Ухвала суду № 140904660, 26.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22433/26

Провадження № 1-кп/752/2442/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62026100120000621 від 25 серпня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у місті Харкові, має середню освіту, неодруженого, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості у вищевказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 , Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, при нез`ясованих обставинах, але не пізніше 26.03.2026 отримали інформацію про майбутню передачу ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 170 000 Євро за купівлю корпоративних прав.

Дізнавшись про передачу коштів, у ОСОБА_3 , Особи 1 та Особи 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел на вчинення нападу на потерпілих з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднаного із погрозою застосування насильства.

З цією метою, ОСОБА_3 26.03.2026 о 17:13 через месенджер «Telegram», з акаунту під назвою «Ноунейм» зв`язався із довіреною особою ОСОБА_6 , у якої знаходились грошові кошти останнього - ОСОБА_7 , написав повідомлення про те, що чекає на «посилку» від неї і відправив геолокацію місця, розташованого поряд з гаражним кооперативом АБЕА «Мотор», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 49.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 в особливо великих розмірах, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3 , Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, на автомобілі «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , приїхали до наперед узгодженого місця зустрічі за адресою: м. Київ, проспект Науки, 47, де помітили припаркований на узбіччі автомобіль марки «Ford Mondeo», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому на задньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_7 , а за кермом водій ОСОБА_8 . Згідно з попередньо розробленим планом ОСОБА_3 підійшов до автомобіля та сів на його заднє сидіння зі сторони водія поруч із ОСОБА_7 , яка тримала біля себе пакет з грошовими коштами в сумі 170 000 Євро. ОСОБА_7 запитала у ОСОБА_3 чи саме йому вона повинна передати кошти, на що останній не відповів.

У цей момент, Особа 1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, підбіг до автомобіля «Ford Mondeo», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та, перебуваючи навпроти дверей, зі сторони водія ОСОБА_8 , витягнув ліву руку до водія, а праву руку поклав на кобуру з предметом, схожим на пістолет, демонструючи та погрожуючи ОСОБА_8 застосуванням зброї, тим самим заблокував його та можливий рух автомобіля.

У свою чергу Особа 2, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, діючи за попередньо узгодженим злочинними планом, підійшов до автомобіля «Ford Mondeo», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , та, імітуючи затримання поліцією, крикнув «працює Національна поліція», витягнув ОСОБА_3 з автомобіля, загнув йому ліву руку за спину, та супроводжував його до автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому, ОСОБА_3 у процесі так званого «затримання» схопив пакет з грошовими коштами та утримував його при собі.

Переконавшись, що Особа 2, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження та ОСОБА_3 із грошовими коштами знаходяться у автомобілі марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підбіг та сів за кермо вказаного автомобіля і поїхав по проспекту Науки у м. Києві.

Таким чином ОСОБА_3 , Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосування насильства відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 у сумі 170 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 26.03.2026 становить 8 644 891 гривень, чим завдали майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

26 серпня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні та сплатити кошти у розмірі 100 000 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Сторони дійшли згоди про визнання обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, повне відшкодування шкоди та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, повністю визнав вину, надав викривальні покази відносно інших підозрюваних у вказаному злочині, а також обставини, що пом`якшують покарання, сторони узгодили ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та дійшли згоди про звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, повідомив, що розкаявся у вчиненому, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник підтримав обвинуваченого. Вважав, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Надав суду документ про сплату обвинуваченим коштів у сумі 100 000 грн на рахунок військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, направили заяви про розгляд справи без їх участі, в яких не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Відповідно до ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку.

У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.

Так, за результатами перевірки матеріалів справи суд дійшов висновку, що умови угоди про визнання винуватості від 26 серпня 2026 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 , не відповідають інтересам суспільства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КК України кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Попередження нових кримінальних правопорушень слід розглядати під призмою оцінки подальшої поведінки як особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, так і інших осіб, стримуючим фактором кримінальної поведінки яких є суворість можливого покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, є особливо тяжким злочином, найбільш небезпечним серед злочинів проти власності, обов`язковим додатковим об`єктом якого виступають життя чи здоров`я потерпілого. За вчинення цього злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Встановивши межі санкції ч. 4 ст. 187 КК України, законодавець виключив можливість застосування за загальних підставах ст. 75 КК України та звільнення винного у такому злочині від відбування покарання з випробуванням.

Разом із цим, пославшись в угоді на застосування ст. 69 КК України у зв`язку з наявністю кількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повного відшкодування потерпілим завданої шкоди, сторонами не наведено обґрунтувань того, яким чином ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 злочину та надають можливість звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням без застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, враховуючи що злочин вчинено за сукупності кваліфікуючих обставин - за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та потерпілими від злочину визнано трьох осіб.

Узгоджене сторонами в угоді покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, за своїм розміром явно не відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння, не є достатнім для виправлення винного та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим виним так і іншими особами.

Посилання сторін в угоді на наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, а також сплата обвинуваченим 100 000 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, в даному випадку, не переважає над суспільним інтересом в належному забезпеченні громадської безпеки та попередженні вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Також умови угоди не сприяють суспільному інтересу в притягненні до кримінальної відповідальності співучасників злочину, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, оскільки не містять обов`язку обвинуваченого щодо подальшої співпраці у викритті співучасників, в тому числі шляхом надання викривальних показань відносно них в суді.

За таких обставин, на підставі п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК у затвердженні угоди слід відмовити.

Керуючись статтями 314, 376, 469-474 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 серпня 2026 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .

Після отримання згоди сторін кримінального провадження, судове провадження продовжити в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1