Рішення № 140902945, 07.10.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Дата ухвалення
07.10.2026
Номер справи
541/1616/26
Номер документу
140902945
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 541/1616/26

Номер провадження 2/541/1490/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 6549817 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит в сумі 4000,00 грн. строком на 350 днів. 27 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у неї існує заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 18018,40 грн, з яких: сума кредиту - 4000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 4546,00 грн, а також нараховані позивачем проценти за 119 календарних днів 9472,40 грн. Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в загальному розмірі 18018,40 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

15 травня 2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву у якому остання виклала свої заперечення проти позову. Зазначила, що позивач нараховує проценти поза строком дії кредитного договору. За умовами кредитного Договору - строк позики (Строк Дії кредиту) становить30 календарних днів. Крім того, розмір денної процентної ставки не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та становить більше 1 %. Разом з тим, вказала, що позивачем не було надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості та витяг з реєстру прав вимоги не є первинними документами, що підтверджують факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу. Звернула увагу, що проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту. Так, у даному випадку, позивач не просить стягнути з відповідачки пеню (або інщі формально виражені штрафні санкції) за прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, однак за своєю суттю нарахування передбаченої реальної річної процентної ставка, та як, наслідок нарахування лише суми процентів за користування кредитними коштами, що у декілька разів перевищує суму (тіло) кредиту є нічим іншим як несправедливою умовою та фактично виступає до мене як міра відповідальності споживача за Договором - а саме виступає як відповідальність за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочки. Крім того, вказала, що заявлена сума витрат позивачем, у розмірі 10 000,00 грн на правову допомогу не відповідає критеріям реальності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Просила: у задоволенні позову ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відмовити, витрати позивача на правову допомогу зменшити.

21 травня 2026 року від ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надійшла відповідь на відзив у якому позивач виклав свої пояснення щодо наведених відповідачкою у відзиві заперечень. Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов вказав, що кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві. Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн (п. 1.3. Кредитного договору) Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (25.03.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Щодо перерахування коштів та розрахунків зазначив, що переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів. Зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом. Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: умовах стандартної процентної ставки. У період з 10.04.2023 по 26.11.2023 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2 220,00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2 220,00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до позовної заяви. Позивачем нараховано проценти за 119 календарних днів (28.11.2023 - 25.03.2024) в межах строку договору відповідно до наступного (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» додано до позовної заяви): 4000 грн * 1,99 % = 79,6 грн*119 календарних днів = 9 472,40 грн. Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6549817 про надання споживчого кредиту від 10.04.2023 не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 119 календарних днів з 28.11.2023 по 25.03.2024. Щодо доводів Відповідача про застосування ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то такі доводи тлумачяться відповідачем не вірно оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 законом № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинність 24.12.2023, а кредитний договір укладено 10.04.2023, відповідно закон зворотної сили на спірні правовідносини немає. Договір № 6549817 від 10.04.2023 про надання споживчого кредиту, укладений до набрання чинності цим Законом, строк дії договору не продовжувався після набрання чинності цим Законом. Таким чином, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Просив: задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином. У відповіді на відзив позивач просив розгляд справи проводити за відсутності представника Товариства.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 6549817 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 4000,00 гривень (п.1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживача виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. (п.1.4 Кредитного договору).

Пунктом 1.5 договору визначено тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено стандартну проценту ставку в розмірі 1,99 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

Згідно п.1.5.2. договору знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до умов вказаних в даному Договорі.

Відповідно до п.2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачкою електронним підписом, з якого вбачається, що вона була повідомлена про всі умови кредитування, валюту кредиту, процентну ставку, умовами повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек Україна» № 20231206-22 від 06.12.2023, на виконання договору укладеного із ТОВ «Авентус Україна», 25.10.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Авентус Україна» на суму 4000,00 грн., на карту, маска картки НОМЕР_1 , що також підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів письмовою інформацією АТ «А-БАНК» від 10.08.2026.

Згідно карки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за Кредитним договором № 6549817 від 10.04.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна», станом 26.11.2023 складала 8546,00 грн. Сума основного боргу 4000,00 грн; проценти (нараховані за стандартною ставкою) 6766,00 грн. У період з 10.04.2023 по 26.11.2023 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2 220,00 грн., які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2 220,00 грн.

27 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» свої права вимоги за кредитними договорами, натомість фактор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлення права вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6549817 від 10.04.2023 у загальному розмірі 8546,00 грн, що складалася з: 4000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 4546,00 грн суми заборгованості за відсотками.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 строк договору № 6549817 про надання споживчого кредиту від 10.04.2023 не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 119 календарних днів, яке складає додатково 9472,40 грн.

Рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 18018,40 грн, яка складається з 4000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4546,00 грн заборгованості по відсоткам, які нараховані первісним кредитором, та 9472,40 грн заборгованості по відсоткам, які нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 119 календарних днів.

Вказані обставини справи підтверджуються матеріалами справи, що містяться в електронній формі.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою кредитним договором № 6549817 від 10.04.2023.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина 1 ст. 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Сторони відповідно до ст. 6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Відповідачка не заперечувала щодо укладення між нею та первісним кредитором кредитного договору № 6549817 від 10.04.2023. Разом з тим, відповідачка висловила заперечення щодо розміру заборгованості, яку просить стягнути позивач, вказавши, що строк дії договору становить 30 календарних днів, отже як первісним кредитором, так і позивачем було нараховано проценти поза межами строку дії договору.

Щодо заперечень відповідачки про нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору № 6549817 про надання споживчого кредиту від 10.04.2023 строк кредиту становить 350 днів.

Матеріали справи свідчать, що первісним кредитором нараховувалися проценти за користування кредитом у період з 10.04.2023 до 26.11.2023 включно, тобто 231 день. За вказаний період сума заборгованості відповідачки зі сплати відсотків становить 4 546,00 грн, з урахуванням часткового погашення в розмірі 2 220,00 грн, здійсненого відповідачкою на рахунок первісного кредитора.

На момент укладення Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 строк договору № 6549817 про надання споживчого кредиту від 10.04.2023 не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 119 календарних днів, яке складає додатково 9472,40 грн.

Отже, в цьому випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Оскільки ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме переказало кошти на платіжну картку клієнта, то вимога про стягнення з останнього заборгованості на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», яке набуло права вимоги до відповідачки за цим договором, підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж норми визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати, понесені позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 4779 від 27.04.2026).

В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Столітнім М.М.; копію заявки №1894 від 30.03.2026 на виконання доручення по договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), датованого 27.04.2026, згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024; копію рахунку на оплату №1894-27/04 -2026 від 27.04.2026.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн.

Відповідачка заперечуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу вказала, що їх розмір є неспівмірним з складністю справи, а тому просила зменшити розмір витрат, що підлягають стягненню.

Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу завищеними та непропорційними відносно позовних вимог, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки на його користь до 3000,00 грн.

Згідно частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6549817 від 10.04.2023 в розмірі 18018 (вісімнадцять тисяч вісімнадцять) грн 40 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м.Київ, 03045.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована, як ВПО, за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. М. Дністрян

Часті запитання

Який тип судового документу № 140902945 ?

Документ № 140902945 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140902945 ?

Дата ухвалення - 07.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140902945 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140902945 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140902945, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Судове рішення № 140902945, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140902945 відноситься до справи № 541/1616/26

Це рішення відноситься до справи № 541/1616/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140902944
Наступний документ : 140909686