Ухвала суду № 140901409, 23.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20734/26

Провадження №1-кс/522/5728/26

УХВАЛА

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого, відносно якого 26.06.2026 скеровано обвинувальний акт до Приморського районного суду м. Одеси за ч. 4 ст. 186 КК України,

підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12026162510001266 від 15.10.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12026162510001266 від 15.10.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2026 приблизно о 15 год. 08 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу пам`ятника «Жертвам Чорнобиля», розташованого на перехресті проспекту Українських Героїв та вулиці Малої Арнаутської в м. Одесі, маючи намір з`ясувати стосунки з ОСОБА_8 та його товаришем у зв`язку з раніше висловленими ними на його адресу зауваженнями, наздогнав останніх.

При цьому ОСОБА_8 , який є особою з інвалідністю, пересувався за допомогою інвалідного візка.

У подальшому між ОСОБА_5 , з одного боку, та ОСОБА_8 та його товаришем, з іншого боку, виникла конфліктна ситуація. Під час зазначеного конфлікту ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди власнику та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що в Україні діє правовий режим воєнного стану, підійшов до ОСОБА_8 та, діючи відкрито, у присутності останнього, вирвав із його рук мобільний телефон марки «Blackview 9900E» чорного кольору, об`ємом пам`яті 128 Gb, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4588 гривень 20 копійок, з сім-картами операторів мобільного зв`язку з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що заволодіває майном, яке йому не належить, відкрито, у присутності потерпілого та його товариша, без згоди власника. Після цього він із викраденим майном зник з місця події, побігши в напрямку вулиці Великої Арнаутської, та надалі розпорядився ним на власний розсуд.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 завдано майнову шкоду на загальну суму 4588 грн 20 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

20.10.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Факт вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Крім того, встановлено, що відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Приморському районному суді м. Одеси перебуває на розгляді обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України, в рамках кримінального провадження йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 266240 грн. Звільнений 05.06.2026 у зв`язку з внесенням визначеної суми застави.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

На теперішній час, в ході досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, органом досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обумовлений тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім цього, останній може ознайомитись з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 220 КПК України та дізнатись анкетні відомості, місце проживання потерпілого, осіб які були понятими під час проведення слідчих та інших процесуальних дій, а також інших невстановлених осіб, які були очевидцями події та впливати на них з метою зміни їх показів.

З огляду на викладене, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Крім цього, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки підозрюваний на даний час офіційно не працевлаштований, відносно нього у Приморському районному суді м. Одеси перебуває на розгляді обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України.

З метою попередження ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, існує необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо.

Враховуючи викладене, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незакнно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний та його захисник проти застосування запобіжного заходу заперечували, посилаючись на необґрунтованість ризиків.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 20.10.2026 року в рамках кримінального провадження № 12026162510001266 від 15.10.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Факт вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів предметів (відео записів) та іншими доказами в їх сукупності.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред`явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру.

Крім того, ОСОБА_5 , враховуючи стадію кримінального провадження, може незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що у нього на даний час відсутнє будь-яке джерело доходу, відносно нього у Приморському районному суді м. Одеси перебуває на розгляді обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення відносно ОСОБА_5 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року.

Для запобігання встановленим ризикам у випадку внесення застави доцільним буде покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть додатковою гарантією його належної поведінки поряд з ризиком втрати грошових коштів, внесених в якості застави, у випадку невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 183, 194, 197, 371-372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №12026162510001266 від 15.10.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 23.10.2026 року до 20.12.2026 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, тобто у сумі 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (номер справи, дата ухвали)».

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 20.12.2026 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1