Рішення № 140903355, 23.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2030/26

провадження № 2/136/998/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( далі - відповідач), в якому просив:

- стягнути заборгованість за договором позики № 72974695 від 17.11.2022 у розмірі 12 600,00 грн (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок), яка складається з: 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) основної суми боргу та 9 100,00 грн (дев`ять тисяч сто гривень 00 копійок) процентів за користування Позикою. та понесені витрати на сплату судового збору та понесених витрат на правову допомог і витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

17.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі Первісний кредитор) та Відповідачем

було укладено договір позики № 72974695 (далі Договір) на умовах повернення позики наприкінці визначеного Договором строку. Волевиявлення Відповідача на укладення Договору на суму 3 500,00 грн підтверджено використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором TdS0Gerxkk. На виконання Договору Первісний кредитор надав Відповідачу Позику в розмірі 3 500,00 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . Загальна сума заборгованості за договором позики № 72974695 становить 12 600,00 грн (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок), з яких: 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) основна сума боргу, тобто неповернута сума Позики; 9 100,00 грн (дев`ять тисяч сто гривень 00 копійок) проценти за користування Позикою, нараховані відповідно до умов Договору. Перша ланка правонаступництва: Первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та Витягу з Реєстру прав вимог № 11/04/23 від 11 квітня 2023 року. У реєстрі право вимоги за договором позики № 72974695 індивідуалізовано під порядковим номером 1879 із зазначенням даних Відповідача та складових заборгованості. Згідно з пунктом 2.1.3 договору факторингу № 033-030423 право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог. Установлений пунктом 4.2 цього договору строк оплати визначає порядок взаєморозрахунків між його сторонами та не встановлює оплату як відкладальну умову переходу права вимоги. Платіжна інструкція підтверджує фактичне виконання грошового зобов`язання за договором факторингу. Друга ланка правонаступництва: ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 та Реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо Відповідача зазначено під порядковим номером 1134. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт оформлення передачі документації засвідчено Актом приймання-передачі Документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026.

Ухвалою суду від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору № 72974695, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням відповідачем електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у позивача виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - повернення кредитних коштів.

Згідно зі 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що 17.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Відповідачем було укладено договір позики № 72974695 на умовах повернення

позики наприкінці визначеного Договором строку, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 14 днів, із (фіксованою) процентною ставкою (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) у розмірі 2,5 %, Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) у розмірі 2,7%,

Відповідач електронним підписом підписав вказаний договір та додатки до нього одноразовим ідентифікатором TdS0Gerxkk.

Видача кредитних коштів за договором позики підтверджується даними копій платіжних інструкцій ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» КД-000171230/ТНПП від 18.06.2026 р. з якого встановлено, що 17.11.2022 року на банківську картку НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти 3500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №72974695 від 17.11.2022 року наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 17.11.2022 року по 11.04.2023 року загальна заборгованість відповідача становить 12600 грн.

Перша ланка правонаступництва: Первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та Витягу з Реєстру прав вимог № 11/04/23 від 11 квітня 2023 року.

Друга ланка правонаступництва: ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від

27.04.2026 та Реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо Відповідача зазначено під порядковим номером 1134.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» за договором позики, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Доказами у справі встановлено, що 02.02.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокат Богомолов В.В. уклали договір про надання правової допомоги №ДО-20260202/001.

Предметом договору визначено, що Клієнт доручає, а Адвокат, керуючись положеннями Закону України «Про адвокатську діяльність», Цивільного кодексу України та іншими актами чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання здійснювати на користь Клієнта професійну правничу допомогу, у тому числі представництво інтересів клієнта у судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами.

З Витягу з Акту про надання правової допомоги №460 від 01.08.2026 вбачається, що було надано послуги загальною вартістю7000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, підготовку позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача 381,74 грн. судових витрат пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, на підтвердження яких надав додаток №1 до Договору №ДТ-СК-30102026 від 31.07.2026 року, вимога позивача щодо стягнення таких витрат є обґрунтованою, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пов`язані з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором №72974695 від 17.11.2022 у розмірі 12600 (дванадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні). грн. 40 коп. та понесених витрат на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. і витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381 (триста вісімдесят одна гривня) грн. 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект»» (офіс 321, проспект Соборності, 30-А, м.Київ, 02154);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО