Рішення № 140905406, 23.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3215/26

Єдиний унікальний № 742/4873/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

22 серпня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 473699006 від 16 березня 2026 року в розмірі 17 470 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 473699006, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. На картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в розмірі 7 000 гривень.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору виникла заборгованість, яка, за розрахунком позивача, станом на 06 серпня 2026 року становить 17 470 гривень, з яких: 7 000 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту, 6 860 гривень - заборгованість за процентами, 670 гривень - заборгованість за комісією та 2 940 гривень - сума, нарахована відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що відповідачка частково виконувала зобов`язання за кредитним договором, сплативши загалом 2 340 гривень, однак у повному обсязі свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 01 вересня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год. 30 хв. 23 жовтня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлена про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явилася.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

16 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 473699006, відповідно до якого кредитодавець надав позичальниці кредит у розмірі 7 000 гривень на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним і комісію відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору строк кредитування становить 16 тижнів. Згідно з пунктом 2.8 договору строк його дії визначено до 06 липня 2026 року, а пунктом 2.14 встановлено дату повернення кредиту - 06 липня 2026 року.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору стандартна процентна ставка за кредитом становить 1 % за кожен день користування кредитом та є фіксованою. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитними коштами з урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.

Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 1 400 гривень та нараховується одноразово в дату видачі кредиту. Пунктом 2.9 договору визначено орієнтовну загальну вартість наданого кредиту в розмірі 14 218 гривень 24 копійки, а пунктом 2.10 - загальні витрати за кредитом у розмірі 7 218 гривень 24 копійки.

Згідно з пунктом 2.12 кредитного договору денна процентна ставка становить 0,91 %, а орієнтовна реальна річна процентна ставка, визначена пунктом 2.11 договору, становить 9 780,38 % річних.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит протягом трьох робочих днів із дня укладення договору шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, зазначеного в договорі. Умовами договору передбачено здійснення позичальницею платежів відповідно до встановленого графіка та порядку погашення заборгованості(а.с.30-а.с.34 зворот).

Згідно з паспортом споживчого кредиту до договору про надання кредиту №473699006 від 16 березня 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , сума кредиту становить 7 000 гривень, строк кредитування - 113 днів (16 тижнів). У разі прострочення виконання позичальницею грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або суми кредиту у визначені договором строки позичальниця зобов`язана сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому паспортом споживчого кредиту передбачено обмеження щодо розміру таких нарахувань (а.с. 15-а.с.16).

Відповідно до анкети клієнта (витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Бізнес позика»), сформованою 07 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В анкеті зазначено, що відповідачка бажала отримати кредит у розмірі 7 000 гривень, датою отримання кредиту визначено 16 березня 2026 року. Як фінансовий номер телефону позичальниці зазначено НОМЕР_2 , а як номер банківської картки для перерахування коштів - НОМЕР_3 (а.с.29).

Згідно з підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 16 березня 2026 року о 14 годині 39 хвилин на підставі платіжної інструкції Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 7 000 гривень на платіжну картку отримувачки, номер якої закінчується цифрами 8427, емітовану АТ «Ощадбанк». У призначенні переказу зазначено: «Видача кредитних коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 згідно Дог. № 473699006 від 16.03.2026» (а.с.35).

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 473699006 від 16 березня 2026 року, станом на 07 серпня 2026 року загальна заборгованість відповідачки становить 17 470 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 7 000 гривень, заборгованість за процентами - 6 860 гривень, заборгованість за комісією - 670 гривень, заборгованість за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - 2 940 гривень(а.с.14).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами договору про надання кредиту № 473699006 від 16 березня 2026 року та отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 7 000 гривень. Укладення договору підтверджується його умовами та паспортом споживчого кредиту, а факт перерахування коштів - підтвердженням ТОВ «ПрофітГід», у якому зазначено дату переказу, суму, картку отримувачки та призначення платежу із посиланням на відповідний кредитний договір.

Відповідачка частково виконувала зобов`язання за договором, сплативши загалом 2 340 гривень, однак кредит у повному обсязі не повернула. Доказів повернення основної суми кредиту або погашення заборгованості за процентами в іншому розмірі матеріали справи не містять. Поданий позивачем розрахунок заборгованості та довідка про її стан підтверджують наявність непогашеної заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7 000 гривень і за процентами за користування кредитом у розмірі 6 860 гривень.

З огляду на встановлені обставини суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7 000 гривень та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6 860 гривень обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 1 400 гривень та нараховується одноразово в дату видачі кредиту. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, після часткової сплати відповідачкою 730 гривень у рахунок комісії залишок заборгованості за нею становить 670 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено сплату комісії за видачу кредиту, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в розмірі 670 гривень обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору, паспорту кредитного договору, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та / або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та / або суми кредиту у визначені договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 %процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунку заборгованості наданого позивачем заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитними коштами становить 2500 грн.

Таким чином суд констатує, що сума заборгованості за понадстрокове користування кредитними коштами в розмірі 2940 гривень є зобов`язанням, яке нараховане відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що позивачем нараховано проценти за понадстрокове користування кредитними коштами в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитними коштами у сумі 2940 гривень не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надано належні докази, які підтверджують надання кредиту відповідачці та невиконання нею в повному обсязі зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати передбачених договором платежів, а відповідачкою не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в цій частині, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за договором про надання кредиту № 473699006 від 16 березня 2026 року в розмірі 14 530 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 7 000 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 860 гривень та заборгованість за комісією - 670 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у розмірі 2 940 гривень слід відмовити.

VІ.Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2 214 гривень 35 копійок у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору при поданні позовної заяви до суду, виходячи з розрахунку: 83,17 % (частка задоволених позовних вимог) ? 2 662 гривні 40 копійок.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», відповідно до умов якого вартість підготовки однієї позовної заяви становить 10 000 гривень. Також договором передбачено, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, який підписується сторонами(а.с.54-а.с.55), рахунок-фактуру № 05-473699006 від 15 травня 2026 року, відповідно до якого вартість надання правової допомоги за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 10 000 гривень(а.с.56).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт та часу, витраченого на їх виконання, а також принципів розумності й співмірності судових витрат, вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що вартість підготовки позовної заяви становить 10 000 гривень, а позов задоволено на 83,17 %, пропорційний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8 317 гривень 12 копійок.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором про надання кредиту № 473699006 від 16 березня 2026 року в розмірі 14 530 (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять) гривень, з яких: заборгованість за кредитом -7 000 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 860 гривень, заборгованість за комісією - 670 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) гривень 35 копійок та 8 317 (вісім тисяч триста сімнадцят) гривень 12 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, місто Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .