Рішення № 140903892, 26.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1963/26

Провадження №2/443/1422/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати освітніх послуг,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (позивач) подав до суду позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з оплати освітніх послуг у сумі 9 459,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до умов Договору про навчання у закладі вищої освіти №91-МЕХ2023 від 18.08.2023, укладеного між Відповідачем та Львівським національним університетом природокористування, університет взяв на себе зобов`язання, серед іншого, зарахувати відповідача як вступника; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття вищої освіти за освітньою програмою «Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика» за спеціальністю 145 «Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика», для здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр», на умовах фінансування навчання за рахунок коштів фізичних осіб. У доповнення до Договору про навчання, між Львівським національним університетом природокористування та Відповідачем як фізичною особою замовником освітньої послуги, укладено Договір про надання освітньої послуги №051- МЕХ2023 від 18.08.2023, предметом якого є фінансові зобов`язання Відповідача щодо оплати освітньої послуги. Як передбачено п. 4 розділу ІІІ Договору про надання освітніх послуг «Оплата надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків», замовник вносить оплату щорічно не пізніше ніж за день до початку навчального року. Згідно з Наказом №56/к-с від 31.01.2025 Відповідача відраховано з числа студентів університету. Проте, Відповідач в порушення умов Договору про надання освітніх послуг, свої зобов`язання перед Університетом з оплати освітніх послуг не виконав та не вніс в повному обсязі плату за надання освітньої послуги. Станом на сьогодні розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за надання освітніх послуг, яка підлягає стягненню судом становить 9 459,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши також, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

У судовому засіданні відповідач позов визнав частково, суду пояснив, що договором, який він уклав із закладом освіти, було передбачено необхідність здійснення оплати за відповідний період навчання за 2024 рік у сумі 9 000,00 грн, однак він цього не зробив, оскільки перестав ходити на навчання, оскільки в подальшій необхідності навчання не вбачав. Таким чином, він не здійснив оплату саме у сумі 9 000,00 грн і саме в цій частині визнає заборгованість.

Заяв та клопотань учасниками справи не подано.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.8-9).

Ухвалою від 24.09.2026 повернуто відзив відповідачу (а.с.27-28).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

18.08.2023 між Львівським національним університетом природокористування та ОСОБА_1 укладено договір про навчання у закладі вищої освіти №91-МЕХ2023, у якому сторони погодили такі умови:

предметом договору є навчання у закладі вищої освіти (п.1 Договору);

заклад бере на себе зобов`язання: зарахувати вступника на навчання на 1 (перший) курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика» за спеціальністю 145 Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр (п.2 Длоговору);

після зарахування до закладу вступник отримує статус здобувача вищої освіти (п.5 Договору);

фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб (п.12 Договору);

договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.16 Договору);

зміни до договору вносяться за згодою сторін шляхом підписання додатків, які є його невід`ємною частиною (п.17 Договору);

договір припиняється (розривається), зокрема, у разі відрахування здобувача (пп.5 п. 18 Договору) (а.с.33-34).

18.08.2023 між Львівським національним університетом природокористування та ОСОБА_1 укладено договір про надання платної освітньої послуги №051-МЕХ2023, у якому сторони погодили такі умови:

цей договір є невід`ємним додатком до Договору про навчання у закладі вищої освіти від 18.08.2023 № 91-МЕХ2023 (п.1 Розділу І Договору);

предметом цього договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається замовнику закладом (п.2 Розділу І Договору);

розмір плати за надання освітньої послуги за весь строк навчання у повному обсязі встановлюється в національній валюті (п.1 Розділу ІІІ Договору);

загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 54000,00 грн (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) (п.2 Розділу ІІІ Договору);

вартість освітньої послуги за кожний календарний рік та семестр окремо становить:

І семестр 2023 року 8 500,00 грн, ІІ/ІІІ семестр 2024 року 8 500,00 / 9 000,00 грн, IV / V семестр 2025 року 9000,00 / 9500,00 грн, VI семестр 2026 року 9 500,00 грн (п.3 Розділу ІІІ Договору);

замовник вносить плату щосеместрово не пізніше ніж за день до початку семестру (п.4 Розділу ІІІ Договору);

датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний відповідний спеціальний реєстраційний рахунок закладу (п.6 Розділу ІІІ Договору);

договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.1 Розділу V Договору);

зміни до договору вносяться за згодою сторін шляхом підписання додатків, які є невід`ємною частиною цього договору (п.2 Розділу V Договору).

договір припиняється (розривається), зокрема, у разі відрахування замовника (пп.6 п. 3 Розділу V Договору) (а.с.19).

Відповідно до витягу з наказу Львівського національного університету природокористування №333/к-с від 17.08.2023 на підставі рішення приймальної комісії/протокол № 35 від 17.08.2023 ОСОБА_1 зараховано студентом першого курсу ОС бакалавр, СП відділення, факультет Механіки, енергетики та інф.технологій спеціальність 145 Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика з 01.09.2023 (а.с.32).

Згідно з наказом Львівського національного університету природокористування №56/к-с від 31.01.2025 ОСОБА_1 студента ІІ курсу скороченої програми денної форми навчання відраховано за невиконання вимог навчального плану та порушення умов договору (контракту), укладеного між ЛНУП та вказаною особою, з 31.01.2025 (а.с.32).

За змістом контокорентної карточки ОСОБА_2 здійснив оплату навчання 09.09.2023 у сумі 8 500,00 грн та 20.03.2024 у сумі 8 500,00 грн. 01.08.2024 йому нараховано до сплати 9 459,00 грн та 01.01.2025 10 594,00 грн, які ним не оплачені (а.с.21, 31).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням замовником освітньої послуги ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед надавачем освітніх послуг (Львівським національним університетом природокористування, який реорганізований шляхом приєднання до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького) за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до приписів частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Також судом враховано положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 629, 632, 651, 653 ЦК України, якими врегульовано підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, поняття зобов`язання та підстави його виникнення, недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання, загальні умови виконання зобов`язання, строк (термін) виконання зобов`язання, обов`язковість договору, ціну, підстави для зміни або розірвання договору та правові наслідки зміни або розірвання договору.

Закон України «Про вищу освіту» (від 1 липня 2014 року № 1556-VII) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Так, нормами пунктів 4 та 5 частини 1 статті 46 Закону № 1556-VII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти є, зокрема, невиконання індивідуального навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання.

Відповідно до частини 6 та 7 статті 73 Закону № 1556-VII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати. Типовий договір, що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, на строк навчання, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється закладами вищої освіти в національній валюті. Заклад вищої освіти має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню у медіа, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.

Закон України «Про освіту» (5 вересня 2017 року № 2145-VIII) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Так, згідно з положеннями частини 1 статті 79 Закону № 2145-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів.

За змістом частини 6 статті 79 Закону № 2145-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Плата може вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частинами щомісяця, щосеместру, щороку. Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не більше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Інші питання оплати навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюються законодавством.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що між Львівським національним університетом природокористування та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини щодо надання платних освітніх послуг, у межах яких відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату навчання у визначених договором розмірах та строки.

Суд враховує, що відповідач був зарахований до закладу вищої освіти та відрахований лише 31.01.2025. При цьому саме по собі припинення відвідування ним занять не свідчить про припинення договірних зобов`язань та не звільняє від обов`язку оплатити навчання за попередній період.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Договору про надання платної освітньої послуги № 051-МЕХ2023 від 18.08.2023 сторони погодили вартість навчання за ІІІ семестр 2024 року в розмірі 9 000,00 грн, яку відповідач у встановлений договором строк не сплатив. Зазначену обставину відповідач визнав у судовому засіданні.

Водночас суд звертає увагу, що позивачем заявлено до стягнення 9 459,00 грн, тоді як погоджена сторонами вартість навчання за відповідний семестр становить 9 000,00 грн.

Пунктом 2 розділу V зазначеного Договору передбачено внесення змін до нього за згодою сторін шляхом підписання додатків, які є його невід`ємною частиною. Однак матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до Договору в частині збільшення вартості навчання за ІІІ семестр 2024 року.

При цьому відображення в контокорентній картці нарахування в розмірі 9 459,00 грн саме по собі не підтверджує правомірності збільшення погодженої сторонами вартості освітньої послуги.

За таких обставин суд вважає, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за надання освітніх послуг у розмірі 9 000,00 грн, тоді як вимога про стягнення решти 459,00 грн належними доказами не підтверджена.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надання освітніх послуг у розмірі 9 000,00 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 533,27 грн (9 000,00 х 100% : 9 459,00 = 95,15%; 2 662,40 : 100% х 95,15% = 2 533,27).

На підставі статей 11, 509, 525, 526, 530, 629, 632, 651, 653, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України, статей 46, 73 Закону України «Про вищу освіту» статті 79 Закону України «Про освіту» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (місцезнаходження: м. Львів, вул. Пекарська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 00492990) до ОСОБА_1 (місце поживання: АДРЕСА_1 , реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості з оплати освітніх послуг задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького заборгованість з оплати освітніх послуг у сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького судовий збір у сумі 2 533 (дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн 27 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 26 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів