Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/7587/26
Провадження № 6/0203/909/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРАУХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участі секретаря Шовкопляса М.О.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року, ухваленого у цивільній справі № 203/7587/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2026 року представник відповідача Москвічов Андрій Сергійович в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра із заявою про розстрочення виконання рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року у справі № 203/7587/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, з тих підстав, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на всій території України було введено воєнний стан, який потім було продовжено відповідними Указами Президента України. Внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, відбуваються значні стагнаційні процеси для економіки України. Загальновизнаним є той факт, що війна призвела до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичення активів. Вказані обставини відобразилися і на стані боржника. Вона не в змозі виконати рішення шляхом одноразового платежу, що викликано обмеженими доходами та відсутністю у неї високоліквідних активів.
15 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача Костюшка Павла Миколайовича надійшло заперечення на клопотання, в якому заперечував проти задоволення заяви відповідача. Вказує, що заява представника відповідача не містить жодного належного та допустимого доказу на підтвердження структурного матеріального становища боржника або об`єктивної неможливості виконати рішення суду одноразовим платежем. Заявником не надано відомостей про доходи відповідача, її майновий стан, наявні зобов`язання, витрати, утриманців чи інших обставин, які могли б свідчити про істотне ускладнення виконання рішення. Посилання на воєнний стан, загальне погіршення економічної ситуації, скорочення доходів населення та відсутність виколіквідних активів мають виключно декларативний характер. Самі по собі загальновідомі обставини воєнного стану не доводять, що конкретний боржник позбавлений можливості виконати судове рішення. Представник відповідача не навів жодних індивідуальних обставин, підтверджених документами, які б обґрунтовували необхідність застосування розстрочення саме по цій справі. Крім того, запропонований відповідачем графік платежів належним чином не обґрунтований. Заявник не надав розрахунку доходів і витрат, який би підтверджував реальну можливість виконувати зобов`язання саме у запропонованому розмірі, тому просив відмовити в задоволенні заяви.
Відповідач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. 21 жовтня 2026 року представник відповідача Москвічов Андрій Сергійович в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримує.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в заперечені на клопотання клопотав про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Суд, дослідивши зібрані докази, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено, рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволений частково; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики № 7634264 від 03 грудня 2025 року в розмірі 6 050 грн. (шість тисяч п`ятдесят гривень); стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1 003,58 грн.
Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 18 вересня 2026 року.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно вимог ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким положенням Кодексу кореспондують і норми ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до ч.1 якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Так, в своїй заяві відповідачка посилалася на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на всій території України було введено воєнний стан, який потім було продовжено відповідними Указами Президента України. Внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, відбуваються значні стагнаційні процеси для економіки України. Загальновизнаним є той факт, що війна призвела до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичення активів. Вказані обставини відобразилися і на стані боржника. Вона не в змозі виконати рішення шляхом одноразового платежу, що викликано обмеженими доходами та відсутністю у неї високоліквідних активів.
Відповідно до процесуального законодавства, розстрочення виконання рішення суду є винятковим заходом, який можливий лише за наявності об`єктивних, непереборних та раптових обставин, що виникли після ухвалення рішення суду або укладення договору та істотно ускладнюють його виконання.
Обґрунтовуючи заяву, відповідачка посилається на введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, загальну економічну стагнацію, скорочення робочих місць та зниження рівня доходів.
Проте, суд приймає до уваги, що спірний договір позики було укладено між сторонами 03 грудня 2025 року, тобто через більш ніж 3 роки та 9 місяців після введення воєнного стану в Україні.
Укладаючи договір позики у грудні 2025 року, відповідачка достеменно знала про факт ведення та продовження воєнного стану в Україні, була повністю обізнана про загальну економічну ситуацію в країні, стан ринку праці та рівень власних доходів. Беручи на себе фінансові зобов`язання у розмірі 6 050 грн. зі строком повернення до 01 січня 2026 року, відповідачка мала діяти розумно, обачно та свідомо оцінювати ризики щодо своєї спроможності повернути кошти у встановлений строк в умовах воєнного стану.
Обставини, на які посилається боржник, існували задовго до моменту виникнення кредитного зобов`язання і не є новими чи раптовими для відповідачки. Матеріали справи не містять доказів того, що після грудня 2025 року майновий стан відповідачки погіршився внаслідок якихось нових форс-мажорних обставин, які вона не могла передбачити під час підписання договору.
Таким чином, посилання на воєнний стан як на підставу для розстрочки є неспроможними, оскільки кредитні зобов`язання добровільно взяті відповідачкою під час дії цього самого воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 і ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Зазначений принцип є одним із основоположних у цивільному процесі та закріплений ст.14 ЦПК України.
Європейським судом з прав людини, судова практика якого за ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, неодноразово наголошувалося у своїх рішеннях, що обов`язковість судових рішень гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, оскільки у протилежному випадку право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін (рішення Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 січня 2010 року).
За наведених обставин та вимог закону, зважаючи на принцип обов`язковості судового рішення та приймаючи до уваги, що розстрочка виконання судового рішення є винятковим заходом зумовленим виключними обставинами, яких заявником не доведено доказами згідно вимог ст.ст.77-80 ЦПК України, суд приходить до висновку по відмову у задоволенні даної заяви.
Керуючись статтями 258-261, 435 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року, ухваленого у цивільній справі № 203/7587/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повна ухвала складена і підписана 22 жовтня 2026 року.
Суддя О. В. Колесніченко
Судове рішення № 140899869, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/7587/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: