Ухвала суду № 140903717, 15.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4171/26 1-кс/335/3559/202615 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024082030000007 від 08.02.2024, відносно,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ32297466), працюючого керуючим тендерним відділом ТОВ «ЕКВІПТОРГ», який має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 239 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з даним клопотанням, погодженим з прокурором, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів, що складає 66 560 грн.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України розпочате за фактом забруднення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 6

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.12.2002 здійснено державну реєстрацію ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466).

Наказом № 01 від 05.08.2020 ОСОБА_6 призначено на посаду директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466).

Статутом ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), в редакції, затвердженій рішенням єдиного учасника від 04 серпня 2020, визначено наступне:

- п. 7.1, п. 7.2 майно Товариства складають матеріальні та нематеріальні активи, а також інші цінності, власником яких є Товариство. Товариство є власником, зокрема майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність як вклад до статутного капіталу; майно, що набуте Товариством при здійсненні ним своєї господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом;

- п. 8.2 виконавчим органом Товариства є директор Товариства;

- п.10.1.1. виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора;

- п. 10.1.2. директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю Товариства;

- п. 10.2. директор має право без довіреності виконувати від імені Товариства, укладати усі види угод з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом, видавати довіреності, здійснює інші правочини;

- п. 10.7 директор має право:

- без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом;

- представляти інтереси Товариства перед третіми особами;

- видавати довіреності на виконання від імені Товариства дії, що відносяться до компетенції Директора;

- відкривати в банківських, фінансових установах та кредитних установах поточні, депозитні, валютні та інші рахунки Товариства;

- на виконання своїх повноважень видавати внутрішні нормативні акти Товариства накази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання працівниками Товариства;

- підписувати від імені Товариства з трудовим колективом або його представниками колективний договір, проект якого затверджений Загальними зборами;

- приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Товариства, укладати з ними трудові договори, застосовувати заходи заохочення та накладати стягнення, тощо.

На підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного із ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) (продавець), ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) (покупець) набуло право власності на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова (на теперішній час вул. Домаха), буд. 6.

Від імені ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), указаний договір підписано директором ОСОБА_6 .

Відомості про право власності ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) на указаний вище об`єкт нерухомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.10.2020.

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного між ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) та ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), одночасно з правом власності на придбаний об`єкт нерухомості до Покупця (ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466)) переходить право користування земельною ділянкою площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, на якій об`єкт нерухомості розташований, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Таким чином, з 23.10.2020 ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) являється користувачем земельної ділянки площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Аналогічна норма закріплена у ст. 1 Земельного кодексу України.

За змістом ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є одним з обов`язків держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані, зокрема, берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів, а також виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Статтею 40 цього ж Закону України регламентовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 56 цього ж Закону України визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

З огляду на викладене, суб`єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Частиною 1 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

У ст. 239 КК України встановлено кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Суспільна небезпечність забруднення полягає в тому, що ці дії завдають шкоди навколишньому природному середовищу в цілому та земельним ресурсам держави зокрема і, крім того, можуть негативно впливати на життя та здоров`я людей або довкілля.

Зокрема, небезпека для довкілля - це загроза настання таких наслідків як зміна біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту.

Ґрунт це один із найважливіших компонентів продовольчої безпеки та здоров`я екосистем, а також життєво важливе джерело благополуччя людей.

Ґрунт це не поновлюваний ресурс, тобто в разі втрати або деградації його неможливо відновити в термін, який можна порівняти з тривалістю людського життя.

Щороку все більше людство потерпає від забруднення ґрунтів, адже воно викликає ланцюгову реакцію: позначається на ґрунтовому біорізноманітті, знижує запаси органічної речовини ґрунту і їх фільтруючу здатність.

Забруднення ґрунтів впливає на все навколо - їжу, воду, повітря, і здоров`я всього живого на планеті залежить від здоров`я ґрунтів.

Частиною 2 ст. 293 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною.

У ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п. 2 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 № 285/2725 (далі Методика № 171) визначено, що забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами» визначено, що відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що: 1) сприяє їх подальшому відновленню; 2) є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі: не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні; 3) відповідає встановленим стандартам або нормативам шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та найкращим доступним технологіям і методам управління.

Згідно з ч. 3 ст. 13 указаного Закону, утворювачі або власники відходів, які не є суб`єктами господарювання у сфері управління відходами, зобов`язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб`єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», суб`єкти господарювання, що здійснюють будівництво або знесення будівель та інженерних споруд, зобов`язані забезпечити роздільне збирання відходів будівництва та знесення, їх облік та передачу суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для забезпечення їх оброблення.

В період з 23.10.2020 по 03.06.2024 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин здійснено знесення об`єкта нерухомого майна (об`єкта незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6 на земельній ділянці площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_6 в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, не виконав указані вище спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», внаслідок чого відбулося забруднення ґрунту на площі 1,0757 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, за категорією віднесена до земель оздоровчого призначення та має цільове призначення 06.01 - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

Так, 11.03.2026 у ході проведення огляду (за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) території, земельної ділянки площею 1,9583 га з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, де були розташовані недобудовані об`єкти, а саме недобудований спальний корпус літ.А-4, недобудований лікувальний корпус літ.Б-2, недобудована їдальня літ.В-2, недобудована трансформаторна підстанція літ.Г, недобудована насосна літ.Д, які належні ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова) буд.6 де виявлено вказані знесені будівлі в результаті чого допущено порушення ґрунту навалами будівельного сміття площею 1,0757 га та середнім об`ємом 3600 м3. Висота нагромадження будівельного сміття становить орієнтовно від 1 до 3 метрів.

У ході указаної слідчої дії спеціалістами Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) відібрано проби ґрунту на земельній ділянці площею 1,0757 га.

За результатами дослідження зразків ґрунту встановлено перевищення фонових концентрацій у ґрунтах по кальцію 160 мг/кг при фоновому 148,0 мг/кг, та хлоридів 92,3 мг/кг при фоновому 85,75 мг/кг.

Згідно із довідкою спеціалістів Запорізького регіонального центру ДУ «Держгрунтохорона», наданою листом від 25.06.2026 № 158-08/01/50, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, забруднена кальцієм та хлоридами, вміст яких значно перевищує природний фон. Встановлені факти такого забруднення земельної ділянки створюють небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в результаті забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше Чубанова), буд. 6, розмір яких склав 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/14491-ФХЕД від 31.08.2026, - розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів площею 1,0757 га, через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), б.6, становить 36 773 812, 96 гривень (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок);

- була створена небезпека для довкілля внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, яка полягає в наявності у відібраній Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пробі ґрунту забруднюючих речовин з фактичними концентраціями, що перевищують їх:

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - кальцій (водна витяжка) - в 1,08 разів;

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - хлориди (водна витяжка) - в 1,08 разів, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті та що в сукупності, в свою чергу, може призвести до змін біологічного, хімічного, фізичного складу та властивостей ґрунту.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_6 , не виконуючи спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», передбачав наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення.

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи з 05.08.2020 на посаді директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), будучи особою, зобов`язаною виконувати вимоги ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами» при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд.6, в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, передбачаючи наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, указані спеціальні правила не виконав, що призвело до забруднення земель площею 1,0757 га, які є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, речовинами, відходами та іншими матеріалами, що створило небезпеку для довкілля та заподіяло довкіллю шкоди у розмірі 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок), що є іншими тяжкими наслідками.

Як на підставу застосування запобіжного заходу вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання органу досудового розслідування, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, яким зафіксована обстановка та забруднення земельної ділянки за адресою: м.Запоріжжя, вул. Домаха (Чубанова) буд. 6, а також під час якого відібрано проби ґрунту для проведення дослідження; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ; висновком експерта № СЕ-19/108-26/14491-ФХЕД від 31.08.2026, згідно якого розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів площею 1,0757 га, через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , становить 36 773 812, 96 гривень (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок); а також була створена небезпека для довкілля внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, яка полягає в наявності у відібраній Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пробі ґрунту забруднюючих речовин з фактичними концентраціями, що перевищують їх: - фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - кальцій (водна витяжка) - в 1,08 разів; - фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - хлориди (водна витяжка) - в 1,08 разів, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті та що в сукупності, в свою чергу, може призвести до змін біологічного, хімічного, фізичного складу та властивостей ґрунту.

02.10.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 239 КК України.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, на переконання органу досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів у кримінальному провадженні.

Далі зазначили, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії.

Зазначений стандарт доказування (переконання) використовується для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

На думку слідства, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, обумовлений тим, що підозрюваний на неодноразові повістки про виклик слідчого не з`являвся, за місцем реєстрації не проживає, місце його постійного мешкання невідомо.

Крім того, протягом 2023-2026 років підозрюваний 24 рази виїздив за кордон, під час введення воєнного стану.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Однак, відповідно до п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, у тому числі, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

У ході досудового розслідування не встановлено підстав, які обмежують виїзд підозрюваного за кордон.

Ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, так як підозрюваний може шляхом фізичного та психологічного впливу, залякувати та погрожувати потерпілому, свідку, з метою змінити їх свідчення, або відмовитись від свідчень у вказаному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків просили враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вважають, що інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного наступних причин:

- особисте зобов`язання не можливо застосувати у зв`язку з тим, що воно фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України;

- особиста порука на адресу СУ ГУНП в Запорізькій області та Запорізької обласної прокуратури міста Запоріжжя не надходили письмові звернення осіб, які заслуговують на довіру, та поручаються за належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, на переконання органу досудового розслідування, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають вільне пересування підозрюваного, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.

Таким чином, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що складає 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень). Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області за реквізитами: код ЄДРПОУ -26316700, номер рахунка за стандартом UA928201720355289002015001205; у разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави; підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі; у випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали зазначене клопотання за тих обставин, які в ньому викладені. Додатково зазначили, що ризик переховування підтверджується тим, що ОСОБА_6 в статусі свідка не з`явився за виклик слідчого, зокрема через його відрядження. Має родину за кордоном, за місцем реєстрації не проживає, його фактичне місце проживання не встановлено. Злочин вчинено через бездіяльність ОСОБА_6 як директора ТОВ «Пектораль», що призвело до заподіяння тяжких наслідків. Просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу. Зазначив, що він має зареєстроване місце проживання в м. Запоріжжі. Разом з тим, через те, що ТОВ «Пектораль» на сьогодні не здійснює свою підприємницьку діяльність із-за воєнного стану, він був змушений влаштуватися на роботу в Київській області. На теперішній час, він офіційно працевлаштований в ТОВ «ЕКВІПТОРГ» на посаді директора з продажів. Зазначене Товариство відноситься до підприємств критичної інфраструктури, він надавав письмове зобов`язання щодо не розголошення виду діяльності такого підприємства, оскільки вона пов`язана з оборонною промисловістю та державними замовленнями. У зв`язку зі своєю трудовою зайнятістю він фактично проживає в м. Обухів Київської області в орендованій квартирі та має можливість виїзду за кордон у відрядження. Згідно наказу по ТОВ «ЕКВІПТОРГ» від 18.09.2026 він перебував у відрядженні в Закарпатській області. Під час цього відрядження йому 02.10.2026 йому було пред`явлено підозру за ч. 2 ст. 239 КК України та надано виклик до слідчого. Разом з тим, він не мав об`єктивної можливості з`явитися до слідчого в зазначений час, оскільки його відрядження закінчувалося лише 12.10.2026. Після повернення до м. Києва він відразу прибув до м. Запоріжжя задля участі в судовому засіданні та зустрічі зі слідчим. Тому, будь-якого умисного ухилення від явки до слідчого у нього не було. Про причини його не прибуття слідчий був повідомлений ще 02.10.2026. Також, він не заперечує того, що його сім`я перебуває за кордоном. Кількість випадків перетину кордону України під час воєнного стану обумовлено його професійною зайнятістю. Намірів виїзду за кордон на постійне місце проживання й нього немає, зокрема це пов`язано з тим, що він має постійне місце роботи саме в Україні. Він має доходи тільки від трудової діяльності в цій державі. Свідків у даному кримінальному провадженні він не знає, їх місце знаходження йому не відомо, будь-якого впливу на останніх чинити він не може.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що він не погоджується з клопотанням органу досудового розслідування. Вказав на те, що обґрунтованість підозри не доведена, матеріали кримінального провадження, на його думку, не містять навіть підтвердження події злочину. Ризики, які зазначені у клопотанні є надуманими та недоведеними.

З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізький області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України розпочате за фактом забруднення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

02.10.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру, за ч. 2 ст. 239 КК України, а саме забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та спричинило інші тяжкі наслідки.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення, в повному обсязі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, яким зафіксована обстановка та забруднення земельної ділянки за адресою: м.Запоріжжя, вул. Домаха, Чубанова б. 6, а також під час якого відібрано проби ґрунту для проведення дослідження; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ; висновком експерта № СЕ-19/108-26/14491-ФХЕД від 31.08.2026, згідно якого розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів площею 1,0757 га, через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , становить 36 773 812, 96 гривень (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок); а також була створена небезпека для довкілля внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, яка полягає в наявності у відібраній Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пробі ґрунту забруднюючих речовин з фактичними концентраціями, що перевищують їх: - фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - кальцій (водна витяжка) - в 1,08 разів; - фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - хлориди (водна витяжка) - в 1,08 разів, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті та що в сукупності, в свою чергу, може призвести до змін біологічного, хімічного, фізичного складу та властивостей ґрунту.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає наступне

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

Аналізуючи положення практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.

Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчим суддею в ході розгляду відповідного клопотання слідчого, прокурора, у т. ч. під час обрання запобіжного заходу чи його продовження.

Доказування обґрунтованості підозри вважається досягнутою, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідно особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може ґрунтуватись на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні. Обґрунтованість підозри не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду.

Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі, зазначення часу і місця його вчинення, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Відповідно, і вимога щодо достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого, прокурора повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи ще неповною, призводить тим не менше до обґрунтованого висновку про причетність особи до інкримінованого їй злочину та виключає протилежний висновок на даний момент розслідування.

Не вдаючись до оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості, а також доведеності поза розумним сумнівом вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється слідчим суддею виключно з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, а також стверджувати, що підозра є настільки обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Визначаючи стандарт «достатня підстава», що застосовується при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 зазначила, що стандарт доказування «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження) (справа № 11 - 132сап21).

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Тому, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала. За таких обставин посилання сторони захисту на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри не заслуговують на увагу.

Щодо наявності ризиків

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий послався на існування ризиків того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у вказаному кримінальному провадженні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв`язку з чим невідворотність покарання може спонукати до ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Водночас у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Не залишається поза увагою слідчого судді роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 є військовозобов`язаним, обмежень, зокрема щодо перетину державного кордону немає. Натомість, навпаки останній має родину за кордоном, за своєю професійною зайнятістю має можливість офіційних відряджень за кордон.

При цьому слідчим суддею не було встановлено умисної неявки підозрюваного до слідчого на його виклик, оскільки така неявка була обумовлена об`єктивними обставинами, а саме відрядженням ОСОБА_6 , про що слідчому було заздалегідь було відомо.

Отже, враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування є реальним.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваному свідки не відомі, будь-якого зв`язку з ними він не має. Наразі свідками виступають особи, які не знаходяться в будь-якому підпорядкуванні у підозрюваного, його родичами чи близькими особами не являються.

Згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, ризики не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях; прокурор зобов`язаний довести їх наявність матеріалами провадження (наприклад, спробами дзвінків, погрозами, використанням службового становища чи зв`язків).

Окрім того, слідчий суддя вважає, що не доведено існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 , може прямо чи опосередковано впливати на експертів та спеціалістів для надання ними неправдивих висновків, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. Зокрема сторона обвинувачення вже провела ряд досліджень, які і лягли в основу підозри.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим й доведеним зазначений в клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та доходе висновку про нівелювання такого ризику як вплив на свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та дитини на утриманні; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

За таких обставин слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_6 є особою працездатного віку, займається підприємницькою діяльністю, має професійну зайнятість в Україні, яка зокрема пов`язана з виконанням замовлень Міноборони, що також передбачає необхідність міжнародних відряджень, що слугує на благо держави у воєнний час, має міцні соціальні зв`язки, одружений, утримує малолітню дитину, не є особою з інвалідністю, не потребує медичного супроводу, має зареєстроване і фактичне місце проживання та задовільний матеріальний стан, раніше не судимий.

Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 нетяжкого злочину, а також наявність одного ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також зважуючи на положення ч. 8 ст. 194 КПК України, то останнє свідчить про можливість запобіганню цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава.

Конституційний Суд України у рішенні № 7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року у справі за конституційними скаргами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, акцентував, що згідно з приписами частини першої статті 17 Конституції України в умовах воєнного стану захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної, інформаційної безпеки є не лише найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу, а й невіддільною умовою збереження української державності як такої. Лише в законах України визначають, зокрема, діяння, які є злочинами, та відповідальність за них (пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України).

Конституційний Суд України вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Конституційний Суд України, перевіривши частину шосту статті 176 Кодексу на відповідність вимозі домірності, звертає увагу, що під час обмеження права на свободу та особисту недоторканність потрібними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а лише ті, які здатні досягти правомірної мети на якісному рівні.

Відповідно до приписів частини 1 статті 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України), прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю ( п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України).

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

За таких обставин, які встановлені під час судового розгляду, за наявності ризику визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 115, 179, 184, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024082030000007 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком до 15 грудня 2026 року включно, а саме:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду у призначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні з приводу обставин вказаного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , положення ч. 2 ст. 179 КПК України, у відповідності до якої, у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати підозрюваному та прокурору після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено та проголошено 15.10.2026 року о 17.15 год.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 20.10.2026 о 15.10 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1