Рішення № 140904, 28.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.06 р. Справа № 30/59

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Є.П.Часовського

при секретарі судового засідання Стреліній М.В.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь

про стягнення 42 790,78 грн..

Представники сторін:

від позивача: Сорокіна В.В. – представ. за дов.

Марченко В.А. – заст.. нач.

від відповідача: Риженіна Н.М. – юр. за дов.

ВТАНОВИВ:

Позивач, Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 42 790 грн.78 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в наслідок перевірки встановлено, що 01.03.2006 року в ВАТ “МК “Азовсталь” із-за виходу з ладу двигуна димососу була аварійно зупинена аспіраційна установка ливарних дворів ДП – 4 (акт аварійної зупинки системи аспірації (електрофільтру) доменної печі №4 від 01.03.2006 року).

У судовому засіданні відповідач надав суду відзив до позовної заяви, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Зі змісту відзиву стало наявно, що відповідач вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

1. Позивачем була порушена “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, а саме позивачем не було виконано ряд процедурних заходів, проведення яких є обов’язковим при фіксації фактів порущення природоохоронного законодавства, а саме, 01.03.2006 року та 07.03.2006 року позивачем в порушення п. 6.2 п. 6.2.1. Методики не була проведена контрольна перевірка скидів забруднюючих речовин.

2. Дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферу №145332 від 17.01.2006 року було видано з урахуванням виконання заходів, передбачених “Програмою охорони та оздоровлення навколишнього середовища м. Маріуполя ” та проектом нормативів ГДВ, а саме “Реконструкція газоочисток за котлами ТЕЦ з установкою електрофільтрів”

Перед початком розгляду справи представники сторін були ознайомлені з правами та обов’язками відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, дійшов до висновку, що

При проведенні перевірки 02.03.2006р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Приазовської регіональної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Азовсталь”, м. Маріуполь.

В ході проведеної перевірки встановлено, що 01.03.2006 року у відповідача із-за виходу димососу була аварійно зупинена аспіраційна установка ливарних дворів ДП –4 (акт аварійної зупинки системи аспірації (електрофільтру) доменної печі №4 від 01.03.2006 року).

07.03.2006 року після ремонту двигуна димососу система аспірації димососу система аспірації ДП-4 була запущена в роботу (акт запуску системи аспірації (електрофільтру) доменної печі №4 від 09.03.2006 року).

Таким чином, в період з 01.03.2006 року по 07.03.2006 року відповідачем здійснювався наднормативний викид пилу від джерела забруднення атмосфери (ДЗА) №24 через аспірацій ні ліхтарі будівлі ливарних дворів ДП №4 за рахунок роботи технологічного устаткування без використання газоочисної установки.

Згідно листа підприємства №203/025а від 21.03.2006 року за період з 01.03.2006 року з 15.00 по 07.03.2006 року до 17.30 час роботи технологічного агрегату ДП-4 складає 55,83 год., що є порушенням вимог ст.ст. 40,55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10,11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, внаслідок чого державі заподіяно збиток на суму 42 790,78 грн, який підрахований згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 року за №38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за №157/693.

По факту виявленого порушення було складено акт перевірки виконання природоохоронного законодавства №24-АВ від 02.03.2006 року. На підставі акту складений протокол № 26-АВ від 10.03.2006р. про порушення природоохоронного законодавства. Акт і протокол підписані відповідачем без заперечень.

Відповідачу була направлена претензія від 26.06.2006р. № 02-3764 про добровільне відшкодування збитків у сумі 42790,78 грн., яку відповідач залишив без відповідного реагування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на норми діючого законодавства слід зазначити наступне.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Ст. 2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. № 1264-Х11 ( далі – Закон України № 1264) встановлює, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством... та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 2 ГПК України державні та інші органи звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. В силу п.3 ч.1 ст. 20 Закону України № 1264 до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 69 Закону України № 1264, яка визначає особливості застосування цивільної відповідальності, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв’язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Порушення вимог ст.ст. 40,55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст.10,11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, чим заподіяна шкода навколишньому природному середовищу, підтверджується представленими позивачем доказами по справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Документи підписані представниками відповідачами без заперечень. Таким чином, факт порушення природоохоронного законодавства, вина відповідача та причинний зв’язок між діями та шкодою підтверджений матеріалами справи та не спростовується жодним доказом відповідача.

Ст. 41 Закону України № 1264 встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище згідно приписів п. “є” ст. 68 Закону України № 1264. Там же зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову частково не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення збитків у сумі 42 790,78 грн. з відповідача є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі Закону України “Про охорону навколишнього середовища” ст. ст. 33,34 Закону України “про охорону атмосферного повітря”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позовні вимоги Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь області про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 42 790,78 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь (87500 Донецька область, м. Маріуполь, вул.. леп орського,1, ЄДРПОУ 00191158) на користь місцевого бюджету Маріупольської міської ради (ВДК м. Маріуполь, п/р 31518903600051 УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 24164947, код платежу 24061600) суму збитків у розмірі 42 790,78 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь (87500 Донецька область, м. Маріуполь, вул.. леп орського,1, ЄДРПОУ 00191158) на користь державного бюджету витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь (87500 Донецька область, м. Маріуполь, вул.. леп орського,1, ЄДРПОУ 00191158) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 ВАТ “Банк Універсальний м. Львів, МФО 325707, інд. код 30045370, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Часовський Є.П.

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі