Рішення № 140901744, 23.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4574/26-Е

Провадження №2-о/522/318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазовецької А.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 25.03.2026 року через підсистему систему Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 , яку подано адвокатом Шевчук Кирилом Миколайовичем, заінтересована особа: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження.

Разом з заявою про встановлення факту народження представником заявниці надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначено, заявниця є малозабезпеченою особою, на даний момент не навчається та не працює у зв`язку з відсутністю документів. Через відсутність документів заявниця позбавлена можливості отримати довідки про відсутність доходів або від інших організацій, що підтверджують її майновий стан. Крім того заявниця позбавлена можливості отримувати буді яку іншу державну допомогу через відсутність свідоцтва про народження та паспорту. Через недостатність коштів у заявниці для залучення спеціалістів в галузі права на комерційній основі, заявниця отримує правову допомогу безоплатно відповідно до умов проекту УВКБ ООН «Мобілізація громад, правова та соціальна допомога біженцям та особам без громадянства в Одесі», яка забезпечується Громадською організацією «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ». Відповідно до витягу з державного реєстру нерухомого майна, у заявниці відсутнє майно, що підтверджує її майновий стан. Вважає, що заявниця перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір.

Матеріали заяви суддя отримала 26.03.2026 року.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 13.01.2025 року. Той же ухвалою представнику заявника відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір було сплачено 665,60 грн.

У судовому засіданні 01.06.2026 року була присутня заявниця, представник заявника адвокат Шевчук К.В. Не з?явився представник Приморського відділу ДРАЦС у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук К.М. заявив клопотання про допит в якості свідка мати заявника ОСОБА_2 , мати заявниці. Заявник підтримала клопотання адвоката Шевчук К.М.

Протокольною ухвалою суду у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвокат Шевчук К.М. відмовлено.

Протокольною ухвалою, суд за власною ініціативою залучив до участі у справі ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи.

Представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук К.М. надав суду для огляду оригінал свідоцтво про народження ОСОБА_1 .

Розгляд справи відкладено на 23.06.2026 року.

У судовому засіданні 23.06.2026 року були присутні заявниця ОСОБА_1 , представник заявниці адвокат Шевчук К.М., заінтересована особа ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_1 авдокат Шевчук К.М. у судовому засіданні пояснив, що заявник була народжена у м. Одесі 05 липня 2003 року, в медичному закладі КНП «Пологовий будинок №7» Одеської міської ради (копія медичного свідоцтва про народження по формі 103о додаєтсья). Разом з тим реєстрація акту цивільного стану не була здійснена належним чином, оскільки на час народження заявниці матір знаходилась на території України без реєстрації та не мала можливості провести реєстрацію в органах РАЦС України. Народження дитини було зареєстроване лише 25 червня 2019 року, органами так званої «Придністровської Молдавської Республіки» публічного утворення, яке не є державою та яке не визнається як держава ані Республікою Молдова, ані Україною, копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеного свідоцтва заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 вказано с. Незавертайлівка Слободзейського району так званої «Придністровської Молдавської Республіки» Республіки Молдова. Батьками вказані - батько ОСОБА_3 , національність молдован, мати - ОСОБА_2 , національність молдованка, місто реєстрації Слободзейський районний відділ РАЦС. З народження по теперішній час заявниця постійно проживає в м. Одесі Україна, разом з матірю з 2003 року по 2016 рік за адресою АДРЕСА_1 , з 2016 року по АДРЕСА_2 , з 2019 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_3 . З 01.09.2010 року по 2021 рік включно навчалась у ОДЕСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ № 51 1-11 СТУПЕНІВ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Заявниця зараховувалася до навчального закладу з прізвищем ОСОБА_1 . У 2021 році також пройшла ЗНО та отримала сертифікат №0138365 зі св-вом про народження серія НОМЕР_1 . На теперішний час мати заявниці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає на Україні в м. Одесі без реєстрації. Батько заявниці ОСОБА_3 відомостей про нього на даний час немає. З огляду на вказане заявниця не має можливості отримати дійсне свідоцтво про народження. В зв`язку із чим вимушена звернутися до Приморського районного суду м. Одеси для встановлення юридичного факту народження для подальшої реєстрації народження в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та видачі паспорта. У зв?язку з відсутністю у заявниці будь-якого паспортного документу, реєстрація її народження у встановленому законом порядку в органах ДРАЦС неможлива, що підтверджується відповіддю Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 19.11.2025 року №3490/24.26-73. З огляду на викладене, на теперішній час заявниця не має можливості у встановленому законом порядку самостійно здійснити державну реєстрацію свого народження без звернення до суду для встановлення факту свого народження. Також слід зазначити, що з огляду на положення ст. 7 Конвенції про права дітей, згода на обов`язковість якої дана Верховною Радою, заявниця мала право на реєстрацію власного народження у встановленому порядку ще у неповнолітньому віці. Не зважаючи на те, що народження заявниці не було зареєстроване, вона має право на її реєстрацію у встановленому порядку. При цьому таке право має бути реалізоване якнайшвидше для реального забезпечення її законних прав та інтересів, гарантованих Конституцією та законодавством України.

Заявниця ОСОБА_1 підтримала пояснення адвоката Шевчук К.М. просила встановити факт народження та пояснила що з народження проживаю в м.Одесі, з матір`ю, ходила у дитячий садочок, а потім у школу та яку успішно закінчила, проте у зв`язку з тим. що мама не оформила її народження в Україні, то досі не має паспорту та реєстрації місця проживання. Також зазначила що фактично справжнім її біологічним батьком є ОСОБА_4 , з яким вони деякий час разом проживали та батьки фактично розійшлись коли вона закінчила 8 класів 2018-2019рр. ,а в свідоцтві про її народження вказано батьком іншу особову . оскільки на той час мам офіційно перебувала в шлюбі з тим чоловіком.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою заявниці, перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , народила дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в медичному закладі КНП «Пологовий будинок №7» Одеської міської ради. Реєстрацію народження дитини в органах РАЦС не здійснила оскільки на той час не мала офіційної реєстрації місця проживання у м.Одеса. З часом шлюб з ОСОБА_3 розірвала. Та була вимушена хоч якось зареєструвати народження дитини в Придністров`ї. Мешкала весь час з донькою в м.Одеса. Вона навчалася у навчальних закладах, отримала освіту. Приблизно в 2009 році зверталась до органів РАЦС для оформлення свідоцтва про народження. Однак їй було відмовлено. З самого народження і по теперешній час дочка ОСОБА_1 проживала в місті Одеса. Повідомила що офіційно з чоловіком. Який вказано у свідоцтві про народження шлюб розірвала. Проте фактично підтвердила пояснення дочки що справжній батько дитини є інший чоловік ОСОБА_4 , проте батьківство не встановлювали. Вони тоді жили разом і він займався виховуванням дочки. Але потім вони розійшлись.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці, заінтенресованої особи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Одеса, що підтверджується дублікатом медичного свідоцтва про народження №2 виданого 08.04.2005 року Центром перинатальної допомоги КНП «Міська клінічна лікарні №10 ОМР» з якого вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_4 в пологовому будинку № 7 ОМР у ОСОБА_2 народилась дівчинка.

Суду надано копію та оглянуто оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , видане 25.06.2019 року відділом ЗАГС Державної адміністрації Слободзейського району м.Слободзея, пмр. («отдел ЗАГС, государственной администрации Слободзейского района, г.Слободзея, ПМР» російською мовою), місто народження: с.Незавертайлівка, Слободзейський район пмр (с.Незавертайловка, Слободзейский район, ПМР).

Дане свідоцтво видано на бланку серії НОМЕР_1 , в якому вказано батько - ОСОБА_3 , молдаванин, мати ОСОБА_2 , молдаванка («отец ОСОБА_5 , молдаванин, мать ОСОБА_6 , молдаванка» російською мовою).

Також суду надано архівна виписка з перекладом з румунської мови на українську Головного управління цивільного стану республіки Молдова із запису акту про реєстрації шлюбу, з якої вбачається що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у примарія Дністровськ, місто Тирасполь, Республіка Молдова зареєстровали шлюб 28.02.1992 року, актова запис №16. Прізвища після вступу в шлюб: чоловіка - ОСОБА_8 , дружині - ОСОБА_8 . Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Головним управлінням цивільного стану ОСОБА_9 , вбачається що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розірвано 31.10.2011 року, запис про розірвання шлюбу №589.

Згідно відповіді Міністерства юстиції від 25.10.204 на запит адвоката актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не виявлено(а.с.6).

Згідно відповіді Приморського ВДРАЦС у місті Одесі від 19.11.2025р. №8490/24.26-73 Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.

З відповіді КНП «Пологовий будинок №7» Одеської міської ради щодо народження дитини повідомляють, що згідно з записами в медичній документації Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №7» Одеської міської ради ОСОБА_2 дійсно народила дитину жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_3 о 02-45 годині. Для реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів громадського стану породіллі було видано відповідне медичне свідоцтво про народження, яке вона отримала 14.07.2003 року. (а.с.8зв.)

Також відповіддю Служби у справах дітей від 14.05.2024р. зазначено, що дублікат свідоцтва про народження дитини жіночої статі народженої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був переданий їй для подальших дій щодо реєстрації дитини в органах ДРАЦС на території республіки Молдова., тому особова справа дитини не формувалась.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_2 від 02.07.2021р. про здобуття повної загальної середньої освіти, та додатку до свідоцтва НОМЕР_3 , ОСОБА_12 здобула повну загальну середню освіту в 2021 році у Одеській загальноосвітній школі №51 1-Ш ступенів Одеської міської ради Одеської області.

Згідно сертифікату ЗНО №0138365, ОСОБА_1 пройшла у 2021 році зовнішнє незалежне оцінювання з навчальних предметів: математика, українська мова та література, історія України, географія.(а.с.12).

Таким чином, з урахуванням пояснень заявниці, заінтересованої особи, а також наданих суду доказів, суд вважає доведеним факт народження на території України в м.Одесі заявниці та можливим поновлення актового запису про народження заявниці.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на такі норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Базові конституційні та міжнародні засади захисту прав особи на визнання її правосуб`єктності гарантуються ст. 24 Конституції України (рівність прав) та ст. 7 Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства. Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції з прав людини (ЄСПЛ), право на реєстрацію народження та отримання документів, що посвідчують особу, є невід`ємною складовою права на повагу до приватного та сімейного життя. Відсутність реєстрації народження фактично позбавляє повнолітню особу доступу до базових прав (медицина, працевлаштування, освіта).

Матеріально-правове регулювання відносин щодо реєстрації народження здійснюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Згідно зі ст. 6 цього Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення або припинення відповідних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою матері, батька чи інших осіб або за рішенням суду.

Щодо тривалого спливу часу та повноліття заявника, суд керується Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р. Пунктом 4 Глави 1 Розділу ІІІ цих Правил передбачено, що якщо заява про реєстрацію народження особи, яка досягла повноліття, надійшла закінчивши встановлений строк, то така реєстрація проводиться ДРАЦС за наявності медичного документа, довідки про місце проживання дитини або паспорта одного з батьків. Проте, у разі відсутності такого документа чи відмови ДРАЦС, єдиним законним способом відновлення прав особи є звернення до суду.

Суд враховує, що на момент народження дитини її мати не мала зареєстрованого місця проживання. Однак відсутність «прописки» (реєстрації) батьків не може обмежувати права дитини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Таким чином, відсутність «прописки» у матері на момент пологів не могла виступати законною підставою для позбавлення дитини права на реєстрацію народження.

Щодо визначення батьківства дитини, народженої у шлюбі:

Матеріально-правові відносини щодо походження дитини регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитини матір`ю.

Оскільки мати Заявника на момент його народження перебувала у зареєстрованому шлюбі з [ПІБ батька], що підтверджується [актовим записом / свідоцтвом про шлюб №... від...], відомості про батька мають бути внесені до актового запису про народження із зазначенням саме цього чоловіка, відповідно до вимог закону про презумпцію батьківства, попри поточну відсутність інформації про його місцезнаходження.

Щодо реєстрації народження повнолітньої особи:

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою матері, батька чи інших осіб або за рішенням суду. Відповідно до Глави 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (затверджених Наказом Мін`юсту № 52/5), у разі досягнення особою повноліття та відсутності медичних документів, що підтверджують факт народження, підставою для проведення державної реєстрації є виключно рішення суду про встановлення факту народження.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в Постанові Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де визначено, що суд встановлює такі факти, якщо вони тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав та коли інший порядок їх отримання є неможливим.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Проведення державної реєстрації народження заявниці іншим чином не вбачається за можливе навіть в будь-якому органі РАЦС на території, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт народження.

Оскільки факт народження заявниці на території України підтверджується зібраними у справі доказами (довідками про навчання, медичною документацією, безперервне проживання в м.Одеса), а іншим шляхом отримати свідоцтво про народження заявник не може, суд вважає факт її народження доведеним.

Відповідно до ст.268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 23.10.2026 року.

Керуючись ст.ст.13, 15, 16 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 89, 247, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження задовольнити.

Встановити юридичний факт народження особи-дитини жіночої статі: ОСОБА_1 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , Місце народження: Україна, м.Одеса, живо народжена, за рахунком народжена у матері, включаючи новонародженого: друга.

Відомості про матір: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Республіки Молдова.

Відомості про батька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду є підставою для державної реєстрації народження особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в органах Державної реєстрації актів цивільного стану громадян та внесення відповідного актового запису до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 23.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.