцією України, чинним законодавством, статутом МРЦ «Одеський», організаційно-розпорядчими документами ДСНС України, наказами і розпорядженнями директора Центру, а також зазначеною посадовою інструкцією.

У зазначеному обґрунтуванні ОСОБА_8 послалася на автоматичну відміну 19.02.2025 закупівлі UA-2025-02-11-008130-a внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції та наявність у зв`язку із цим передбаченої підпунктом 6 пункту 13 Особливостей підстави для укладення прямого договору.

Також, ОСОБА_8 зазначила в обґрунтуванні, що предмет прямої закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору і вимоги до майбутнього постачальника не відрізнятимуться від вимог тендерної документації до відмінених торгів, а сума договору не перевищуватиме визначеної замовником очікуваної вартості.

За результатами підготовленого нею обґрунтування ОСОБА_8 запропонувала укласти без використання електронної системи закупівель прямий договір саме з ФОП ОСОБА_6 на суму 638 400 грн без ПДВ.

Для формування очікуваної вартості закупівлі та зовнішнього підтвердження її відповідності ринковому рівню до матеріалів закупівлі долучено комерційні пропозиції, оформлені від імені ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь».

Водночас усі три комерційні пропозиції первісно стосувалися поставки 22000 кг товару, тоді як у річному плані, тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів і подальшому прямому договорі кількість лікувальної грязі визначено в обсязі 24000 кг.

Тому зазначені пропозиції не були безпосередньо співставними із затвердженим предметом закупівлі за кількісним показником.

Крім того, комерційні пропозиції містили близькі між собою цінові показники - 26,60 грн, 27,13 грн і 27,67 грн за один кілограм відповідно. Найнижчу ціну зазначено саме у пропозиції ФОП ОСОБА_6 , якого надалі визначено контрагентом за прямим договором.

Досудовим розслідуванням установлено, що зазначені комерційні пропозиції не були результатом незалежного формування цін самостійними та не пов`язаними між собою учасниками ринку.

Документи, печатки, факсиміле, електронні носії та інші засоби здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 , інших фізичних осіб-підприємців і пов`язаних юридичних осіб, у тому числі ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь», фактично зберігалися в офісних приміщеннях ТОВ «Провентусмед».

За таких обставин використання зазначених комерційних пропозицій створило формальну видимість дослідження МРЦ «Одеський» ринкових цін та наявності декількох незалежних потенційних постачальників. Фактично ж такі документи забезпечили обґрунтування ціни 26,60 грн за один кілограм, запропонованої від імені ФОП ОСОБА_6 , і створили документальні передумови для укладення прямого договору саме з ним.

Після підготовки та підписання ОСОБА_8 обґрунтування застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей уповноваженими працівниками МРЦ «Одеський» підготовлено проєкт прямого договору з ФОП ОСОБА_6 .

При цьому службовими особами МРЦ «Одеський», які брали участь у погодженні майбутнього договору, складено декларації про відсутність конфлікту інтересів.

В результаті чого, 13.03.2025 між МРЦ «Одеський» в особі заступника директора з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_7 , який діяв на підставі Статуту, як замовником, та ФОП ОСОБА_6 як постачальником укладено договір про закупівлю товарів № 10 (далі - Договір).

Предметом Договору визначено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» за ціною 26,60 грн за один кілограм на загальну суму 638 400 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ФОП ОСОБА_6 зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» товар, найменування, кількість, ціна, комплектація та інші умови поставки якого визначалися Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, а МРЦ «Одеський» зобов`язався прийняти й оплатити товар, поставлений відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом закупівлі визначено «Грязь лікувальна», код згідно з ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини».

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору № 10, постачальник зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі за ціною 26,60 грн за один кілограм. Загальна вартість товару становила 638 400 грн без ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна товару є незмінною протягом строку його дії, крім випадків, установлених законодавством. Відповідно до п. 1.4 кількість товару та сума договору могли бути лише зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

За змістом п. 1.5 договору ФОП ОСОБА_6 гарантував, що товар на момент продажу є новим, належить йому на праві власності, раніше не проданий і не подарований, не перебуває під забороною відчуження, арештом або заставою, не є предметом судового спору чи іншого обтяження, а постачальник має всі права на його відчуження.

Отже, умовами Договору прямо виключалася можливість поставки МРЦ «Одеський» використаної, відпрацьованої або такої, що раніше перебувала в експлуатації, лікувальної грязі. Поставлений товар мав бути новим, належати ФОП ОСОБА_6 на законних підставах і бути придатним для його відчуження замовнику.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна його сума становила 638 400 грн без ПДВ відповідно до Специфікації. Ціна товару встановлювалася у національній валюті України.

Розділом 3 Договору визначено обов`язкові вимоги до якості товару. Відповідно до п. 3.1 постачальник мав право поставляти лише товари, дозволені до застосування на території України.

Згідно з п. 3.2 Договору товар на момент його передання МРЦ «Одеський», а також протягом усього строку придатності, повинен був відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним у Додатку 2 до договору.

Пунктом 3.3 Договору на ФОП ОСОБА_6 покладено обов`язок разом із кожною партією товару передати замовнику документи, які відповідно до чинного законодавства повинні супроводжувати товар, зокрема бухгалтерські документи та документи, що засвідчують його якість: сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу, декларацію про відповідність тощо.

Відповідно до пункту 3.4 Договору товар неналежної якості або товар, який не відповідає умовам договору, вважався непоставленим. У разі виявлення такого товару постачальник був зобов`язаний власним коштом замінити його новим не пізніше ніж протягом десяти днів із моменту встановлення невідповідності визначеним якісним характеристикам.

Таким чином, передача МРЦ «Одеський» речовини, яка не мала передбачених договором лікувальних властивостей або не відповідала технічним та якісним характеристикам Додатка 2, за юридичним значенням не могла вважатися виконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_6 за договором № 10. Такий товар відповідно до прямої умови пункту 3.4 договору вважався непоставленим.

За п. 3.5 Договору ФОП ОСОБА_6 відповідав за дотримання правил зберігання товару під час його транспортування, а пунктом 3.7 визначено, що товар повинен був пакуватися відповідно до його характеру, а упаковка - відповідати технічним умовам виробника.

У додатку 2 до Договору № 10 сторони погодили конкретні технічні та якісні характеристики лікувальної грязі. За зовнішнім виглядом вона повинна була мати пастоподібну, міксерну консистенцію, не містити сторонніх вкраплень і домішок та мати характерний запах.

Згідно з Додатком 2 товар призначався для застосування під час лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, гінекологічних та урологічних захворювань, а також захворювань шкірного покриву. Отже, сторони договору прямо визначили медичне і лікувальне призначення товару, що виключало можливість постачання речовини, яка лише зовні нагадувала природну грязь, але не мала підтверджених лікувальних властивостей.

Відповідно до вимог Додатка 2 лікувальна грязь повинна була бути розфасована в поліетиленові пакети, запаяні по 20 кг. На кожній упаковці обов`язково мали зазначатися дата фасування, строк придатності та номер партії. Товар мав бути новим, таким, що раніше не експлуатувався та не використовувався як демонстраційний або виставковий зразок.

Товар також повинен був бути упакований у спосіб, який забезпечував його збереження під час перевезення, зберігання, експлуатації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Під час поставки мала зберігатися цілісність стандартної упаковки з необхідними реквізитами виробника. Разом із товаром постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Розділом 4 Договору визначено порядок поставки та приймання товару. Відповідно до пункту 4.1 поставка мала здійснюватися на підставі усного або письмового замовлення МРЦ «Одеський», переданого телефоном, факсом чи електронною поштою. ФОП ОСОБА_6 зобов`язувався не пізніше п`яти днів із моменту отримання замовлення поставити товар у кількості, зазначеній у заявці.

Згідно з п. 4.2 здавання-приймання кожної партії товару повинно було здійснюватися у присутності представників сторін відповідно до видаткової накладної та безпосередньо в погодженому договором місці поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до п. 6 Інструкції, а за якістю - відповідно до п. 7 Інструкції, цим самим пунктом прямо встановлено, що МРЦ «Одеський» не приймає товар за якістю без документів, які підтверджують його якість.

Крім перевірки супровідних документів, працівники замовника повинні були здійснити зовнішній огляд товару на предмет видимих дефектів і недоліків. У разі встановлення невідповідності кількості, комплектності або якості товару умовам Специфікації, а також у разі виявлення видимих недоліків замовник мав повідомити про це постачальника, який був зобов`язаний провести заміну товару власним коштом.

Відповідно до п. 4.4 Договору ФОП ОСОБА_6 повинен був поставити товар у кількості та строки, зазначені в заявках МРЦ «Одеський». Пунктом 4.5 передбачено поставку товару в тарі та упаковці, яка забезпечує його належне збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і подальшого зберігання.

Згідно з п. 4.6 Договору - датою поставки товару вважалася дата його фактичного передання замовнику, підтверджена видатковою накладною. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходили до МРЦ «Одеський» лише з моменту фактичного отримання товару за відповідною видатковою накладною.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару на умовах DDP згідно з Інкотермс у редакції 2010 року - склад МРЦ «Одеський» за адресою: Україна, 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3. Граничним строком поставки товару відповідно до пункту 4.8 Договору було 30.11.2025.

Отже, належне виконання ФОП ОСОБА_6 договору № 10 передбачало фактичне доставлення визначеної кожною заявкою кількості лікувальної грязі безпосередньо на склад МРЦ «Одеський». Перебування товару в іншому місці, його нібито зберігання у постачальника або третіх осіб, а також саме лише складення видаткових накладних без фактичного доставлення товару до визначеного договором місця не могли вважатися належним виконанням договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за товар здійснювалися замовником після пред`явлення постачальником видаткової накладної та виключно за фактом поставки товару. Таким чином, юридичною і фактичною підставою для перерахування бюджетних коштів було не саме по собі складання видаткової накладної, а реальне доставлення, перевірка та прийняття МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 та 7.1.2 Договору МРЦ «Одеський» був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати лише поставлений товар і приймати його згідно з видатковою накладною. Водночас підпунктом 7.2.2 Центру надано право контролювати поставку товару у встановлені договором строки та його якість.

Згідно з підпунктами 7.3.1-7.3.3 Договору ФОП ОСОБА_6 був зобов`язаний забезпечити поставку товару у визначені строки, поставити товар, якість якого відповідає вимогам розділу 3 договору, та виконувати гарантійні зобов`язання щодо поставленої продукції.

Отже, сукупність умов договору виключала можливість оплати будь-якої речовини лише через її зовнішню подібність до лікувальної грязі. Предметом договору був новий, дозволений до застосування на території України товар лікувального призначення, який мав відповідати технічним і якісним характеристикам Додатка 2, бути розфасованим у запаяні пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії, а також супроводжуватися документами, що підтверджують його якість.

Так, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та точний час, але не пізніше березня 2025 року, після виникнення можливості укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, досягли домовленості про розтрату бюджетних коштів МРЦ «Одеський» на користь ФОП ОСОБА_6 під виглядом належного виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025.

Розроблений ними план передбачав документальне оформлення поставки МРЦ «Одеський» 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості загальною вартістю 638 400 гривень; фактичне придбання за істотно нижчою ціною раніше використаної продукції без належно підтвердженого походження, установлених договором якісних характеристик і чинного медичного (бальнеологічного) висновку; доставлення до Центру лише частини документально заявленого товару; складання та використання первинних документів із завідомо неправдивими відомостями про повну поставку; створення на їх підставі умов для перерахування всієї договірної вартості на рахунок ФОП ОСОБА_6 , а також подальше приховування нестачі шляхом оформлення документів про нібито передання частини товару на відповідальне зберігання.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_8 , обіймаючи посаду головної медичної сестри МРЦ «Одеський», була службовою та матеріально відповідальною особою. Вона здійснювала організаційно-розпорядчі функції щодо організації роботи підпорядкованого середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення лікувальних підрозділів необхідними матеріалами, а також адміністративно-господарські функції щодо визначення потреби в лікувальній грязі, формування її технічних і якісних характеристик, приймання, обліку, зберігання, відпуску та контролю фактичного використання відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Використовуючи зазначені повноваження всупереч інтересам служби, ОСОБА_8 сформувала потребу в придбанні 24 000 кг лікувальної грязі, підготувала обґрунтування укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_6 , організувала приймання фактично доставленої продукції без належної перевірки її кількості та якості, а також забезпечила оформлення і використання документів, необхідних для її оприбуткування та оплати.

У свою чергу, ОСОБА_6 , не будучи службовою особою МРЦ «Одеський» і не маючи бюджетних коштів Центру у своєму віданні, відповідно до відведеної йому ролі надав для реалізації спільного умислу статус фізичної особи-підприємця, свої реквізити та банківський рахунок, уклав із МРЦ «Одеський» договір № 10, підписав документи про нібито поставку товару, якого в зазначених у них кількості та якості фактично не передавав, і створив цим умови для перерахування бюджетних коштів на власний підприємницький рахунок.

Разом з цим, ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи здійснювали пошук раніше використаної продукції, узгоджували її кількість і доставлення, готували комерційні пропозиції, видаткові накладні, договори та інші документи від імені ФОП ОСОБА_6 і пов`язаних суб`єктів господарювання, а також координували з ОСОБА_8 питання фактичного приймання продукції та подальшого документального приховування її нестачі.

З метою одержання продукції, яку надалі планувалося видати за предмет договору № 10, ОСОБА_11 , діючи відповідно до спільного плану, звернулася до ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». У розпорядженні цього підприємства з 2011 року перебувала грязь, яка раніше використовувалася під час проведення лікувальних процедур та частково зберігалася у ставку на території смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області. Представник підприємства повідомив цій особі, що запропонована продукція є раніше використаною гряззю та не має чинного медичного (бальнеологічного) висновку.

Таким чином, до організації поставки ОСОБА_11 та іншим співучасникам було достовірно відомо, що зазначена продукція без належної регенерації, лабораторних досліджень та медико-біологічної оцінки не мала документально підтверджених лікувальних властивостей і не могла прийматися МРЦ «Одеський» як товар, передбачений договором № 10.

Незважаючи на це, ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи продовжили організовувати придбання та доставлення такої продукції до МРЦ «Одеський». При цьому договірні відносини документально оформлювалися безпосередньо між МРЦ «Одеський» та ФОП ОСОБА_6 , тоді як фактичну взаємодію з власниками продукції, її замовлення, перевезення та підготовку відповідних документів здійснювали інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи.

Упродовж 2025 року ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_12 документально оформили реалізацію ФОП ОСОБА_6 загалом 13 500 кг лікувальної грязі на суму 251 150 грн. Зокрема, ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» оформило видаткові накладні на 8 000 кг продукції вартістю 151 325 грн, а ФОП ОСОБА_12 на 5 500 кг вартістю 99 825 грн.

Водночас ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» фактично доставило до МРЦ «Одеський» упродовж 2025 року лише 4 500 кг раніше використаної та неліквідної грязі, яку прийняла головна медична сестра ОСОБА_8 . Отже, до Центру було доставлено на 9 000 кг менше продукції, ніж документально оформлено як придбану ФОП ОСОБА_6 , та на 19 500 кг менше від передбачених договором № 10 обсягом 24 000 кг.

Доставлена до МРЦ «Одеський» продукція перевозилася та передавалася у звичайних мішках без маркування виробника, зазначення місця її видобування, дати виготовлення чи пакування, номера партії, складу, фізико-хімічних показників, строку придатності та умов зберігання. Разом із продукцією не передавалися сертифікат або посвідчення якості, протоколи лабораторних досліджень, документи про її походження, санітарно-мікробіологічну безпечність, результати медико-біологічної оцінки та чинний медичний (бальнеологічний) висновок.

За таких обставин доставлена речовина не могла бути ідентифікована та прийнята як лікувальна грязь, що відповідала предмету і якісним вимогам договору № 10.

У свою чергу, ОСОБА_8 усвідомлювала відсутність документів, необхідних для приймання продукції за якістю, а також невідповідність фактично доставленої кількості відомостям у первинних документах, однак, діючи відповідно до спільного умислу, прийняла фактично доставлену продукцію та забезпечила подальше документальне оформлення господарських операцій як таких, що відповідають умовам договору.

Незважаючи на фактичне непостачання більшої частини товару та невідповідність якості доставленої продукції, ОСОБА_11 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами від імені ФОП ОСОБА_6 складено видаткові накладні № РН-0000013 від 24.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025. До цих документів внесено завідомо неправдиві відомості про передання МРЦ «Одеський» загалом 24 000 кг лікувальної грязі.

У свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи недостовірність зазначених відомостей, підписав накладні як постачальник та передав їх для використання під час оформлення приймання й оплати товару, а ОСОБА_8 підтвердила від імені замовника прийняття зазначеного в них товару та забезпечила використання накладних як документальної підстави для його оприбуткування й оплати, хоча достовірно знала, що відображені в них господарські операції в зазначених кількості та якості фактично не відбулися.

На підставі зазначених документів МРЦ «Одеський» перерахував на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 : 27.03.2025 - 79 800 гривень; 20.05.2025 - 53 200 гривень; 29.08.2025 - 53 200 гривень; 26.09.2025 - 146 300 гривень; 24.10.2025 - 146 300 гривень; 21.11.2025 - 106 400 гривень та 53 200 гривень, а всього - 638 400 гривень бюджетних коштів.

З моменту зарахування кожного платежу бюджетні кошти остаточно вибували з володіння МРЦ «Одеський» та надходили на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 , які останній використав на власний розсуд.

З метою приховання фактичної відсутності частини оплаченого товару 21.11.2025, у день проведення двох остаточних платежів за договором № 10 на загальну суму 159 600 гривень, тимчасово виконуюча обов`язки начальника МРЦ «Одеський» ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали договір відповідального зберігання № 49 і акт приймання-передачі до нього. У цих документах зазначено завідомо неправдиві відомості про нібито передання МРЦ «Одеський» на зберігання ОСОБА_6 - 9 000 кг грязі лікувальної вартістю 239 400 гривень, хоча фактичного переміщення такої кількості товару від МРЦ «Одеський» до місця зберігання не відбулося.

Надалі, 04.12.2025, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали акт про нібито повернення зі зберігання 1 000 кг грязі лікувальної, чим документально зменшили її залишок до 8 000 кг без реального руху товару.

У свою чергу, 13.01.2026 ОСОБА_6 , усвідомлюючи фактичну відсутність 8 000 кг лікувальної грязі, яка за документами нібито перебувала у нього на відповідальному зберіганні, діючи з метою приховати невиконання договору № 10, фактичну нестачу товару та безпідставність перерахування йому бюджетних коштів, а також створити документальну видимість повернення товару МРЦ «Одеський» і формальну підставу для подальшого оформлення його передачі на зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», підписав лист про припинення підприємницької діяльності, розірвання договору відповідального зберігання № 49 та повернення 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 грн.

На підставі зазначеного листа 21.01.2026 ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали додаткову угоду про розірвання договору № 49, а також акт приймання-передачі, до якого внесли завідомо неправдиві відомості про повернення ОСОБА_6 до МРЦ «Одеський» 8 000 кг лікувальної грязі. Фактично зазначений товар ОСОБА_6 не повертався, до Центру не доставлявся та його працівниками не приймався.

Того самого дня ОСОБА_8 склала службову записку з пропозицією передати ці ж 8 000 кг на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Після цього ОСОБА_13 від імені МРЦ «Одеський» та ОСОБА_14 від імені ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» підписали договір відповідального зберігання № 49/1 і акт приймання-передачі на 8 000 кг грязі лікувальної вартістю 212 800 гривень.

Отже, без реального передання товару було документально оформлено його послідовний рух від ОСОБА_6 до МРЦ «Одеський» та далі до іншого зберігача.

Після внесення 11.02.2026 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_6 , усвідомлюючи початок досудового розслідування та можливість викриття фактичної непоставки до МРЦ «Одеський» передбачених договором № 10 обсягів лікувальної грязі, діючи умисно, з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення та уникнення кримінальної відповідальності, продовжив діяти спільно з іншими співучасниками та залученими ними особами.

Лише після початку кримінального провадження ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» фактично почало доставляти до МРЦ «Одеський» товар, який за складеними раніше документами вже вважався поставленим ОСОБА_6 та переданим цьому підприємству на зберігання. За видатковими накладними № 01 від 17.03.2026, № 02 від 18.03.2026, № 03 від 25.03.2026, № 04 від 07.04.2026 та № 05 від 15.04.2026 було доставлено відповідно 1 000 кг, 1 000 кг, 1 000 кг, 1 000 кг і 4 000 кг, усього 8 000 кг грязі.

Отже, товар, який за документами був повністю поставлений ОСОБА_6 у 2025 році та з 21.01.2026 нібито перебував на відповідальному зберіганні у ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», фактично доставлявся до МРЦ «Одеський» лише протягом березня-квітня 2026 року, після початку досудового розслідування. Таке доставлення не було належним виконанням договору № 10 та не усувало наслідків закінченої розтрати бюджетних коштів.

За результатами фізико-хімічного дослідження і протоколами випробувань, відібрані у МРЦ «Одеський» зразки не відповідали умовам договору та показникам документації, якою обґрунтовувалася якість закупленої лікувальної грязі.

Унаслідок узгоджених умисних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та інших невстановлених на цей час досудовим розслідуванням осіб МРЦ «Одеський» завдано майнової шкоди у сумі 638 400 гривень. Зазначені бюджетні кошти на підставі документально оформлених, але фактично не виконаних у належному обсязі господарських операцій були перераховані на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 , унаслідок чого вибули з володіння МРЦ «Одеський», після чого ОСОБА_6 отримав можливість розпоряджатися ними відповідно до спільного злочинного плану.

Сума 638 400 гривень більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2025 році, та відповідно до примітки до ст. 185 КК України становить великий розмір.

Злочинні дії вчинялися в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого у встановленому законом порядку.

З клопотання вбачається що у межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування належить арештувати майно яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема: транспортний засіб RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

В клопотанні зазначено, що метою накладення арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та у разі скерування до суду цивільного позову з метою відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, вищезазначене нерухоме майно, можливо підлягатиме спеціальній конфіскації, а не накладення на нього арешту, на даному етапі, може зашкодити досудовому розслідуванню, та подальшому судовому розгляду, а також виконання рішення суду, у разі винесення обвинувального вироку та призначення відповідного покарання, що передбачає конфіскацію майна.

Прокурор в ході розгляду підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити та пояснив що сума збитків у кримінальному провадженні ще встановлюється.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту, посилаючись що відомості про потерпілих осіб відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 24.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України - пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинено у великих розмірах, в умовах воєнного стану; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України - пособництво у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки; ч. 3 ст. 358 КК України - складання та видача приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підроблених документів.

За ст. 131 КПК України арешт майна це захід забезпечення кримінального провадження, що полягає у тимчасовому позбавленні права розпоряджатися та користуватися майном за ухвалою слідчого судді (або суду), щоб гарантувати: збереження речових доказів, можливу спеціальну конфіскацію, виконання цивільного позову чи конфіскації майна як виду покарання або стягнення неправомірної вигоди. Його мета забезпечити дієвість процесу, а не покарати особу до вироку, і може застосовуватися до будь-якого майна, пов`язаного зі злочином.

Так, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Отже, слідчий суддя враховує, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); а за частиною 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно положень статей 84-85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх недостатніми у їх сукупність та взаємозв`язок для прийняття процесуального рішення про арешт.

З клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається про заявлення у кримінальному провадженні цивільного позову, відомості про потерпілих відсутні, конфіскація майна за пред`явленою підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не передбачена.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких спів мірні їх вартості, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю), або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до ЄСПЛ забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Згідно з частиною 3 статті 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи, що підстави для задоволення клопотання щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно відсутні, вилучене майно підлягає поверненню власнику.

Відповідно до статті 174 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, користування та розпорядження (забороною на здійснення реєстраційних дій), зокрема: транспортний засіб RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Передати транспортний засіб транспортний засіб автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під відповідальне зберігання з можливістю користування.

Попередити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна - автомобілю марки RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зобов`язати надати зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з ключем запалювання на першу вимогу при необхідності проведення слідчих та/або процесуальних дій.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1