Рішення № 140903124, 16.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 636/4358/25

Провадження 2/621/240/26

16 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючого - судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А.Головіної,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Ю.Кононенко,

відповідач Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області,

третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Ю.Кононенко звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив:

- визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати таким, що втратив чинність, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року у зв`язку з відсутністю реєстрації речового права відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов`язати орган державної реєстрації здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку на ім`я позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с.1-4)

Рух справи.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 02.06.2025 року позовну заяву передано до Зміївського районного суду Харківської області за підсудністю (а.с.34-35)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи. В порядку підготовки справи до розгляду витребувано у нотаріуса інформацію про осіб, які зверталися з заявами про прийняття спадщини після померлих спадкодавців, та наявність відкритих спадкових справ. (а.с.42)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.99)

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача та позивач подали до суду письмові заяви, в якій просили задовольнити позов в повному обсязі та розглянути справу без їх участі.

Від представника відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами. Відзиву на позов чи інших заперечень проти позову до суду не надходило. (а.с.43, 81)

Представник ІІІ особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області подала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі з урахуванням письмових пояснень по суті позову. (а.с.59-64, 82-83)

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідачами відзивів на позовну заяву не подавалося, суд розглядає справу за відсутності учасників на підставі наданих матеріалів.

Позиції сторін.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був зареестрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

03 березня 2025 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Tpyбніковою В.В. позивачці як єдиній спадкоємиці І черги після померлого батька було видано свідоцтво право на спадщину та проведено державну права власності на житловий будинок садибного типу «А-1». загальною площею 51,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташовану за цією ж адресою, та на якій знаходиться будинок, нотаріусом було відмовлено в зв`язку з тим, що право власності спадкодавця на цю ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а отже і позивачки відсутні оригінали документів, що підтверджують право власності батька як спадкодавця на вказану земельну ділянку.

При цьому, як вбачається з наявних документів, 14.09.2004 року батько позивачки ОСОБА_2 придбав за Договором купівлі - продажу у ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, для належного оформлення в подальшому права власності на земельну ділянку, призначену для обслуговування вказаного будинку і надвірних будівель, площею 0,0769 га, ОСОБА_4 видала батькові нотаріально посвідчену довіреність на право розробки технічної документації та виготовлення інших документів.

Незабаром ОСОБА_3 померла, а батько весь цей час проживав і користувався будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою як своєю власністю, сплачував відповідний земельний податок. Разом з тим, у погосподарських книгах земельна ділянка значиться як приватизована на ім`я ОСОБА_3 , згідно Державний акту на право власності на земельну ділянку, серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року, хоча в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про власників цієї земельної ділянки відсутні взагалі. Після смерті ОСОБА_5 заяв до нотаріуса щодо спадкування вказаної земельної ділянки не надходило.

Оскільки до батька як власника житлового будинку з надвірними будівлями, відповідно до норм діючого цивільного законодавства, зокрема статті 377 Цивільного кодексу України, перейшло право власності продавця на земельну ділянку кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , позивач як спадкоємиця І черги після його смерті, успадкувала разом з домоволодінням і вказану земельну ділянку, яку не має можливості оформити в нотаріальному порядку, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право спадкодавця на вказане нерухоме майно.

В зв`язку з викладеним вона звернулася до суду з вказаним позовом та просить визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати таким, що втратив чинність, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року у зв`язку з відсутністю реєстрації речового права відповідно до вимог чинного законодавства; та зобов`язати орган державної реєстрації здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку на ім`я позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с.1 - 4)

Відповідач - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області - , як зазначалося вище, своїм правом на подання відзиву не скористалася, інших заперечень проти позову до суду не надходило. (а.с.43)

Представник ІІІ особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області подала до суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких звернула увагу суду на те, що з 01.01.2013 року набрали чинності Закони України «Про Державний земельний кадастр» та зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за якими повноваження щодо реєстрації права на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не входять до компетенції органів Держгеокадастру, а отже залучення позивачем ГУ Держгеокадастру у Харківській області до участі у справі в якості ІІІ особи є безпідставним, оскільки невідомо, яким чином майбутнє рішення суду впливає на права і обов`язки підприємства. При цьому, ГУ Держгеокадастру заперечує проти вимоги позивача щодо визнання таким, що втратив чинність, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року у зв`язку з відсутністю реєстрації речового права відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки вказаний Державний акт на момент його видачі 04.06.2004 року виданий відповідно до діючих норм земельного законодавства, яке не вимагало обов`язкової реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже вказаний Державний акт є чинним. Разом з тим, відповідно до положень ч.1 статті 377 ЦК України та ч.1 статті 120 ЗК України, встановлено юридичну єдність земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Оскільки позивачка успадкувала будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; після смерті батька, до неї в порядку спадкування, відповідно до норм ч.2 статті 1225 ЦК України, перейшло відповідне право власності/право користування земельною ділянкою (а.с.59-64)

Обставини, встановлені судом, та письмові докази, надані на підтвердження вказаних обставин.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, додані до неї, заяви учасників, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області 03.02.2010 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22 - 23)

26 вересня 2009 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим Пересічанською сільською радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 52 від 26.09.2009 (а.с.24)

Батьками позивача ОСОБА_9 є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис 5251 від 15.08.1984 року, вчинений у Палаці новонароджених м.Харків (а.с.24)

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Солоніцевською селищною радою Харківської області, актовий запис № 452 від 18.12.2023 року (а.с.28)

14.03.2024 року приватним нотаріусом Трубніковою В.В. зареєстровано спадкову справу № 72147329 після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.03.2024 (а.с.12)

03.03.2025 року приватним нотаріусом Трубніковою В.В. позивачці ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер 1115, спадкова справа № 20/2024 (а.с.27)

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 03.03.2025 року, приватним нотаріусом В.Трубніковою зареєстровано право власності позивача ОСОБА_1 на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та видано Свідоцтво про право на спадщину, реєстровий номер 115 від 03.03.2025 (а.с.12, зв.бік)

Згідно повідомлення приватного нотаріуса В.Трубнікової від 24.02.2025 року, єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є дочка померлого ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.19, зв.бік)

Згідно Договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області В.Гаврильєвим за реєстровим номером 1829, спадкодавець ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 0, 0769 га, що належить продавцеві на праві приватної власності згідно рішення Чемужівської сільської ради Зміївського району (а.с.20)

Вказана інформація підтверджується копією Рішення Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 04.06.2004 року про виділення ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0769 га, за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для обслуговування житлового будинку (а.с.21)

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР 026086 , право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення Чемужівської сільської ради від 04.06.2004 року (а.с.16)

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2025 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , віднесена до категорії земель житлової і громадської забудови, відомості про власника - ОСОБА_3 , право власності посвідчено Державним актом серії ХР 026086 (а.с.6-11)

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 17.06.2026 року.

Відомості щодо наявності заповітів та спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_3 за заявою спадкоємців, у нотаріуса відсутні.

Як вбачається з інформації Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 20.03.2025 року, за даними Погосподарської книги № 3 Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області власником господарства за адресою: АДРЕСА_1 , за 2006-2010 роки та 2011-2015 роки значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, з 14.11.2017 і по день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав за вказаною адресою. Крім того, за даними Погосподарської книги № 3 Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області за 2001-2005 роки, земельна ділянка, площею 0,0 769 га, за адресою: АДРЕСА_1 , значиться у приватній власності членів домогосподарства «ОСОБА_15 ХР 026086, рішення с/р 04.06.2004 № 1829 (а.с.15)

14.09.2004 року ОСОБА_3 було видано Довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу В.Гаврильєвим за реєстровим №1827, яким остання уповноважувала ОСОБА_2 та ОСОБА_11 виготовити Державний акт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а також ПРОДАТИ вказану земельну ділянку ОСОБА_2 (а.с.19)

Згідно інформації Державної податкової служби України, за спадкодавцем ОСОБА_2 на податковому обліку перебуває земельна ділянка площею 0,0769 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і з 2012 по 2025 рік останньому нараховувався земельний податок у відповідному розмірі, який щорічно сплачувався ОСОБА_2 . Станом на 17.03.2025 року заборгованість по земельному податку у ОСОБА_2 відсутня (а.с.13-14)

Оціночна вартість спірної земельної ділянки станом на 15.05.2025 року становить 26300,гривень без ПДВ згідно Довідки суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_12 (а.с.17)

Перелік розташованих на земельній ділянці житлового будинку, господарських будівель і споруд відображений у технічному паспорті домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений КП Зміївське БТІЗМА14.02.2025 року на замовлення позивача ОСОБА_1 (а.с.29 )

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області В.Трубнікової позивачці ОСОБА_13 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на неї (а.с.25)

Норми права, що підлягають застосуванню, та мотиви суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статей 1217, 1218 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом положень статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Належними й допустимими доказами по справі підтверджено, що позивач ОСОБА_14 є спадкоємицею І черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і у встановленому законом порядку звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, Свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку позивач отримати не має можливості в зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу, яке за життя не оформив спадкодавець - її батько ОСОБА_2 .

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом ч.1 статті 4 ЦПК України, статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способами захисту цивільного права та інтересу може бути, в тому числі, й визнання права.

Відповідно до статті 41 Конституції України та ч.1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 статті 296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно частин 1-3 статті 78 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції на момент відкриття спадщини 01.12.2023), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно частини 7 статті 120 Земельного кодексу України, у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 , оформивши свої спадкові права на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно набула право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, призначену для обслуговування вказаного житлового будинку та надвірних будівель, яке належало за життя, але не було оформлено в установленому законом порядку її батьком ОСОБА_2 , а отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання таким, що втратив чинність, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року у зв`язку з відсутністю реєстрації речового права відповідно до вимог чинного законодавства, суд погоджується з думкою ІІІ особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки вказаний Державний акт на земельну ділянку серії ХР № 026086 від 13.06.2005 року був виданий попередній власниці спірного домоволодіння відповідно до діючих норм земельного законодавства, яке не вимагало обов`язкової реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже вказаний Державний акт є чинним до моменту подання новим власником до органу реєстрації інших правовстановлюючих документів, що підтверджують його право власності.

З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання органу державної реєстрації здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку на ім`я позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки будь-які позовні вимоги, в тому числі й щодо зобов`язання вчинити певні дії, мають бути пред`явлені до особи, яка не визнає чи оспорює право позивача - тобто до відповідача як сторони у справі.

Відповідач у справі - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області не є органом, що здійснює державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що свідчили б, що будь-який орган реєстрації відмовив позивачеві у реєстрації права на земельну ділянку, в зв`язку з чим заявлені вимоги щодо зобов`язання такого органу здійснити реєстрацію речового права за позивачем, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат не заявлялися, в зв`язку з чим, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6321786504:00:001:0024, площею 0,0769 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ,

відповідач: Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04058674, юридична адреса: вул. Адміністративна, 9, місто Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, e -mail: 04058674@mail.gov.ua;

третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ: 39792822, юридична адреса: вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61165, e -mail: kharkiv@land.gov.ua;

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя В. Філіп`єва