Рішення № 140899528, 20.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5505/25

Провадження № 2/201/538/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

19.11.2021р. між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання кредитних коштів № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, відповідачу надано кредитні кошти в сумі 343 000,00 грн. на умовах платності та строковості. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані останнім у передбачений кредитним договором спосіб.

На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_2 19.11.2021р. укладено договір поруки № T 03.03.2020 П1330-2021.

Як визначено в пп. 1.1, 1.2 Договору поруки, відповідачка прийняла обов`язок повної відповідальності за виконання/невиконання позичальником умов кредитного договору та несе відповідальність в тому ж порядку, розмірі, з урахуванням всіх змін і доповнень як це визначено для позичальника в тому числі і у разі збільшення зобов`язань. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов`язання повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідачі своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконують, внаслідок чого станом на 18.03.2025р. заборгованість за кредитним договором становить 469 789,11 грн., з яких: 334 342,58 грн. заборгованість по тілу кредиту; 135 446,53 грн. заборгованість по відсоткам.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021 від 19.11.2021р. у розмірі 469 789,11 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачі правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалися.

Рух справи.

06.05.2025р. до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 3-7).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 21.05.2025р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 05.02.2026р. вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі закрите 02.06.2026р. та справа призначена до судового розгляду по суті).

Представник позивача Федорюк І.І. в позовній заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 7).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в підготовчі та судові засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судової влади».

Відправлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачів (м. Маріуполь Донецької області а.с. 62,64) є неможливим у зв`язку з тим, що м. Маріуполь Донецької області наразі є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2026 за № 782/46176, вся територія Маріупольського району з 21.05.2022р. перебуває у тимчасовій окупації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, належним чином повідомлені про розгляд справи судом, відповідачі в судові засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, а також не скористалися правом надання заперечень проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідачі, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19.11.2021р. між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021 (а.с. 31-45).

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, відповідачу надано кредитні кошти в загальному розмірі 343 000,00 грн. на строк 120 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 18.11.2031р., якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі: 16,95% річних з дати отримання кредитних коштів по 18.11.2022 року включно; 20,95% річних починаючи з календарного дня, наступного за днем припинення періоду дії процентної ставки, встановленої відповідно до підпункту 2.4.1.1. цього договору, до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором.

Відповідно до р. 2.4.2. кредитного договору, проценти нараховуються банком щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді 28-29-30-31/360 (метод - факт/360) на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 19.11.2021р. між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № T 03.03.2020 П1330-2021, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору в строк, визначений кредитним договором не пізніше «18» листопада 2031 року кредит у формі кредиту, в розмірі 343 000,00 грн.; щомісяця сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 16,95% (п`ятнадцять цілих і п`ять десятих) процентів річних в період з «19» листопада 2021 року по «18» листопада 2022 року (включно) та 20,95% (вісімнадцять цілих і п`ять десятих) процентів річних в період з «19» листопада 2022 року по «18» листопада 2031 року (включно) з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором; сторони домовились, що у разі застосування змінюваної процентної ставки за кредитним договором, банк має право самостійно змінювати процентну ставку відповідно до умов, встановлених кредитним договором (а.с. 46-47).

Факт видачі кредитних коштів підтверджується копією платіжної інструкції банку №807194253 від 19.11.2021р. та копією виписки по особовим рахункам кредитного договору № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021 за період з 19.11.2021р. по 18.03.2025р. (а.с. 54, 9-30).

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021 від 19.11.2021р. станом на 18.03.2025р. заборгованість за кредитним договором становить 469 789,11 грн., з яких: 334 342,58 грн. заборгованість по тілу кредиту; 135 446,53 грн. заборгованість по відсоткам (а.с. 8).

07.01.2025р. позивач АТ «Таскомбанк» звернувся до відповідачки ОСОБА_2 із досудовою вимогою про виконання договірних зобов`язань, в якій повідомив про невиконання умов кредитного договору (а.с. 52-53).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень статей 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем.

Як свідчать матеріали справи кредитний договір та договір поруки підписані сторонами, всі істотні умови договору узгоджені між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у визначені договором та графіком платежів за кредитним договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 469 789,11 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За правилами частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Верховний Суд у справі № 759/11628/14-ц зазначив, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час розгляду справи судом відповідачами не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 по справі №759/11628/14-ц зазначив, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, а відповідачка ОСОБА_2 з огляду на укладений договір поруки є солідарним боржником по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк».

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 7 046,84 грн., а саме по 3 523,42 грн. з кожного відповідача (а.с. 1).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № ТКФ 09.07.2021 15-16-2021 від 19.11.2021р. у розмірі 469 789 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443) витрати по сплаті судового збору в сумі 7 046 (сім тисяч сорок шість) грн. 84 коп., а саме по 3 523 (три тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 42 коп. з кожного відповідача.

Копії цього рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 23 жовтня 2026 року.

Суддя Наумова О.С.