Ухвала суду № 140903678, 21.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.10.2026

Справа № 2-3631/10

Провадження № 4-с/334/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Цілінко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в порядку судового контролю за виконанням судових рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» звернулася адвокат Комарова А. О. в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування вимог представник скаржника зазначила, що при намірі відчужити належне їй нерухоме майно (1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 виявила наявність діючого запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 10364950 від 14.10.2010 про арешт усього нерухомого майна. Обтяження було зареєстроване на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Соболєвої Є.С. від 29.09.2010 при відкритті виконавчого провадження № 21891840 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3631/10, виданого 23.06.2010 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення боргу на користь ПАТ «Універсал Банк».

Постановою державного виконавця від 19.12.2010 зазначений виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час). Повторно виконавчий документ до виконання пред`явлений не був, строки його пред`явлення спливли. Більше того, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2016 у справі № 2-3631/10 ПАТ «Універсал Банк» було відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа та встановлено факт повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором і відсутності будь-якої заборгованості перед банком.

11.08.2026 скаржник звернулася до Дніпровського ВДВС із заявою про зняття арешту. Листом від 14.08.2026 № 69401/29.22-36 у задоволенні заяви було відмовлено через знищення матеріалів провадження за спливом терміну зберігання архіву та відсутність у державного виконавця підстав для зняття арешту за ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на неправомірне та безстрокове обмеження права власності за відсутності відкритого виконавчого провадження та самого боргу, скаржник просить суд: Поновити строк на звернення зі скаргою до суду; Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі щодо не зняття арешту з майна та невнесення відомостей про припинення обтяження; Зобов`язати орган ДВС зняти арешт із нерухомого майна скаржника, накладений у ВП № 21891840 постановою від 29.09.2010, та внести до відповідного реєстру запис про припинення обтяження № 10364950.

Від Дніпровського ВДВС надійшов відзив, у якому суб`єкт оскарження просить відмовити у задоволенні скарги. Вказує, що виконавець діяв виключно в межах чинного законодавства, виконавче провадження № 21891840 знищено за спливом 3-річного строку зберігання, перелік підстав для зняття арешту виконавцем за ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є вичерпним, а тому зняти арешт виконавець за власною ініціативою не має права. Також орган ДВС зазначив, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуті не були.

Судом досліджено надані письмові матеріали та встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2010 у справі № 2-3631/10 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором. 23.06.2010 судом видано виконавчий лист.

29.09.2010 державним виконавцем Ленінського ВДВС Соболєвою Є.С. відкрито виконавче провадження № 21891840.

14.10.2010 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис за № 10364950 про обтяження: арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 21891840 від 29.09.2010.

19.12.2010 постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 12.02.2014 виконавче провадження виведено зі складу зведеного та остаточно завершено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2016 у справі № 2-3631/10, яка набрала законної сили, у задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено. Судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 повністю виконала умови пропозиції банку про врегулювання заборгованості від 31.05.2010, сплативши 33 562,55 грн, у зв`язку з чим не має перед банком жодної заборгованості за кредитним договором № BL5988 від 23.06.2008. Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

За інформацією з АСВП та відповідей Дніпровського ВДВС від 04.08.2026 та 14.08.2026, повторно вказаний виконавчий документ на виконання не надходив, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 в органах ДВС не перебуває, а матеріали архівного виконавчого провадження № 21891840 знищені.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Суд погоджується з доводами представника скаржника про те, що первинна скарга була подана 20.08.2026 (у межах строку після отримання остаточної відмови органу ДВС від 14.08.2026). Після повернення скарги ухвалою суду від 24.08.2026 виключно з формальних підстав скаржник, усунувши недоліки та з огляду на об`єктивні обставини перебування представника поза межами міста, повторно звернулася до суду 28.08.2026. Крім того, триваюче неправомірне обмеження права власності позбавляє підстав для застосування наслідків пропуску строку через надмірний процесуальний формалізм. Суд вважає причини пропуску строку поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.

Статтею 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено непорушність права власності. Право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним і забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та фундаментальними правами особи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, спрямованою на примусове виконання рішень.

Арешт майна боржника за своєю правовою суттю є виключно забезпечувальним заходом, покликаним гарантувати реальне виконання конкретного рішення суду в межах відкритого провадження. Він має суто похідний характер від основного зобов`язання і не може існувати безстроково або автономно від самого процесу виконання.

Враховуючи, що виконавчий лист № 2-3631/10 було повернуто стягувачу ще у 2010 році, строки його повторного пред`явлення спливли понад десять років тому, у видачі дубліката виконавчого листа судом відмовлено, а заборгованість перед стягувачем ОСОБА_1 повністю погашена, будь-які правові підстави для збереження арешту на майно відпали.

Вказані висновки повністю узгоджуються зі сталою правовою позицією Верховного Суду. Так, у постанові ВС від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11 зазначено, що незняття державним виконавцем арешту з майна боржника, накладеного для забезпечення виконання рішення, добровольно виконаного боржником поза межами виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу, є протиправною бездіяльністю органу виконавчої служби. Та у постановах ВС від 30.04.2025 у справі № 753/12589/23 та від 03.06.2026 у справі № 932/5808/25 констатовано, що тривале збереження арешту майна за відсутності відкритих проваджень та реальної можливості стягнення є невиправданим і непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Посилання органу ДВС у відзиві на те, що виконавчий збір і витрати не були стягнуті, суд відхиляє. При поверненні виконавчого документа стягувачу без фактичного виконання рішення заходи примусового стягнення припиняються, а арешт не може слугувати самостійним інструментом для гіпотетичного стягнення виконавчого збору за відсутності самого факту примусового виконання та відкритого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує цивільного чи державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Оскільки подальше збереження заборони за відсутності діючого виконавчого провадження та боргу порушує абсолютне право власності скаржника, а орган ДВС безпідставно ухилився від скасування обтяження, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст. 82, 258261, 353355, 447451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 29.09.2010 у виконавчому провадженні № 21891840.

Зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35036926) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та внести до відповідного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно / Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження за реєстраційним номером 10364950 від 14.10.2010.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.