Рішення № 140903139, 23.10.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/1126/26

Провадження № 2/700/957/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді: Пічкура С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка, в порядку спощеного позовного провадження, цивільну справу №700/1126/26, провадження №2/700/957/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Євич Сергій Петрович до Лисянської селищної рада Черкаської області про визнання права власності на гараж,

установив:

До Лисянського районного суду Черкаської області звернулися ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Євич Сергій Петрович із позовною заявою до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на гараж.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у 2008 році позивач на відведеній за цільовим призначенням земельній ділянці у дворі багатоквартирного будинку де проживає побудував гараж замість тимчасового. Даний гараж побудований з дотриманням будівельних норм і правил та на нього виготовлено технічний паспорт, що вказує на відповідність будівництва встановленим нормам, разом з тим відсутні документи на право власності. За таких обставин він змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, у позовній заяві просили справу розглянути без їх участі, позов підтримують повністю.

Представник відповідача - Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, подали клопотання про визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно рішення Лисянської селищної ради від 27.09.2007 року №18-3/V ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,0024 га по АДРЕСА_1 для гаражного будівництва, з правом заміни тимчасового гаража на капітальний.

Начальником інспекції державного архітектурного будівельного контролю ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва гаража за адресою АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_3 21 вересня 2026 року було виготовлено технічний паспорт на гараж з адресою: АДРЕСА_1 .

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У пункті 45 постанови від 23 червня 2020 року у справі 680/214/16 Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом з цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Згідно із частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За вказаних обставин, необхідно визнати за позивачем право власності на приміщення гаража з адресою: АДРЕСА_1 , оскільки визнання такого права не порушує прав та інтересів третіх осіб, а навпаки, не визнання права позивача, як власника земельної ділянки, на об`єкт нерухомого майна ним же створеного, буде порушенням його прав.

Керуючись ч. 5 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб суд, у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

З огляду на викладене, визнання позову відповідачем не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, не суперечить вимогам закону, отже може бути прийняте судом.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на приміщення гаража за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 39,2 м.кв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.Д.Пічкур