Постанова № 140903238, 22.10.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4205/26

Провадження № 3/610/1392/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова Валентина Миколаївна, за участю секретаря Кучеренко Ю.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , працює ПП «Пекарня» кондитером, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2026 року о 19.00 годині в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області по пров. Весняному, б. 4, ОСОБА_1 передала право керування транспортним засобом Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9 «г» Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення погодилася та провину свою визнала.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або у режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.

Таким чином, для настання відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за передачу керування особі, що перебуває у стані сп`яніння, необхідною є наявність таких обставин: 1) особа, якій передано керування автомобілем, перебуває у стані сп`яніння, і це є явним, очевидним; 2) власнику автомобіля достовірно відомо, що він передає керування особі, яка перебуває у стані сп`яніння, однак незважаючи на цю обставину, відбувається передача керування транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме передача керування транспортним засобом особі, яка знаходиться у стані алкогольного сп`яніння повинна складатись з того, що особа яка передає керування транспортним засобом повинна знати, що передає керування особі, яка знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 913718 від 06.09.2026, 06 вересня 2026 року о 19.00 годині в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області по пров. Весняному, б. 4, ОСОБА_1 передала право керування транспортним засобом Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9 «г» Правил дорожнього руху України. Свідки та потерпілі до складання протоколу не залучалися. Як технічний засіб відеозапису зазначено № 1113031965/73, 1113031965/29. До протоколу долучено рапорт поліцейського та відеозапис із відеореєстратора.

Вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 № 100, що був досліджений судом. З дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в присутності патрульних визнала факт передачі керування транспортного засобу ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується окрім даних, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 визнала факт передачі ОСОБА_2 транспортного засобу, а також даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 913718 від 06.09.2026. Огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820. За результатами огляду встановлено 1,97 проміле алкоголю.

Таким чином, з досліджених у справі доказів, відеозапису із бодікамери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме будучи обізнаною про те, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, передала йому керування транспортним засобом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9. г ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: передавання керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.

Виходячи з диспозиції та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП (щодо покарання у виді штрафу для інших осіб), оскільки за встановлених обставин ОСОБА_1 не була водієм та не здійснювала керування транспортним засобом, а передала право керування іншій особі, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (3328,00 х 0,2 = 665,60).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) (реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК Харківськ.обл/Харківобл/ 21081300; код отримувача (ЕДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300), без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 655,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 26.10.2026.

Суддя: В.М. Тімонова