Рішення № 140899704, 23.10.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 197/747/26

Номер провадження 2/213/2115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 197/747/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 березня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 183877. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № 23072025. На підставі цих договорів відбулося відступлення права вимоги, зокрема до відповідача за договором позики № 183877.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 12 519,00 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

14 липня 2026 року позовна заява, передана за підсудністю, отримана судом.

21 липня 2026 року судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

22 липня 2026 року позовна заява залишена без руху.

29 липня 2026 року усунуто недоліки.

26 серпня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались

Заяви, клопотання.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Враховуючи, що відповідач відзив не подав, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

15 березня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 183877, за умовами відповідач отримав позику в розмірі 3 900,00 грн строком на 30 днів. Процентна ставка 0,01 % в день, комісія 20,71% від суми позики (807,69 грн), денна процентна ставка 0,7 %.

Грошові кошти надаються шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Відповідач зобов`язався повернути суму позики та сплачувати проценти та комісію в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів.

Договір підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатору.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Кредитор умови договору виконав, надавши відповідачу грошові кошти.

Відповідач умови договору з повернення кредиту та сплати процентів і комісії належним чином не виконав.

Відповідно до розрахунку ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» заборгованість відповідача становить 12 519,00 грн: 3 900,00 грн тіло кредиту; 11,31 грн проценти; комісія 807,69 грн; пеня 7 800,00 грн. Проценти нараховані по 13 квітня 2025 року включно.

23 липня 2025 року між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23072025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відступлене право грошової вимоги до боржників.

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу № 23072025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 183877 на загальну суму 12 519,00 грн.

Після набуття права вимоги за договором № 183877 позивачем не здійснювалося нарахування процентів.

Наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору позики з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань.

Встановлено, що позичальник не виконав зобов`язання за договором, вчасно отримані в позику кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами та комісію у повному обсязі не сплатив, заборгованість не погашена.

Відповідачем не спростовано факт укладення договору, отримання грошових коштів у позику та наявності заборгованості.

При визначенні розміру заборгованості суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості первісного кредитору, який містить відомості про щоденні нарахування, складові заборгованості та їхній розмір.

Встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачу в межах строку користування позикою, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком щодо суми заборгованості за кредитом.

При цьому умови договору про нарахування та сплату комісії не суперечать положенням законодавства.

Розрахунок заборгованості первісного кредитора підтверджує наявність та розмір заборгованості за тілом позики, процентами та комісією.

Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за договором у розмірі 4 719,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом позики 3 900,00 грн, заборгованості за процентами 11,31 грн, комісії 807,69 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 003,58 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000,00 грн суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог 2 261,68 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 183877 від 15 березня 2025 року в розмірі 4 719 (чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн 00 коп., яка складається з: 3 900,00 грн тіло позики; 11,31 грн проценти; 807,69 грн комісія.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 003,58 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 261,68 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов