Рішення № 140903173, 23.10.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1292/26

2/706/1105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі :

головуючої судді - Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Самсоненко А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської міської ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Христинівської міської ради, ОСОБА_3 , в якій просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим позивачки - ОСОБА_5 , який проживав у с. Козаче Уманського району Черкаської області. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку площею 1,9928 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124684000:04:001:0051.

ОСОБА_5 перебував у шлюбі з матір`ю позивачки, виховував та утримував позивачку як рідну дочку, проте юридично вона усиновлена не була. Зважаючи на це, а також на наявність рідної дочки померлого - ОСОБА_3 , позивачка вважала, що не має права на спадкування за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України. Оскільки позивачка не відносилася до кола спадкоємців за законом першої черги, вона не зверталася до нотаріальної контори у встановлений 6-місячний строк із заявою про прийняття спадщини.

У червні 2026 року в будинку померлого поселилася сім`я племінниці - ОСОБА_6 , житло якої було пошкоджене внаслідок пожежі. Під час впорядкування речей померлого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виявила та передала позивачці два заповіти, посвідчені приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Бевзюком В.П. Заповітом від 09.09.2019, що зареєстрований в реєстрі № 1250, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядився земельною ділянкою площею 1,9938 га на користь позивачки, а заповітом від 13.07.2023 все належне йому майно заповів позивачці та відповідачці ОСОБА_3 в рівних частках кожній.

За життя ОСОБА_5 не повідомляв ні позивачку, ні свою дочку про складені заповіти. Позивачка стверджує, що дізналася про наявність заповітів лише у червні 2026 року після їх випадкового виявлення племінницею. Отримати дані про наявність заповіту самостійно раніше вона не мала змоги через таємницю заповіту.

При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Бевзюка В.П. із заповітами, нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку з пропуском нею 6-місячного строку, про що 17.07.2026 прийняв постанову.

Покликаючись на зазначені вище обставини, а також на те, що вона є інвалідом II групи, потребує постійного амбулаторного лікування, неможливість своєчасної реалізації цивільних прав через наявні у неї хвороби, позивачка просить визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 27.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання, встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву та витребувано копію спадкової справи.

Представник відповідача - Христинівської міської ради правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідачка ОСОБА_3 12 серпня 2026 року через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 визнала повністю. Зазначила, що вказані у позові підстави є достовірними. Батько за життя про наявність заповіту нікого не повідомляв. Заповіт випадково знайшла її дочка лише у червні 2026 року в будинку померлого в АДРЕСА_1 . Спору чи суперечностей щодо спадщини між сторонами немає. ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті батька не зверталася, оскільки була переконана, що таку заяву слід подавати після спливу 6 - місячного строку після смерті спадкодавця.

Постановленою 15.09.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою підготовче провадження у справі закрито та призначено її до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_8 позовні вимоги визнала повністю, проти ухвалення рішення про надання додаткового строку сестрі для прийняття спадщини не заперечувала.

Представник відповідача Христинівської міської ради - Швець О.В. проти задоволення позову не заперечував, зазначив, що орган місцевого самоврядування, з огляду на обставини даної справи, на спадкове майно не претендує.

15.10.2026 ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено судом до 08 год 00 хв 23.10.2026.

Заслухавши думку сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємозв`язок, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 (після реєстрації 11.06.1988 шлюбу прізвище змінене на ОСОБА_10 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її матір`ю згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.03.1968 значиться ОСОБА_11 . Відомості про батька у документі відсутні.

10.04.1974 ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, свідченням чого є досліджена судом копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 є вітчимом позивачки. ОСОБА_1 усиновленою ОСОБА_5 не була.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 02.12.2025 Христинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України.

Після його смерті відкрилась спадщина, до якої увійшли, у тому числі, житловий будинок в с. Козаче Уманського району, земельна ділянка площею 0,4910 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 7124684000:03:000:0193, по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,9938 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 7124684000:04:001:0051.

Складеним 09.09.2019 заповітом, який посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Бевзюком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1250, ОСОБА_5 належну йому земельну ділянку площею 1,9938 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 7124684000:04:001:0051, заповів ОСОБА_1 - позивачці у справі.

