Ухвала суду № 140903344, 20.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1862/23

провадження № 2/136/410/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку,

за участі представника позивача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Представник відповідача адвокат Якименко О.О. через систему Електронний суд подав заяву про зміну предмета позову, просив доповнити зустрічні позовні вимоги наступними: поділити гараж, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 114 кв.м., виділивши у власність ОСОБА_2 - 1/2 частку, та у власність ОСОБА_1 1/2 частку, а також зупинити провадження у даній справі №136/1862/23 до вирішення іншої справи №136/1898/26, яка розглядається Липовецьким районним судом Вінницької області.

Заява мотивована тим, що у провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває дана цивільна справа, у якій предметом спору є поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, після прийняття заяви про зміну предмету позову у даній справі від 03.08.2026, ОСОБА_2 та її представнику стало відомо, що на розгляді Липовецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 136/1008/25, у якій вирішується спір щодо присадибної земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , та у якій голова Фермерського господарства «Скала» Буряк І. стверджувала про належність гаража, загальною площею 114 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2017 р. № 90617729». Також було встановлено, що 09.06.2017 року за № 1752 селищним головою В.В. Завальнюк та секретарем селищної ради В.Л. Довгаленко було видано довідку про належність гаража за адресою АДРЕСА_3 , Фермерському господарству „Скала. 21.06.2017 року приватне підприємство «Практик Буд» видало Фермерському господарству «Скала» технічний паспорт на гараж, куди внесли неправдиві відомості - експлікація до плану гаражу: Поверх 1: приміщення № 1 гараж: площа 58,5 кв.м (основна площа 58,5 кв.м). Поверх 2: приміщення № 2 хол: площа 15,7 кв.м (допоміжна площа 15,7 кв.м). Приміщення № 3 кабінет: площа 8,2 кв.м (основна площа 8,2 кв.м).Приміщення № 4 кабінет: площа 17,8 кв.м (основна площа 17,8 кв.м). Приміщення № 5 кухня: площа 13,8 кв.м (допоміжна площа 13,8 кв.м). Разом по гаражу: загальна площа приміщень: 114,0 кв.м; корисна площа: 114,0 кв.м; основна площа: 84,5 кв.м; допоміжна площа: 29,5 кв.м - рік побудови 1991.

Представник відповідача вказує у заяві, що державний реєстратор без належної перевірки документів та відповідності їх закону, незаконно зареєстрував право власності на гараж за Фермерським господарством «Скала», тоді як з 2001 року по 2015 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі під час якого відповідно до договору купівлі-продажу від 14 червня 2012 року, укладеного між Фермерським господарством "Скала" та ОСОБА_1 , у спільну сумісну власність було придбано житловий будинок, загальною площею 391,0 кв.м. житловою площею 55,6 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 , за АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 . Водночас на присадибній земельній ділянці збудовано в 2013-2014 роках гараж біля будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 114 кв.м.

Таким чином голова Фермерського господарства «Скала» незаконно привласнила гараж АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стало підставою звернення ОСОБА_2 з позовом до Липовецького районного суду про визнання недійсною довідки виконавчого комітету Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області за № 1752 від 09.06.2017 року та скасування рішення державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгенія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 35877286 від 27.06.2017 року) за Фермерським господарством «Скала» права власності на гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Липовецького районного суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі № 136/1898/26, однак гараж не є предметом поділу спільного сумісного майна, а тому виникла необхідність у доповненні предмету зустрічного позову та зупинення провадження у даній справі.

Зазначену заяву представник відповідача адвокат Якименко О.О. просив розглянути у їх із відповідачем відсутність.

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету та повернути її заявникові, надавши письмові заперечення проти заяви, відповідно до яких свою позицію аргументувала тим, що предметом позову у даній справі є поділ будинку в натурі, тобто припинення права спільної часткової власності та утворення двох окремих об`єктів нерухомого майна. Позивач за зустрічним позовом просить прийняти вимогу про поділ гаража, який є у власності ФГ «Скала», та ніколи не був у власності позивача та відповідача. При цьому ОСОБА_4 зазначає про нові обставини, про які не заявлялось до 16.10.2026 р., саме будівництво гаража в 2013-2014 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Разом з цим у справі № 136/1862/23 предметом позову не є поділ майна подружжя, оскільки воно поділено судовим рішеннями у справі № 136/1867/15-ц, в тому числі житловий будинок загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортний засіб Volkswagen Touareg 2013 року випуску. Отож вимоги про поділ гаража, площею 114 кв.м., належний на праві власності ФГ «Скала», з посиланням на факт будівництва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 його у 2013-2014 р.р., є по суті новим позовом та не може бути прийнятий, як зміна предмету шляхом доповнення позову згідно ст. 49 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача письмові заперечення підтримала, просила прийняти їх до уваги при вирішенні питання про прийняття заяви про зміну предмета позову, зазначила що відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі.

Підстав для відкладення розгляду справи визначених ст.223 ЦПК України не було встановлено, тому суд вирішує ініційовану заяву стороною відповідача в даному судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.

Отож саме особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту заяви про зміну предмета позову, викладеної представником відповідача слідує, що він на вирішення суду ставить вимоги про поділ ще одного об`єкта нерухомості у вигляді гаража, загальною площею 114 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2017 р. № 90617729» належить - ФГ «Скала», питання щодо законності набуття ФГ «Скала» є предметом спору у цивільній справі № 136/1898/26, у якій відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 .

Отож майно не є а ні спільною, а ні частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а вказані обставини потребують доказування.

Разом з цим, предметом позову у даній справі є поділ об`єкта нерухомого майна у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , який за судовими рішенням визнаний об`єктом спільної сумісної власності подружжя та проведено його поділ у рівних частках, є спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно предметом спору є право користування частками та поділ цього майна в натурі, унаслідок чого воно розподіляється між співвласниками, а спільна часткова власність припиняється.

Отже, дослідивши редакцію первісного зустрічного позовів, наступних заяв щодо зміни предмету позову, що подавалась стороною відповідача, суд вважає, що стороною змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог; визначено нові правові підстави позовних вимог, що підлягають з`ясуванню в ході розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16.

Отже подана заява представником відповідача суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та її прийняття не допускається.

За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду такої заяви та необхідність її повернення, що не позбавляє сторону для пред`явлення до суду такого позову як самостійного у загальному порядку.

З мотивів наведених вище відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви представника відповідача Якименко О.О. про зміну предмета позову від 16.10.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку, та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Шпортун