Рішення № 140903220, 20.07.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3152/26

№ 2/207/2855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про стягнення коштів,-,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 року прокурор - керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів Національної служби здоров`я України та Кам`янської міської ради в порядку ст. 131-1 Конституціїї України ч.3 ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, в загальному розмірі 70859 грн. 28 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 (кримінальне провадження № 12025041160000119) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Ухвала Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 набрала законної сили 16.04.2025 року.

Судовим розглядом зазначеної справи встановлено, зокрема, наступне.

28.01.2025 року близько о 05.35 годин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Південному районі міста Кам`янського по проспекту Відродження з боку вулиці Медичної в напрямку вулиці Республіканської.

Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 («пішохідний перехід») та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра білого кольору»), розташованого в районі будинку №56, на якому перебував пішохід ОСОБА_2 , перетинаючи проїзну частину справа наліво за напрямком руху автомобіля, заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходові, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, не прийняв і, продовживши рух, скоїв на нього наїзд.

В результаті даної ДТП пішоходу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла з закритою тупою травмою тулуба з закритими переломами 1, 2, 3 ребер по середньо-ключичній лінії ліворуч, закритим уламковим переломом лівої лопатки, закритими компресійно-уламковими переломами тіл хребців (перелом 6-го грудного хребця (Th), перелом 12-го грудного хребця (Th12), перелом 2-го поперекового хребця (L2), перелом 3-го поперекового хребця (L3), з закритою черепно-мозковою травмою з переломом кісток носу, садном на голові, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, саднами правого колінного суглоба, правої кисті відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

-п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,- невиконання якого знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали, оскільки зазначені порушення безпосередньо спричинили настання даної події.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №252-Е від 05.03.2025 потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні у Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 28.01.2025 по 25.03.2025.

Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 70859 грн. 28 коп., чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.

Факт лікування потерпілого ОСОБА_2 та витрат на його лікування підтверджується довідкою калькуляції Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД» від 03.06.2026 за №782, кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету (кошти Національної служби здоров`я України (НСЗУ) у розмірі 58745 грн 67 коп. та з місцевого бюджету (кошти Кам`янської міської ради) у розмірі 12113 грн. 61 коп.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Враховуючи те, що КНП КМР «МЛШМД» понесені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 70859 грн. 28 коп., якого ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілою, а тому понесені витрати лікарнею підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи, а саме з відповідача ОСОБА_1 .

Прокурор Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Єврейський Д.М. в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Позивач в особі представника Кам`янської міської ради у судове засідання не з`явився, в заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника Кам`янської міської ради, підстави звернення до суду, виклад обставин позову та позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Позивач в особі представника Національної служби здоров`я України у судове засідання не з`явився, в заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника Кам`янської міської ради, підстави звернення до суду, виклад обставин позову та позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутністю, зазначив, що просить справу розглянути за його відсутністю. Позовні вимоги в сумі 70859 грн. 28 коп. та обставини, якими вони обґрунтовані, визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в судове засідання не з`явився, в заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи, надали суду пояснення, в яких зазначив, що правову позицію з вимогами керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області підтримує в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2025 року близько о 05.35 годин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Південному районі міста Кам`янського по проспекту Відродження з боку вулиці Медичної в напрямку вулиці Республіканської. Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 («пішохідний перехід») та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра білого кольору»), розташованого в районі будинку №56, на якому перебував пішохід ОСОБА_2 , перетинаючи проїзну частину справа наліво за напрямком руху автомобіля, заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходові, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, не прийняв і, продовживши рух, скоїв на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №252-Е від 05.03.2025 потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні у Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 28.01.2025 по 25.03.2025. Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 70859 грн. 28 коп., чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД» від 03.06.2026 за №782, кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету (кошти Національної служби здоров`я України (НСЗУ) у розмірі 58745 грн 67 коп. та з місцевого бюджету (кошти Кам`янської міської ради) у розмірі 12113 грн. 61 коп.

Факт лікування потерпілого ОСОБА_2 та витрат на його лікування підтверджується довідкою калькуляції Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (арк. с. 48-49).

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 (кримінальне провадження № 12025041160000119) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Ухвала Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 набрала законної сили 16.04.2025 року.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Як вбачається зі Статуту Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (ст. 1), Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» є правонаступником усього майна та активів, всіх прав та обов`язків КЗ «Кам`янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР (код ЄДРПОУ 01985854), засновником, власником та органом управління якого є територіальна громада м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради (п.1.1-1.4 ст.1 Статуту).

КНП КМР «МЛШМД» є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації (ст.4 Статуту). Згідно відомостей ЄДРПОУ державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, проведена 17.10.2019, номер запису: 1 223 145 0000 007122.

Згідно п. 5.2 статті 5 Статуту, джерелами формування майна та коштів КНП КМР «МЛШМД» є, зокрема, кошти місцевого бюджету (Бюджетні кошти), кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (НСЗУ).

Виходячи із вищенаведеного, грошові кошти, які витрачено КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» на лікування потерпілого від злочину з місцевого бюджету, є власністю територіальної громади міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, а органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає також Кам`яснька міська рада як власник, управитель лікарні та розпорядник коштів місцевого бюджету.

Згідно з інформацією, наданою НСЗУ від 25 червня 2026 року за вих.№15145/2-17-26, між НСЗУ та КНП КМР «МЛШМД» укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у 2024 році: №3706-Е124-Р000 від 07.02.2024, № 0848-Е124-Р000 від 28.01.2024, а у 2025 році: № 0860-Е124-Р000 від 12.02.2025 (арк.с.64-66). Послуги КНП КМР МЛШМД, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виконуючи приписи ч.1ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним прокурором щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивачів, за захистом якого прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, та у разі звернення до суду в інтересах держави обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк.Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (пункти 38-39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18).

За змістом п.43 зазначеної вище Постанови прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові.

Згідно з листом Кам`янської міської ради від 17 червня 2026 року (арк. с. 53), Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області була повідомлена про неподання КМР цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 витрат лікування потерпілого ОСОБА_2 та підтримання КМР позовних вимог прокуратури у разі подання такого позову (арк.с.53).

Листом НСЗУ від 25 червня 2026 Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області була повідомлена про відсутність в НСЗУ повноважень представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, та відсутність заперечень проти звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури для відшкодування цих витрат (арк.с.64-66).

Повідомлення про звернення Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) було направлено Кам`яснькій міській раді та НСЗУ 29 червня 2026 року (арк.с.42-44).

Отже, судом встановлено дотримання прокурором вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення позивачів про здійснення представництва інтересів держави в суді та правомірно, відповідно до положень законодавства, подано позов в межах здійснення заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист та поновлення порушених інтересів держави в судовому порядку.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі №584/947/20).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

За змістомч.ч.1, 2 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.1, 3, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07 липня 1995 року №11, відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко/днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № (з наступними змінами, далі - Порядок).

Згідно з п.2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (п.4 Порядку).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» однією з основних функцій НСЗУ, як уповноваженого органу, є укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Між НСЗУ та КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» був укладений договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Отже, послуги КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам були оплачені НСЗУ, як замовником медичних послуг, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що судовим рішенням - ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2025 у справі № 207/1601/25 (кримінальне провадження № 12025041160000119) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, по факту порушення ним правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України з огляду на звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_2 .

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі №930/497/23, нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.

Передбачена п.7 ч.1 ст.284 КПК України підстава закриття провадження у справі не є реабілітуючою, а тому закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 з цієї підстави і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Згідно роз`яснень, викладених в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №163/2298/16-ц).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

На обґрунтування позову прокурором надані належні, допустимі та достовірні докази, які в своїй сукупності є достатніми для підтвердження вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_2 було заподіяне тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, та наявності безпосереднього причинного зв`язку між вчиненими ним неправомірними діями та заподіяною позивачам шкодою у виді понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого за рахунок коштів державного та місцевого (обласного) бюджетів.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, та правовідносини, які випливають з них, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлений прокурором в інтересах держави позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а заподіяна внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, майнова шкода в загальній сумі 70859 грн. 28 коп. у виді понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 - відшкодуванню ним на користь позивачів у наступних розмірах: на користь НСЗУ (дохід державного бюджету) - 58745 гривень 67 копійок. та Кам`янської міської ради - 12113 гривень 61 копійок.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судові витрати на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 81, 82, 206, 223, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги`про стягнення коштів,- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 58745 гривень 67 копійок (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сорок п`ять гривень шістдесят сім копійок), які зарахувати до Державного бюджету України на р/р UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський району/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 24604168), юридична адреса: 51931, майдан. П.Калнишевського, 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 12113 гривень 61 копійок (дванадцять тисяч сто тринадцять гривень шістдесят одна копійка), які зарахувати до місцевого бюджету на р/р UA138999980314000544000004573, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/м. Кам`янське/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3328 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя І.М. Юрченко