13.07.2023 ОСОБА_5 склав інший заповіт, яким усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, заповів у рівних частках ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Бевзюком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1791.

Відповідно до довідки Малосевастянівського старостинського округу Христинівської міської територіальної громади №111/09.7.04 від 17.07.2026 ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_5 .

Спадкодавець ОСОБА_5 згідно відомостей з реєстру Христинівської міської територіальної громади у період часу із 07.12.1978 по 02.12.2025 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 із 10.11.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідачка ОСОБА_3 із 02.03.2010 по АДРЕСА_3 .

Таким чином, сторони на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_5 спільно не проживали, у шестимісячний строк із дня смерті ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулися, а відтак пропустили строк для реалізації права на спадкування за померлим.

Спадкова справа №116/2026 заведена 16.07.2026 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бевзюком В.П. на підставі поданої ОСОБА_1 заяви.

У видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,9938 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124684000:04:001:0051), розташовану в адміністративних межах села Мала Севастянівка, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , нотаріусом відмовлено у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини, про що 17.07.2026 прийнята відповідна постанова.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 повідомила, що відповідачка у справі - ОСОБА_3 є її матір`ю, а позивачка у справі ОСОБА_1 - тіткою. У червні 2026 року свідок переселилася до будинку в с. Козаче, який належав її дідусеві - ОСОБА_5 . Причиною переселення стала пожежа (підпал) їхнього будинку. Під час прибирання в помешканні вона виявила папку із документами на ім`я дідуся, серед яких був і заповіт. Детального юридичного значення цих документів та конкретного змісту розпоряджень дідуся щодо майна на випадок його смерті свідок особисто не з`ясовувала. Знайдені документи вона передала своїй тітці - ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що перебуває у родинних стосунках із сторонами спору: ОСОБА_13 є його дружиною, а ОСОБА_14 - її сестрою. Після смерті та поховання спадкодавця - ОСОБА_5 , його житловий будинок було зачинено. Наприкінці травня чи на початку червня поточного року донька відповідачки - ОСОБА_15 , у зв`язку із вникненням проблем із житлом, поселилася у цьому будинку. Під час прибирання та впорядкування речей на полицях вона виявила документи, серед яких був заповіт. До моменту виявлення племінницею документа, ні свідок, ні його дружина - позивачка у справі, не знали про наявність заповіту. Знайшовши заповіт, ОСОБА_15 зателефонувала до ОСОБА_1 , вони під`їхали і забрали його. Після консультацій із сестрою ОСОБА_16 , яка на той час перебувала за кордоном, позивачка звернулася до нотаріуса, який, переглянувши документи, повідомив про пропуск строку для звернення із заявою про прийняття спадщини

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16,від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 сформувала правовий висновок за якого необізнаність спадкоємця про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Дослідивши надані докази, суд встановив, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим відкрилась спадщина на належне йому на момент смерті майно.

Позивачка ОСОБА_1 не входить до кола спадкоємців ОСОБА_5 за законом, не була обізнана про наявність складеного на її ім`я заповіту, а тому із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк до нотаріальної контори не зверталася.

Про наявність заповіту їй повідомила ОСОБА_6 у червні 2026 року, а 16.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Ці об`єктивно існуючі та доведені обставини дають підстави для обґрунтованого висновку про те, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачка пропустила з об`єктивних причин, які не залежали від її волі, і суд вважає їх поважними.

Отже, враховуючи належним чином доведені та перевірені доказами фактичні обставини справи, зокрема, наявність спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка не прийнята спадкоємцем за законом, наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , нетривалий час, що минув з часу смерті спадкодавця, зважаючи на позицію відповідачів, які позов визнали та не заперечували щодо задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущений ОСОБА_1 із поважних причин, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн (по 665,60 грн з кожного), від сплати якого позивачка була звільнена відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючисьст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 258-259, 263-265, 354 -355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Христинівської міської ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути із Христинівської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складене та проголошене 23 жовтня 2026 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач 1 - Христинівська міська рада, ЄДРПОУ - 33319218, місцезнаходження: вул. Соборна, 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001.

Відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА