Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 26.10.2026
Справа № 334/9616/25
Провадження № 2/334/713/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
при секретарі Денисенко М.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21746,74 грн., з яких: 5 752,46 грн заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 15 994,28 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений Договір № 2693254 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов Договору Відповідачу було надано кредит у розмірі 6 000,00 грн зі строком повернення 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99% на день та можливістю застосування зниженої ставки 1% на день. Відповідач підписала Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів та сплати процентів належним чином не виконувала.
19 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 19072023, відповідно до умов якого та Реєстру боржників право вимоги за Договором № 2693254 від 15.12.2021 було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» у загальному розмірі 21 746,74 грн.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути в судовому порядку з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою судді від 25.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, встановлені сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ясир Дар`я Ігорівна до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Протягом розгляду справи від представника Відповідача надходили такі процесуальні клопотання: 29.01.2026 Клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.01.2026, у зв`язку з укладенням договору про надання правничої допомоги 27.01.2026 та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. (Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено). 20.04.2026 Клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 20.04.2026, з мотивів пізнього отримання повістки через систему «Електронний суд» (19.04.2026), а також відсутності відомостей про результати розгляду заяви Відповідача про обов`язкову реструктуризацію заборгованості. (Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 20.05.2026). 20.05.2026 Клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 20.05.2026, з мотивів неможливості безпосередньої участі та участі у режимі відеоконференції (перебування з родиною за межами Запорізької області та відсутність стабільного інтернет-зв`язку), а також через відсутність інформації щодо стану розгляду заяви про реструктуризацію заборгованості.
Забезпечуючи сторонам рівні права на захист та змагальність процесу (ст. 12, 13 ЦПК України), суд багаторазово задовольняв процесуальні клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судові засідання послідовно призначалися на: 29.01.2026, 25.02.2026,20.04.2026, 20.05.2026, 08.06.2026, 30.07.2026, 03.09.2026 та 13.10.2026, 26.10.2026.
За цей тривалий час сторона Відповідача мала вичерпну можливість реалізувати свої процесуальні права: надати суду відзив на позовну заяву, контррозрахунок заборгованості, докази часткового або повного погашення боргу, або ж надати підтвердження досягнення згоди з Позивачем щодо реструктуризації заборгованості чи укладення мирової угоди.
Проте за час перебування справи у провадженні суду з листопада по жовтень 2026 року Відповідачем та її представником жодного відзиву по суті позовних вимог подано не було, як і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення реструктуризації заборгованості чи зупинення виконання зобов`язання.
Суд підкреслює, що саме по собі факт направлення боржником заяви про реструктуризацію заборгованості поза межами судового процесу за відсутності підписаної сторонами угоди про таку реструктуризацію чи відповідної ухвали суду про зупинення провадження не є законною підставою для безстрокового відкладення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неперебування учасника справи в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті, якщо його було належним чином повідомлено. Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання 26.10.2026 Відповідачка та її представник знову не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 210 ЦПК України), враховуючи, що суд чекав на подання заперечень та результатів врегулювання спору майже рік, подальше відкладення засідання порушуватиме права Позивача на судовий захист. З огляду на це суд вважає за необхідне вирішити справу по суті на підставі наявних у матеріалах справи доказів у судовому засіданні 26.10.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтями 525 527 ЦК України передбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст.ст.615,625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судом встановлено, що 15 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2693254.
У відповідності до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Договір укладено в електронній формі через ІТС Товариства та підписано Відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора (коду), надісланого на її мобільний номер телефону.
На виконання умов Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахувало суму кредиту в розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , надану Відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.
19 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19072023, згідно з яким до Позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором № 2693254 від 15.12.2021 стосовно боржника ОСОБА_1 .
Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 19.07.2023, розмір відступленої грошової вимоги становить 21 746,74 грн, з яких: 5 752,46 грн заборгованість за основною сумою боргу; 15 994,28 грн заборгованість за процентами.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N 675-VIII від 03.09.2015 року.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, згідно розрахунків заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 2693254 в сумі 21746,74 грн.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц).
Відповідач не виконав свого обов`язку передбаченого кредитними договорами щодо погашення заборгованості та не спростував вказані розрахунки заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредитів відповідачкою надано не було.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачкою, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 3 328,00 грн., що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12,76-83,89,141,158,247,263-265,280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 21746,74 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів судові витрати в сумі 3 328,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя: Добрєв М. В.
Судове рішення № 140903689, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/9616/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: