Ухвала суду № 140902414, 06.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1016/26

Провадження № 1-кс/202/7478/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яке подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2026 року ОСОБА_5 в особі свого представника адвоката ОСОБА_6 звернулася з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026142400000004 від 09.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

В цьому кримінальному провадженні 18.03.2026 у період з 12:52 до 21:44 проведено невідкладний обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить їй, ОСОБА_5 .

Під час вказаного обшуку вилучено грошові кошти, ювелірний виріб, ноутбук, мобільний телефон, банківські картки та документи.

Наступного дня, 19.03.2026, вилучене майно оглянуто та постановою слідчого визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.04.2026 у справі № 463/1980/26 (провадження № 1-кс/463/3048/26) задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 18.03.2026 під час обшуку майно, а саме:

- грошові кошти у розмірі 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень;

ноутбук HP;

мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 ;

вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;

ювелірний виріб;

пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 ;

оригінал довідки про службу ОСОБА_8 ;

дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271.

Звертає увагу, що арешт накладено виключно з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Спеціальна конфіскація та конфіскація майна, про які первісно йшлося у клопотанні прокурора, підставою арешту не визначалися.

В ухвалі від 06.04.2026 квартира названа місцем проживання ОСОБА_7 , а вилучене майно майном ОСОБА_7 , що, на їх думку, не відповідає дійсності. Вважають, що твердження про проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 суперечить викладеному в тій самій ухвалі клопотанню прокурора, за яким ОСОБА_7 фактично проживає за іншою адресою. На відеозаписах проведення обшуку, що додаються до клопотання, видно, що грошові кошти вилучено саме в ОСОБА_5 . Опис вилученого майна, в якому зазначено й вилучені грошові кошти, підписала ОСОБА_5 як власник квартири, що зазначено в ухвалі від 06.04.2026.

Отже, вилучені грошові кошти належать ОСОБА_5 і вилучені саме в неї.

На цей час кримінальне провадження № 42026142400000004 від 09.01.2026 об`єднано з кримінальним провадженням № 42025052110000091 від 19.11.2025, досудове розслідування в якому здійснює Слідче управління ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

В цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА_9 - сину ОСОБА_5

ОСОБА_5 про підозру не повідомлялося у жодному з об`єднаних кримінальних проваджень.

Звертають також увагу, що, обґрунтовуючи арешт, слідчий суддя зазначив, що вилучене майно «може містити відомості», а вилучені гроші та цінності «можуть бути набутими кримінально протиправним шляхом».

Водночас, на їх думку, жодного факту, який пов`язував би саме ці кошти чи цінності з діяннями, що розслідуються, в ухвалі не наведено.

За версією сторони обвинувачення розслідується реалізація через мережу Інтернет FPV-дронів, отриманих шляхом їх списання як використаних (втрачених), а ОСОБА_10 зареєстрована як фізична особа підприємець з метою отримання оплати за реалізовані дрони. Отже, за версією самого обвинувачення, отримання оплати пов`язане з діяльністю ФОП ОСОБА_10 . Відомостей про те, що готівкові кошти, виявлені у квартирі ОСОБА_5 , є виручкою від реалізації дронів, ні клопотання прокурора, ні ухвала не містять. Сам по собі родинний зв`язок з підозрюваним не є підставою для обмеження права власності. У свою чергу, закон не встановлює презумпції протиправного походження майна родичів підозрюваного і не покладає на них обов`язку доводити законність походження власного майна.

На думку ОСОБА_5 та її представника, слідчий суддя, накладаючи арешт, не оцінив докази джерел доходу власника майна. Посилання прокурора на придбання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у 2025 році майна на суму близько 7 500 000 гривень стосується майнового стану цих осіб, а не ознак речового доказу. Тому ця обставина не свідчить про зв`язок вилучених коштів з реалізацією дронів і не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України. Тож покладення на ОСОБА_5 , якій не повідомлено про підозру, обов`язку доводити законність походження власних коштів суперечить засадам, закріпленим у ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.

Також звертали увагу, що ювелірний виріб, банківські картки та документи не мають доказового значення. Ювелірний виріб (золотий ланцюжок) є особистою річчю ОСОБА_5 . Оригінал довідки про службу ОСОБА_8 , чоловіка ОСОБА_5 , є особистим документом і не містить жодних відомостей про причетність до обставин, що розслідуються. Відомості, які містить пошкоджена копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, наявні в самому реєстрі. Відомості про рахунки, до яких випущено банківські картки, можуть бути отримані в порядку тимчасового доступу до документів банківських установ. Висновок про доказове значення цих речей зроблено загально щодо всього вилученого майна.

Законне походження вилучених коштів підтверджується доходами подружжя ОСОБА_11 . Кошти подружжя є їхньою спільною сумісною власністю. Так, ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_8 .

Джерелом коштів, які зберігалися у квартирі ОСОБА_5 , є сукупні доходи подружжя.

За випискою АТ «Райффайзен Банк» про рух коштів по рахунку НОМЕР_10 за період з 04.01.2016 по 31.03.2026 на рахунок ОСОБА_5 надійшло 2 895 506,03 грн.

Довідкою банку про зарахування коштів за період з 01.12.2022 по 19.03.2026 деталізовано 1 753 852,51 грн надходжень, з яких: заробітна плата, зокрема від Управління освіти Олешківської міської ради, 644 080,26 грн (55 виплат); грошова допомога Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) 39 959,58 грн; перекази з рахунку чоловіка, ОСОБА_8 (у тому числі з картки на картку), 1 049 050,00 грн; внесення власної готівки, повернення з депозиту та повернення платежів 20 762,67 грн.

На пенсійний рахунок НОМЕР_11 в АТ «Ощадбанк» за період з 01.04.2024 по 18.03.2026 зараховано 24 виплати пенсії на загальну суму 279 820,15 грн.

Крім того, за виписками АТ «Райффайзен Банк» про рух коштів по рахунку НОМЕР_12 надходження на рахунок ОСОБА_8 становили: 2016 рік 37 365,59 грн, 2017 47 866,47 грн, 2018 65 869,06 грн, 2019 82 476,53 грн, 2020 90 819,17 грн, 2021 101 887,08 грн, 2022 78 516,67 грн, 2023 254 893,71 грн, а загалом за 20162023 роки 759 694,28 грн.

За довідкою банку про зарахування коштів за період з 19.10.2023 по 19.03.2026 на цей рахунок надійшло 1 581 331,96 грн, з яких заробітна плата (платник - військова частина НОМЕР_13 Національної гвардії України) 1 510 025,16 грн (72 виплати), допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам 8 000,00 грн, соціальні виплати 5 000,00 грн.

За вирахуванням надходжень жовтнягрудня 2023 року, які вже враховані у виписці за 2023 рік (189 812,29 грн), надходження за період з 01.01.2024 по 19.03.2026 становлять 1 391 519,67 грн, а загалом за період з 2016 року до березня 2026 року 2 151 213,95 грн.

Таким чином, документально підтверджений дохід подружжя перевищує суму вилучених коштів.

Документально підтверджений дохід подружжя Сокол становить 4 252 753,66 грн, що більше за загальний розмір вилучених коштів (3 509 000 грн, 6551 доларів США та 5 Євро).

Виписками підтверджується, що подружжям систематично знімалася готівка. Так, з пенсійного рахунку в АТ «Ощадбанк» за 20242026 роки знято 238 200,00 грн.

З рахунку в АТ «Райффайзен Банк» лише протягом 20242025 років ОСОБА_5 зняла готівкою не менше ніж 434 300,00 грн.

Отже, вважають, що наявність у квартирі ОСОБА_5 готівкових заощаджень подружжя узгоджується з їхніми документально підтвердженими законними доходами. Доказів іншого походження цих коштів сторона обвинувачення не надала.

На думку ОСОБА_5 та її представника, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки відомості, які можуть мати доказове значення, зафіксовано, вилучене майно оглянуто. Грошові кошти є замінною річчю, визначеною родовими ознаками. Їх можливе доказове значення обмежується фактом виявлення, сумою та номіналом купюр, які зафіксовано у протоколі обшуку від 18.03.2026 та протоколі огляду від 19.03.2026. Відомостей про те, що вилучені купюри мають індивідуальні ознаки, які пов`язують їх з конкретними операціями, ні клопотання, ні ухвала не містять.

Крім того, з моменту вилучення майна та його арешту минуло шість місяців, чого достатньо для огляду майна, копіювання інформації з ноутбука та мобільного телефону, призначення та проведення необхідних експертиз. Тому подальше утримання майна вважають непропорційним потребам досудового розслідування та таким, що покладає надмірний індивідуальний тягар.

Також просили врахувати, що майно вилучено під час обшуку, проведеного з істотним порушенням прав малолітньої дитини та порядку, встановленого КПК України. Працівники правоохоронних органів понад годину перебували з малолітньою дитиною з інвалідністю сам на сам. Невідкладний обшук у квартирі ОСОБА_5 розпочато 18.03.2026 о 12:52. На той момент у квартирі перебував лише її онук малолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на день обшуку виповнилося 13 років. Дитина має інвалідність, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_14 . Згідно з протоколом невідкладного обшуку, зміст якого відтворено в ухвалі від 06.04.2026, захисники прибули на місце проведення обшуку лише о 14:13, дитина залишила квартиру о 15:12 і лише на вимогу адвоката ОСОБА_4 , представника обслуговуючої організації залучено о 16:03, а власник житла ОСОБА_5 прибула о 19:44.

Отже, щонайменше з 12:52 до 14:13 малолітня дитина з інвалідністю залишалася без батьків, інших дорослих членів сім`ї, законного представника, педагога чи психолога сам на сам із працівниками правоохоронних органів і сторонніми для неї понятими. Загалом дитина перебувала в умовах обшуку понад дві години і була виведена з квартири не з ініціативи слідчого, а на вимогу адвоката. Слідчий не забезпечив присутності осіб, чиї права обмежувалися обшуком. Обшук майже сім годин проводився без власника житла. Жодної загрози знищення чи пошкодження майна, яка вимагала б негайного проникнення до житла, сторона обвинувачення не навела. Кримінальне провадження було зареєстроване 09.01.2026, тобто більш як за два місяці до обшуку, що давало достатньо часу для звернення до слідчого судді. Подальше надання слідчим суддею дозволу на обшук не усуває відсутності передбачених законом підстав для проникнення до житла без судового рішення. Таким чином, майно, отримане з істотним порушенням прав людини, не може бути речовим доказом.

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова відхилив ці доводи загальним висновком про відсутність порушень. В ухвалі не оцінено ні час, упродовж якого дитина перебувала без дорослих членів сім`ї, ні обставини, за яких її було виведено з квартири, хоча вони прямо випливають із протоколу обшуку. Скарги та звернення на неправомірні дії працівників ДБР під час обшуку не розглянуті. За таких обставин, на їх думку, сторона обвинувачення не може посилатися на законність обшуку як на встановлений факт. Отже, накладення арешту на майно, вилучене з істотним порушенням прав людини, є самостійною підставою для його скасування.

З огляду на вищевикладене, просили скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.04.2026 у справі № 463/1980/26 (провадження № 1-кс/463/3048/26) на майно, вилучене 18.03.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у розмірі 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень; ноутбук HP, мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; ювелірний виріб; пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_8 ; дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271.

Повернути зазначене майно його законному власнику ОСОБА_5 .

У разі відмови у задоволенні клопотання в повному обсязі скасувати арешт частково, а саме щодо грошових коштів у розмірі 6551 доларів США, 5 Євро та 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень, ювелірного виробу, восьми банківських карток та оригіналу довідки про службу ОСОБА_8 , повернувши це майно ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні з клопотанням про скасування арешту погодився частково. Не заперечував проти скасування арешту оригіналу довідки про службу ОСОБА_8 , копії документа на ОСОБА_7 та двох квитанцій, а також ювелірного виробу.

Водночас просив відмовити у скасуванні арешту інших речей: грошових коштів, ноутбука, мобільного телефону, банківських карток.

У своїй запереченнях прокурор звертає увагу, що сам по собі факт належності майна особі, якій не повідомлено про підозру, не виключає можливості арешту, оскілки для вирішення питання про подальше застосування арешту визначальним є не процесуальний статус власника майна, а наявність достатніх підстав вважати, що конкретне майно може мати доказове значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Тож доводи про те, що ОСОБА_5 не є підозрюваною, не спростовують необхідності арешту.

Прокурор вважає, що посилання на банківські виписки та відомості про отримані доходи подружжям ОСОБА_11 не спростовують можливого доказового значення вилучених грошових коштів з огляду на те, що остаточна оцінка доказів, встановлення фактичного походження коштів та їх можливого зв`язку з конкретними операціями є предметом доказування у кримінальному провадженні та не може підмінятися висновком про відсутність доказового значення лише на підставі наданих стороною захисту документів.

На думку прокурора, наведення загального розміру доходів подружжя за тривалий період саме по собі не підтверджує законність походження конкретної суми готівкових коштів, вилучених під час обшуку 18.03.2026. Наявність у особи доходів у минулому не виключає можливості отримання нею інших коштів та не встановлює джерела походження саме тієї готівки, яка була фактично виявлена та вилучена під час обшуку.

Звертає увагу, що у кримінальному провадженні розслідуються обставини незаконного привласнення та подальшої реалізації військового майна, у тому числі безпілотних літальних апаратів, а тому встановлення походження грошових коштів та їх можливого зв`язку з відповідними операціями має безпосереднє доказове значення.

В рамках досудового розслідування досліджується факт незаконного збагачення ОСОБА_9 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України. За таких обставин твердження захисту про законність походження коштів є передчасним та не спростовує наявності підстав для їх подальшого збереження як можливого речового доказу.

Також прокурор вважає, що проведення огляду речового доказу не означає автоматичного припинення необхідності його збереження. У кримінальному провадженні досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини кримінальних правопорушень, коло причетних осіб, походження та рух майна і коштів, а також їх взаємозв`язок. Тому передчасне повернення вилучених предметів та коштів створюватиме ризик їх втрати, відчуження або іншого розпорядження ними та, відповідно, може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження.

Прокурором зауважено, що на цей час потреба в арешті майна не відпала, оскільки вилучене майно має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може бути використане як доказ під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Крім того, прокурором зазначено, що ноутбук і мобільний телефон є матеріальними носіями інформації, яка потенційно може містити відомості про контакти між учасниками кримінального провадження, рух майна, його реалізацію, фінансові операції та інші обставини, що підлягають доказуванню. При цьому можливість отримання частини інформації з інших джерел не означає автоматичної втрати доказового значення первинного носія інформації.

Щодо банківських карток, то вони можуть мати значення для встановлення особи власника рахунку, факту користування відповідним банківським рахунком та інших обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні. Тому твердження захисту про відсутність доказового значення зазначених предметів без проведення повної оцінки матеріалів кримінального провадження також вважає необґрунтованим.

Прокурор також вважав, що процесуальні та інші порушення, які, на думку представника ОСОБА_5 , були допущені під час проведення обшуку, не спростовують наявності підстав для збереження майна, яке відповідає критеріям речових доказів.

При визначенні пропорційності арешту прокурор просив врахувати не лише інтереси власника, а й суспільний інтерес у забезпеченні ефективного розслідування кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним привласненням військового майна в умовах воєнного стану.

Отже, покликаючись на характер кримінального провадження, його предмет, необхідність встановлення всіх обставин незаконного заволодіння і подальшого руху військового майна, збереження майна, яке може мати доказове значення, просив клопотання задовольнити частково, відмовивши у скасуванні арешту з урахуванням наведених ним заперечень.

Заслухавши представника ОСОБА_5 , прокурора, а також дослідивши матеріали скарги та інші отримані під час судового розгляду дані та докази, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання про скасування арешту підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025, в якому ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Також слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42026142400000004 від 09.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Крім того, слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 62026170020001217 від 15.01.2026 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України та ч. 4 ст. 410 КК України.

03.09.2026 постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень

№ 42026142400000004 та № 62026170020001217 об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 42025052110000091 та визначено підслідність за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Так, у межах кримінального провадження № 42026142400000004, яке на цей час об`єднано з кримінальним провадження № 42025052110000091, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 квітня 2026 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 18 березня 2026 року, а саме: грошові кошти у розмірі 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень, ноутбук HP, мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 , вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , ювелірний виріб; пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_8 ; дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна має враховуватися правова підстава для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна слідчий суддя враховує, що, накладаючи арешт на вилучене під час проведення обшуку майно, а саме грошові кошти, ноутбук, мобільний телефон, банківські картки, ювелірний виріб, копію довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 , довідку про службу ОСОБА_8 , квитанції, слідчий суддя виходив із того, що зазначене майно має значення речових доказів, а ненакладення арешту може призвести до його втрати, що негативно позначиться на досудовому розслідуванні.

Поряд із цим слідчий суддя бере до уваги, що на цей час у кримінальному провадженні проведені основні слідчі та процесуальні дії, в тому числі досліджено вилучені речі, які визнані речовими доказами.

Зокрема згідно з протоколом огляду від 24 квітня 2026 року вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон не містить будь-якої інформації, яка може мати значення для досудового розслідування цього кримінального провадження.

Доказів на підтвердження наявності у вилученому ноутбуці будь-якої інформації, що має значення для досудового розслідування, також не надано.

Як і не надано будь-яких об`єктивних даних значення для досудового розслідування вилученого під час обшуку в квартирі ОСОБА_5 ювелірного виробу, який, до речі, згідно з повідомленою ОСОБА_9 підозрою не є предметом незаконного збагачення.

Слідчим суддею також береться до уваги позиція прокурора, який не заперечував проти повернення ОСОБА_5 вилучених під час обшуку документів (довідок, квитанцій), а також безпосередньо в судовому засіданні проти повернення вилученого ювелірного виробу (ланцюжка).

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано достатніх даних та доказів, що вилучені під час обшуку документи, ноутбук, мобільний телефон, ювелірний виріб містять будь-які відомості, які мають значення для досудового розслідування, зокрема відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, яке здійснюється за статтями 368-5 та 410 КК України.

Отже, приймаючи до уваги, що вилучені під час обшуку ноутбук «HP», мобільний телефон «Redmi» з IMEI НОМЕР_1 , ювелірний виріб, копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 , оригінал довідки про службу ОСОБА_8 , дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271 не містять слідів злочину або інших відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що потреба у подальшому арешті цього майна стороною обвинувачення не доведена, а тому клопотання в частині скасування арешту цього майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо скасування арешту грошових коштів, а саме 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень, то слідчий суддя враховує, що на цей час у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025 ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 368-5 КК України, а саме в організації привласнення та привласненні військового майна на загальну суму 15 233 439 гривень, а також у незаконному збагаченні на суму 10 748 838 гривень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні цих кримінальних правопорушень неодноразово перевірялася слідчими суддями під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як видно з протоколу обшуку, 18 березня 2026 року був проведений обшук житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є мати підозрюваного ОСОБА_9 , ОСОБА_5 .

Під час обшуку виявлені та вилучені грошові кошти, а саме: 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень.

Заперечуючи проти подальшого арешту вказаних грошових коштів, ОСОБА_5 та її представник наполягають на належності їй вилучених кошів, на підтвердження чого надано виписки по карткам та інші відомості про доходи ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_8 .

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків про джерела на суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з січня 2016 до березня 2026 року дохід ОСОБА_5 склав 2 179 845 грн, з яких сплачено податків 391 957 грн.

У свою чергу, з січня 2016 до березня 2026 року дохід її чоловіка ОСОБА_8 , батька підозрюваного, за цей же період становив 2 612 324 грн, з яких сплачено податків 407 938 грн.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що за ОСОБА_5 зареєстровано на праві власності нерухоме майно, зокрема квартира, в якій проводився обшук та яка була набута нею у 2019 році. Але даних щодо підстав та вартості набуття нею такого та іншого цінного майна матеріали клопотання не містять.

Відтак слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 не надано достатньо даних та доказів законності походження вилучених під час обшуку грошових коштів, а саме: 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 грн, зокрема, що вони відповідають доходам її та її чоловіка з урахуванням понесення ними витрат на проживання та набуття майна протягом 2016-2026 років.

Слідчий суддя погоджується з твердженнями щодо відсутності у ОСОБА_5 обов`язку доводити законність походження майна. Разом із тим, одночасно слід відзначити, що жодні приписи законодавства не гарантують захисту незаконного та недобросовісного володіння майном, тимчасово набутого внаслідок злочинної або іншої протиправної діяльності.

Тому, приймаючи до уваги, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 368-5 КК України, тобто у привласненні військового майна на загальну суму 15 233 439 грн, а також у незаконному збагаченні на суму 10 748 838 грн, а надані його матір`ю ОСОБА_5 документи об`єктивно не свідчать про наявність у неї та її чоловіка достатніх доходів для заощадження вилучених під час обшуку коштів з урахуванням необхідності здійснення ними витрат на проживання та набуття майна, слідчий суддя вважає, що підстави для скасування арешту вилучених під час обшуку грошових коштів на цьому етапі досудового розслідування не доведені.

На переконання слідчого судді, арешт грошових коштів, а саме 6551 доларів США, 5 Євро, 3 509 000 грн, залишається виправданим та не є непропорційним втручання у права ОСОБА_5 та інших осіб, які проживають у квартирі та є близькими родичами підозрюваного ОСОБА_9 , який підозрюється у привласненні військового майна на суму 15 233 439 грн та незаконному збагаченні на суму 10 748 838 грн.

У даному випадку арешт відповідає закону та має легітимну мету - накладений у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування та необхідністю забезпечення кримінального провадження, переслідує суспільний, публічний інтерес збереження грошових коштів як речових доказів у кримінальному провадженні, яке здійснюється за фактом привласнення військового майна та незаконного збагачення. Накладений арешт не покладає на ОСОБА_5 та членів її сім`ї надмірний індивідуальний тягар з огляду на те, що самими матеріалами клопотання, зокрема відомостями про доходи, підтверджуються, що вони з чоловіком мають поточні доходи та не позбавлені внаслідок арешту засобів для гідного існування.

Щодо вилучених банківських карток, то слідчий суддя вважає, що вони мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, зокрема можуть підтверджувати особу власника рахунку, факт користування відповідним банківським рахунком та інші обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні. При цьому арешт платіжних карток не має будь-яких негативних наслідків з огляду на безперешкодну та безкоштовну можливість отримання в банківських установах для користування відповідними рахунками інших карток.

Твердження, викладені в клопотанні, щодо проживання за іншою адресою ОСОБА_7 , яка є дружиною підозрюваного та якій також повідомлено про підозру, вилучення під час обшуку майна грошових коштів саме у ОСОБА_5 , не спростовують законність подальшого арешту вилученого майна, оскільки ОСОБА_5 є близькою родичкою ОСОБА_9 , який підозрюється привласненні військового майна та незаконному збагаченні, тож вилучення в неї майна, непідтвердженого належними доходами, свідчить про достатність підстав для арешту цього майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Само по собі посилання на вилучення майна з істотним порушенням закону та прав малолітньої дитини, а також тривалість арешту, не є підставою для скасування арешту, оскільки слідчим суддею в подальшому був наданий дозвіл на проведення обшуку та досудове розслідування на цей час триває.

Отже клопотання необхідно задовольнити частково, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 06 квітня 2026 на вилучені 18.03.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ноутбук «HP», мобільний телефон «Redmi» з IMEI НОМЕР_1 , ювелірний виріб, пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 , оригінал довідки про службу ОСОБА_8 , дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271, відмовивши у скасуванні арешту іншого майна.

Керуючись ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 06 квітня 2026 на вилучені 18.03.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ноутбук «HP», мобільний телефон «Redmi» з IMEI НОМЕР_1 , ювелірний виріб, пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_7 , оригінал довідки про службу ОСОБА_8 , дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271, повернувши зазначене майно особі, в якої було вилучено.

В частині скасування арешту карток, грошових коштів у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_13