Рішення № 140903467, 23.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1615/26

Номер провадження 2/305/667/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 19.03.2026 надійшов у електронній формі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 21.04.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2249406, відповідно до якого товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн, який вона мала повернути у встановлений договором час, проте не зробила цього, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Далі, 26.11.2025 було укладено договір № 26-11/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2249406.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена та становить 50 970 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту 10 000 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21 870 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 14 100 гривень, заборгованість за пенею та /або штрафами 5 000 гривень, заборгованість за комісіями - 0.00 грн, інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45 970 (за вирахуванням пені), а також судові витрати в загальному розмірі 18 662,40 грн, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 гривень.

Ухвалою від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.08.2026, у зв`язку витребуванням доказів та неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 03.09.2026, яке у подальшому за клопотанням представника позивача було відкладено на 15.10.2026, коли суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголошення якого призначив на 23.10.2026.

18.06.2026 відповідачка засобами поштового зв`язку надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, а також 19.06.2026 ідентичний за змістом, ще один відзив.

Обидва відзиви обгрунтовуються наступним.

1. Відсутність належних доказів видачі кредиту та виплати коштів

Непідтвердження первинними документами: Розрахунок заборгованості чи довідка, надані позивачем, не є первинними бухгалтерськими документами. Факт видачі кредиту має підтверджуватися платіжними дорученнями, меморіальними ордерами чи касовими чеками.

Непідтвердження факту перерахування: У матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували факт перерахування коштів або їх видачу відповідачу через касу чи з кредитного рахунку.

2. Непроведення ідентифікації та верифікації позичальника

Порушення законодавства про фінмоніторинг: Позивач (кредитодавець) не провів належної ідентифікації та верифікації особи перед укладенням договору.

Недоведеність укладення угоди саме відповідачем: Не надано належних доказів того, що номер телефону чи одноразові ідентифікатори (SMS-коди), використані для укладення договору, належать саме відповідачу. Відтак, факт укладення кредитного договору відповідачем є недоведеним.

3. Безпідставність нарахування відсотків та комісій. Незаконність відсотків поза межами строку кредитування: Нарахування відсотків «за користування кредитом» після закінчення строку дії договору або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення є неправомірним.

Неспівмірність та надмірний тягар: Нараховані відсотки (за ставкою близько 1% на день або понад 300-360% річних) є неспівмірними із тілом кредиту та створюють надмірний фінансовий тягар для споживача.

Нікчемність комісій за надання кредиту: Умови про сплату комісії за надання кредиту без визначення конкретного переліку, змісту та обсягу додаткових або супутніх послуг є несправедливими, нікчемними та не підлягають задоволенню.

4. Необґрунтованість витрат на правничу допомогу

Відсутність доказів оплати: У матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи (платіжні доручення, квитанції) про фактичну сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Неспівмірність витрат: Заявлена позивачем сума витрат на адвоката є недоведеною, необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Підсумовуючи, просила у задоволенні позову відмовити.

23.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де він зазначив наступне.

Відповідач не заперечує, що відомості, вказані в ЗаявціАнкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, тощо. Крім того, Ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. Отже, Кредитодавець на своєму сайті пропонує надати кредит, зазначаючи можливі умови кредитування, а потенційний Позичальник, у свою чергу, реєструється на сайті та здійснює дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті з обранням бажаних умов: суми кредиту, строк тощо, після чого в особистому кабінеті отримує проект Кредитного договору з додатками та іншою інформацію щодо нього. Зазначений проект є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою).

Позичальник після ознайомлення з усією розміщеною в особистому кабінеті інформацією погоджується з умовами та обирає підписати Кредитний договір, що є прийняттям пропозиції (акцептом), у зв`язку з чим на зазначений Позичальником номер мобільного телефону надсилається SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який останній в подальшому вводить у відповідне поле на сайті Кредитодавця. Момент введення одноразового ідентифікатора Позичальником є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також моментом ідентифікації особи Позичальника та підписанням договору його сторонами.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлень, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладеним.

Враховуючи, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «ПЕЙТЕК» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом платіжної організації ТОВ «ПЕЙТЕК» підтверджено перерахування коштів у розмірі 10 000 грн, Дата і час виконання - 2025-04-21 10:44:21, маска картки НОМЕР_2, Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_2 Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником.

Твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів не заслуговують на увагу, адже вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитні договори в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Разом з тим, для спростування заперечень Відповідача та отримання підтвердження щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивачем разом з відповіддю на відзив буде заявлено клопотання про витребування доказів.

Відсотки за користування кредитними коштами були нараховані відповідно до умов договору, з якими позичальник ознайомився перед укладанням договору. Тому, Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2249406 від 21.04.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 970 грн, проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 45 970 грн.

Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків.

Доводи відповідача є нічим іншим як непогодженням з позовними вимогами, без належного правового обґрунтування, з урахуванням визначеності правомірності правочину.

До підписання договору позичальнику було надано всі для ознайомлення з умовами договору, в тому числі розміщена інформація на сайті товариства, Крім того, зважаючи на вільний порядок укладення договору, позичальник мав необмежений час для вибору строку та суми позики, а також для ознайомлення з умовами, які він сам обрав та прийняття зваженого рішення. Позичальник засвідчив факт належного ознайомлення з умовами Договору, в тому числі підписавши Договір, в якому визначені розмір та порядок нарахування відсотків.

Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. При цьому, сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями.

Підсумовуючи просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотань не подав, у позовній заяві наявне клопотання про розгляд справи за відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, натомість через канцелярію суду подала заяву, у якій позовні вимоги не визнала, просила врахувати позицію, викладену у відзиві, та повністю відмовити у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 21.04.2025 о 10:42 год між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі кредит" та ОСОБА_1 укладено Договір за № 2249406, який підписано позичальником одноразовим електронним підписом електронним ідентифікатором Н721, що було введено у відповідне вікно 21.04.2025 о 10:42:33 год.

Вказаним договором сторони погодили наступні умови кредитування та їх пункти.

1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. 1.3. Строк кредиту - 360 дні (в) (день).

1.4. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору.

1.4.1. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Споживача, може направити Споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо Споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, Споживачу в Особистому кабінеті стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Споживачу є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Споживача.

1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

1.6. Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 36 000 грн / 10 000 грн ) / 360 дн ? 100 % = 1 % в день.

1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36 000 грн.

1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних. 1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46 000 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Зарахування грошових коштів підтверджується довідкою № 20251127-443 від 27.11.2025. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 10000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 0dfc28ee-9f38-467a-864b-a540b76ae594. Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 9c536cc13f01512a8d280f2f91ff7ee5 Session ID - 031282827609 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Код авторизації - 010118 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-04-21 10:44:18 Дата і час прийняття в роботу - 2025-04-21 10:44:20 Дата і час виконання - 2025-04-21 10:44:21 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_2.

Належність карткового рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується відповіддю на запит від 21.09.2026 № БТ/Е-41363.

21.04.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 , було зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн.

Ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки: № НОМЕР_2 :

Прізвище, ім`я, по батькові: ОСОБА_1 ;

Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

Серія та номер паспорта: ID карта НОМЕР_4 ;

Адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо): НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 21.04.2025 року по 26.04.2025 року - НОМЕР_5 .

Номер телефону НОМЕР_6 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з матеріалами справи, а саме розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не виконувала умови кредитного договору, що виразилось у частковій несплаті платежів, тобто усвідомлючи існування договору, не виконувала свої зобов`язання за ним, внаслідок чого виникла заборгованість.

26.11.2025 було укладено договір факторингу № 26-11/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2249406.

Оскільки строк договору не закінчився, фактор продовжив нараховувати відсотки за користування договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена та становить 50 970 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту 10 000 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21 870 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 14 100 гривень, заборгованість за пенею та /або штрафами 5 000 гривень, заборгованість за комісіями - 0.00 грн, інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Разом з тим, позивачем у позові висловлено позицію, щодо зменшення розміру заборгованості на суму штрафів - 5 000 грн, а тому загальна сума позовних вимог становить 45 970 грн.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином було доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність номера телефону відповідачки в дійсних анкетних даних, не доводить фак не отримання нею відповідного повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Окрім того факт належності вказаного номеру телефона ( НОМЕР_7 ) підтверджується і самою відповідачкою, оскільки вона його вказує у своїх процесуальних документах, що подавалися до суду, як засіб зв`язку.

Таким чином, відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надала.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого встановлено наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене, положеннями ст.137 ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3)розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 по справі № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України №23рп/2009 від 30.09.2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 16 000 грн є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги надання усної консультації замовнику у справі, що склало в сукупності 2 години та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, що склало у сукупності 2 години зводяться до єдиної дії - формування правової позиції позивача у цивільній справі.

Судом також береться до уваги, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась під час розгляду справи, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої заперечення, ціну позову тощо.

У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Послуги у виді участі в судових засіданнях адвокат фактично не надавав, так як судові засідання у справі не проводились, а представником було подано клопотання про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 6 000 грн, що відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом.

Керуючись статтями 141, 265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 2249406 від у розмірі 45 970 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати в загальному розмірі 8 662 (вісім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 622,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК